Розвиток пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу "Я i УкраСЧна" в 3-4 класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ами створення проблемних ситуацiй з метою розвитку пiзнавальних iнтересiв СФ такi:
а)зiткнення учнiв iз суперечливими фактами:
- метал у водi тоне, а дерево нi. Чому?
б)постановка перед школярами дослiдницьких завдань:
- простежте, де швидше починаСФ танути снiг, i пояснiть чому?
в)спонукання учнiв до узагальнення фактiв;
г)спонукання учнiв до аналiзу фактiв i явищ, якi логiчно суперечать СЧхньому життСФвому досвiду.
Створенню проблемноСЧ ситуацiСЧ завжди передуСФ пiдготовча робота, у процесi якоСЧ вчитель забезпечуСФ дiтей мiнiмумом знань, необхiдних для розвязання проблеми. Крiм того, вчитель збуджуСФ в учнiв пiзнавальний iнтерес, стимулюСФ СЧх прагнення розвязати проблему. Якщо вони не в змозi самостiйно розвязати проблему, учитель використовуСФ навiднi питання.
Пiд час розвязання проблеми передбачаСФться, що дiти самостiйно узагальнюють знання, здобутi з рiзних джерел, використовують певною мiрою i прийоми дослiдницькоСЧ дiяльностi.
Наведемо приклади проблемних ситуацiй, якi ми створювали на уроках:
Тема: Тварини
- Звiрiв: вовка, лисицю, зайця, бiлку, ведмедя i СЧжака можна розподiлити на три групи. До першоСЧ вiднести вовка i лисицю, до другоСЧ зайця i бiлку, а до третьоСЧ ведмедя i СЧжака. Як можна пояснити такий подiл?
- Чому СЧжак, ведмiдь, борсук восени впадають у сплячку, а iншi тварини лисиця, лось, заСФць не змiнюють свiй спосiб життя?
- Чому корову вважають свiйською твариною, адже вона живе, на вiдмiну вiд кицьки, в корiвнику?
- Птахи можуть лiтати. Бабка також лiтаСФ. До яких тварин вона належить? Чому?
Постановка пiзнавальних завдань
Одним iз ефектних засобiв, якi сприяють розвитку iнтересу та мислення школярiв, СФ постановка пiзнавальних завдань. У доборi рiзних типiв пiзнавальних завдань для учнiв молодших класiв за основу взято тi логiчнi операцiСЧ, без яких СЧх виконання неможливе: порiвняння, узагальнення, класифiкацiя, встановлення причинно-наслiдкових звязкiв.
Вправи на порiвняння спрямовуються на формування в учнiв умiнь видiляти ознаки предметiв, диференцiювати СЧх на iстотнi й другоряднi. Наприклад:
Чим листки верби вiдрiзняються вiд хвоСЧн ялинки? Учитель повiдомляСФ порядок порiвняння (план):
1. Уважно розгляньте предмети, що порiвнюються.
2. Помiркуйте, якi ознаки маСФ кожен предмет.
3. Якi з них схожi, а якi вiдмiннi?
4. Порiвняйте найiстотнiшi ознаки.
5. Пояснiть результати порiвняння.
Пiзнавальнi завдання на узагальнення здебiльшого активiзують розумову дiяльнiсть учнiв. Наприклад: назвiть птахiв, якi ви знаСФте.
Пiзнавальнi завдання на класифiкацiю рiзноманiтнi. Наприклад: подiлити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати iстотнi ознаки комах i птахiв.
Зясування внутрiшнiх звязкiв мiж предметами i явищами навколишнього свiту сприяСФ встановленню причини i наслiдку. Такi завдання iнодi формулюються як проблемне запитання: Для чого кiшцi мякенькi лапки й гострi кiгтi?
Керувати процесом розвязування таких пiзнавальних завдань доцiльно у такiй послiдовностi: аналiз i видiлення iстотних ознак обСФкта; пошук i пояснення причини виникнення факту, явища, подiСЧ; встановлення i пояснення наслiдку; висновок пояснення утворення звязку мiж визначеними обСФктами; фiксацiя уваги на мiркуваннях. Необхiдно навчити дiтей розрiзняти поняття причина i наслiдок.
Формування вмiнь знаходити i розумiти причинно-наслiдковi звязки мiж предметами i явищами вiдбуваСФться у процесi продуктивноСЧ дiяльностi учнiв, коли вони пояснюють i доводять своСЧ твердження.
Зясуванню причинно-наслiдкових звязкiв сприяють наведенi нижче запитання.
- Коли дороги висихають пiсля дощу швидше: влiтку чи восени? Чому?
- Чому взимку майже завжди випадаСФ снiг, а не дощ?
Можна видiлити ще пiзнавальнi завдання на доведення. Наприклад:
- Сосна i ялина хвойнi дерева. Доведiть, чому СЧх так називають.
Самостiйна робота учнiв
Найсприятливiшi для збудження i розвитку пiзнавального iнтересу умови виникають тодi, коли вчитель не викладаСФ матерiал в готовому виглядi, а органiзовуСФ самостiйну роботу школярiв. Без правильно органiзованоСЧ самостiйноСЧ роботи не можна успiшно розвивати пiзнавальнi можливостi учнiв, СЧх спостережливiсть, память, творчу активнiсть тощо. Самостiйна робота даСФ змогу здiйснювати диференцiйований пiдхiд у навчаннi, глибоко вивчати iндивiдуальнi особливостi кожного вихованця. Пiзнавальна самостiйнiсть учнiв, яка формуСФться на базi активностi, характеризуСФться такими ознаками:
- бажання i вмiння самостiйно правильно мiркувати;
- властивiсть орiСФнтуватись у новiй ситуацiСЧ, знайти свiй пiдхiд до розвязання завдання;
- бажання не лише розумiти засвоСФнi знання, а й способи СЧх добування;
- критичний пiдхiд до суджень iнших;
- незалежнiсть власних мiркувань.
ОрганiзацiСЧ самостiйноСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв сприяють дидактичнi матерiали. Використовуючи СЧх, класовод керуСФ пiзнавально-практичною дiяльнiстю школярiв пiд час засвоСФння нових знань та СЧх закрiплення, а також органiзовуСФ дослiдницьку позакласну роботу.
Дидактичнi роздатковi картки важливий засiб удосконалення самостiйноСЧ дiяльностi учнiв у навчаннi курсу тАЬЯ i УкраСЧнатАЭ в початкових класах. Вони призначенi для виконання завдань, повязаних iз дослiдом, спостереженнями i практичною дiяльнiстю. В них мiстяться запитання i завдання дл