Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?лена i тiльки пiсля того, як в РДС буде досягнуто консенсусу з питань реформування. Щоправда, Францiя усвiдомлюСФ, що вiдмова вiд прийняття нових членiв може позбавити РДС можливостi здiйснювати мякий вплив на сусiднi держави. Саме цим пояснюСФться дещо iнша тональнiсть у висловлюваннях Н.Саркозi щодо Туреччини, наприклад, його слова, що турець4ка демократiя досягла високого рiвня зрiлостi.
Францiя бiльш прихильна до можливого вступу до РДвросоюзу балканських краСЧн, у першу чергу ХорватiСЧ. На момент приходу до влади Н.Саркозi переговори з нею розпочалися, i наприкiнцi лiта 2007 року з деяких питань успiшно завершилися. На думку французьких полiтологiв, надання асоцiйованого членства в РДС СербiСЧ повинно сприяти розвязанню косовського питання, впливаючи на сербську позицiю. Щодо Косово Францiя солiдарна з США i ВеликобританiСФю у пiдтримцi плану Ахтiсаарi. Його реалiзацiя , зокрема, дозволить вивести звiдти американськi вiйська, замiнивши СЧх на сили РДС, у чому Францiя особливо зацiкавлена.
Реакцiя офiцiйного Парижа на можливе прийняття в РДС УкраСЧни, ГрузiСЧ, Молдови доволi стримана. Францiя подiляСФ обережний пiдхiд РДвросоюзу, який ТСрунтуСФться на використаннi мякоСЧ сили: з одного боку, цим краСЧнам дали зрозумiти, що у найближчiй перспективi вони не можуть розраховувати на повноправне членство, а з iншоСЧ - такий варiант розвитку подiй у вiддаленiй перспективi не виключаСФться. ОчiкуСФться, що конкретна точка зору з цього питання буде вироблена Комiтетом мудрецiв, який маСФ визначити перспективи розвитку РДвросоюзудо 2020-2030 рокiв.
Французьке керiвництво високо оцiнило прийнятий у Лiсабонi документ. Було заявлено, що його подальше просування буде метою французького головування в РДС у другiй половинi 2008 року. Окрiм цього, у розвиток прийнятих рiшень на грудневому самiтi 2007 року було прийнято рiшення Н.Саркозi про створення Комiтету мудрецiв РДС з 12 авторитетних СФвропейських полiтикiв, теоретикiв i практикiв СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ на чолi з колишнiм премСФр-мiнiстром РЖспанiСЧ Ф.Гонсалесом. Завдання Комiтету полягали в оновленнi концепцiСЧ СФвроiнтеграцiСЧ i пiдготовка фундаментальноСЧ доповiдi на тему РДвропа у 2020-2030 роках. Питання iнституцiйноСЧ реформи, фiнансування, реформування СФдиноСЧ сiльськогосподарськоСЧ полiтики i т.п. залишалися поза компетенцiСФю його роботи. Висновки Комiтету мудрецiв повиннi були представленi до виборiв в РДвропарламент у червнi 2009 року, що дозволить його новому складу i РДврокомiсiСЧ за потреби доповнити Договiр про реформу i оновити полiтику РДвросоюзу.
Станом на червень 2008 року 18 держав-членiв РДС схвалили у своСЧх парламентах Лiсабонську угоду. Окрему процедуру схвалення цiСФСЧ угоди запропонувала РЖрландiя, оскiльки у 1987 роцi Верховний суд цiСФСЧ краСЧни постановив, що всi змiни базових угод про членство РЖрландiСЧ в РДС потребують змiн у КонституцiСЧ краСЧни, а для цього кожного разу потрiбно проводити референдум. 13 червня 2008 року в РЖрландiСЧ вiдбувся референдум стосовно ЛiсабонськоСЧ угоди, на якому 53% iрландцiв проголосували проти нового основного закону РДС. Значну роль у настроях iрландцiв вiдiграла позицiя праворадикальноСЧ партiСЧ Шинн фейн, СЧСЧ очiльник Джеррi Адамс заявив, що голосування проти дасть iрландському уряду мiцний мандат для переговорiв про бiльш вигiднi умови в РДС для РЖрландiСЧ. ПремСФр-мiнiстр Браян Коен спростував таке твердження, але iрландцi бiльше повiрили заявi Адамса. Нi iрландцiв СФ шоком для Брюсселя, оскiльки пiшли прахом роки працi, домовленостей i компромiсiв. Перед РДвросоюзом вiдкрилася прiрва кризи. РЖмовiрно, що термiн вступу в дiю Угоди буде перенесено з 1 сiчня 2009 року на пiзнiше i спробують провести в РЖрландiСЧ ще один референдум. Тим бiльше, що в iрландцiв уже СФ прецедент повторного голосування: 2001 року вони вiдхилили угоду про вступ до РДС краСЧн Центрально-СхiдноСЧ РДвропи, але пiсля вiдповiдноСЧ пропагандистськоСЧ обробки на повторному референдумi сказали так.
Незважаючи на негативний результат iрландського референдуму, процес ратифiкацiСЧ ЛiсабонськоСЧ угоди за рiшенням дводенного самiту 27 краСЧн-членiв РДвросоюзу, що вiдбувся 19 червня 2008 року у Брюсселi, триватиме в iнших семи краСЧнах.
Разом з тим, частина французького полiтикуму вважаСФ, що РДС доведеться вiдмовитись вiд iдеСЧ КонституцiСЧ, СФдиноСЧ зовнiшньоСЧ полiтики, посади президента РДС i повернутися до свого первiсного проекту суто економiчного союзу. Як вiдомо, таку концепцiю вiдстоюСФ Великобританiя. 17. Полiтика спiвпрацi з США i НАТО за президента Н.Саркозi Пiд час виборчоСЧ кампанiСЧ весною 2007 року експерти прогнозували змiцнення американського вектора французькоСЧ зовнiшньоСЧ полiтики у випадку обрання Н.Саркозi. Вiн не приховував своСЧх симпатiй до США, що певною мiрою видiляло його серед представникiв французькоСЧ полiтичноСЧ елiти. Прийшовши до влади, Саркозi заявив про свiй намiр перегорнути сторiнку у стосунках зi США з питання американського вторгнення в РЖрак весною 2003 року. Н.Саркозi неодноразово наголошував, що Францiя, як i США, - члени однiСФСЧ демократичноСЧ родини, прихильноСЧ iдеалам демократiСЧ i захисту прав людини. До того Париж за Саркозi прагнув пiдтримати Вашингтон у розвязаннi найбiльш чутливих для американцiв питань. Так, Францiя офiцiйно декларувала свiй намiр повернутися до вiйськовоСЧ органiзацiСЧ НАТО. Вона зайняла близьку до американськоСЧ точки зору позицiю щодо iранського ядерного досьСФ. Поряд з цим Н.Саркозi спробував обСФднати партне?/p>