ОсобливостСЦ перекладу твору Д. РоулСЦнТС "ГаррСЦ Поттер СЦ ТаСФмна КСЦмната"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
? образи, новСЦ форми, новСЦ стилСЦ, але водночас в кожному перекладСЦ повинен вгадуватися його особистий стиль. За КоптСЦловим, перекладач маСФ йти тАЬвшир СЦ вглибтАЭ залучати новСЦ широкСЦ верстви читачСЦв до шедеврСЦв свСЦтовоi лСЦтератури й заглиблюватись в поетичнСЦ простори свСЦтСЦв iх авторСЦв.
ХудожнСЦй переклад маСФ двоiсту природу: з одного боку вСЦн СФ продуктом мСЦжлСЦтературноi комунСЦкацСЦi, але в той же час вСЦн багато в чому обумовлюСФ СЦ визначаСФ ii. Переклад виконуСФ двСЦ основнСЦ функцСЦi: СЦнформативну (посередницьку) СЦ творчу.
1.2 Проблема перекладу мовних реалСЦй
Свого часу визначний митець слова Гете сказав : при перекладСЦ слСЦд зачСЦпати неперекладне, тСЦльки тодСЦ можна зрозумСЦти СЦнший народ, СЦншу мову. Поняття неперекладне, якому Гете надавав такоi великоi значимостСЦ повязане СЦз тим, що мСЦж словами двох мов може траплятися повна вСЦдсутнСЦсть вСЦдповСЦдностей. Слова, словосполучення, якСЦ не мають нСЦ повних, нСЦ часткових вСЦдповСЦдностей у словнику СЦншоi мови утворюють безеквСЦвалентну лексику цСЦСФi мови. Всю безеквСЦвалентну лексику можна умовно розподСЦлити на двСЦ групи:
1) "аснСЦ СЦмена (особовСЦ СЦмена, географСЦчнСЦ назви, назви установ, органСЦзацСЦй, газет тощо).
2) Слова-реалСЦi словниковСЦ одиницСЦ, якСЦ означають предмети, поняття та ситуацСЦi, що не СЦснують у практицСЦ СЦншомовного соцСЦального колективу. У цю групу входять слова, якСЦ означають рСЦзного роду предмети побуту, матерСЦальноi та духовноi культури, властивоi тСЦльки даному народовСЦ. Особливоi уваги вартСЦ слова-реалСЦi. Вони виникають у мовСЦ кожного народу мимоволСЦ, СЦ оскСЦльки вСЦдображають нацСЦональну специфСЦку, часто завдають великих труднощСЦв перекладачам.
ТермСЦн реалСЦя уперше вжив А.Федоров (його дСЦяльнСЦсть склала цСЦлу епоху в СЦсторСЦi радянського перекладознавства) у працСЦ Про художнСЦй переклад (1941), але для того, щоб позначити не лексему, а нацСЦонально-специфСЦчний обСФкт. Характеризуючи працю перекладача, автор зазначаСФ : Але водночас це дСЦяльнСЦсть, що вимагаСФ певних знань , не тСЦльки практично-мовних, а й лСЦтературознавчих СЦ СЦсторико-лСЦнгвСЦстичних, не кажучи вже про необхСЦднСЦсть широкого культурного свСЦтогляду, що дозволяСФтАжусвСЦдомититАжСЦсторичнСЦ СЦ географСЦчнСЦ реалСЦi СЦ т. СЦн., одним словом, умСЦти орСЦСФнтуватися в будь-якому текстСЦ. У подальших працях дослСЦдник, що зробив чимало для вивчення реалСЦй, для обТСрунтування iхньоi класифСЦкацСЦi та способСЦв вСЦдтворення iхнСЦх функцСЦй у перекладСЦ, залишився вСЦрний такому розумСЦнню термСЦну реалСЦя. В останньому виданнСЦ книжки Основи загальноi теорСЦi перекладу: ЛСЦнгвСЦстичнСЦ проблеми (1983) А.Федоров дещо уточнюСФ дефСЦнСЦцСЦю реалСЦi: СЦдеться не просто про слова, що позначають реалСЦi, а про тАЮслова, що позначають нацСЦонально-специфСЦчнСЦ реалСЦi суспСЦльного життя СЦ матерСЦального побутутАЭ. На думку вченого, можна встановити рСЦзнСЦ групи та пСЦдгрупи реалСЦй за ознакою належностСЦ iх до тСЦСФi чи СЦншоi сфери матерСЦального побуту, духовного життя людини, суспСЦльноi дСЦяльностСЦ, до свСЦту природи СЦ т.д. Але для А.Федорова реалСЦя завжди явище позалСЦнгвальне, лише предмет матерСЦального свСЦту, а не слово, що його позначаСФ. Надто широко розумСЦв обговорюваний термСЦн С.Толстой перекладознавець, що опрацьовував проблеми перекладу з англСЦйськоi мови росСЦйською. Для нього реалСЦi тАЮконкретнСЦ умови життя СЦ побуту краiни, з мови якоi здСЦйснюСФться переклад.
У 1952 роцСЦ Л.СоболСФв дав таке визначення реалСЦi: ТермСЦном реалСЦi позначають побутовСЦ СЦ специфСЦчно нацСЦональнСЦ слова й звороти, що не мають еквСЦвалентСЦв у побутСЦ, а отже, СЦ мовах СЦнших народСЦв. РЖз сьогоднСЦшнього погляду, вище подана дефСЦнСЦцСЦя не зовсСЦм чСЦтка СЦ вимагаСФ внесення певних корективСЦв. По-перше, слова, що належать до сфери безпосередньоi лексичноi номСЦнацСЦi, не можуть мати еквСЦвалентСЦв у побутСЦ, де iм вСЦдповСЦдають певнСЦ спСЦввСЦдноснСЦ денотанти предмети СЦ явища. По-друге, реалСЦя це варСЦативна категорСЦя, повязана з процесом переважно бСЦнарного зСЦставлення мов на лексичному та фразеологСЦчному рСЦвнях. Л.СоболСФв без належних пСЦдстав збСЦльшуСФ обсяг реалСЦй, включаючи до цСЦСФi категорСЦi прислСЦвя. ОкремСЦ компоненти прислСЦвя, без сумнСЦву, можуть бути реалСЦями, але прислСЦвя як цСЦлСЦсна одиниця через узагальнено-абстрактний характер не маСФ вСЦдповСЦдника, спСЦввСЦдносного денотанта у позамовнСЦй предметнСЦй дСЦйсностСЦ, отже, його не можна зарахувати до реалСЦй.
В украiнському перекладознавствСЦ термСЦн реалСЦя вперше вжив О. КундзСЦч у працСЦ Перекладацька мисль СЦ перекладацький недомисел (1954), пСЦдкреслюючи при цьому неперекладнСЦсть реалСЦй: Я схильний вважати народнСЦ пСЦснСЦ аналогСЦчними реалСЦями даного народу, що, як правило, не перекладаються. Значним поступом в опрацюваннСЦ реалСЦй в украiнському перекладознавствСЦ СФ працСЦ В.КоптСЦлова. У визначеннСЦ реалСЦй учений акцентуСФ передусСЦм чинник мСЦжмовного зСЦставлення. Так, у працСЦ АктуальнСЦ питання украiнського художнього перекладутАЭ В.КоптСЦлов називаСФ реалСЦями тАЮслова, що позначають предмети та явища, невСЦдомСЦ мовСЦ перекладу. З цього твердження випливаСФ й той факт, що слова можуть бути реалСЦями в однСЦй мовСЦ, але не бути такими в СЦншСЦй. Наприклад, у ВеликобританСЦi, як СЦ у нас, СФ проiзнСЦ квитки, а у США iх немаСФ. Отже, стосовно американського варСЦанту англСЦйськоi мови наш тАЬпроiзний квитоктАЭ реалСЦя, а стосовно британського варСЦанту нСЦ.
З погляду семантики реалСЦi, завдяки наявностСЦ в iхньому семантичному континуумСЦ метамовноi СЦнформацСЦi про закрСЦплення за своiм м?/p>