Свiтогляднi уявлення та вiрування, народнi знання слов'ян
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
План.
- Вступ
- Народнi знання
- Народний календар
- Космогонiя та астрономiя
- Метереологiя, грунтознавство
- Метрологiя i математика
- Мораль, етика, народна педагогiка
- Медицина та ветеринарiя
- Свiтогляднi уявлення
- Людина, доля, душа
- Демонологiя
- Довколишнiй свiт
- Висновок
- Лiтература
- Вступ
Становлення народно-традицiйноСЧ культури украСЧнцiв тривало довгi столiття. Щоб витворитися у культурно-побутове, традицiйно-виробниче, моральне, духовне явище, яке сприймаСФться усiм народом, стаСФ його суттю, вiдбувався складний процес добору.
Ця традицiйна культура тiсно пов"язана з природними умовами, iсторичним буттям народу, способом його життя, дiяльнiстю, характером, психологiСФю. Вона виражена в рiзних формах: матерiальнiй (будiвлях, знаряддях працi, ремеслах, саморобних засобах транспорту, одязi, СЧжi) i духовнiй (звичаях, творах усноСЧ народноСЧ таорчостi, обрядах, традицiйних знаннях, мистецьких виробах тощо).
Предметом даноСЧ роботи СФ, безперечно, наш народ з його прадавньою культурою, цебто надто специфiчним ставленням до душi та тiла свого; з високою його загальною духовною культурою, пильнуванням працi та вiдпочинку, довколишнього свiту; спадкоСФмними традицiями, пошануванням цих традицiй уже як норм життя, спiвжиття та буття роду, етносу, нацiСЧ.
Ця робота маСФ на метi: увiйти у надзвичайно цiкавий та дещо таСФмничий духовний свiт наших предкiв; та розглянути не лише узагальненi сторiнки емпiричних пiзнань та уявлень, а окремi роздiли де освiтлюються бiльш чи менш детальнi, вже складовi частини цих дивних i давнiх знань та вiрувань, спадкоСФмноСЧ мудростi украСЧнцiв.
Структура данноСЧ курсовоСЧ роботи вмiщуСФ в собi: вступ, два параграфи з пiдпунктами, висновок та перелiк використаноСЧ лiтератури.
У вступi автор перераховуСФ складнi процеси та взаСФмодiСЧ тих чи iнших питань, найважливiших саме для украСЧнцiв; та обумовлюСФ життСФздатну актуальнiсть обраноСЧ теми, пiдкреслюючи значущiсть i вагоме мiiе в етнографiчнiй науцi.
До першого параграфу, що перераховуСФ народнi традицiйнi знання увiйшли: народний календар як першооснова, знання та уявлення про свiтобудову, розташування небесних свiтил, органiзацiСЧ Всесвiту; закономiрнi зв"язки явищ навколишньоСЧ дiйсностi, ТСрунтознавство, народна медицина та ветеринарiя. Процес трудовоСЧ дiяльностi людини через умовне окреслення мiр часу, довжини, обсягу тощо. Та народне виховання з головними чинниками моралi та етикi.
Другий параграф визначаСФ ставлення людини до себе, до iнших людей, до свiту. Розкритий свiтогляд людини, що охоплюСФ знання, переконання, прагнення та сподiвання. Давнi уявлення про демонiчний свiт. Та призма пiзнання довколишнього свiту.
В заключнiй частинi роботи автор придiляСФ увагу висновку до якого дiйшов завдяки написанню цiСФСЧ теми, перераховуСФ вiковi здобутки пращурiв та перевтiлення емпiричних знань та уявлень народу у сучасний осередок, як найголовнiшу ТСалузь.
Отже, названа праця це освiтлення загадкових таСФмниць минулого у фокусi сучасного бачення предмету украСЧнськоСЧ мудростi: теоретичному, iсторичному, фiлософському, релiгiйному, використання величезного всеосяжного арсеналу цiСФСЧ мудростi.
2. Народнi знання
Дивовижною сферою народно-традицiйноСЧ культури СФ знання, набутi у процессi тривалого спостереження за явищами природи, виробничого i життевого досвiду. Перебуваючи в оточеннi непiзнаноСЧ природи, люди ,однак, осягали закономiрнiсть i взаСФмозумовленнiсть багатьох явищ. Рацiональнi знання переплiтались iз системою вiрувань i уявлень. Усе це разом формувало своСФрiдне середовище, де органiзовувалося буття людини.
а. Народний календар
РЖсторично так склалося, що переважна бiльшiсть наших предкiв займалися землеробством. Лише жителi Карпат та Полiсся спецiалiзувалися на лiсопромислах, звiроловствi й тваринництвi. Проте i тут був значний вiдсоток рiльництва. Вирощуючи культурнi злаки, випасаючи худобу тощо, селянин фiксував усi атмосфернi змiни з огляду на позитивних чи негативних впливiв на результати його працi. Саме цi обставини i змушували селян виробити сукупну систему вiрувань, прогнозувань i фахову освiту народну мудрiсть звести до певноСЧ системи, яка б мала практичну користь. "асне це завдання i виконував аграрний календар неписаний кодекс рiльника. Регламентацiя пристосовувалася до певних календарних подiй. Аграрний календар регламентував строки посiву та глибоке розумiння технологiй вирощування культурних рослин. Так, наприклад, льон i коноплi технiчнi культури, дозволялося висiвати лише у другiй половинi травня (зi значною коррекцiСФю для клiматичних поясiв) i тодiж приступали до обробiтку грунту пiд гречку, сiвба якоСЧ закiнчувалася на РЖвана Купала (на Полiссi).
Поряд з народним побував свiтський, а з запровадженням християнства i церковний календар. Лише згодом календарi поСФдналися. Основною одиницею був рiк. Для украСЧнцiв символом став вiнець. Вiнцем називався i останнiй мiсяць в народному аграрному календарi. Звiдси, очевидно, i бере початок прислiв"я "Прийшов вiнець року кiнець". Вiдтак рiк у людськiй уявi це своСФрiдна мiкровiкова одиниця, тобто вiнець, ланцюжки якого незмiнно повторюються.
В свою чергу календарний рiк подiляСФться на чотири пори року зиму, весну, лiто i осiнь. А взагалi рiк мав 12 мiсяцiв i кожен з них мав власну назву, прив"язану д