Дипломная работа

4461. Значение экспертизы товаров в товароведной деятельности
Маркетинг
4462. Значение, правовая характеристика объектов гражданских правоотношений по действующему законодательству Российской Федерации
Юриспруденция, право, государство

Это просто объекты-антиподы. Если вещь суть архетипичный объект правоотношения, то нематериальные блага вообще затесались в число объектов едва ли не по ошибке. Они настолько далеки от основы гражданских отношений, что регулирование их гражданско-правовыми средствами следует признать скорее вынужденной аналогией права, чем закономерным явлением. Поэтому если и можно считать нематериальные блага объектами правоотношений, то очень специфическими. Ибо в отношении таких благ возникают исключительно неимущественные права, не предоставляющие никакой свободы распоряжения ни правами, ни благами. Традиционно всякое гражданское право характеризуется двоякой свободой. «Гражданскими правами называются такие отношения, которые защищаются не иначе, как по инициативе частных лиц - обладателей этих отношений... Существенный прогресс в развитии гражданского права произошёл лишь тогда, когда, кроме права защиты, к субъектам индивидуального обладания перешло право распоряжения, то есть тогда, когда гражданские права не только защищались, но также устанавливались и прекращались по инициативе частных лиц». И конечно же, при разговоре о нематериальных благах и личных неимущественных правах невозможно не упомянуть крайне своеобразную конструкцию ст. 150 ГК РФ. В п. 1 данной статьи как однопорядковые явления, через запятую. перечисляются собственно нематериальные блага и права на них. Столь грубое пренебрежение всеми правилами и понятиями юридической логики ещё могло бы быть хоть как-то оправдано, если бы в пункте первом было только одно предложение. Тогда можно было бы сказать, что такое перечисление ни в коем случае не является отождествлением столь разных правовых явлений, а просто обусловлено необходимостью с минимальными затратами слов (принцип законодательной экономии) высказаться по поводу ограничения оборотоспособности обеих категорий объектов гражданских правоотношений. Но нет, во втором предложении снова чёрным по белому написано про «личные неимущественные права и другие нематериальные блага». А в п. 2 статьи появляется и вовсе нечто невообразимое - «нематериальные права» (как будто существуют права материальные).
4463. Значення та сутність капіталу підприємства
Экономика

№ПоказникМетодологія розрахункуЕкономічний зміст показникаНорматив-не значенняПоказники оцінки майнового стану1.Сума наявних коштівПідсумок балансуУзагальнена вартісна оцінка активів (майнового потенціалу) підприємствазростання2.Питома вага активної частини основних засобівЧастка вартості активної частини основних засобів у первинній їх вартостіПитома вага активної частини основних засобівзростання3.Коефіцієнт зносуВідношення суми зносу до первинної вартості основних засобівХарактеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартостізменшення4.Коефіцієнт придатностіВідношення залишкової вартості основних засобів до їх первинної вартостіХарактеризує частку вартості основних засобів, що залишились до списання у наступних періодахзбільшення5.Коефіцієнт оновленняВідношення вартості основних засобів, що надійшли за період, до їх вартості на кінець періодуВідображає частину нових основних засобів у їх загальній вартості на кінець періодузбільшенняПоказники оцінки ліквідності і платоспроможності1.Величина власних оборотних коштівПеревищення величини короткострокових активів над поточними зобовязаннями підприємстваХарактеризує ту частину власного капіталу, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства> 0, збільшення2.Коефіцієнт абсолютної ліквідностіВідношення величини грошових коштів до короткострокових пасивівПоказує, яку частину поточної заборгованості може покрити підприємство за рахунок наявних грошових коштів> 0.23.Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідностіРізниця між оборотними активами і запасами, віднесена до короткострокових пасивівПоказує, яку частину поточної заборгованості може покрити підприємство за рахунок найліквідніших поточних активів> 14.Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)Відношення оборотних активів до короткострокових пасивівДає загальну оцінку ліквідності, показуючи, в якій мірі поточні зобовязання забезпечуються матеріальними оборотними коштами> 2№ПоказникМетодологія розрахункуЕкономічний зміст показникаНормативне значення5.Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштівСума грошових коштів і поточних фінансових інвестицій, віднесена до величини власних оборотних коштівПоказує ту частину власних оборотних коштів, що знаходяться у формі грошових коштів і поточних фінансових інвестиційзбільшення6.Частка власних оборотних коштів у покритті запасівВеличина власних оборотних коштів, віднесена до запасівХарактеризує ту частину вартості запасів, що покривається власними оборотними коштами> 0.5Показники, що характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність1.Коефіцієнт концентрації власного капіталуВласний капітал, віднесений до валюти балансуХарактеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, що авансовані в його діяльність> 0.52.Коефіцієнт концентрації позикового капіталуПозиковий капітал, віднесений до валюти балансуПоказує частку обігових коштів у фінансуванні підприємства< 0,53.Коефіцієнт фінансової стабільностіСпіввідношення власного і позикового капіталуПоказує частку власного капіталу у позиковому> 14.Коефіцієнт заборгованостіСпіввідношення позикового і власного капіталуПоказує, скільки грошових одиниць залучених коштів приходиться на одну одиницю власних коштів підприємства< 15.Коефіцієнт маневреності власного капіталуВідношення власних оборотних коштів до власного капіталуПоказує, яка частина власного капіталу використовується при фінансуванні поточної діяльності, а яка частина капіталізована-Показники ділової активності підприємства1.Коефіцієнт оборотності активівВідношення виручки від реалізації до середнього підсумку балансуХарактеризує інтенсивність використання коштів підприємствазбільшення2.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованостіВідношення виручки від реалізації до середньої величини дебіторської заборгованостіПоказує, скільки разів на рік обертаються кошти, вкладені в розрахункизбільшення3.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованостіВиручка від реалізації, віднесена до середньої кредиторської заборгованостіВідображає, скільки підприємству потрібно оборотів для сплати виставлених рахунківзбільшення№ПоказникМетодологія розрахункуЕкономічний зміст показникаНормативне значення4.Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасівВіднесення собівартості реалізованої продукції до середніх виробничих запасівПоказує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажузбільшення5.Коефіцієнт оборотності основних засобівЧистий дохід, поділений на середню вартість основних фондівПоказує ефективність використання основних фондів підприємствазбільшення6.Коефіцієнт оборотності засобівЧистий дохід, поділений на середню вартість оборотних активівПоказує ефективність використання оборотних фондів підприємствазбільшення7.Коефіцієнт оборотності власного капіталуВідношення обсягу реалізованої продукції до середньої величини власного капіталуВідображає обсяг реалізованої продукції, що припадає на одиницю власного капіталу_8.Тривалість обороту в дняхВідношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотностіПоказує швидкість обороту в днях активів або їх окремих елементівзменшенняПоказники прибутковості підприємства1.Коефіцієнт рентабельності активівВідношення чистого прибутку до середньої величини активівВідображає величину прибутку на кожну одиницю вкладених коштівзбільшення2.Коефіцієнти рентабельності реалізаціїВідношення чистого (валового) прибутку до виручки від реалізації продукціїВідображає, скільки чистого (валового) прибутку міститься в грошовій одиниці реалізованої продукціїзбільшення3.Коефіцієнт рентабельності основної діяльностіВідношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукціїПоказує співвідношення валового прибутку і витрат на виробництво продукціїзбільшення4.Коефіцієнт рентабельності власного капіталуВідношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталуХарактеризує ефективність використання власного капіталузбільшення5.Період окупності власного капіталуПоказник, обернений до попередньогоПоказує, через скільки років авансований капітал повернеться власникам
4464. Значення транснаціональних корпорацій для розвитку сільськогосподарської галузі
Экономика

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД ЕкспортІмпорттис.дол. СШАу % до 2009р.у % до загаль-ного обсягутис.дол. СШАу % до 2009р.у % до загаль-ного обсягуВсього 51430521,6129,6100,060739969,3133,7100,0I. Живi тварини; продукти тваринного походження 771386,6129,41,51241690,598,02,001 живi тварини3636,638,00,067518,290,90,102 мясо та харчові субпродукти90179,2113,90,2457988,680,60,803 риба i ракоподібні21007,783,40,0568561,9120,70,904 молоко та молочнi продукти, яйця; мед648786,6136,21,3135438,896,40,205 інші продукти тваринного походження7776,4138,10,012183,093,50,0II. Продукти рослинного походження 3976325,579,07,71563710,4124,12,606 живі рослини та продукти квітництва1782,2111,50,073875,7119,10,107 овочі, коренеплоди119213,374,80,2129948,3167,00,208 їстівні плоди i горіхи; цитрусовi208843,0118,30,4733340,9116,11,209 кава, чай, прянощi9869,9134,20,0234085,9120,50,410 зерновi культури2467060,769,44,8145554,8147,70,211 продукцiя борошномельно-крупяної промисловості80949,790,20,227463,7135,90,012 насiння і плоди олійних рослин1085659,1104,42,1178917,8131,90,313 камеді, смоли1261,0169,30,039635,0101,60,114 інші продукти рослинного походження1686,756,20,0888,3169,40,0III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження2617314,4145,75,1451549,4120,60,7IV. Готові харчовi продукти 2571067,0123,15,02504926,8123,14,116 продукти з мяса, риби48687,2128,20,1100279,5127,40,217 цукор і кондвироби з цукру206502,6125,00,4231355,6264,30,418 какао та продукти з нього591611,9131,91,2407333,7134,70,719 продукти із зернових культур254289,7124,10,5125757,2130,80,220 продукти переробки овочів, плодiв210389,5141,90,4223306,6113,70,421 різні харчовi продукти122919,8139,00,2466458,5110,60,822 алкогольнi i безалкогольнi напої та оцет443700,096,70,9270553,3143,10,423 залишки і вiдходи харчової промисловості479069,4148,70,9208437,6100,90,324 тютюн213896,9100,00,4471445,0103,50,8V. Мінеральнi продукти 6731329,0172,613,121127916,9134,634,825 сiль, сiрка, штукатурнi матерiали, цемент493741,5115,01,0420503,8143,30,726 руди, шлаки та зола2576162,5192,25,01104687,9144,81,827 енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки3661425,1171,87,119602725,2133,932,3 з них: камяне вугілля563056,8162,51,11781372,2224,02,9 нафта сира (включаючи газовий конденсат)---4171265,2139,56,9 газ природний2023,1111,00,09392939,7117,715,5VI. Продукцiя хiмiчної та повязаних з нею галузей промисловостi3479168,7138,36,86441659,3121,110,628 продукти неорганiчної хiмiї1129360,5164,32,2270086,5109,80,429 органiчнi хiмiчнi сполуки445524,2292,40,9650521,9119,51,130 фармацевтична продукція198519,5132,30,42445836,0114,84,031 добрива940625,4109,61,8417707,5162,30,732 екстракти дубильнi, барвники261205,1129,30,5386767,2120,20,633 ефiрнi олії, косметичні препарати163162,5119,40,3772182,8112,61,334 мило, мийні засоби100310,4119,60,2399511,6107,30,735 бiлковi речовини50168,7139,10,1138104,4131,50,236 порох і вибуховi речовини11166,673,10,019035,099,30,037 фото- або кiнематографічні товари1338,8104,20,043902,7114,20,138 іншi продукти хiмiчної промисловості177787,092,50,3898003,6149,91,5VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук 685276,5121,61,33661440,2137,56,039 полімерні матеріали, пластмаси512150,3129,21,02867271,5133,94,740 каучук, гума173126,3103,70,3794168,7152,11,3VIII. Шкiряна i хутряна сировина та вироби з них 173823,797,60,3177286,8142,70,341 шкури та шкіра необроблені122601,685,90,272463,7139,40,142 вироби із шкiри44114,5157,90,197630,6151,50,243 хутряна сировина7107,694,90,07192,592,70,0IX. Деревина і вироби з деревини 828204,0124,61,6341530,5121,40,644 деревина і вироби з деревини827994,1124,51,6324094,9119,20,545 пробка та вироби з неї47,4316,60,011589,0175,40,046 вироби із соломи162,5146,30,05846,6206,30,0X. Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів940524,4116,51,81658313,6120,72,747 маса з деревини734,896,40,0117399,7152,90,248 папiр та картон822773,3117,61,61438617,2119,62,449 друкована продукція117016,3110,10,2102296,7109,40,2ХI. Текстиль та вироби з текстилю 735844,1103,21,41974817,4139,43,350 шовк55,971,20,02567,1122,90,051 вовна5481,8105,90,056148,592,90,152 бавовна (тканини)5762,581,60,0175085,2116,70,353 іншi рослиннi волокна1279,6101,90,013546,7110,80,054 нитки синтетичні або штучні5609,767,60,0164090,5128,70,355 хiмiчнi штапельнi волокна6852,482,90,0249220,8137,90,456 вата32914,599,70,1131357,4128,70,257 килими11642,478,40,037824,0159,10,158 спецiальнi тканини2927,2152,00,069650,5123,00,159 текстильнi матерiали20702,0105,20,0107470,6129,10,260 трикотажні полотна6662,6164,80,083409,3139,10,161 одяг трикотажний125547,6120,50,2388424,0180,80,662 одяг текстильний420436,198,50,8295604,9132,10,563 іншi готовi текстильні вироби89969,8114,90,2200417,9167,50,3XII. Взуття, головнi убори, парасольки174761,0120,90,3490302,5171,10,864 взуття169326,9121,90,3467771,2175,60,865 головнi убори3547,886,50,07203,886,60,066 парасольки1575,1121,70,05026,0111,00,067 обробленi перо та пух311,2128,10,010301,6141,10,0XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла 399475,9140,10,8889669,0140,11,568 вироби з каменю, гiпсу, цементу108898,0129,80,2253096,1132,60,469 керамiчнi вироби183215,5156,10,4330229,5153,00,570 скло та вироби із скла107362,3127,80,2306343,4134,10,5XIV. 71. Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них74229,288,20,1302692,3189,50,5XV. Недорогоцінні метали та вироби з них 17332546,9135,233,74127967,2154,26,872 чорнi метали14626608,8142,728,41921369,6171,93,273 вироби з чорних металів1993667,9102,43,9884522,8142,71,574 мiдь i вироби з міді266964,2150,60,5151988,4147,00,375 нiкель i вироби з нікелю18901,0145,40,0175814,7169,40,376 алюмiнiй i вироби з алюмінію171858,284,60,3375836,3134,60,678 свинець і вироби із свинцю18073,372,00,058958,6243,10,179 цинк i вироби із цинку210,171,10,053609,7159,90,180 олово та вироби з олова124,7164,40,09096,5161,70,081 іншi недорогоцінні метали96487,6138,30,285535,0115,40,182 інструменти, ножовi вироби33498,590,80,1194481,6126,60,383 іншi вироби з недорогоцінних металiв106152,6115,80,2216754,1134,00,4XVI. Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектро-обладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку5670416,3113,111,08166974,9130,613,484 котли, машини, апарати і механічні пристрої3135318,0112,56,14563802,1115,77,585 електричнi машини і устаткування2535098,3113,94,93603172,8156,05,9XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання 3262441,4204,46,33664286,5169,36,086 залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання2400884,0309,04,7276246,6298,10,587 наземні транспортні засоби, крiм залiзничних540571,8141,71,13320612,3169,15,588 аеронавігаційні або космiчнi апарати123840,364,10,232076,761,40,189 плавучi засоби морські або річкові197145,380,50,435350,963,40,1XVIII. Прилади i апарати оптичнi, для фотографування або кiнематографiї; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти252305,890,60,5886372,0132,11,590 прилади і апарати249761,790,10,5857914,4131,71,491 годинники1617,7133,80,018189,9147,10,092 музичні інструменти926,4272,80,010267,6149,40,0ХX. Рiзнi товари і вироби 416626,0134,10,8681981,8136,41,194 меблi311657,5135,50,6368997,5125,20,695 іграшки, iгри100856,5134,60,2195035,7162,60,396 рiзнi готовi вироби4112,071,60,0117948,7138,10,2XXІ. 97 Вироби мистецтва244,335,40,02082,7209,30,0 Товари, придбані в портах27882,077,90,1252180,5135,50,4 Різне309328,8112,80,6130618,1147,20,2
4465. Значимость водоохранных лесов
Экология

Взаимоотношения леса и болота в болотных лесах, фитоценозы которых состоят из двух групп растений - древостоя и гигрофитов. Торфообразование, как известно, в основном происходит за счет разлагающихся в условиях анаэробиоза отмерших подземных частей растений. Поэтому, поскольку гигрофиты состоят из травянистых растений, у которых подземная часть превышает надземную, и мхов, у которых слабо выражен надземный опад и рост происходит в верхушках стеблей при одновременном отмирании их нижних подземных частей, гигрофиты ослабляют процессы разложения торфа, рассредоточивают зольные вещества по вертикальному профилю торфяной залежи, подавляют биологический круговорот, усиливают торфообразование. У деревьев по сравнению с гигрофитами надземная часть намного превышает подземную. Так как зольность древесины незначительна и деревья долговечны, роль стволов и в биологическом круговороте, и в торфонакоплении невелика. Однако ежегодное поступление в почву с быстро минерализующимся древесным опадом зольных веществ и азота усиливает процессы разложения торфа, концентрирует азот и зольные вещества в поверхностном слое торфяной залежи, стимулирует биологический круговорот и снижает скорость торфонакопления. Все это объясняет, почему зольность и степень разложения торфов лесного подтипа намного выше, чем у топяного. При повышении трофности почвы болотные леса состоят из видов, фитомасса которых обогащена зольными веществами. У них выше масса древесного опада. Это стимулирует биологический круговорот и усиливает скорость разложения торфа. Очень важно подчеркнуть; что накопление химических элементов в поверхностном слое почвы свойственно лесу как типу растительности вообще. Таким образом, деревья стимулируют лесообразовательный процесс, препятствующий торфонакоплению, а гигрофиты - противоположный ему болотообразовательный, стимулирующий торфонакопление.
4466. Значимость восточного учения и способы приобретения отдельных культурных навыков духовного развития для европейской личности
Психология

Âîñòî÷íîå ìûøëåíèå ñ ëåãêîñòüþ îïåðèðóåò òàêèìè ïîíÿòèÿìè, êàê ïðàíà (äûõàíèå). Èíîå äåëî Çàïàä. Îáëàäàÿ äóðíîé ïðèâû÷êîé âåðèòü è ðàçâèòûì íàó÷íûì è ôèëîñîôñêèì êðèòèöèçìîì, îí íåèçáåæíî îêàçûâàåòñÿ ïåðåä äèëåììîé: ëèáî ïîïàäàåò â ëîâóøêó âåðû è áåç ìàëåéøåãî ïðîáëåñêà ìûñëè çàãëàòûâàåò òàêèå ïîíÿòèÿ, êàê ïðàíà, àòìàí, ÷àêðà, ñàìàäõè è ò.ï., ëèáî åãî íàó÷íûé êðèòèöèçì ðàçîì îòáðàñûâàåò èõ êàê «÷èñòåéøóþ ìèñòèêó». Ðàñêîë çàïàäíîãî óìà ñ ñàìîãî íà÷àëà äåëàåò íåâîçìîæíûì ñêîëüêî-íèáóäü àäåêâàòíîå èñïîëüçîâàíèå âîçìîæíîñòåé ìåäèòèðîâàíèÿ â ÷èñòîì âèäå. Îíà ñòàíîâèòñÿ ëèáî èñêëþ÷èòåëüíî ðåëèãèîçíûì äåëîì, ëèáî ÷åì-òî âðîäå ãèìíàñòèêè, êîíòðîëÿ çà äûõàíèåì, ñîñðåäîòî÷åíèÿ âíèìàíèÿ íà ñîáñòâåííîì ñîçíàíèè äëÿ ðåøåíèÿ ïîñòàâëåííîé çàäà÷è. Ìû íå íàõîäèì çäåñü è ñëåäà òîãî åäèíñòâà è òîé ïðèðîäíîé öåëîñòíîñòè, êîòîðûå ñòîëü õàðàêòåðíû äëÿ ïðàêòèêóþùåãî âîñòî÷íîãî ÷åëîâåêà. Âîñòî÷íûé ÷åëîâåê íèêîãäà íå çàáûâàåò íè î òåëå, íè îá óìå, òîãäà êàê åâðîïååö âñåãäà çàáûâàåò òî îäíî, òî äðóãîå. Áëàãîäàðÿ ýòîé çàáûâ÷èâîñòè îí çàâîåâàë ñåãîäíÿ âåñü ìèð. Âîñòî÷íîìó ÷åëîâåêó è â ãîëîâó íå ïðèøëî, ÷òîáû èçîáðåòàòü ÿäåðíîå îðóæèå, ïîòîìó, ÷òî îí ïîìíèò íå òîëüêî î ñîáñòâåííîé ïðèðîäå, íî òàêæå î òîì, ÷òî îí è ñàì ïðèíàäëåæèò ïðèðîäå. Åâðîïååö, íàîáîðîò, ðàñïîëàãàåò íàóêîé î ïðèðîäå è óäèâèòåëüíî ìàëî çíàåò î ñîáñòâåííîé ñóùíîñòè, î ñâîåé âíóòðåííåé ïðèðîäå. Äëÿ âîñòî÷íîãî ÷åëîâåêà çíàíèå ìåòîäà, ïîçâîëÿþùåå åìó êîíòðîëèðîâàòü âûñøóþ ñèëó ïðèðîäû âíóòðè è âîâíå ñàìîãî ñåáÿ, ïðåäñòàâëÿåòñÿ äàðîâàííûì ñâûøå áëàãîì. Äëÿ åâðîïåéöà æå ïîäàâëåíèå ñîáñòâåííîé ïðèðîäû, è áåç òîãî èñêàæ¸ííîé, äîáðîâîëüíîå ïðåâðàùåíèå ñåáÿ â íåêîå ïîäîáèå ðîáîòà ïîêàçàëîñü áû ÷èñòåéøèì àäîì.
4467. Значимость частного и публичного права в повседневной деятельности
Разное

По мере перехода к рыночной экономике характер имущественных отношений возникающих между членами семьи меняется. В условиях рыночной экономики имущественно-стоимостные отношения устанавливаются между всеми участниками гражданского оборота. Не составляют исключения и имущественные отношения между членами семьи. Личный характер взаимоотношений между членами семьи действительно накладывает особый отпечаток на возникающие между ними имущественные отношения, но не меняет их природы, предопределенной товарным характером производства. В противном случае семья не может выполнять функцию экономической ячейки общества, основанного на товарном производстве. Имущественные отношения, складывающиеся внутри экономической ячейки общества, не могут качественно отличаться от имущественных отношений, господствующих в данном обществе. Поэтому имущественные отношения между членами семьи в условиях рыночной экономики неизбежно приобретают стоимостный характер. Подтверждением тому служат последние изменения в семейном законодательстве, связанные с расширением сферы гражданско-правового инструментария в регулировании семейных отношений. Так, в соответствии с СК РФ допускается заключение брачного контракта, возможность перехода от общей совместной к общей долевой или раздельной собственности супругов и т.д. Стоимостный характер имущественных отношений между членами семьи обусловил также перевод целого ряда правовых норм, которые традиционно «прописывались» в актах брачно-семейного законодательства, в ГК (ст. 3141, 47, 256 и др.). Взаимооценочный характер носят и личные неимущественные отношения с участием членов семьи. Наличие в отношениях между членами семьи и с их участием предметного признака гражданского права (взаимооценочный характер отношений) неизбежно предопределяет необходимость применения к ним общих норм гражданского права. Поэтому ст. 4 СК РФ устанавливаем что к имущественным и личным неимущественным отношениям между членами семьи, не урегулированным семейным законодательством, применяется гражданское законодательство постольку, поскольку это не противоречит существу семейных отношений.
4468. Знешняя палітыка В'етнама: ад старажытнасці да пачатку XX стагоддзя
История

Літаратуры, прысвечанай В'етнаму (як на англійскай, так і на рускай мове), сёння не проста шмат, а вельмі шмат. І гэта не выпадкова, паколькі амерыкана-в'етнамскі канфлікт ускалыхнуў сусветную грамадскасць і паслужыў магутным стымулам да з'яўлення рознага роду манаграфій, прысвечаных не толькі в'етнамскаму канфлікту, але і гісторыі самога В'етнама. Чалавецтва захацела даведацца больш пра сціплым дзяржаве, якая не проста выстаяла пад шалёным націскам Злучаных Штатаў, але і змагло выгнаць агрэсараў са сваіх земляў. Акрамя таго, многія даследчыкі прыйшлі да высновы, што для таго, каб канчаткова ўсвядоміць прычыны і наступствы трагедыі, якая развярнулася на землях невялікі Індакітайскага краіны, неабходна, перш за ўсё, азнаёміцца з шматвяковай гісторыяй В'етнама. Мне пашчасціла спаўна скарыстацца вынікамі ўсплёску цікавасці сусветнай грамадскасці да В'етнаму: замежныя выданні, якімі я карысталася па меры напісання дадзенай працы, былі сучаснымі, даступна выкладзенымі; яны раскрывалі ўсе асаблівасці в'етнама-амерыканскага канфлікту і надавалі дастаткова ўвагі в'етнамскай гісторыі. Чаго нельга было сказаць аб рускамоўных выданнях. Да майго здзіўлення, вузкаспецыяльная манаграфій, прысвечаных менавіта гісторыі В'етнама (а не Усходу або ПУА), у цэлым аказалася не так ужо і шмат. Акрамя таго, большасць рускамоўных манаграфій і крыніц, якімі я карысталася падчас напісання гэтай працы, былі датаваныя 70-80 гг. мінулага стагоддзя, тады як практычна ўсе выданні на замежных мовах выйшлі ў свет ужо ў XXI веке3, што сведчыць, як мінімум, аб неугасании цікавасці да В'етнаму з боку самых розных дзяржаў. Прымаючы пад увагу гэтую акалічнасць, можна зрабіць выснову, што наша краіна, на жаль, страціла шматгадовыя традыцыі таварыскага дыялогу з в'етнамскім дзяржавай. Сёння В'етнам у вачах простых расейцаў усё больш ператвараецца ў элітны курорт, паступова губляючы аблічча краіны, за якую мы ўсе так перажывалі, калі яна вяла няроўны бой за незалежнасць. Недахоп рускамоўных крыніц з лішкам кампенсаваў інтэрнэт, але асадак, як гаворыцца, застаўся. Не хацелася б думаць, што наша краіна вось так проста зможа расстацца са сваім «малодшым братам», якому не раз працягвала руку дапамогі ў цяжкую хвіліну. Сёння Расія спрабуе аднавіць былыя сувязі: нашы краіны актыўна супрацоўнічаюць на азіяцка-ціхаакіянскім прасторы, аднак гэтыя адносіны далёкія ад тых, што назіраліся ў 70-80 гг. мінулага стагоддзя. Зыходзячы з гэтага, я лічу, што галоўнай мэтай маёй курсавой працы павінна стаць адраджэнне цікавасці да гэтай далёкай, але зусім не чужы нам краіне. Што ж тычыцца асноўных задач майго курсавога праекта, я бачу, як мінімум, 3 напрамкі, у якіх мне трэба будзе працаваць:
4469. Знешняя палітыка Вяликабрытаніі пасля Другой сусветнай вайны
История

Менш чым праз месяц пасля тэрарыстычных нападаў верасні 2001 года гатак брытанскі прэм'ерміністр Тоні Блэр выступіў з месіянскай прамовай на штогадовай канферэнцыі Лейбарысцкай партыі ў Брайтане. У ёй ён з ванатхненнем казаў пра "палітыцы глабалізацыі", пра "іншым вымярэнні" у міжнародных адносінах, аб неабходнасці "перабудовы окружающега нас свету". Маючая адбыцца вайна па звяржэння рэжыму талібаў у Афганетабары, выказаў меркаванне ён, - не першы, але і не апошні крок да такога роду переустройству. Ужо былі паспяховыя інтэрвенцыі супраць іншых урадуізгояў: рэжыму Мілошавіча ў Сербіі і "крыважэрных бандыцкіх груповак", якія спрабавалі захапіць уладу ў СьераЛеонэ. "І я заўяўляюць вам, - сказаў Блэр, - што калі б сёння ў Руандзе паўтарыліся сабытия 1993 г., калі мільён чалавек былі жорстка і стрымана забітыя, мы таксама былі б проста абавязаны ўмяшацца". Тое, што адбылося ў Косава і СьераЛеонэ прэм'ер назваў узорам таго, што можна дасягнуць з дапамогай інтэрвенцыі, а тое, што здарылася ў Руандзе - сумна ілюстрацыяй наступствы адмовы ад інтэрвенцыі. Зразумела, паспяшаўся дадаць Блэр, не следзее чакаць ад Вялікабрытаніі, што яна будзе праводзіць падобныя аперацыі на рэгулярнай аснове. Але "сілы міжнароднай супольнасці", калі б яно вырашылася рабіць такую ??працу, было б дастаткова для таго, каб яе выпоўніць: "Яно магло б з нашай дапамогай пакончыць з працягваецца канфліктам у Дэмакратычнай рэспубліцы Конга (былы Заір), у ходзе да - торого за мінулыя 10 гадоў ад вайны і голаду загінулі тры мільёна чалавек. Партнёрства дзеля Афрыкі паміж развітым і развіваецца мірамі абавязкова адбудзецца,. калі мы выкажам сваю волю". У аснове гэтага партнёрства ляжала б дакладна вызначанае "пагадненне". "З нашага бакіны: прадастаўленне ў большым аб'ёме дапамогі, не звязанай з гандлем, спісанне даўгоў, садзейнічанне ў наладжванні добрай сістэмы кіравання і інфраструктуры, навучанне салдат. дзеянняў па вырашэнні канфліктаў, заахвочванне інвестыцый і прадастаўленне доступу на нашы рынкі. З 100Роны Афрыкі: сапраўдная дэмакратыя, больш ніякіх саступак дыктатуры і парушэнняў правоў чалавека; ніякай ласкі да дрэннага кіраванненых. [і] карупцыйных звычаяў ў некаторых дзяржавах. Не отягощенные заганамі гандлёвая, прававая і фінансавая сістэмы".
4470. Знешняя палітыка польскай дзяржавы ў 1933-1939 гг.
История

Такім чынам, можна зрабіць выснову, што было поўнае супадзенне знешнепалітычных курсаў па адносінах да Польшчы яе саюзнікаў і гітлераўскай Германіі. У складанай сітуацыі і напружанай абстаноўцы, калі Германія актыўна праводзіла мабілізацыю ў войска і сцягвала войскі да польскай мяжы, Савецкі ўрад выступіла 23 Ліпеня з ініцыятывай аб правядзенні перамоў паміж прадстаўнікамі ўзброеных сіл СССР, Англіі і Францыі і падпісання ваеннай канвенцыі па пытанні арганізацыі сумеснай абароны супраць фашысцкай агрэсіі ў Еўропе. Хоць англійская і французскія ўрада і далі фармальнае згоду на правядзенне ваенных перамоваў з СССР, фактычна яны і прывялі да краху маскоўскіх перагавораў. Пра тое, што асноўнай задачай ангельскай і французскай дэлегацыі была толькі зацягванне часу, а не дасягнення рэальных вынікаў сведчаць факты, што на чале ваенных місій Англіі і Францыі былі пастаўленыя адмірал Дракса і генерал Думенко, якія не мелі афіцыйных паўнамоцтваў на падпісанне любога пагаднення. Да таго ж, гэтыя ваенныя місіі атрымалі ад сваіх урадаў дырэктывы адносна зацягвання перамоваў. У падчас першых пасяджэнняў высветлілася, што ні англійская ні французскі дэлегацыі не мелі канкрэтных планаў па развіццю супрацоўніцтва трох дзяржаў у адлюстраванні германскай агрэсіі. Фактычна, у Лондане былі гатовыя ахвяраваць бяспекай Польшчы дзеля пагаднення з Гітлерам накшталт мюнхенскай, якія сведчаць таемныя англа-германскія кантакты ў етом 1939 года1. Кантакты Англіі і Францыі з урадам Польшчы ў гэты час насілі вельмі своеасаблівы характар. Ангельскія і французскія ўрада ўсведамлялі ўсю складанасць міжнароднай абстаноўкі і пагрозы, якая навісла над Польщею2. Аднак ні адна з гэтых краін не дамагалася ад польскага ўрада згоды на супрацоўніцтва з СССР супраць германскай агрэсіі. Наадварот, Англія і Францыя прыкладалі максімум намаганняў, каб зацягнуць перамовы ваенных місій у Маскве з мэтай выйграць час для змовы з Германіяй. У зрыве маскоўскіх перагавораў быў вінаваты "санацыйныя" урад, якой выкарыстоўваўся англа-французскай дыпламатыі для стварэння штучных перашкод і ўскладненняў падчас перамоваў. Ваенныя місіі гэтых краін выкарыстоўвалі адмова Польшчы ў пытанні аб магчымасці праходу савецкіх войскаў праз яе територию3 як своеасаблівы бар'ер правядзення перагавораў. Гэта значыць, дэлегацыі не змаглі вырашыць ключавое пытанне перамоў: пропуску Чырвонай Арміі праз тэрыторыю Польшчы і Румыніі. Прадстаўнікі Францыі ў Варшаве спрабавалі паўплываць на польскага міністра Бека, рэкамендавалі яму даць хоць бы ў нейкія форме згоду на пропуск савецкіх войскаў праз польскую тэрыторыю ў выпадку ўзнікнення вайны з Германіяй і ўключыць гэта згоду ў тэкст канвенцыі. Ангельскія ж дыпламаты паказвалі сваю незацікаўленасць у тым, каб Польшча дала згоду на пропуск савецкіх войскаў. Як сябе праявіла Польшча ў гэтых абставінах? У тыя вырашальныя дні міністр замежных спраў польскай дзяржавы Бек і яго асяроддзе ўвесь час спасылаліся на "запаветы Пілсудскага" 1, згодна з якімі ў якім разе нельга дапусціць з'яўлення чужых салдат на польскай тэрыторыі. Аргументаваў ён тым, што Чырвоная Армія ў выніку рэпрэсій каманднага складу аслабла і пакласціся на яе немагчыма. Усё гэта можна ўлічыць, але неабходна адзначыць, што ў тыя дні дзесяткі нямецкіх дэвізам ўжо стаялі на польскай мяжы і ў любы дзень можна было чакаць нападу. У гэтых умовах менавіта пазіцыя Польшчы выглядала не толькі не пераканаўча, але і была трагічнай для далейшага лёсу Польшчы. Менавіта ў гэты час нямецкае вярхоўнае камандаванне ўжо падавала Гітлеру план ваенных аперацый супраць Польшчы. Пра пагрозу, якая навісла над польскім дзяржавай, сведчыла зробленае Германіяй яшчэ 28 красавіка 1939 года паведамленне аб тым, што ў сувязі з заключэннем польска-англійскага пагаднення аб гарантыях нямецкі бок лічыць польска-германскую дэкларацыю аб ненападзе ад 1934 страціўшым сілу. Аднак нават пасля гэтага польскае кіраўніцтва працягвала падкрэсліваць сваё нежаданне далучацца да любых антыгітлераўскай блокаў, у якія ўваходзілі СССР. Польскі ўрад пераацэньваў свае сядзі і не ўлічваў якасную і колькасную перавагу ваенна-эканамічных і чалавечых патэнцыялаў Германіі над Польшчай. Да таго ж, не ўлічвалася самае галоўнае - новая стратэгія вядзення маланкавай вайны.
4471. Знешняя палітыка СССР перыяду 30-х гадоў
История

Берлін не ўдалося падмануць сусветную грамадскасць. Уплывовая французская газета "Тан", каментуючы ў перадавой артыкуле нямецкі мемарандум ад 8 верасня, пісала, што спробы Германіі супрацьпаставіць Усходнім пакце двухбаковыя пакты аб ненападзе не могуць любога збіць з панталыку. "Двухбаковыя дамовы аб ненападзе, - пісала" Тан ", - недастатковыя для таго, каб стабілізаваць сітуацыю ў вызначаным раёне Еўропы. Сапраўдных гарантый бяспекі нельга дамагчыся інакш, як пры дапамозе рэгіянальных пактаў аб узаемнай падтрымцы, якія прадугледжвалі б канкрэтныя абавязацельствы для ўсіх удзельнікаў і, што асабліва важна, якія прадугледжваюць санкцыі супраць любога парушэння гэтых абавязацельстваў. Германія не хоча гэтай сістэмы таму, што яна жадае захаваць поўную свабоду дзеянняў у дачыненні да прыбалтыйскіх краін, Чэхаславакіі і нават Польшчы, насуперак нямецка-польскім пагадненні ". Цікавай была рэакцыя польскай прэсы на нямецкую мемарандум. Орган ўрадавага блока "Курьер польскія" пісаў 12 Верасня 1934, што тэарэтычныя аргументы, вылучаныя Германіяй супраць Усходняга пакта, служаць толькі прыкрыццём практычных намераў. Германія не пагодзіцца з пактам, які звязаў бы свабоду нямецкай палітыкі на ўсходзе Еўропы. А польская газета "АБЦ" надрукавала адмысловае артыкул пад недвухсэнсоўным загалоўкам "Трэцяя імперыя не хоча бяспекі на Усходзе". Такі тон польскай прэсы адлюстроўваў барацьбу меркаванняў сярод польскай грамадскасці, частка якой ўсведамляў якая расце пагрозу з боку фашысцкай Германіі, нягледзячы на існаванне польска-германскага пакта аб ненападзе. І ўсё ж у польскай палітыцы перевагу прымала лінія Бека - Пілсудскага, якія рабілі стаўку на змову з Гітлерам. Гэта ярка адбілася ў адказе польскага ўрада аб яго стаўленні да Ўсходняга пакту, якую Бек накіраваў Луі Варта 27 Верасень 1934 Услед за Германіяй Польшча выказвалася на карысць двухбаковых пактаў аб ненападзе, а не за калектыўны пакт. Што тычыцца прапанаванага праекта Усходняга пакта, то польскі ўрад виcунув шэраг умоў. Перш за падкрэслівалася, што, калі Германія не прыме ўдзелу, Усходні пакт не можа быць ажыццёўлены. Такім чынам, доля стварэння сістэмы калектыўнай бяспекі ў Еўропе ставілася польскім урадам у поўную залежнасць ад пазіцыі фашысцкай Германіі. Пры ўмове, калі Германія пагадзілася б прыняць удзел ва Усходнім пакце, Польшча пакідала за сабой права ўключыць у тэкст пакта артыкул аб тым, што польска-германскі пакт аб ненападзе асновай адносін паміж Польшчай і Германіяй. Польскі ўрад заявіла таксама, што ён не можа ўзяць на сябе абавязацельствы па такім краінам, як Чэхаславакія і Літва, якія планаваліся як удзельнікі Усходняга пакта. Аналіз адказу Польшчы паказвае, што яна адпрэчвала прапанаваны праект калектыўнага пакта і галоўную мэту бачыла ва ўмацаванні супрацоўніцтва з фашысцкай Германіяй.
4472. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки
Экономика
1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України//Відомості Верховної Ради.-1991.-№29
2. Закон України "Про підприємства в Україні" - К., "Відомості Верховної ради" від 27 березня 1991, №24.-с.611-629.
3. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов Т. І., Петрова К. Я. "Фінансова діяльність підприємства" : Підручник. К. : Либіть,1998.-312 с.
4. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учебное пособие. - СПб.: Лань, 2000.-448 с.
5. Бенъ Т.Г.,Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємтсва-К., "Фінанси України'',2002, №6,с.56-62.
6. Білоусько В. С., Бєлєнкова М. І. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / За ред. В. С. Білоуська. 2-ге вид. К.: Мета, 2002. 240 с.
7. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность - К.: Сирии, 2000. - 196 с.
8. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - 2-е вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП "Рута", 2001.-544с.
9. Ван Хори Д. Основы управления финансами. М, "Финансы и статистика", 1996, 620с.
10. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник.- К., "Вища школа".-1997, 240 с.
11. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др.; Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 823 с.
12. Внешнеэкономическая деятельность: Учебн. пособие / Ф.В.Зиновьев (ред.) - Симферополь, 2000.- 160 с.
13. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці. К.: 2003.
14. Герчикова И.Н. - Финансовый менеджмент. - М, "Банки и биржи", 1996,310с.
15. Гохберг Ю. Зовнішньоекономічна діяльність великого виробничого комплексу// Економіка України.-2001.-№6.-с. 88-89
16. Гуйда Т.В. - формирование и использование финансовых ресурсов.-М.,"Наука",1986.
17. Дегтярева О.И., Поляка Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: Дело, 2000. - 320 с.
18. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств: Навч. посіб.-К: ЦУЛ, 2002.-172 с.
19. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця -Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.
20. Зятковський І. В. / Фінанси підприємств: Навчальний посібник 2-ге вид., перероблене та доповнене. К. : Кондор- 2003р.-364 с.
21. Кандиба А.М. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. Посібник.-К: ЦУЛ, 2002.-172 с.
22. Кириленко О. П./ Фінанси: навчальний посібник 2-ге вид., перероб. і доп.- Тернопіль "Економічна думка", 1998.-163с.
23. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб.-3-тє вид., перероб і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.-384 с.
24. Ковалева A.M. - Финансы в управлении предприятием.- М, "Финансы и статистика", 1995, 170с.
25. Кредісов А.І, Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівника.-К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.-556с.
26. Крысенко Т., Жингур И. Внешнеэкономическая деятельность: условия осуществления//Бухгалтерия.Налоги.Бизнес.-2002.-№10.-с. 38-44
27. Кузьмінський Ю.А., Козак В.Г., Лукяненко Л.І. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник.-К.: Аграр. наука, 2000.-396с.
28. Лобза І. Зовнішньоекономічна діяльність: інформація, необхідна початківцям//Все про бухгалтерський облік.-2002.-№54.-с. 20-26
29. Майоров І.М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України за 1999-2001 рр.// Актуальні проблеми економіки.-2002.-№10.-с. 83-86
30. Митний кодекс України // Голос України, 1992, 25 березня.
31. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч.-метод. Посіб. Для самостійного вивч. Диск./Ю.А. Кузьмінський, В.Г. Козак, Л.І. Лукяненка та ін. За ред. Ю.А. Кузьмінського.-К:КНЕУ, 2001.-179с.
32. Петленко Ю.В. - Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств.-К., ''Фінанси України", 2000, №6, с.91-96.
33. Полунєєв Ю. Фінансування і страхування експорту в Україні//банківська справа.-1997.-№1.-с. 24-25
34. Рохманов С. Все о внешнеэкономической деятельности.-Х.: Фактор, 1997.-324с.
35. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник.- К: ЦУЛ, 2003.-616 с.
36. Славюк Р. А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2002. 460 с.
37. Суботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур.-К., "Фінанси України", 1999, №12, с.39-44
38. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посіб./Під заг. Ред. А.І. Кредісова.-К., 1997.-148 с.
39. Финансово-кредитный словар / Под ред.В. Ф.Гарбузова. -М., "Финансы и статистика", 1984.
40. Финансовый менеджмент /Под ред. Н. Ф. Самсонова.-М., "Финансы",1999,250 с.
41. Финансы предприятий А. С. Филимоненков К.: Ника-Центр; Элъга,2002.
42. Фінанси підприємств. Навч. посібник /За ред. В. В. Буряковсъкого.-Д.: Пороги, 1998.
43. Фінанси підприємств: Підручник /За ред. А. М. Поддерьогіна..-К., "КНЕУ",1998.
44. Чубко О. Внешнеэкономическая деятельность: оформляем экспорт на таможне//Бухгалтерия. Налоги.Бизнес.-2003.-№38.-с. 39-41
45. Ю.Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., "ВазакоМолодь ", 1996, 480 с.
46. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання Навч. посібник. - К-"Знання" КОО, 1999. - 359 с.
4473. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її роль у розвитку національної економіки
Юриспруденция, право, государство
Зовнішні фактори макромаркетингового середовищаФакториАналіз12
1. Політичне середовище:
2. Законодавство
3. Державні установи
4. Впливові групи населенняПолітичні конфлікти, система податків, митні тарифи, закони і нормативні акти уряду по регулюванню підприємницької діяльності безпосередньо впливають на діяльність заводу.
5. Економічні фактори:
6. Рівень платоспроможності попиту
7. Інфляційні процеси
8. Податкова системаЦі фактори безпосередньо впливають на проблему через дефіцит сировини, цін на неї, високі витрати на транспортування, неплатоспроможність клієнтів.
9. Демографічні фактори:
10. Рівень народжуваності, стать, вік, рівень освітиДемографічне середовище не впливає на діяльність заводу.
11. Соціально - культурне середовище:
12. Відданість традиціям
13. Культурні цінностіЦі фактори не впливають на споживання товарів заводу, тому що товар користується постійним попитом у своїй галузі, і не залежить від культурних цінностей і традицій населення.5. Технологічні факториУ наші дні вчені розробляють величезну кількість нових технологій здатних перетворити наші товари і виробничі процеси.6. Фактори конкуренціїЦі фактори безпосередньо впливають на діяльність підприємства, тому що будь-які дії конкурентів відразу відбиваються на діяльності заводу.7. Міжнародні факториВизначені труднощі, чи нові можливості, у діяльності заводу можуть виникнути в результаті зміни валютного курсу, політичних рішень у країнах, на ринках яких є присутнім підприємство.Зовнішні фактори мікромаркетингового середовища1. СпоживачіСпоживачами є наступні фірми:ЛПРОМ (Росія), Могилевнефтемаш (Росія), Юна (Татарстан), Озон (Росія), “Вогник” (Росія). А також інші промислові підприємства Бєларусі, Латвії, Естонії, , Туркменії, багато підприємств України. 2. ПостачальникиЦе фірми, що забезпечують завод матеріальними ресурсами необхідними для виробництва продукції. Постачальниками заводу є підприємства України і Росії. 3. КонкурентиКонкурентами заводу є такі фірми: “Кузбас електромотор” (Росія), “Dowel” (Польща), “Сименс” (Німеччина), “Електромотор” (Україна). 4. Маркетингові посередникиЗавод не користається послугами посередників.5. Контактні аудиторіїФінансові кола банки, інвестиційні компанії. Завод домагається прихильності цих аудиторій і намагається пристати в їхніх очах як фінансово стійка компанія, щоб вони охоче надавали кредити у випадку їхньої необхідності.
4474. Зовнішньоекономічна діяльність та її вплив на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості на прикладі рибопереробного підприємства АТЗТ компанія "Бастіон"
Юриспруденция, право, государство
Аналіз динаміки росту абсолютних обсягів експорту та імпорту загальної товарної маси товарів харчової промисловості, продукції рибної галузі та динаміки показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках показує, що:
1. загальний щорічний обсяг експорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,07 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 40,0 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,02 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 48,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),
2. загалом зовнішньоекономічна торгівля України характеризується переходом від рівня позитивного сальдо +3,67 млрд. дол.США у 2004 році до все зростаючого негативного сальдо у 2005 -2006 роках (( - 1,9) млрд.дол.США у 2005 році ,( -6,67) млрд.дол.США у 2006 році та (-8,15) млрд..дол.США у 2007 році) за рахунок випереджаючого темпу приросту імпорту в країну;
3. загальний щорічний обсяг експорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,73 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 4,93 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,17 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 3,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),
4. харчова промисловість України разом характеризується постійним позитивним сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, обсяг експорту у 2006 -2007 роках становить 154% від обсягу імпорту харчових продуктів;
5. питома вага експорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 11,84 % у 2003 році та дещо зростає до рівня 12,30 % у 2007 році;
6. питома вага імпорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 9,44 % у 2003 році та знижується до рівня 6,60 % у 2007 році;
7. загальний щорічний обсяг експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України знизився з рівня 11,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 5,03 млн.дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 88,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 362,0 млн.дол. США у 2007 році (3 квартали),
8. рибна галузь харчової промисловості України характеризується великим значенням негативного сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, при цьому обсяги експорту рибної продукції знизились за 5 років практично в 2 рази, а обсяги імпорту рибної продукції за 5 років зросли практично в 4 рази, відносна частка експорту займає всього 1,6% від обсягу імпорту рибної продукції;
9. питома вага експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 0,05 % у 2003 році та зменшується майже в 3,5 рази до 0,013 % у 2007 році;
10. питома вага імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 0,384 % у 2003 році та зростає майже в 1,9 раза до 0,668 % у 2007 році;
4475. Зовнішньополітичні пріоритети Ніколя Саркозі
Юриспруденция, право, государство

Разом з тим, частина французького політикуму вважає, що ЄС доведеться відмовитись від ідеї Конституції, єдиної зовнішньої політики, посади президента ЄС і повернутися до свого первісного проекту суто економічного союзу. Як відомо, таку концепцію відстоює Великобританія. 17. Політика співпраці з США і НАТО за президента Н.Саркозі Під час виборчої кампанії весною 2007 року експерти прогнозували зміцнення американського вектора французької зовнішньої політики у випадку обрання Н.Саркозі. Він не приховував своїх симпатій до США, що певною мірою виділяло його серед представників французької політичної еліти. Прийшовши до влади, Саркозі заявив про свій намір «перегорнути сторінку» у стосунках зі США з питання американського вторгнення в Ірак весною 2003 року. Н.Саркозі неодноразово наголошував, що Франція, як і США, - члени однієї демократичної родини, прихильної ідеалам демократії і захисту прав людини. До того Париж за Саркозі прагнув підтримати Вашингтон у розв'язанні найбільш чутливих для американців питань. Так, Франція офіційно декларувала свій намір повернутися до військової організації НАТО. Вона зайняла близьку до американської точки зору позицію щодо іранського ядерного досьє. Поряд з цим Н.Саркозі спробував об'єднати партнерів по ЄС для більш активного тиску на Іран з питання ядерної зброї, просуваючи ідею запровадження санкцій Євросоюзу проти Тегерана. Нові акценти з'явилися у політиці Франції щодо Іраку, що, зокрема, було відзначено під час візиту в цю країну міністра закордонних справ Б.Кушнера у серпні 2007 року, який став першим офіційним французьким політиком, який відвідав Ірак після американського вторгнення весною 2003 року. Франція відкрила додаткове консульство в іракському Курдистані, що, за словами Кушнера, засвідчує її «повернення в Ірак». Були також здійснені кроки щодо зміцнення французького контингенту (1300 осіб) в Афганістаніу складі сил НАТО. Для підтримки нового духу французьких солдатів наприкінці грудня 2007 року Н.Саркозі відвідав Кабул, де виступив перед солдатами з вітальною новорічною промовою.
4476. Зовнішня політика Англії у XVI-18 столітті
История
1. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / [упоряд. В.Д.Гончаренко, О.Д.Святоцький, М.М.Страхов, С.І. Пугачова; ред. В.Д.Гончаренко]. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. С.304307.
2. Сборник документов по истории нового времени: буржуазные революции ХVІІ ХVІІІ в.в. / [сост. Н.А.Никитина; ред. В.Г.Сироткин]. М.: Высшая школа, 1990. 303с.
3. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (16401870) / [сост. Е.Е.Юровская]. М.: Высшая школа, 1990. 253с.
4. Большая историческая энциклопедия / ред. кол.: С.В.Новиков, В.П.Ситников, В.В.Славкин. М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. 943с.
5. Всемирная история: [в 10 т.] / Глав. ред. ЖуковЕ.М. М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1958. Т. 4 / Под ред. М.М.Смирина. 823с.
6. Всемирная история: [в 10 т.] / Глав. ред. ЖуковЕ.М. М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1958. Т. 5 / Под ред. Я.Я.Зутиса. 782с.
7. Всемирная история: [в 10 т.] / А.Н.Бадак, Н.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2000. Т. 9. Начало Возрождения. 2000. 592с.
8. Всемирная история: [в 10 т.] / А.Н.Бадак, Н.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2000. Т. 10. Возрождение и реформация. 2001. 480с.
9. Всемирная история: [в 10 т.] / А.Н.Бадак, Н.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2000. Т. 13. Эпоха английской революции. 2000.-560с.
10. Всемирная история: [в 10 т.] / А.Н.Бадак, Н.Е.Войнич, Н.М.Волчек п др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2000. Т. 15. Эпоха просвещения. 2000. 512с.
11. Всемирная история: [в 10 т.] / А.Н.Бадак, Н.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2000. Т.16. Европа под влиянием Франции. 2000. 560с.
12. Дюпюи Р. Всемирная история войн: Харперская энциклопедия военной истории: В 4 кн. / Р.Э.Дюпюи, Т.Н.Дюпюи. Спб: Полигон-АСТ, 1997. кн. 2 (14001800). 892с.
13. История человечества / Б.Байер, У.Бирнштайн, Б.Гельхофф, Э.К.Шютт; пер. с нем. Н.А.Врублевская. М.: АСТ, Астрель, 2002. 640с.
14. Коробов А. Все о Великой Британии / А.Коробов, Ю.Иванова. Х.: Рато, 2007. 542с. (Серия «Страны мира»).
15. Пономарев М. Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Практическое пособие для студентов вузов: В 3ч. / М.В.Пономарев, С.Ю.Смирнова. М.: Владос, 2000. Ч.1 Европейская цивилизация в ХVІ ХVІІ в.в. Век Просвещения. Период становления индустриального общества. 288с.
16. СкляренкоВ. 50 знаменитых пиратов и разбойников / [В.М.Скляренко, Я.А.Батый, А.П.Ильченко, Т.В.Новикова], под ред. Д.В.Табаскина. Х.: Рато, 2006. 510с. (Серия «100 знаменитых»).
17. Соколов Б. Сто великих войн / Б.В.Соколов. М.: Вече, 2003. 544с.
18. Сто великих авантюристов / [авт.-сост. И.А.Муромов]. М.: Вече, 2004. 534с.
19. Сто великих мореплавателей / [Н.Авдяева, Л.Н.Жданович]. М.: Вече, 2004. 563с.
20. Англия: Краткая история / [В.В.Адамчик, М.В.Адамчик, А.Н.Бадак и др.]. Мн.: Харвест, 2003. 608с.
21. Африканцы в странах Америки: негритянский компонент в формировании наций Западного полушария / АН СРСР, ин-т этнографии им. Н.Н.Миклухо-Маклая; глав. ред. Э.Л.Нитобург. М.: Наука, 1987. 401с.
22. Барг М. Великие социальные революции ХVІІ ХVІІІ в.в.: в структуре переходной эпохи от феодализма к капитализму / М.А.Барг, Е.Б.Черняк. М.: Наука, 1990. 254с.
23. БродельФ. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм 1518 ст. / Фернан Бродель. К.: Основи. Т. 1. Структури повсякденності, можливе й неможливе / Пер. з фр. Г.Філіпчук. 1995. 543с.
24. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХV ХVІІІ в.в.: [В 3 т.] / Фернан Бродель. М.: Прогресс. Т. 2. Игры обмена / Пер. с фр. Л.Е.Куббеля. 1988. 633с.
25. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХV ХVІІІ в.в.: [В 3 т.] / Фернан Бродель. М.: Прогресс. Т. 3. Время мира / Пер., ред. Ю.Н.Афанасьева. 1992. 679с.
26. Виппер Р. История Нового времени / Р.Ю.Виппер. М.: Че Ро, 1999. 624с.
27. ВульфЕ. Європа і народи без історії / Ерік Вульф; пер. з англ. і Пошивайла. К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. 535с.
28. Герхард П. Пираты Новой Испании (15751742) / Петер Герхард; пер. с англ. Б.Кекелишвили. М.: Центрполиграф, 2004. 239с.
29. Голубчикова Ю. География человека / Ю.Н.Голубчикова. М.: Едиториал, 2003. 356с.
30. ГовардМ. Війна в європейській історії / М.Говард; пер. з англ. А.В.Яковини. К.: Мегатайп, 2000. 168с.
31. Данилевский Н. Россия и Европа / Н.Я.Данилевский. М.: Книга, 1991. 576с.
32. Дейвіс Н. Європа: історія / Норман Дейвіс; пер. з англ. П.Панащук. К.: Основи, 2000. 1463с.
33. Зарин В. Запад и Восток в мировой истории ХІV ХІХ в.в.: (западные концепции общественного развития и становления мирового рынка) / В.Зарин. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. 264с.
34. Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку Нового часу / А.Зінченко. Вінниця: Нова книга, 2002. 564с.
35. Иванян Э. История США / Э.А.Иванян. М.: Дрофа, 2004. 532с.
36. Ивонин Ю. Становление европейской системы государств: Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох / Ю.Е.Ивонин. Минск: Университетское издательство, 1989. 199с.
37. История дипломатии: [в 5 т.] / Глав. ред. А.А.Громыко. М.: Госполитиздат, 1959. Т. 1 / Под ред. В.А.Зорина, В.С.Семенова, С.Д.Сказкина. 543с.
38. История средних веков: [В 2 т.] / Под ред. С.П.Карпова. М.: Высшая школа, 2003. Т. 2. Раннее новое время. 431с.
39. Історія Сполучених Штатів: Нарис / Гол. ред. Говард Синкотта; пер. з англ. Ю. Лісняк. К.: Діалог Інтернешнл, 2001. 406с.
40. Історія сучасного світу: Соціально-політична історія 1520 століть: Навч. посіб. / За ред. Ю.А.Горбаня. К.: Вікар, 2003. 435с.
41. Кертман Л. География, история и культура Англии / Л.Е.Кертман. М.: Высшая школа, 1979. 384с.
42. Кириченко В. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки: Навч. посібник / В.П.Кириченко. К.: Либідь, 2003. 168с.
43. Маховский Я. История морского пиратства / Яцек Маховский. К.: Свелас, 1992. 256с.
44. Найкирхен Х. Пираты: морской разбой на всех морях / Х.Найкирхен. К.: Республиканский центр духовной культуры. Общество «Знание Украины», 1992. 252с.
45. Новая история стран Европы и Америки. Первый период: Учеб. По спец. «История» / [В.Н.Виноградов, Н.М.Гусева, А.М.Зверев и др.]; под ред. Е.Е.Юровской, И.М.Кривогуза. М.: Высшая школа, 1998. 415с.
46. Новая история стран Европы и Америки: Учеб. Для вузов / Под ред. И.М.Кривогуза. М.: Дрофа, 2005. 909с.
4477. Зовнішня політика Росії
Экономика

Сучасний світ переживає фундаментальні і динамічні зміни, що глибоко торкають інтереси Російської Федерації і її громадян. Росія - активний учасник цього процесу. Трансформація міжнародних відносин, припинення конфронтації і послідовне подолання наслідків "холодної війни", просування російських реформ істотно розширили можливості співробітництва на світовій арені. Також великим кроком вперед є зведення до мінімуму погрози глобального ядерного конфлікту. При збереженні значення військової сили у відносинах між державами дедалі більшу роль відіграють економічні, політичні, науково-технічні, екологічні й інформаційні фактори. На передній план у якості головних складових національної міці Російської Федерації виходять її інтелектуальні, інформаційні і комунікаційні можливості, добробут і освітній рівень населення, ступінь сполучення наукових і виробничих ресурсів, концентрація фінансового капіталу і диверсифікованість економічних зв'язків. Склалася стійка орієнтація більшості держав на ринкові методи господарювання і демократичні цінності. Здійснення великого прориву на ряді ключових напрямків науково-технічного прогресу, що веде до створення єдиного загальносвітового інформаційного простору, поглиблення і диверсифікованість міжнародних економічних зв'язків додають взаємозалежності держав глобальний характер. Створюються передумови для побудови більш стабільного і кризостійкого світового устрою.
4478. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
История

Гийом Ле Мер пропонує рішення, у значній мірі схоже на виводи Жака Дюеза: пані слід розпустити орден ex officio "або по всій строгості законі, або власною верховною владою", оскільки тамплієри "вже нанесли званню християнина чималу втрату в очах невіруючих і невірних, і навіть поколивали в дійсній вірі декого з віруючих". А всі "порожні і безглузді міркування щодо (надання їм) захисту" мають бути безжалісно відметені; майно ж ордена слід зберегти для Святого Престолу. Недостатньо вагомим аргументом, з крапки зору автора відгуку, є і те, що колись, за часів своєї підстави, це був чудовий орден, бо подібні твердження не мають жодного відношення до теперішнього стану мов. Розпуск ордена слід виробити невідкладно, "бо випадкова іскра, що спалахнула в результаті помилок (тамплієрів), може викликати таку пожежу, що в нім загине весь світ". Сперечатися і міркувати отут нічого, довкола ордена і без того вже розгорівся скандал, який, якщо його не погасити, здатний спричинити подалі ослаблення позицій церкви. Климент боявся нового і куди більшого скандалу, якщо знов почнеться слідство в справі Боніфація VIII, бо слухання свідків у цій справі вже відбулися в 1310 р. і на початку 1311 р. - в Авіньоні і у Римі. Можливо також, він сподівався підготувати ґрунт для організації нового хрестового походу - ця ідея завжди надзвичайно його цікавила, викликаючи живий інтерес. Так або інакше, кілька разів у ході першої сесії він оголошував, що "оскільки складно, практично неможливо" обговорювати справу тамплієрів всім Собором, то має бути вибрана комісія, до якої увійдуть найбільш шановані прелати з декількох країн, які розглянуть показання свідків і зроблять відповідні виводи. Що і сталося. Декілька днів члени комісії провели в кафедральному соборі Вьена, слухаючи свідчення свідків і короткий виклад протоколів слідства, "скільки їм було бажане їх слухати". З числа членів комісії була виділена невелика група під головуванням патріарха Аквілєї. Цілком можливо, Климент чекав, що цю маленьку групу буде неважко схилити на свою сторону і переконати, що найкраще - розганяти орден. Упевненість папи відбита в аркушах посланців Арагону від 12 і 27 грудня 1311 р. своєму королеві, де смороду розповідають, що Климент привселюдно заявивши на Соборі про вилучення власності тамплієрів. Папа вже зрозумів, що більшій частині святих отців надзвичайно милий думка про створення нового ордена, хоча сам він особисто вважав за краще б передати майно тамплієрів ордену госпітальєрів - таке рішення дало б можливість уникнути створення нового Статуту і запобігло б спробам захопленню цієї власності іншими орденами, що мали вужчий національний характер. Філіп Красивий бачив, як тане влада Климента V над Собором. Після чотирьох років зусиль справа тамплієрів знову була під загрозою, а тому Філіп повернувся до випробуваних методів залякування.30 грудня він скликавши в Ліоні, зовсім недалеко від Вьена, збори Генеральних штатів, які повинні були відбутися 10 лютого 1312 р. Жодних протоколів цих зборів не збереглися, проте, мабуть, вони все-таки відбулися в другій половині березня і ухвалили тамплієрам вирок по всіх пунктах. Арагонські посланці відзначають у своїх листах, що 17 лютого від короля прибуло спеціальне посольство, що складалося з Людовика д'Евре, графа Сен-Поль і графа Булонського, Ангеррана де Маріньі, королівського камергера і у той час першого королівського міністра, Ногаре і Плезіана. Разом з чотирма французькими кардиналами і одним італійським вони щодня радилися з папою, дотримуючи при цьому велику секретність. Ці зустрічі продовжувалися дванадцять днів, а 29 лютого французькі посланці повернулися до свого короля.
4479. Зовнішя політика США за президентів Б. Клінтона та Дж. Буша-молодшого
Юриспруденция, право, государство

У названій системі майже кожен з її учасників зацікавлений у її зміні. США віддали 6 перевагу однополярній системі, великі держави обрали б багатополярну. Наддержава чи гегемон однополюсної системи, не маючи конкурентів в оообі великих держав, зазвичай, здатна досить довго домінувати над малими державами, доки її не знекровлюють внутрішні проблеми або певні сили з-поза даної міжнародної системи. Така доля спіткала Рим у V ст. та Китай у XIX. У багатополюсній системі кожна з держав може спробувати створити однополюсну систему довкола самої себе, але в цьому їй заважатимуть інші великі держави. Так часто відбувалось у європейській політиці XIX століття. У добу холодної війни обидві світові держави цілком відкрито віддавали перевагу однополюсній системі. Однак реальна динаміка конкуренція та вчасне обопільне усвідомлення небезпеки однополюсності, опертої на військову силу, призвели до створення біполярної системи, яка проіснувала понад чотири десятиліття, аж доки одна з наддержав не витримала протистояння. Сполучені Штати, очевидно, віддали б перевагу однополюсній системі, де б вони були гегемоном. США і зараз часто діють так, ніби ця система вже існує, свідченням чого є війна в Іраку, яку вони розпочали у 2003 р. Великі держави, з іншого боку, обрали б багатополюсну систему, яка дозволила б їм обстоювати власні інтереси як одноосібно, так і колективно, уникаючи обмежень, примусу чи тиску з боку могутнішої наддержави. Вони відчувають загрозу в тому, що США прагне до світової гегемоні. Намагання США створити однополярну систему приводять до того, що великі держави докладають ще більших зусиль, рухаючись у бік багатополярності. Якщо говорити про інтереси наддержави в такій одно-багатополярній системі, то зацікавлена в поверненні до однополярної системи, щоб самостійно приймати рішення. Провідні ж країни світу зацікавлені в багатополярній системі. Тому стабільність існуючої системи значною мірою залежить від рівноваги між цими головними конфліктуючими групами. Така рівновага за своєю природою нестабільною, і марно сподіватись, що її можна буде втримати. Спостерігається значне протистояння гегемонії США з боку провідних регіональних держав Тому можна сказати, що США і другорядні регіональні держави мають спільні інтереси, таким чином позбавляючи провідні регіональні держави впливу у регіонах.
4480. Золотоизвлекательная фабрика по переработке окисленной золотосодержащей руды месторождения "Мурунтау"
Геодезия и Геология

№ опе-рации прод.Наименование операций и продуктовQ, т/чg, %b, %e, %Р, г/чIИзмельчение I стадия Поступает 1Дроблёная руда383,7100,00,00018100,0690,6 Выходит 2измельчённая руда383,7100,00,00018100,0690,6IIОтсадка поступают 2продукт измельчения I стадии383,7100,00,00018100,0690,626объединенный продукт13,573,536650,002340,8258281,9 8продукт доизмельчения1664,7433,80,00017409,72829,4 Выходят 4концентрат 13,623,550,003671,03823,9 5Хвосты2048,28533,80,00015435,13004,68 ИТОГО:2061,9537,30,00018550,53801,93IIIКлассификация поступают 5хвосты отсадки2048,28533,80,00015435,13004,68 Выходят 6Слив383,581000,0001688,88613,86 7Пески1664,7433,80,00017409,72829,4 ИТОГО:2048,28533,80,00015435,13004,68IVИзмельчение II стадия Поступает 7пески классификации1664,7433,80,00017409,72829,4 Выходит 8доизмельченный продукт1664,7433,80,00017409,72829,4VI Перечистка Поступает 4концентрат отсадки13,623,550,003671490,3 Выходят 9Хвосты11,703,050,00114,298,06 10концентрат 1,920,50,0256,8392,2 ИТОГО:13,623,550,003671490,3VIГрохочение Поступает 10концентрат I перечис.1,920,50,0256,8392,2 Выходят 11класс + 5мм0,020,0060,0020,0660,4512класс - 5мм1,890,4940,0256,734391,8 ИТОГО:1,910,50,0256,8392,2VIIОбезвоживание поступает 12класс - 5мм1,890,4940,0256,734391,8 выходят 13обезвоженный продукт1,890,4940,020156,734391,814Слив00000 ИТОГО:1,890,4940,0256,734391,8VIIIМагнитная сепарация поступает 13обезвоженный продукт1,890,4940,0256,734391,8 Выходят: 15немагнитная фракция1,8450,4810,01951,83357,916Магнитная фракция0,050,0130,00150,1080,74 ИТОГО:1,890,4940,0256,734291,8IXII ПеречисткаПоступает15немагнитная фракция1,8450,4811,5551,83357,9Выходят17хвосты 1,5560,40640,00819,4133,919Концентрат0,000730,00019250,020,1418промпродукт II перечистки0,2890,07540,017812,428285,8ИТОГО:1,8450,4811,5551,83357,9XIII ПеречисткаПоступает18промпродукт II перечистки0,2890,07540,017812,428285,8Выходят20Хвосты0,08860,02310,00486,136242,421Промпродукт0,200,05230,01313,80626,322Концентрат0,000080,000022252,48617,2ИТОГО:0,2890,07540,016412,428285,8XIIV ПеречисткаПоступает21промпродукт III перечистки0,200,05230,01313,80626,3Выходят23Хвосты0,20060,052280,0072,223615,324Концентрат0,000050,0000142530207,2ИТОГО:0,200,05230,01313,80626,3Объединение хвостов операцийпоступают9хвосты I перечистки11,703,050,00114,298,0611класс +5 мм грохота0,020,0060,0020,0660,4517хвосты II перечистки1,5560,40640,00819,4133,920хвосты III перечистки0,08860,02310,00486,136242,423хвосты IV перечистки0,20060,052280,0072,223615,3ИТОГО: (объединенный продукт)13,573,536650,002140,8258281,9Объединение гравиоконцентрата поступают19концентрат II перечистки0,000730,00019250,020,1422концентрат III перечистки0,000080,000022252,48617,224концентрат IV перечистки0,000050,000014251,582410,9ИТОГО: (объединенный гравиоконцентрат)0,00860,0002262532,5224,4

Blog

Дипломная работа