Бiблiографiчна дiяльнiсть
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
рки засвоСФння учнями бiблiотечно-бiблiографiчних знань, i, поряд з iншими питаннями з цiСФСЧ тематики, включають завдання з бiблiографiчного пошуку.
Органiзацiйнi заходи
Важливими каналами розповсюдження бiблiографiчних знань СФ мiiева преса, радiо, телебачення. Вони використовуються для регулярного усного й письмового iнформування населення регiону з питань органiзацiСЧ бiблiографiчноСЧ служби в мiстi, районi, для проведення радiо-i телепередач типу Довiдкове бюро книголюба, Радiо-унiверситет читання з комплексним, циклiчним розкриттям бiблiотечно-бiблiографiчноСЧ культури, для публiкацiй оглядiв бiблiографiчних новинок, рецензiй на покажчики лiтератури, порад книголюбам тощо. Такi заходи готуються об'СФднаними зусиллями бiблiотек, шкiл, товариства книголюбiв, редакцiй мiiевих газет та мiiевого радiомовлення i телебачення.
Органiзацiйними заходами з пропаганди бiблiографiчних знань СФ мiсячники i днi бiблiографiСЧ. Для них характерна iнтенсивна робота з рiзними групами читачiв, широке використання всiх можливих форм i методiв пропаганди бiблiографiСЧ на основi заздалегiдь складених тематичних i методико-органiзацiйних програм, вивчення ефективностi бiблiографiчноСЧ дiяльностi бiблiотеки. Так, в день бiблiографiСЧ органiзуються огляди бiблiографiчних посiбникiв бiблiографiчнi консультацiСЧ, вiкторини, уснi журнали, виставки бiблiографiчних посiбникiв. При цьому окремi заходи (наприклад, бесiди, огляди, екскурсiСЧ по виставках) повторюються протягом дня кiлька разiв, з iнтервалом в 2-3 години. В цей день реСФструються всi бiблiографiчнi запити читачiв, фiксуСФться СЧхня участь у бiблiографiчних заходах, якi провадяться бiблiотекою, облiковуСФться видача книг i посiбникiв, згаданих в оглядах. Матерiали цього облiку i спостережень потiм аналiзуються i узагальнюються. Днi бiблiографiСЧ провадяться один - два рази на мiсяць.
В програмах мiсячникiв бiблiографiСЧ, поряд з широким застосуванням усних i наочних форм пропаганди, передбачаються також семiнари-практикуми. Останнiм нерiдко вiдводиться головна роль у цiй програмi.
В ЦБС пропаганда бiблiотечно-бiблiографiчних знань провадиться за СФдиним планом при активнiй участi всiх вiддiлiв ЦБ i бiблiотек-фiлiалiв.
У планах вiдображаються такi програмнi пункти:
) охоплення пропагандою бiблiотечно-бiблiографiчних знань основних груп читачiв;
) спрямованiсть пропаганди бiблiографiчних знань на допомогу освiтi й самоосвiтi читачiв;
) запровадження рiзних форм i засобiв пропаганди бiблiотечно-бiблiографiчних знань;
) системнiсть i послiдовнiсть в органiзацiСЧ пропаганди;
) чiткiсть розподiлу обов'язкiв i координацiя дiй бiблiотек регiону, органiв НТРЖ, товариства книголюбiв i засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ;
) використання ситуацiйних можливостей для органiзацiСЧ пропаганди (виробничi наради, курси, семiнари, унiверситетiв культури i т. iн.);
) вивчення ефективностi виховання культури читання. Елементи формування бiблiографiчноСЧ культури включаються в усi можливi заходи iндивiдуальноСЧ та масовоСЧ роботи бiблiотеки й передбачаються в них ще на стадiСЧ планування.
Органiзацiйно-методичне керiвництво роботою масових бiблiотек з пропаганди бiблiотечно-бiблiографiчних знань покладаСФться на iнформацiйно-бiблiографiчнi вiддiли ЦМБ i ЦРБ та на методичнi вiддiли центральних бiблiотек для дiтей.
Облiк роботи доцiльно вести в спецiальному зошитi, який складаСФться з двох частин:
) облiк заходiв бiблiотеки з пропаганди бiблiотечно-бiблiографiчних знань,
) облiк видачi бiблiографiчних посiбникiв i лiтератури згiдно рекомендацiйних посiбникiв.
Форма першоСЧ частини може бути такою:
а) дата проведення заходу;
б) назва заходу;
в) формулювання теми заходу;
г) мiiе проведення;
д) категорiя й група читачiв;
е) кiлькiсть учасникiв, слухачiв;
СФ) хто проводив;
ж) участь iнших бiблiотек, установ, органiзацiй;
з) примiтки (як пройшов захiд, який матерiал використано для його проведення тощо).
Форма другоСЧ частини:
а) назва посiбника, довiдкового видання;
б) кiлькiсть примiрникiв посiбника, виданих читачам: додому, для користування в бiблiотецi;
в) кiлькiсть книг, замовлених читачем згiдно рекомендацiй покажчика;
г) номери читацьких формулярiв, дата.
Ретельний облiк роботи потрiбен бiблiотецi для контролю i аналiзу зробленого, для планування заходiв на майбутнСФ. Облiковi форми, наведенi вище, дають можливiсть встановити ефективнiсть тих чи iнших бiблiотечних заходiв. Знаючи, наприклад, якi покажчики пропагувалися в бiблiографiчних оглядах, на виставках, бiблiотечних уроках i якi покажчики читачi взяли для використання в роботi, можна зробити висновки, наскiльки цi огляди, виставки, уроки були вдалими, методично обТСрунтованими тощо. Аналiз цих же даних може пiдказати, для яких читачiв тi чи iншi заходи СФ найрезультативнiшими.
Однак для всебiчного вивчення ефективностi пропаганди бiблiографiчних знань одних статистичних даних мало. Бiблiотеки практикують перiодичнi анкетування i опити читачiв, збирають письмовi вiдгуки на бiблiографiчнi посiбники, органiзують спостереження за реакцiСФю читачiв на тi чи iншi заходи, пiддають одноразовому або, навпаки, тривалому аналiзу бiблiотечнi формуляри читачiв певних груп i категорiй з метою виявлення змiн у характерi й тематицi СЧх читання, з'ясовують причини негативного ставлення до бiблiографiСЧ окремих читачiв тощо. Велику роботу в ць