Органiзацiя колективноi пiзнавальноi дiяльностi школярiв у навчальному процесi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? актуалiзацii й вироблення навичок повиннi мати дуже гнучку структуру. У них немаi чiтких тимчасових обмежень i обовязкового порядку проведення; вони накладаються один на одного або вiдбуваються паралельно.
Заключна частина уроку
VII етап. Завершення уроку. Очiкування на зворотний звязок (5 % часу)
Завдання цього етапу; пiдбити пiдсумок уроку; зясувати, чи виправдалися чекання учнiв; оцiнити змiни рiвня iнформованостi.
Усi уроки з використанням iнтерактивних методiв складаються з тих самих етапiв. Проте обсяг часу етапу на кожному окремому уроцi може бути рiзним. Це залежить вiд;
- мети уроку (це може бути урок одержання нових знань, урок узагальнення знань, практична робота);
- тривалостi уроку (45 хв, 60 хв, 90 хв)
- рiвня пiдготовленостi класу (якщо учнi добре пiдготовленi, бiльше часу можна присвятити набуттю практичних навичок, обговоренню екологiчних i соцiальних проблем) [47].
Роздiл РЖРЖ Експериментальне дослiдження ефективностi застосування форм i методiв колективноi пiзнавальноi дiяльностi учнiв
2.1 Взаiмозвязок колективноi форми з iншими формами органiзацii навчального процесу у практицi роботи вчителiв початковоi школи
Забезпечення органiзацii виховноi та навчальноi роботи на засадах спiвробiтництва учнiв, колективiстських взаiмозвязкiв-важлива умова формування особистостi громадянина нашоi держави. Педагогiчна доцiльнiсть i продуктивнiсть активного спiлкування мiж учасниками навчального процесу була доведена ще Сократом. Твердження про необхiднiсть такоi роботи знаходимо у педагогiчнiй спадщинi РЖ. Песталоццi, П. Блонського, С. Шацького, Т. Пiнкевича та iнших зарубiжних вчених. Як зазначають вiдомi педагоги В. Оконь, Ч. Куписевич, Е. Дрефенштедт, Е. Рауш, Е. Страчар, 3. Фабiан та вiдомi вченi iз краiн близького зарубiжжя й вiтчизнянi педагоги Ю. Бабанський, В. Давидов, В. Загвязинсысий, Л. Занков, В. Котов, О. Киричук, РЖ. Казанцев, X. Лiйметс, Б. Первiн, М. Скаткiн, основною характеристикою навчального процесу, зокрема роботи безпосередньо на уроцi, на сучасному етапi i його iндивiдуалiстична спрямованiсть. Зокрема, М. Скаткiн пiдкреслюi, що класно-урочна система ...в основному органiзуi iндивiдуальну пiзнавальну дiяльнiсть учнiв i в нiй зовсiм немаi мiiя для дiйсно колективноi роботи, коли у всiх учнiв одна спiльна мета i один працюi на всiх й всi на одного... Найкращий засiб виховання колективiзму активна участь у колективнiй дiяльностi. А основна дiяльнiсть учнiв учбова майже позбавлена елементiв справжнього колективiзму [1].
Вочевидь, причиною цього i передусiм суперечнiсть, яка ще не знайшла розвязання у практицi роботи вчителя початковоi i середньоi школи, суперечнiсть мiж iндивiдуальним способом засвоiння знань i колективним способом навчання. У звязку з цим у процесi засвоiння матерiалу учнi вiдiрванi один вiд одного. Натомiсть завданням виховання людини i формування громадянина як активного члена суспiльства.
Водночас, незважаючи на iснуючу суперечнiсть, яка визначаi характер учбовоi дiяльностi школярiв, в теорii та практицi навчання зробленi спроби ii усунення. У навчальному процесi вводиться так звана колективна робота (X. Лiйметс, В. Котов, РЖ. Чередов, РЖ. Первiн, М. Дежнiкова). Хоча слiд зазначити, що знак дорiвнюi, який ставлять мiж цим поняттям та фронтальною роботою, i неправомiрним, оскiльки в iх основi лежить рiзна за своiм характером дидактична взаiмодiя.
Доцiльнiсть введення колективноi учбовоi дiяльностi у старших класах доведена тривалими експериментальними дослiдженнями, проведеними групою вчених Тартуського унiверситету пiд керiвництвом X. Лiйметса та названими вище авторами.
Для початковоi школи характерним i введення в урок окремих елементiв колективних форм учбовоi дiяльностi учнiв. Цiлiсне дослiдження на матерiалi окремих навчальних предметiв (трудове навчання, украiнська мова, образотворче мистецтво), проведено переважно у краiнах близького зарубiжжя авторами Т. Кружилiною, РЖ. Турро, Г. Цукерман. Психологiчним пiдТСрунтям для використання колективноi дидактичноi взаiмодii мiж учнями i теорiя Л. Виготського про закономiрностi розвитку вищих психiчних функцiй людини, яку продовжили i поглибили П. Гальперiн, А. Лурiя, О. Запорожець, В. Репкiн, О. Леонтьев, В. Давидов, Д. Ельконiн. Сутнiсть ii полягаi в тому, що у процесi засвоiння досвiду людства дитина спочатку iнтериоризуi, тобто переводить сприйняте з рiвня зовнiшнього (слово, зоровий образ, тощо) у внутрiшнiй, формуючи поняття про нього, потiм екстериоризуi сприйняте назовнi проявляi через рiзнi за характером дii те, як вона засвоiла нове. Процеси iнтериоризацii екстериоризацii, як вiдзначаi О. Леонтьев, органiчно поiднанi мiж собою i часто iх важко вiдокремити. Дослiдження сучасних психологiв, зокрема Д. Ельконiна та В. Давидова, доводять доцiльнiсть використання поряд iз традицiйними iндивiдуальними рiзновидами (iндивiдуальною, iндивiдуально-груповою та iндивiдуально-фронтальною) колективних форм учбовоi дiяльностi.
Водночас, iх наявнiсть у процесi пiзнання молодших школярiв i обiктивною. Органiзацiя дiяльностi учнiв на уроцi, незаперечно, повинна iм пiдпорядковуватися. Це проявляiться перш за все у тому, що засвоiння нового вiдбуваiться у взаiмодii того, хто пiзнаi, з чимось або з кимось (спiлкування). Для молодших школярiв пiзнання вiдбуваiться зазвичай у процесi спiлкування iз вчителем.[12].
По можливостi використання колективних фо?/p>