Свiтогляднi уявлення та вiрування, народнi знання слов'ян
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
о тих чи iнших робiт, найчастiше до хлiборобних.
Через клiматичнi умови пори року розпочиналися неоднаково, оскiльки час оранки, сiвби чи жнив в певних мiiевостях (Карпати, Поднiпров"я, Подiлля чи степова частина УкраСЧни) був iндивiдуальним. Так, наприклад, хлiборобська весна розпочиналася наприкiнцi березня, коли пiдсихали пагорби засiвали вiвсом та ячменем. У Карпатах на початку квiтня сiяли горох, боби i тiльки пiсля того, зоравши землю, засiвали яровою пшеницею або житом. Але спiввiдношення з церковними святами все ж таки поСФднувало всю территорiю УкраСЧни: "по Великодню", "по Рiздву", "на Спаса", "на РЖвана", "РЖллi день", "на Купала" тощо.
Так, аналiзуючи назви мiсяцiв за рiзними регiонами, можна простежити дiяльнiсть украСЧнцiв у сiльському господарствi, клiматi, суспiльствi, культурi тощо.
Березень березоль, сочень, з гiр потоки, зимобор; Квiтень цвiтень, дзюргальник, лукавець, снiгогiн; Травень май, травник, пiсенник; Червень червець, хлiборост, рiзноцвiт, кресник; Липень липець, сiнокiс, косень, макiвка лiта; Серпень хлiбочол, рiзносол, жнивець, копень, спасiвець; Вересень вереснець, ревун, зоревник, хмурень, "бабине лiто"; Жовтень костричник, свадебник, позимник, листопад, грязник; Листопад падолист, грудень, напiвзимник, братчиком; Грудень мочавець, солоноворот, андрiСФць, стужайло; Сiчень просинець, перезим"СФ, трiскун, снiговик; Лютий крутень, бокогрiй, криводорiг, снiжень, громник, казибрiд.
Мiсяць подiлявся на чотири тижнi. Уже у Трипiльськiй культурi на украСЧнських землях iснував семиденний тиждень, вiн, доречi, був поширений серед усiх пелазгiв аж до МалоСЧ АзiСЧ, а також у СФгипетських жрецiв. Кожних сiм днiв вiдбувалася змiна фази мiсяця. Також семиденний тиждень добре узгоджуСФться з психо-фiзичними ритмами людського органiзму. А вiдтак спостерiгаються змiни в жттСФдiяльностi людей, тварин, рослин.
Щодо днiв тижня нашi предки теж мали своСЧ уявлення.
Недiля перебуваСФ пiд знаком сонця. Богиня Недiля користувалася великою пошаною в украСЧнцiв, СЧСЧ уявляли в образi дiвчини красунi з довгим золотавим волоссям це Сонячна панна, донька святоСЧ П"ятницi (або богинi роду Баби Яги). Вiрили, що людина яка народилися в недiллю буде щаслива, гарна, здорова.
Понедiлок присвячений Мiсяцю, уявляли свiтловолосого юнака, стрункого та блiдолицього. Оскiльки мiсяць змiнюСФться непостiйний, тому в понедiлок нiчого важливого не робили. А за звичаСФвим правом у цей день жiнки звiльнялися вiд важкоСЧ роботи i навiть вiд подружнiх обов"язкiв. Понедiлок важкий день, або чоловiчий день.
Вiвторок "вторий" або другий день тижня. Це легкий та щасливий день.
Середа "третiйник", в серединi тижня. День жiночий. В цей день можна робити все i в хатi, i на городi.
Четвер "четвертий", або день Перуна. Починаючи з Чистого четвера неможна було виСЧзжати в дорогу, виварювати бiлизну. Зате останнiй четвер мiсяця був сприятливим для лiкування.
П"ятницю уявляли лiтньою жiнкою з вiнком на головi. Кожна п"ятниця СФ поминальним днем, неможна шити, працювати з веретеном, щоб не проколоти душi померлих. Жiночий день.
Субота також жiночий день. Стара назва "со + битiСФ" тобто "буття (молiння) разом". В цей день вирушали до своСЧх святинь, поспiлкуватися з людьми та Богом.
б. Космогонiя та астрономiя
Знання i уявлення хлiбороба про свiтобудову i розташування небесних свiтил покладено в основу як астрономiчного так i народного календарiв, а також припущень щодо органiзацiСЧ Всесвiту. Згiдно з давнiми уявленнями, свiт складався iз Землi, яка начебто трималась у морi-океанi на трьох китах, Сонця, Мiсяця i, що найважливiше, - семисферного Неба, де у вiдповiдному порядку розташованi усi свiтила. "Сьоме небо" служило мiiем перебуванням богiв, тому i вираз "сьоме небо" набув у народнiй творчостi чогось недосяжного, казкового i загадкового.
Вiдповiдно до мiiя розташування на небосхилi Сонця люди дiлили рiк на пори року. Назва небесного свiтила Мiсяць збiгаСФться з календарним термiном, що означаСФ дванадцяту частину року. Отже, десь у глибинi вiкiв основою подiлу року на мiсяцi було спостереження сходу i заходу Мiсяця на небi. Бiльшiсть селянства, незважаючи на те, що в УкраСЧнi здавна користувалися прийнятим у РДвропi сонячним календарем, у повсякденному побутi при лiчбi часу в межах мiсяця подiляли його на три, чотири або п"ять вiдрiзкiв вiдповiдно до фаз Мiсяця. Зокрема у Лiтенському повiтi на Подiллi розрiзняли три фази: молодик (новак), пiдповня i старик. На Житомирщинi перiод обертання Мiсяця навколо Землi подiлявся, вiдповiдно сучаснiй астрономiчнiй науцi, на чотири фази: перша чверть називалася молодик, друга пiдповня, третя повня, четверта остання квартира. У Луцькому повiтi iснував подiл на п"ять частин: молодик, перша квартира, пiдповня, повня, остання квартира. На Бойкiвщинi фази Мiсяця подiлялися на квартири: перша на весну, друга на лiто, третя на осiнь, четверта на зиму. А от тридобовий перiод невидимостi у русi Мiсяця майже у всiх районах УкраСЧни називалося перемiною.
Вiдповiдно до кожноСЧ фази усталилося виконання тих чи iнших польових робiт, за ними ж визначали активний розвиток рослин i навiть тварин. Сiльськогосподарськi роботи намагалися проводити при повнi Мiсяця сiяти озимi та ярi культури, садити картоплю, починати оранку тощо.
Спостерiгаючи за зоряним небом, селяни розрiзняли бiльшiсть сузiр"СЧв, якi в украСЧнцiв отримали