Органiзацiя колективноi пiзнавальноi дiяльностi школярiв у навчальному процесi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?и кожного i загальних цiлей.
Аналiз лiтератури з даного питання показав, що когнiтивнi елементи цiii взаiмодii можуть бути у взаiминах збалансованими, а можуть переважати один над одним. У формуваннi конюнктивних взаiмин, при яких педагог i учнi прагнуть до соцiального iднання, пiдтримки iншоi сторони, можна видiлити декiлька етапiв, кожний з яких несе певнi функцii. Психолог виступаi як дослiдник. Важливий показник - включенiсть всiх учасникiв процесу.
Основнi фази моделi органiзацii практичноi спiвпрацi
- утворення тотожного уявлення про мету
- планування мети
- виконання конкретних дiй i операцiй
- фаза формування - установка мети, спiлкування, узгодженiсть
- фаза планування планування, договiр, дiяльнiсть
- фаза виконання - початок вибору початкового змiсту.
У фазах учасники вирiшують певнi когнiтивнi i комунiкацiйнi задачi.
Педагогiчна дiяльнiсть завжди була жорстко орiiнтована на кiнцевий результат, який виявлявся в знаннях, умiннях, навиках. iормована у педагогiв потреба в чiтко певному результатi сприяi розвитку нетерпимостi до невизначеностi. Разом з тим будь-яка iнновацiя супроводжуiться рiзного рiвня невизначенiстю. Умiння терпимо сприймати невизначенiсть, що породжуiться iнновацiйною дiяльнiстю, бути толерантними до змiн в сучасних умовах життiво необхiдно для системи освiти. У звязку з цим прiоритетним завданням психологiчного супроводу i формування психiчноi готовностi до iнновацiйноi дiяльностi, активно позитивного вiдношення до неi i до професiйного розвитку [5].
Використання даних психотехнологii на курсах пiдвищення квалiфiкацii педагогiв i керiвникiв загальноосвiтнiх шкiл сприяi пiдвищенню рiвня толерантностi до iнновацiй i формуi нове поколiння людей, здатних ширше використовувати свiй потенцiал i здiбностi, терпимо вiдноситися до нових iдей в освiтi i в суспiльствi в цiлому.
1.3 Колективна форма навчання як фактор ефективностi навчального процесу у початковiй школi
Досвiд свiдчить, що колективне навчання маi багато переваг. По-перше, воно допомагаi учням розiбратися, що саме iм потрiбно, щоб знайти рiшення або взяти участь у творчiй роботi, i для цього iм не обовязково знати всi вiдповiдi або бути фахiвцями. У невеликих групах вони вчаться думати й говорити про те, що вивчають. Колективне навчання покращуi творче й критичне мислення, учить самооцiнцi та повазi до своiх товаришiв. Ще одна перевага колективного навчання полягаi у взаiмодii учнiв один з одним. Для них стане далеким дух суперництва, iм бiльш не захочеться побити кого-небудь кращим знанням предмета, а навпаки, вони будуть схильнi допомогти своiм товаришам, i не тiльки в навчаннi [37].
Проведенi в США дослiдження свiдчать, що в змiшаних групах учнi iз середнiми та слабкими здiбностями при колективному навчаннi можуть досягти позитивних результатiв у навчаннi. Пiд час традицiйного навчального змагання й iндивiдуалiзмi цього досягти не можна. Водночас встигаючi учнi в разi використання колективного методу навчання вчаться також добре, як i при традицiйному, заснованому на змаганнi й iндивiдуалiзмi.
Колективне навчання буде найефективнiшим, якщо кожен учень класу буде подiляти почуття вiдповiдальностi лiдера за клас, практикуватися в колективнiй роботi й одержувати iндивiдуальну оцiнку. Ефективнiй колективнiй роботi також сприяють добре продуманi ролi для кожного учня, щоб вiн знав, чого саме вiд нього чекають товаришi та вчитель, вiдчував вiдповiдальнiсть не тiльки за себе, а й за iнших [16].
Незважаючи на те, що колективне навчання може бути надзвичайно ефективним, особливо пiд час вивчення питань географiчного й екологiчного характеру, це зовсiм не означаi вiдмову вiд iнших методiв навчання. Наприклад, змагання Я виграю, ти програiш може сподобатись учням, оскiльки вони матимуть можливiсть розвивати здатнiсть самостiйно вирiшувати поставленi перед ними завдання. Але в основному рекомендуiться застосовувати стратегiю колективного навчання, гармонiйно включаючи змагання i самостiйне вивчення матерiалу в структуру домiнуючоi навчальноi стратегii.
Пiд час розробки урокiв з природи й екологii можна використовувати запропонованi стратегii (методи), що, як показують дослiдження, зроблять процес рiзноманiтним i якiсним. Застосовуючи на практицi стратегii, ви навчите учнiв колективнiй роботi, критичному мисленню, що обовязково стане в нагодi iм у подальшому життi, а також умiнню правильно оцiнювати себе й вiрити у своi сили.
Мозковий штурм
Мета мозкового штурму полягаi в тому, щоб зiбрати якнайбiльше iдей, що стосуються якоiсь проблеми, вiд усiх учасникiв уроку за обмежений
час. Пiсля презентацii проблеми учасники називають iдеi, фрази або слова, повязанi з цiiю проблемою. Усi вони записуються на дошцi або великому аркушi паперу в порядку надходження без обговорення, запитань чи коментарiв. Перелiк iдей використовуiться потiм у подальшiй роботi, що може проходити у формi дискусii з розподiлом висловлених iдей у групи, з видiленням одних i вiдкиданням iнших.
На уроках природознавства таку форму можна використовувати пiд час вивчення нового матерiалу, коли необхiдно виявити знання учнiв з певного питання. Цей метод даi змогу вчителю не переказувати вiдомi iстини, а придiлити увагу новому матерiалу, а учням вiльно висловлювати iдеi й створити почуття вiдсутностi цензурних обмежень. Також мозковий штурм можна