Свiтогляднi уявлення та вiрування, народнi знання слов'ян
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
?ь знайти свою Долю. Вона уявлялась духом, який здатний набувати рiзних образiв людини або тварини. Доля завжди полишаСФ дiтей, яких прокляли батько чи мати.
Доля вимагаСФ пошани вiд людей. Вони повиннi займатись саме тiСФю справою, якiй служить Доля кожноСЧ людини.
Цiкаве трактування Долi-ангела. Ще в материнському лонi ангел-охоронець навчаж дитину всього того, що вона маСФ знати в майбутньому земному життi. При народженнi дитини цей ангел б"СФ пальцем по СЧСЧ верхнiй губi, тому вона забуваСФ те, чого навчилась до народження. Отже, в земому життi людинi доводиться все пригадувати.
Нарештi Доля сприймаСФться як душа людини, або СЧСЧ двiйник. Така доля попереджаСФ свого власника про нещастя, яке на нього чатуСФ. Тодi людина сумуСФ, нудиться, вiдчуваСФ втрату фiзичних сил. Доля може плакати, кликати людину туди, де повинно сповнитись призначене СЧй.
За повiр"ям, Доля, як i Недоля, з"являСФться людинi протягом року. Проте лише в певнi днi (Рiздво, Щедрий вечiр, Великдень) можна побачити СЧСЧ у виглядi двiйника. Якщо на Рiздво людина вийде у двiр з ложкою, якою обiдала, то побачить свою Долю. Остання з"явиться на вулицi i покличе людину по iменi. Так само можна побачити свою Долю й на Щедрий вечiр.
На Великдень Доля являСФться людинi, яка вийшла на ворота з освяченою крашанкою, пiсля того, коли перейдуть усi люди з церкви. Ряд народних повiр"СЧв пов"язано з померлими, СЧх мандрiвками по свiту. Причини цього можуть бути рiзнi. В одних випадках за життя ця людина не обходила нiколи навколо церкви з процессiСФю, в iнших СЧСЧ не вiдпоминали. Жiнка приходить, бо СЧй не вклали до рук свiчку пiд час смертi. Найчасiше такою причиною СФ журба за полишеною родиною, насамперед осиротiлими дiтьми, намагання полегшити СЧхнСФ життя. БуваСФ, померлий хоче помститися живому мерцi, як вiдомо, здатнi робити живим збитки i навiть вчиняти злочин.
Позбутись надокучливих мерцiв можна рiзними способами. Наприклад, на мерця кидають подушку, ловлять його свяченим поясом, намагаються чимось здивувати. Та найпевнiший спосiб припинити вiдвiдини вбити на могилi мерця осиковий кiл, бо осика вважалась нечистим, заклятим деревом.
Серед небiжчикiв видiляються покутники, потопельники i повiсельники. Покутники не мають на тому свiтi спокою за грiхи в земному життi. Час СЧхньоСЧ сповiдi не означений, але залежить вiд мiри СЧх скоСФного. Вони ходять доти, доки самi не спокутують свого грiха або доки хтось з рiдних чи знайомих не загладить СЧхньоСЧ провини. Потопельники i повiсельники мають право сiм рокiв ходити по свiту i лякати людей. Вони з"являються в людськiй подобi. Повiсельники первтiлюються, можуть женитися i запрошувати на своСФ весiлля живих людей.
У традицiйних повiр"ях спостережуСФться негативне ставлення до втручання померлих у життя людей. На Бойкiвщинi вживалися рiзнi ритуальнi засоби, аби запобiгти такому небажаному втручанню. Примiром, у руки покiйника клали грошi, а в домовину його улюбленi речi, виносили домовину з хати так, щоб небiжчик лежав ногами наперед, за домовиною до кладовища сипали по дорозi мак. Рiзнi замовляння також оберiгали вiд покiйникiв.
На початку ХХ столiття гуцули вiрили в те, що колись iснували такi сторожi релiгiйних традицiй, як вiщуни, ясновидцi, мудрецi або примiвники, що жили в горах. Як духовнi виховники народу, що вiдзначаються глибокою побожнiстю, вони утверджували в ньому дух миру i любовi, захищали людей вiд лихих сил, чкi походять вiд далеких поганських богiв, а також вiд мавок та русалок, що блукали по лiсах i зачаровували людських дiтей, та вiд лихих людей. Такi вiщуни, провидцi, мудрецi або примiвники добре знали таСФмну науку про чудодiйнi сили, що дрiмають у землi, камiннi, водi, деревах тощо.
У деяких селах Бойкiвщини "незвичайною" силою надiлялись "хмарники", "тучники", яких задобрювали грiшми або сiльськогосподарськими продуктами. Горяни були впевненi, що такi люди здатнi вiдвернути град, бурю, iншi стихiйнi лиха. Надзвичайними якостями обдаровувалися також "ворожильники", майстри-будiвельники, мельники. За бойкiвськими повiр"ями, "ворожiлильники" вiдгадували долю людини, майстри-будiвельники мали здатнiсть побудувати щасливу хату, а мельники лише за допомогою "нечистоСЧ сили" могли приборкати стихiю води.
Як i iншi народи, украСЧнцi надавали великого значення сновидiнням. За народними повiр"ями, Сон це добрий i не страшний кудлатий чоловiк з чотирма очима. Його помiчницею СФ Дрiмота. Вони мають дивовижну силу.
Сни тлумачились на двох рiвнях побутовому i знахарському. Про перший рiвень йдеться тодi, коли сон тлумачить той, хто його бачив. Пояснення снiв залежало вiд тижневого календаря сновидiв. Народ вiрив у рiзнi магiчнi дiСЧ та заговори на поганi сни. Другий рiвень ТСрунтувався на певних знаннях i спостереженнях та залежав вiд мiсячного календаря.
Рiзнi варiнти тлумачення снiв уже в ХХ столiттi були зiбранi в селi Гудзинiвка Звенигородського району на Черкащинi. Вони були покладенi в основу короткого украСЧнського сонника. За цим сонником, бачити бабу у снi означаСФ радiсть у родинi, батька щастя, бандуриста веселi днi, вареники гостi, зiлля довге життя, а бурю поганi новини або сварку, вербу нещастя у коханнi, освiтлене вiкно смуток, затяжний дощ неприСФмностi, жовте листя слабiсть i т.iн. Дещо в цьому соннику збiгаСФться з подiбними почсненнями в iнших народiв. Йдеться, зокрема, про зв"язок змiн у природi зi снами про покiйникiв. Вважалось також, сон про ходiння по снiгу означаСФ похорон.