Розвиток пiзнавального iнтересу молодших школярiв у процесi вивчення курсу "Я i УкраСЧна" в 3-4 класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
го мислення. Важливо, щоб пiзнання було повязано з позитивними емоцiями, радiстю [7, 52].
Таким чином, на пiдставi аналiзу педагогiчноСЧ лiтератури, ми зясували, що умовами розвитку пiзнавальних iнтересiв СФ:
- розумiння дитиною змiсту i значення матерiалу;
- новизна навчального матерiалу, його практична спрямованiсть;
- емоцiйна насиченiсть навчання;
- використання активних методiв навчання, проблемних запитань, ситуацiй i завдань;
- створення можливостей для учнiв проявити розумову самостiйнiсть i iнiцiативнiсть;
- глибоке знання вчителем предмета, iнтерес до нього, вмiння зацiкавити ним дiтей.
- ведення навчання на високому, але посильному рiвнi труднощiв; наявнiсть рiзноманiтного навчального матерiалу i прийомiв навчальноСЧ роботи.
1.2 Засоби розвитку пiзнавального iнтересу в учнiв початковоСЧ школи на уроках курсу Я i УкраСЧна
Сучасна методична лiтература мiстить багато рекомендацiй щодо розвитку пiзнавальних iнтересiв. РЖснуСФ безлiч методичних посiбникiв з рiзними видами завдань (пошукових, логiчних), дидактичних iгор, проте в процесi роботи виникаСФ багато проблем, якi треба вирiшувати з урахуванням конкретних можливостей, особливостей даного класу.
О. Бiда зазначаСФ, що на вихованнi дитячих iнтересiв позначаються:
- глибоке знання вчителем свого предмета i любов до нього, прагнення до постiйного вдосконалення педагогiчноСЧ майстерностi;
- використання наочних посiбникiв, ТЗН;
- залучення усiх учнiв до роботи шляхом створення проблемно пошукових ситуацiй, дослiдницького пiдходу до засвоюваного матерiалу;
- формування загально пiзнавальних умiнь;
- практична спрямованiсть викладання з урахуванням вимог науки i виробництва, а також особистого досвiду учнiв;
- iндивiдуалiзацiя пiдходу до дiтей i диференцiацiя вимог до них;
- створення моделi педагогiчноСЧ структури особистостi;
- тiсний звязок урокiв iз позакласними заняттями [8; с.353].
Аналiз педагогiчноСЧ лiтератури даСФ можливiсть встановити, що розвитку пiзнавальних iнтересiв на уроках сприяють захопленiсть викладанням, дослiди, незвичайна форма подачi матерiалу, що викликаСФ здивування в учнiв, емоцiйнiсть мови вчителя, дидактичнi iгри, iгровi ситуацiСЧ, цiкавинки, завдання з логiчним навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, нестандартнi завдання (завдання на складання казок, вiршiв, вправ i задач).
Змiст навчального матерiалу, що засвоюСФться молодшими школярами, володiСФ великим можливостями для розвитку пiзнавального iнтересу. Для пояснення окремих явищ потрiбно вчити дiтей звертатися до науково популярноСЧ лiтератури. Потрiбна вона i для того, щоб дiбрати цiкавi й потрiбнi вiдомостi про життя рослин, тварин та неживу природу.
Наприклад, щоб викликати iнтерес i збагатити уявлення учнiв про властивостi пiдземноСЧ води на уроцi Я i УкраСЧна пiд час опрацювання теми Вода нашоСЧ мiiевостi, учитель може розповiсти не тiльки про звичайнi мiнеральнi джерела, а й про iснування в природi джерел з гарячою мiнеральною водою. Як свiдчить досвiд, використання науково популярноСЧ лiтератури на уроках Я i УкраСЧна в початкових класах даСФ позитивнi результати. Пiд впливом почутих цiкавих вiдомостей учнi стають уважнiшими на уроках, а це один з критерiСЧв виявлення iнтересiв[8; 346].
Сьогоднi головнi джерела iнформацiСЧ телебачення, газети, журнали. РЗх повiдомлення вiдрiзняються i по формi i по можливостям використання СЧх в навчальному процесi. Газетнi i журнальнi статтi легко опрацьовувати, вiдiбрати доступнi за змiстом фрагменти, зачитувати учням на уроцi вголос, розмножувати i давати учням в друкованому виглядi. Телевiзiйнi передачi позитивно впливають на емоцiйну сферу дитини [40, 32].
Розвитку пiзнавальних iнтересiв молодших школярiв сприяСФ використання дослiдiв i спостережень, наочностi на уроках.
За допомогою наочностi активiзуються увага, сприймання, память, мислення; вона стимулюСФ живе, зацiкавлене спiлкування дiтей з приводу побаченого й почутого, викликаСФ асоцiативнi звязки, розширюСФ i уточнюСФ поверховi i неповнi уявлення дiтей про рослинний свiт. Наочнiсть на уроках природознавства може бути натуральною (обСФкти природи живi i препарованi) i зображувальною (таблицi, схеми, муляжi, кiнофiльми). Усе, що учнi сприймають, пiзнаючи явища та обСФкти за допомогою зору та iнших аналiзаторiв, належить до засобiв наочностi. Вiдомо, що учням важко розпiзнати рослини вивченi лише за таблицями i альбомами. Якщо ж рослини бачити i вивчати як живий витвiр природи, то, дiючи на рiзнi аналiзатори дiтей, вони викликають яскравi вiдчуття, безпосереднi чуттСФвi сприйняття й чiткi уявлення. Натуральнi предмети чи обСФкти пiзнаються за допомогою не лише зорового, а й слухового, зорового, нюхового та iнших аналiзаторiв.
До наочних методiв належить демонстрування дослiдiв, натуральних обСФктiв, зображувальних посiбникiв. Пiд час застосування наочних методiв джерелом iнформацiСЧ стають дослiди, живi обСФкти, кiнофiльми, таблицi. Отже, основним джерелом знань СФ спостереження, а не слово, але слово залишаСФться провiдним в усьому навчальному процесi. Мета застосування наочних методiв збуджувати й розвивати активнiсть сприйняття i мислення учнiв.
Формування знань про рослини, тварин потребуСФ демонстрацiСЧ натуральних обСФктiв, оскiльки даСФ живi образнi уявлення. Для демонстрування живих рослин залучають учнiв, якi вже ставили дослiди за завданням уч