Розвиток пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу "Я i УкраСЧна" в 3-4 класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
i розвязання СЧСЧ учнями. Саме на цих уроках у дiтей виникаСФ дуже багато питань: тАЬЧому?тАЭ, тАЬЯк?тАЭ, тАЬЗвiдки?тАЭ. Вчитель разом з дiтьми може розвязувати проблемнi ситуацiСЧ всiма можливими шляхами:
через проблемне викладання знань учителем;
через органiзацiю частково-пошуковоСЧ дiяльностi;
через органiзацiю дослiдницькоСЧ дiяльностi шляхом спостереження учнiв у природi чи за результатами самостiйного дослiду.
Важливим засобом створення проблемних ситуацiй у вивченнi природи СФ дослiдницька робота (розвязання завдань випливаСФ iз спецiально створених умов. Наприклад: теми Термометр, Органи рослин, Умови життя рослин, Вегетативне розмноження рослин, Снiг i лiд, Кориснi копалини, Вода розчинник тощо).
Створення проблемних ситуацiй та СЧх розвязання тут досягаються частково-пошуковим методом, iнодi дослiдницьким, за допомогою лабораторних, демонстрацiйних i домашнiх дослiдiв. Вiдкриття, якi учнi роблять при цьому, незначнi, але дiтям вони дають велике iнтелектуальне задоволення. Чим бiльше створюватиметься для учнiв складних ситуацiй, якi вони спроможнi подолати, тим iнтенсивнiше в них розвиватиметься iнтерес до знань, науки, школи.
У ходi вивчення курсу природознавства можна створити певну постiйно зростаючу систему залучень учнiв до вирiшення проблемних ситуацiй, а також до самостiйноСЧ пошуковоСЧ дiяльностi [29;34].
Таким чином, нами виявлено основнi засоби розвитку пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу Я i УкраСЧна
1.3 Стан розвитку пiзнавального iнтересу в молодших школярiв на уроках курсу Я i УкраСЧна в практицi школи
Перед сучасною початковою школою стоСЧть питання про таку органiзацiю навчально-виховного процесу, яка була би бiльш особистiсно-орiСФнтованою на всебiчну пiдготовку школярiв, СЧхнiй цiлiсний i гармонiйний розвиток та особисте зростання.
Вивчення шкiльноСЧ практики засвiдчуСФ, що вчитель не завжди використовуСФ можливостi навчальних занять для розвитку iндивiдуальностi учнiв, СЧхнього iнтересу.
Щоб зясувати стан розвитку в молодших школярiв пiзнавального iнтересу на уроках курсу Я i УкраСЧна у шкiльнiй практицi, проводився констатуючий експеримент. Вiн передбачав вивчення досвiду вчителiв щодо використання рiзних засобiв розвитку пiзнавального iнтересу на уроках курсу Я i УкраСЧна. Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителiв навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя. Основними методами дослiдження були спостереження урокiв, бесiди з вчителями, аналiз конспектiв урокiв вчителiв.
У процесi бесiди, ми намагались отримати вiдповiдi на такi запитання:
1. Чи ставити ви своСЧм завданням на уроках формувати пiзнавальний iнтерес в молодших школярiв?
2. Чи використовуСФте дидактичнi iгри на уроках? (систематично, iнодi, дуже рiдко)
3. Чи використовуСФте на уроках цiкавi завдання, цiкавi повiдомлення? (систематично, iнодi, дуже рiдко)
4. Чи використовуСФте на уроках усну народну творчiсть: загадки, прислiвя, приказки, казки, легенди тощо? (систематично, дуже рiдко, iнодi)
5. Якi умови впливають на формування i розвиток пiзнавального iнтересу учнiв на уроцi?
Вiдповiдаючи на перше запитання, усi вчителi зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днiв перебування дитини в школi, вчитель змiг створити на уроках атмосферу iнтелектуального пошуку, творчостi, вчив дiтей, надавав СЧм можливiсть вiдчувати радiсть вiд пiзнання i творчоСЧ дiяльностi, формував i розвивав пiзнавальний iнтерес. Вони вважають, що робота над розвитком пiзнавальних iнтересiв учнiв пiдвищуСФ продуктивнiсть працi учнiв, швидкiсть i стiйкiсть запамятовування природничих понять. ЗростаСФ рiвень успiшностi дiтей, чи не основний показник СЧх дiяльностi в школi.
Усi вчителi зазначили, що використовують дидактичнi iгри на уроках iнодi. Вони вважать, що дидактичнi iгри створюють певний емоцiйний фон в учнiвському колективi, але й потребують певного емоцiйного настрою. Бажання грати, прагнення до дiяльностi властивi кожному учню. У грi учнi вчаться логiчно висловлювати своСЧ думки, послiдовно дiяти, бути спостережливими. РЖгри дають можливiсть внести проблемнiсть у пiзнавальний процес, здiйснити самоконтроль пiзнавальноСЧ дiяльностi.
Цiкавi завдання i повiдомлення використовують дуже рiдко, за браком часу.
Усi вчителi зазначили, що використовують на уроках усну народну творчiсть, найчастiше - загадки, прислiвя, приказки; казки i легенди - рiдко.
Учителi погоджувалися, що на уроцi слiд використовувати ребуси, кросворди, iгри, елементи фантастики, народнi приказки та казки, але не перенасичувати СЧх рiзноманiтним цiкавим матерiалом. Це переобтяжуСФ дiтей. РЖнша справа, коли гра тiльки спонукаСФ до роботи, допомагаСФ в навчаннi. РЖ дiти, i вчитель мають зрозумiти, що урок це насамперед праця i навчання. А все iнше тiльки допомiжнi моменти.
Визначаючи, якi умови впливають на формування i розвиток пiзнавального iнтересу школярiв, деякi педагоги вважали, що формування внутрiшнього свiту школярiв багато в чому залежить вiд особистостi вчителя, його ерудицiСЧ i майстерностi викладання, моральноСЧ спрямованостi. Коли вчитель досконало i глибоко володiСФ наукою, в процесi навчання вiн оперуСФ цiкавими деталями i фактами, вражаСФ учнiв своСЧм широким кругозором.
РЖншi вчителi зазначали, що на розвиток пiзнавального iнтересу впливають стосунки, якi складаються мiж вчителем i учнями. Стосунки взаСФмо