Органiзацiя колективноi пiзнавальноi дiяльностi школярiв у навчальному процесi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?твом i радiстю життя.
Колективна творча дiяльнiсть (КТД) - спiльно розподiлена дiяльнiсть вихователiв i вихованцiв, iгрове iнструментування дiтей, колективний i творчий характер, особистiсна орiiнтованiсть. В основу методики колективних творчих справ покладено поняття спiльноi турботи що, за визначенням РЖ.П.РЖванова, особливий змiст i характер дiяльностi, який задовiльняi життiво-практичнi, виховнi погреби та iнтереси особистостi i колективу, в якому вона iснуi. У загальнiй турботi виявляiться сутнiсть активноi громадськоi позицii особистостi, ii гуманiстична спрямованiсть. Нiщо так не звеличуi вихованця i не розвиваi його всебiчно, як роль i обовязки молодшого товариша, вихователя по спiльнiй дiяльностi, спрямованоi на покращення довкiлля. РЖ нiщо так не пiдносить вихователя, як позицiя старшого товариша вихованцiв по спiльнiй турботi про iнших i про себе.
Види роботи як складовi КТС ми прогнозуiмо у виглядi вiдповiдних стадiй, що вiдповiдають етапам розвитку КТС: РЖ стадiя - попередня робота колективу дiтей i вихователiв; II стадiя - колективне планування; РЖРЖРЖ стадiя - колективна пiдготовка КТС; IV стадiя - проведення КТС; V - колективне пiдбиття пiдсумкiв КТС; VI - стадiя найближчого застосування КТС.
Успiшне використання КТС у виховнiй системi як загальноосвiтньоi школи, так i школи-iнтернату можливе тiльки за умов розвитку взаiмостосункiв:
вихователiв i вихованцiв у творчiй спiвпрацi;
мiж старшими i молодшими дiтьми;
мiж самими вихователями та вчителями. Форми КТС для молодших школярiв: гра-подорож у Читай-мiсто, Весела спартакiада, турнiр ерудитiв, операцii Золота фантазiя, Птахам нашу турботу, Святковий сюрприз, естафета улюблених занять, казка-естафета, естафета дружби, концерт-блискавка Жива газета, лiтературнi карнавали, аукцiон знань, аукцiон народноi творчостi, пошук корисних справ, панорама творчих справ, вечiр розгаданих i нерозгаданих таiмниць, конкурiантастичних професiй, iгри-змагання, iгри-атракцiони, мандрiвка у веселкову республiку, вечiр таiмниць, захист фантастичних проектiв, мiсто веселих майстрiв, клуб веселих та кмiтливих, фестиваль мальованих фiльмiв.
Колективнi творчi справи пiзнавальнi, художнi, спортивнi, суспiльно-полiтичнi, органiзаторськi це, насамперед, спiльне повнокровне життя вихователiв i дiтей, якi дiють разом.
1.2 Сутнiсть та особливостi педагогiчного спiвробiтництва
Сучасне суспiльство представляi складнi вимоги до пiдвищення якостi освiтнього процесу. Управлiння рiзними учбовими процесами стаi все бiльш необхiдним з урахуванням досягнень психологiчноi науки. Завдання педагога в учбовому закладi можна позначити як психологiчне забезпечення педагогiчною дiяльнiстю. Будучи включеним в учбове життя, спостерiгаючи i дослiджуючи ii, педагог-психолог може вийти на кризову ситуацiю на самому початку ii виникнення до того, як вона буде усвiдомлена учнями або ж iншими педагогами.
Сучасна ситуацiя переосмислення орiiнтирiв розвитку суспiльства i окремоi людини, робить проблеми надання психологiчноi допомоги особливо значущими i гострими. У практичнiй психологii особа психолога i невiдiмна частина методу. Практична психологiя i не наочно-орiiнтованою, а проблемно - центрованою, тобто направленою на пошук вирiшень життiвих проблем. Майстернiсть педагога - психолога полягаi в умiннi подивитися на не вирiшувану проблему в такому свiтлi, що вона стаi вирiшуваною наявними засобами. У ситуацii надання допомоги педагог-психолог маi справу з людиною як цiлiснiстю.
Людина постаi перед психологом цiлiсно. Центральною фiгурою освiтнього i виховного процесiв i учень як особа. Решта всiх учасникiв, у тому числi i педагог - психолог, лише допомагають становленню особи, що вчиться, цiлеспрямовано забезпечують його вiковий розвиток з урахуванням природних передумов, схильностей i здiбностей. Вiд психолога потрiбний особливий тип вiдношення до дитини, заснований на допомозi в розвитку, послiдовному проведеннi принципiв дiалогу, проблемноi розгляду кожноi дитини як унiкальноi iстоти. Весь процес виховання можна охарактеризувати як взаiмодiя його учасникiв. Не тiльки вихователь впливаi на виховуваних, але i вони впливають на вихователя. Так в процесi спiльноi дiяльностi педагог - психолог i учнi вступають в певнi види мiжособовоi взаiмодii. При цьому мiж ними виникають конкретнi вiдносини, встановлюiться як нормативний, так i особовий психологiчний контакти. Здiйснюiться координацiя, узгодження iндивiдуальних зусиль окремих iндивiдiв зi всiiю системою сумiсних дiй в досягненнi поставлених завдань.
Спiлкування при цьому виступаi як засiб формування спiльностi iндивiдiв, що виконують спiльну дiяльнiсть. Спiльна дiяльнiсть педагога - психолога i учнiв включаi ряд специфiчних процесiв i чинникiв, найважливiшою з яких i спiвпраця - взаiмодiя. Динамiку спiлкування iстотно визначають мiжособовi вiдносини, що склалися мiж учасниками спiльноi дiяльностi, iх характер i рiвень розвитку, i iндивiдуально-психологiчнi особливостi iндивiдiв, що спiльно дiють.
Спiвпраця - оскiльки вона приймаi роздiлення функцiй, робить iстотний вплив на спецiалiзацiю здiбностей рiзних учасникiв. При успiшнiй спiвпрацi кожен повинен довiряти один одному, спиратися один на одного при виконаннi сумiсних дiй, коли обидва партнери по взаiмодii активно допомагають один одному, активно сприяють досягненню iндивiдуальноi ме?/p>