Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?iстичному вихованню та пропагандi знань. Кожен вид, взятий окремо, в чомусь функцiонально обмежений, однобiчний; кожен охоплюСФ, групуСФ й розкриваСФ явища бiблiографiСЧ тiльки в своСЧй площинi i в своСФму радiусi дiСЧ. У сукупностi ж основнi види з належною повнотою i всебiчнiстю забезпечують саме тi iнформацiйно-бiблiографiчнi потреби, що виникають на сучасному етапi нашого розвитку у найважливiших сферах людськоСЧ дiяльностi.
Державна бiблiографiя становить найважливiшу ланку системи бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ в нашiй краСЧнi. Це зумовлено, по-перше, тим, що саме на рiвнi державноСЧ бiблiографiчноСЧ реСФстрацiСЧ здiйснюСФться первинна бiблiографiчна обробка друкованоСЧ продукцiСЧ, яка потiм вiдбиваСФться в системi державних бiблiографiчних покажчикiв (в лiтописах друку). Державнi ж покажчики становлять базу для розвитку iнших видiв бiблiографiСЧ та для налагодження iнформацiйно-бiблiографiчного обслуговування читачiв. По-друге, державна бiблiографiя сприяСФ ефективному використанню iнтелектуального потенцiалу радянського суспiльства в цiлях комунiстичного будiвництва. Адже в лiтописах друку специфiчно фiксуються досягнення народного господарства, науки, технiки, мистецтва та iнших сфер суспiльноСЧ практики. По-третСФ, державна бiблiографiя у сукупностi всiх своСЧх видань виступаСФ як один iз засобiв державного контролю i регулювання видавничоСЧ дiяльностi в краСЧнi.
Функцiонування державноСЧ бiблiографiСЧ забезпечуСФ iснуюча в УкраСЧнi система обов'язкового примiрника. Суть цiСФСЧ системи полягаСФ в тому, що на основi дiючого законодавства кожне полiграфiчне пiдприСФмство в обов'язковому порядку надсилаСФ заздалегiдь визначеним державним книгосховищам, бiблiографiчним центрам та бiбколекторам установлену кiлькiсть примiрникiв з тиражу кожного свого видання. У сукупностi цi тиражнi вiдчислення складають комплекти обов'язкового примiрника.
Рiзнi бiблiотеки одержують рiзнi типи обов'язкового примiрника: платний, безплатний, вiдомчий (безплатний ще називають контрольним).
Особлива роль в нашому суспiльствi належить рекомендацiйнiй бiблiографiСЧ. Це зумовлено тим, що на неСЧ покладено вiдповiдальнi iдейно-виховнi, педагогiчнi функцiСЧ, пов'язанi з формуванням новоСЧ людини.
На вiдмiну вiд державноСЧ бiблiографiСЧ, рекомендацiйна бiблiографiя не тiльки iнформуСФ читачiв про твори друку, а й кожен раз оцiнюСФ СЧх шляхом цiлеспрямованого добору та анотування. Бiльше того, рекомендацiйна бiблiографiя орiСФнтуСФ читача в соцiальне значущiй тематицi, розкриваючи змiст i значення саме тих галузей знань i тем самостiйного читання, якi найбiльшою мiрою сприяють формуванню людини. Як метод керiвництва читанням рекомендацiйна бiблiографiя максимально наближена до запитiв конкретних читачiв, враховуСФ СЧх вiковi, психологiчнi та iншi риси й особливостi.
Специфiка рекомендацiйноСЧ бiблiографiСЧ полягаСФ також у тому, що зона озброюСФ читача ефективними методами роботи з книгою, навчаСФ його вмiнню самостiйно вибирати й оцiнювати твори друку, виходячи iз принципiв i критерiСЧв критики i естетики.
Поняття про загальну та спецiальну бiблiографiю
Термiни загальна i спецiальна бiблiографiя ще не мають точного визначення. Тому СЧх немаСФ в державному стандартi на бiблiографiчну термiнологiю.
Загальна i спецiальна бiблiографiя - поняття, якi вживаються в теорiСЧ бiблiографiСЧ для первiсного, найбiльш широкого розмежування бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ за СЧСЧ суспiльними функцiями. (Це розмежування приводить далi - на рiвнi бiблiографiчноСЧ дiяльностi - до утворення конкретних видiв i рiзновидностей бiблiографiСЧ i бiблiографiчних посiбникiв). ВважаСФться, що в загальнiй бiблiографiСЧ з найбiльшою повнотою i чiткiстю реалiзуються комунiкативна та пошукова функцiСЧ, в спецiальнiй - оцiночна.
Поняття загальна i спецiальна бiблiографiя вiдбивають не стiльки конкретнi бiблiографiчнi явища, скiльки науково-теоретичнi абстракцiСЧ, необхiднi для розкриття логiки i сутi переходу бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ з однiСФСЧ форми в iншу. Тому основне мiiе СЧх за схемою Класифiкацiя бiблiографiчних явищ в зонi науково-теоретичних абстракцiй. В систематизацiСЧ бiблiографiчноСЧ продукцiСЧ цi поняття використовуються для утворення термiнiв загальнi й спецiальнi бiблiографiчнi посiбники (див. дод. 2 Систематизацiя бiблiографiчних посiбникiв) по аналогiСЧ з iншими термiнами, що стосуються видiв бiблiографiСЧ: державна бiблiографiя - державний посiбник, рекомендацiйна бiблiографiя - рекомендацiйний посiбник i т. д.
Рiзноманiтнiсть потреб суспiльства в бiблiографiчнiй iнформацiСЧ зумовлюСФ подiл бiблiографiСЧ також за окремими формами та особливостями СЧСЧ функцiонування. Видiляються наступнi додатковi класифiкацiйнi ряди бiблiографiСЧ:
1) поточна - ретроспективна - перспективна,
) унiверсальна - галузева.
Поточною називаСФться бiблiографiя, призначенням якоСЧ СФ постiйна, регулярна пiдготовка i розповсюдження бiблiографiчноСЧ iнформацiСЧ про новi твори друку. Саме ця бiблiографiя забезпечуСФ оперативне використання наукових досягнень й передового досвiду, сконцентрованих в книгах та iнших творах друку, в iнтересах дальшого розвитку соцiалiстичного суспiльства. Поточне бiблiографiчне iнформування провадиться на основi регулярного облiку творiв друку, що виходять протягом поточного календарного року.
Найважливiшими вимогами щодо поточноСЧ бiблiографiСЧ е повно