ОсобливостСЦ перекладу твору Д. РоулСЦнТС "ГаррСЦ Поттер СЦ ТаСФмна КСЦмната"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?вним колективом, збСЦгаються частково з дСЦалектизмами. Як СЦ дСЦалектизми, вони надають мовленню певного колориту, формують мовленнСФву характеристику лСЦтературних персонажСЦв. Але принципова розбСЦжнСЦсть мСЦж ними СЦ дСЦалектизмами полягаСФ у тому, що географСЦчна СЦнформацСЦя реалСЦй звязана з позначуваним предметом, це СЦнформацСЦя про специфСЦчнСЦ предмети та явища певного географСЦчного ареалу. МСЦсцева маркованСЦсть дСЦалектизмСЦв це СЦнформацСЦя про специфСЦчнСЦ мовнСЦ засоби позначення загальновСЦдомих предметСЦв. Певну близькСЦсть з семантичного та стилСЦстичного боку мають реалСЦi з термСЦнами мовними знаками, якСЦ репрезентують науковСЦ поняття спецСЦальноi професСЦйноi галузСЦ знань. РЗхня кореляцСЦя полягаСФ в тому, що СЦнколи термСЦн збСЦгаСФться з реалСЦСФю, тобто СЦснують термСЦни-реалСЦi. Наприклад, тАЬрутин свСЦттАЭ назва рослини СЦ, отже, термСЦн. Водночас в украiнсько-англСЦйському бСЦнарному зСЦставленнСЦ це реалСЦя, бо такоi рослини немаСФ в англомовному свСЦтСЦ. Як СЦ реалСЦi, термСЦни можуть набувати переносного значення, це один СЦз активних процесСЦв у сучасних мовах.
За походженням термСЦни СЦ реалСЦi рСЦзняться мСЦж собою. РеалСЦi виникають переважно в народнСЦй гущСЦ, а термСЦни створюють ученСЦ та спецСЦалСЦсти-практики, часто на основСЦ елементСЦв з латинськоi та грецькоi мов або шляхом свСЦдомого переосмислення звичайних неспецСЦалСЦзованих слСЦв. СукупнСЦсть термСЦнСЦв з певноi галузСЦ створюСФ СФдине цСЦле термСЦносистему. Опис значення термСЦна тотожний самому його значенню, у реалСЦi ж можна видСЦлити при описСЦ окремСЦ аспекти.
ТермСЦни СЦ реалСЦi по-рСЦзному стають широковСЦдомими: термСЦни як назви певних предметСЦв починають часто вживатися з поширенням цих предметСЦв, в науцСЦ це звязано з процесом обмСЦну науковою СЦнформацСЦСФю. РеалСЦi проникають в СЦншСЦ мови завдяки художньому перекладу СЦ засобам масовоi комунСЦкацСЦi. Головна розбСЦжнСЦсть мСЦж ними сфера iхнього вжитку, функцСЦонально-стилСЦстичний критерСЦй: термСЦни найширше вживаються у мовСЦ науки, вони основа всСЦх термСЦносистем. РеалСЦi переважають у художнСЦх текстах, усному мовленнСЦ.
НайчастСЦше дослСЦдники вдаються до предметноi, зовнСЦшньоi, позамовноi класифСЦкацСЦi реалСЦй , СЦ найпослСЦдовнСЦше, найТСрунтовнСЦше провели ii С. "ахов СЦ С. ФлорСЦн. З погляду перекладознавчого доречно провести подСЦл реалСЦй в СЦсторико-семантичному та структурному планах.
З СЦсторико-семантичного погляду видСЦляються:
1) власне реалСЦi ( при СЦснуючих референтах): укр. коломийка, трембСЦтяр, постоли, яворСЦвка, коливо, китайка, перебудова, гласнСЦсть; англ. a baby-sitter, Boxing Day, the Central lobby, Poppy Day, Halloween, Harley Street doctor, a gifted child (тАЮу США особливо здСЦбна дитина, для якоi, з дозволу батькСЦв, опрацьовуСФться спецСЦальна шкСЦльна програматАЭ) та СЦн.;
2) СЦсторичнСЦ реалСЦi семантичнСЦ архаiзми, якСЦ внаслСЦдок зникнення референтСЦв входять до СЦсторично дистантноi лексики, втративши життСФздатнСЦсть. РЗм властива сема минуле, повязана СЦз старСЦнням референта, виходом позначуваного ним слова з царини активноi суспСЦльноi практики мовного колективу. Вони вмСЦщують фоновСЦ знання культурноi спадщини. КрСЦм нацСЦонального, для них характерний хронологСЦчний колорит: укр. щезник, смерд, копний майдан, свячений, згСЦннСЦ днСЦ, медведиця (тАЬгрупа жСЦнок, що, переодягнувшись, ходила по селу пСЦд час косовицСЦтАЭ), зеленСЦ хлопцСЦ (опришки), пСЦдбрехач (другий сват у давнСЦх украiнських весСЦльних обрядах), тарниця (деревяне седло гуцулСЦв); англ. the Black and Tans (чорно-рудСЦ- англСЦйськСЦ каральнСЦ загони в РЖрландСЦi в 1920-1923), a priest`s hole (СЦст. нора, пристанище священника; таСФмна кСЦмната, звичайно в церквСЦ або в замку, де переховувалися католицькСЦ священники в АнглСЦi пСЦд час переслСЦдування католикСЦвтАЭ) та СЦн.
У структурному планСЦ видСЦляються:
1) реалСЦi-одночлени: укр. вечорницСЦ, криничар, денцСЦвка, кобзарювати, валило; англ. a sheriff, a threepence, a maypole (травневе дерево- стовп, прикрашений квСЦтами, рСЦзнобарвними прапорцями, довкруги якого танцюють в першу недСЦлю травня у ВеликобританСЦi) та СЦн.
2) реалСЦi-полСЦчлени номСЦнативного характеру: укр. курна хата, разовий хлСЦб, троiста музика, братська могила, дзвСЦнкова криниця (назва спецСЦальноi радСЦопередачСЦ про народну пСЦсню); англ. a banana split, St. Valentine`s Day, a Sussex pudding, a ticket day, a toffee apple, a soup- opera, garden seats, a means test man та СЦн.
3) реалСЦi-фразеологСЦзми: укр. лоби забрити, коло печСЦ поратися, дбати про скриню, стати пСЦд вСЦнок, на панщинСЦ бути; англ. to reach the woolsack, to enter at the Stationer`s hall та СЦн.
З погляду перекладацькоi практики можна видСЦлити явнСЦ СЦ скритСЦ реалСЦi. ОстаннСЦ це слова типу укр. пСЦч, сорочка (тАЬвишиванкатАЭ), скриня в украiнсько-англСЦйському бСЦнарному зСЦставленнСЦ. Вони начебто мають вСЦдповСЦдники у мовСЦ сприймачСЦ, але спСЦввСЦдноснСЦ денотати в позамовнСЦй дСЦйсностСЦ дуже вСЦдрСЦзняються мСЦж собою, так що беззастережна субституцСЦя iх позначень, що мають рСЦзну художньо-стилСЦстичну наповненСЦсть, може спричинити ряд додаткових труднощСЦв (лексичний збСЦг вСЦдповСЦдних номСЦнацСЦй при культурологСЦчнСЦй розбСЦжностСЦ). В украiнсько-англСЦйському бСЦнарному зСЦставленнСЦ до прихованих реалСЦй належить лексема рушник. У значеннСЦ утиральник , для позначення необхСЦдноi в хатСЦ ужитковоi речСЦ, вона рСЦвновартна рос. полотенце, англ. towel. Але на УкраiнСЦ лексемою рушник позначають СЦ декоративнСЦ рушники, вишиванСЦ та тканСЦ, що споконвСЦку СФ суттСФвим атрибутом повсякденних СЦ урочистих народних звичаiв, обрядСЦв. З опорним компонентом рушник в украiнськСЦй мовСЦ виникло чимало реалСЦй-етнографСЦзмСЦв, з погляду лСЦнгвСЦстики, фразеологСЦчних одиниць: подавати рушник?/p>