ПедагогСЦчний малюнок на класнСЦй дошцСЦ в роботСЦ вчителя початкових класСЦв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? вже мають деякСЦ знання з математики, фСЦзики й СЦнших предметСЦв. Школярам, що добре знають креслення, легко пояснити закони перспективи на основСЦ методу центральноi проекцСЦi. Учням III-IV класСЦв важко засвоiти цСЦ закони, тому рекомендуСФться провести попередньо ряд замальовок, що полегшують розумСЦння спостережливоi перспективи.
У поСФднаннСЦ з малюнками крейдою для цСЦСФi мети використовуСФться ряд наочних приладь, наприклад картонний квадрат, у якому зроблений вирСЦз квадратноi форми, СЦ з вирСЦзом у формСЦ кола. Викладач може СЦ сам знайти багато цСЦкавих посСЦбникСЦв для пояснення явищ перспективи, наприклад, виготовити дротовий (каркасний) куб, в одну з бСЦчних сторСЦн якого вписаний коло СЦ його дСЦагоналСЦ. Демонструючи його, варто показати в замальовках на дошцСЦ побудова ряду площин, розташованих вище СЦ нижче лСЦнСЦi обрСЦю.
Зображення на дошцСЦ залСЦзничноi дороги з вддаленням ii до точки сходу можна доручити одному з учнСЦв СЦ, поступово доповнюючи цей малюнок, пояснити ряд явищ перспективи. У старших класах закономСЦрностСЦ перспективних скорочень необхСЦдно повязувати з засвоСФнням основ наук (геометрСЦi, анатомСЦi й СЦн.). Говорячи про зорову властивСЦсть ока, корисно виготовити простий прилад, що наочно демонструСФ метод центрального проектування, а також показати на класнСЦй дошцСЦ деякСЦ доступнСЦ способи побудови лСЦнСЦйноi перспективи на картиннСЦй площинСЦ.
У III-РЖV класах школярСЦ дСЦзнаються про картинну площину, лСЦнСЦi горизонту, центральнСЦй точки сходу СЦ точки вСЦддалення. Одним зСЦ складних моментСЦв у розумСЦннСЦ перспективи СФ побудова горизонтальних площин СЦ предметСЦв на них, скорочування вСЦдстаней у глибину. Про те, як уникнути помилок, потрСЦбно говорити на кожному заняттСЦ малювання з натури, показуючи на дошцСЦ способи побудови горизонтальних площин.
Завдання тАЬМалювання гСЦпсового орнаментутАЭ полягаСФ не тСЦльки| у грамотному зображеннСЦ його симетричних форм, але й в ознайомленнСЦ учнСЦв з особливостями цього виду мистецтва. У вступнСЦй бесСЦдСЦ викладач розповСЦдаСФ про стилизацСЦю рослинних форм, розвиток орнаментальних композицСЦй, про застосування орнаменту в оформленнСЦ архСЦтектурних споруд.. Пояснення супроводжуються швидкими замальовками на дошцСЦ. У звязку СЦз труднощами перспективноi побудови малюнка, спочатку орнамент встановлюСФться по можливостСЦ фронтально.
Учитель показуСФ на дошцСЦ хСЦд роботи. Спочатку вСЦн визначаСФ загальну форму пСЦдстави, на якСЦй розташований орнамент, з огляду на композицСЦйне розташування на площинСЦ, потСЦм середню лСЦнСЦю, будуСФ загальну форму по висотСЦ СЦ ширинСЦ самого рельСФфу орнаменту. ПСЦсля цього намСЦчаСФ характеристику окремих його частин, пСЦдкреслюючи важливСЦсть побудови допомСЦжних лСЦнСЦй для кожного пелюстка, кожноi форми. ДекСЦлькома штрихами вчитель показуСФ розташування тСЦней. ПСЦсля цього вСЦн стираСФ малюнок з дошки й учнСЦ ведуть роботу самостСЦйно.
При зображеннСЦ натюрмортСЦв, починаючи з перших завдань по малюванню окремих обСФктСЦв, згодом груп предметСЦв, рСЦзних за формою СЦ фактурою, можна використовувати дошку СЦ свСЦтлу крейду для розкриття конструктивноi побудови малюнка. Якщо постановка складаСФться, наприклад, СЦз трьох предметСЦв: чайничока, чашки СЦ яблука, то вчитель показуСФ спочатку, як знайти iхню загальну величину на аркушСЦ, намСЦчаючи композицСЦю на площинСЦ, потСЦм пояснюСФ побудову окремих предметСЦв. Так, для передачСЦ форми чайничка намСЦчаСФ його середню осьову лСЦнСЦю, встановлюСФ пропорцСЦi висоту, ширину, будуСФ верхню СЦ нижню частини, передаючи характернСЦ риси форми. ПотСЦм показуСФ, як для побудови носика СЦ ручки треба намСЦтити лСЦнСЦю (контур сСЦчноi площини). У випадку, коли все це вже знайомо учням, можна доручити початок виконання малюнка на дошцСЦ (наприклад побудова висоти, ширини СЦ основи чайничка, СЦнших предметСЦв) одному з учнСЦв. У цей час вчитель виправляСФ помилки учня СЦ веде бесСЦду з класом. Це даСФ можливСЦсть попередити ряд загальних помилок у роботах школярСЦв.
Велике значення маСФ робота крейдою на дошцСЦ при зображеннСЦ птахСЦв СЦ тварин. Перед тим як приступити до малювання, викладач проводить бесСЦду з класом, зясовуСФ характернСЦ риси зображуваноi тварини чи птаха. ПотСЦм демонструСФться послСЦдовнСЦсть роботи над малюнком. На дошцСЦ вчитель починаСФ пояснення з композицСЦйного розмСЦщення зображення на площинСЦ, визначаСФ загальну величину опудала по висотСЦ СЦ ширинСЦ, лСЦнСЦСФю намСЦчаСФ рух торса, стосовно нього положення нСЦг, шиi СЦ голови, потСЦм штрихами визначаСФ загальну форму, загострюючи увагу учнСЦв на характерних деталях.
Зображення фСЦгури людини входить до завдань малювання з натури та тематичного у всСЦх класах початковоi та основноi школи.
Людина найбСЦльш важливий СЦ цСЦкавий обСФкт в образотворчому мистецтвСЦ. ДСЦти намагаються малювати фСЦгуру людини вже в дошкСЦльному вСЦцСЦ. У програмСЦ середньоi школи по образотворчому мистецтву також СФ багато завдань, де зявляСФться необхСЦднСЦсть у зображеннСЦ людей. Це малюнки на жанровСЦ, побутовСЦ теми, СЦлюстрацСЦi до казок СЦ розповСЦдей, СЦ просто короткочаснСЦ замальовки фСЦгури людини. У процесСЦ пояснення прийомСЦв передачСЦ фСЦгури людини педагог повинен враховувати вСЦковСЦ можливостСЦ школярСЦв СЦ будувати навчання вСЦд простого до бСЦльш складного.
Вже в молодших класах при малюваннСЦ на теми варто розкрити спСЦв розмСЦрнСЦсть будови фСЦгури людини. Часто в школярСЦв виходять дуже приблизнСЦ зображення людей з непомСЦрно великими головами, маленькими ногами СЦ руками. РЖнодСЦ дСЦти малюють голову в профСЦль, пулуб у фас, або допускають СЦншСЦ грубСЦ помилки. ПотрСЦбно допомогти учням