Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
План
1. Зовнiшня полiтика ФранцiСЧ за президентства Н. Саркозi
2. Середземноморський вимiр зовнiшньоСЧ полiтики Н.Саркозi.
Створення Середземноморського союзу
3. Ядерна стратегiя ФранцiСЧ: iсторiя i сучаснiсть. Трансформацiя нацiональноСЧ вiйськовоСЧ доктрини
1. Зовнiшня полiтика ФранцiСЧ за президентства Н. Саркозi
Президентськi вибори, якi вiдбулися у квiтнi-травнi 2007 року, привели на вищий державний пост представника правлячоСЧ бiльшостi, лiдера правого полiтичного обСФднання Союз за народний рух Нiколя Саркозi. Незважаючи на тривале перебування у вищих ешелонах влади (мiнiстр бюджету, мiнiстр комунiкацiй, голова МВС), пiд час виборчоСЧ кампанiСЧ Н.Саркозi вдалося створити образ полiтичного дiяча нового поколiння, який виступав за всебiчне реформування як внутрiшньоСЧ, так i зовнiшньоСЧ полiтики краСЧни. Виборцi побачили в ньому молодого, енергiйного керiвника, який приведе краСЧну до нових звершень, перетворить в життя своСЧ iдеСЧ i поверне ФранцiСЧ роль одного зi свiтових лiдерiв.
Дебати з зовнiшньополiтичноСЧ стратегiСЧ у ходi виборноСЧ кампанiСЧ мали дещо спрощений характер, кандидати обмежувалися декларацiями загального плану. Разом з тим новий лiдер правих проголошував намiр активiзувати СФвропейське будiвництво: спростити СФвропейську Конституцiю i прийняти СЧСЧ пiд час парламентськоСЧ сесiСЧ, а не нового референдуму. Саркозi поставив пiд сумнiв принцип консенсусу в РДС, який позбавляСФ, на його думку, процеси iнтеграцiСЧ необхiдноСЧ динамiчностi. Нарештi, вiн не приховував свого негативного ставлення щодо перспективи вступу Туреччини до РДвросоюзу. Спiвпраця з краСЧнами африканського континенту, традицiйним напрямком зовнiшньоСЧ полiтики ФранцiСЧ, залишаСФться прiоритетною i для нового керiвництва. У ходi виборiв Саркозi заявив, що СФ прихильником створення середземноморського спiвтовариства, яке обСФднаСФ Пiвденну РДвропу i Пiвнiч Африки.
Новий лiдер не скривав своСЧх симпатiй до США, з якими вiдносини пiд час другоСЧ каденцiСЧ Ширака зайшли у глухий кут. Проамериканiзм Н.Саркозi в основному базуСФться на високiй оцiнцi американськоСЧ економiчноСЧ моделi. Разом з тим вiн не схвалив останнi зовнiшньополiтичнi iнiцiативи Вашингтона: превентивну вiйну проти тероризму, полiтику демократизацiСЧ на Середньому Сходi. Вiн також визнав, що вiйна США в РЖраку СФ iсторичною помилкою.
Прийшовши до влади, новий президент розпочав реалiзацiю своСЧх передвиборних обiцянок. Внутрiшнi реформи вiдбуваСФться доволi болiсно, перiодично провокуючи протести i багатоденнi страйки. Зi боку полiтичних опонентiв на Н.Саркозi обрушилася лавина критики. На цьому фонi зовнiшня полiтика нового президента все бiльше привертаСФ увагу, оскiльки вiн часто вдаСФться до ефектних крокiв, якi покликанi продемонструвати оновлену роль Парижа у мiжнародних справах.
Зовнiшньополiтичний курс сучасноСЧ ФранцiСЧ будуСФться довкола декiлькох ключових iдей. Вона традицiйно позицiонуСФ себе у якостi члена захiдноСЧ демократичноСЧ родини, прихильного iдеалам демократiСЧ, захисту прав людини. Поряд з цим, у Парижi вважають, що в умовах постбiполярного свiту роль окремих держав зросла, а попереднi багатостороннi механiзми, якi забезпечували узгодження позицiй рiзних краСЧн, стають все менш ефективними. У своСФму виступi перед послами 27 серпня 2007 року Н.Саркозi особливо наголосив на тому, що за останнi 20 рокiв, якi минули пiсля падiння БерлiнськоСЧ стiни, керiвники рiзних держав не змогли створити новий планетарний порядок i пристосувати минулий порядок до змiнених умов. Все це заставляСФ Францiю шукати своСЧ власнi шляхи розвязання мiжнародних проблем, якi вiдповiдають СЧСЧ нацiональним iнтересам. Вiн також зазначати роль фактора рiвноваги.
16. РДвропейська домiнанта у зовнiшнiй полiтицi Н.Саркозi. Розвиток СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ традицiйно СФ одним з найважливiших напрямкiв французькоСЧ зовнiшньоСЧ полiтики. Мiж тим РДС переживаСФ певнi труднощi, в тому числi i через позицiю ФранцiСЧ, яка, з точки зору нового керiвництва, потребуСФ вiдповiдного корегування.
В останнi роки РДвросоюз втратив динамiку розвитку i частково -керованiсть, що стало результатом останньоСЧ хвилi погано продуманого, хоча i неминучого розширення. Очевидною СФ реформа органiзацiСЧ, яка дозволила б надати нового iмпульсу розвитку iнтеграцiйного процесу. Саме це завдання переслiдували розробники конституцiСЧ РДС, яка, проте, була вiдхилена французькими i голландськими виборцями на загальнонацiональних референдумах в травнi-червнi 2005 року. Прийняття iнституцiйних реформ, необхiдних для функцiонування РДвропейського Союзу у новому складi, було заблоковано. Пiсля цього Францiя бiльше не могла претендувати на роль локомотиву СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ. Чимало прихильникiв проекту конституцiСЧ як у ФранцiСЧ, так i за СЧСЧ межами звинуватив французiв у заморожування процесу СФвробудiвництва.
Коментуючи вiдмову французьких i голландських виборцiв проголосувати за прийняття конституцiСЧ, експерти виокремлюють декiлька причин. Зокрема, зазначаСФться, що в ходi голосування виявилась гостра проблема, спiльна для iнтегрованоСЧ РДвропи: як поСФднати розвиненi соцiальнi гар