Розвиток пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу "Я i УкраСЧна" в 3-4 класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?.
Для закрiплення у дiтей умiння розрiзняти предмети живоСЧ i неживоСЧ природи використовують чайнворди. Для учнiв молодших класiв чайнворди добирають у виглядi загадок.
Значне мiiе серед засобiв, що сприяють активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi молодших школярiв належить загадкам [10;11;47;52]. Загадка мiстить у собi великi можливостi для розвитку уваги, кмiтливостi, уяви, асоцiативного мислення, формування умiння видiляти й уподiбнювати iстотнi ознаки обСФктiв, стимулюСФ допитливiсть. Вмiло пiдiбранi i вдало використанi на уроцi, загадки розвивають позитивне ставлення до процесу засвоСФння поняття, пiзнавальний iнтерес, ознайомлюють учнiв з усною народною творчiстю. До кожноСЧ програмовоСЧ теми курсу Я i УкраСЧна можна дiбрати загадки, що характеризують виучуваний обСФкт чи явище. Наприклад:
Дихають, ростуть, а ходити не можуть.
(Рослини.)
Узимку голi мерзнуть в полi.
А весною, диваки, одягають кожушки.
(Дерева.)
Висить зеленiСФ, лежить жовтiСФ, впаде чорнiСФ.
(Листя.)
Сидить дiвка в коморi, а коса СЧСЧ надворi.
( Морква.)
Сама жовта i цукриста, я красуня золотиста
(Диня.)
Що то за голова, що лиш зуби й борода.
(Часник.)
Червоне личко, зелена стрiчка.
(Помiдори.)
Молодшi школярi чутливi й емоцiйнi слухачi. РЗм до вподоби поетичнi рядки, вiршованi примовки, влучнi i виразнi прислiвя, та приказки:
- Пролiски очi березня;
- Осiнь iде - дощi за собою веде.
На увагу заслуговують також мiфи, легенди як жанр народноСЧ творчостi. Доцiльно ознайомити молодших школярiв з рiзноманiтними iсторiями з життя рослин, використовуючи народнi легенди та повiря. Дiзнавшись про легенду iсторiю певноСЧ рослини, можна запропонувати учням скласти легенду про iншу квiтку, або iсторiю рослини, яку розглядали на уроцi.
На почуття, мислення дитини впливаСФ краса опису процесiв, явищ природи i предметiв навколишнього свiту. Корисно включати в розповiдь учителя або пiд час бесiди уривки з художнiх творiв, вiршiв, пiсень. Уривки з прози або вiршi можна використовувати на початку уроку, що пiдвищуСФ iнтерес учнiв до виучуваного матерiалу, або для закрiплення знань.
Краса природи оспiвуСФться в творах багатьох письменникiв. Саме цими творами може користуватись вчитель на уроках Я i УкраСЧна.
У педагогiчнiй лiтературi зазначаСФться, що розвитку пiзнавальних iнтересiв сприяСФ запровадження рiзних форм роботи: роботи в парах, груповiй роботi, застосування диференцiацiСЧ навчання. Мета такоСЧ роботи спонукати дiтей до постiйноСЧ активноСЧ працi, розвивати iнтерес учнiв до оволодiння предметом, вчити спiлкуватися, прислухаючись не лише до себе, а й до iнших [9;27].
Формування пiзнавальних iнтересiв СФ бiльш ефективним, якщо: органiзуСФться рiзноманiтна творча дiяльнiсть, види якоСЧ систематично чергуються. Для належного формування природничих понять багато уваги слiд придiляти розвитку логiчного мислення, використанню завдань з логiчним навантаженням як необхiдноСЧ умови розвитку пiзнавальних iнтересiв. Дiтей треба залучати до активноСЧ участi у розвязуваннi посильних пiзнавальних завдань, поступово ускладнюючи СЧх. Розвиток логiчного мислення це копiтка наполеглива робота упродовж всього перiоду навчання. Оскiльки дiти швидко втрачають iнтерес до одного виду дiяльностi, треба робити процес пiзнання цiкавим [17;21].
- Сортування навчального матерiалу за завданням учителя.
- Порiвняння у формi зiставлення i протиставлення як засiб вiдкриття нових властивостей, ознак предметiв i явищ, що вивчаються.
- Використання аналогiСЧ як засобу перенесення способу дiСЧ.
- Класифiкацiя предметiв i явищ навколишнього середовища.
- Видiлення головного.
- Встановлення причинно-наслiдкових звязкiв.
- Доведення iстинностi судження [26;27].
Наприклад, добiрка завдань з логiчним навантаженням.
- Як вiдомо, моря весь час поповнюються прiсною водою рiчок. Проте солонiсть морськоСЧ води при цьому не зменшуСФться. Чому?
- Вiдомо, що температура танення льоду О С. Проте взимку снiг на вулицях лежить i при температурi, вищiй вiд нуля. Як це пояснити?
- У вiтряний день нам стаСФ теплiше, якщо ми заховаСФмося вiд вiтру. А чи однаковi показники термометра на вiтрi i в затишку?
- З поданих слiв спочатку випишiть назви овочiв, потiм фруктiв (огiрок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помiдор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня).
- Випишiть спочатку назви перелiтних птахiв, потiм осiлих (журавель, синичка, сойка, ластiвка, горобець, ворона, дятел, шпак, лелека, сорока).
Активна пiзнавальна дiяльнiсть уроцi, розвиток пiзнавальних iнтересiв неможливi, якщо вчитель працюСФ з класом, не враховуючи iндивiдуальнi особливостi учнiв. Дiти рiзнi, рiвень пiдготовленостi до навчання також. Тому необхiдна диференцiацiя. В. О. Сухомлинський зазначав, що до кожного школяра треба мати пiдхiд, давати йому посильне завдання. Лише за цiСФСЧ умови можливий розвиток пiзнавальних iнтересiв [8].
Урок природознавства в початковiй школi це iдеальний матерiал для створення проблемних ситуацiй. Значно кращi успiхи у навчаннi досягаються там, де процес навчання будуСФться на основi проблемно-пошуковоСЧ дiяльностi молодших школярiв. Серцевиною проблемного уроку СФ взаСФмодiя вчителя i учнiв, коли мiж ними розвиваються дiалогiчнi взаСФмостосунки пiд час вирiшення проблеми. Важливе не тiльки вмiння вчителя створювати проблемну ситуацiю, а й здатнiсть органiзувати обговорення