Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?а стати частиною загальноСФвропейськоСЧ системи безпеки.
Необхiдно зазначити, що французька доктрина ядерного стримування не спрямована пiсля завершення холодноСЧ вiйни проти жодноСЧ конкретноСЧ держави. Ж. Шибу (рак наголошував, що Францiя не вважаСФ ядерну зброю як зброю ведення вiйни. 19 сiчня 2006 року пiд час вiдвiдин бази атомних ракетоноiiв вiн пiдтвердив, що ядерне стримування СФ основою незалежностi i безпеки ФранцiСЧ, а ядерна зброя розглядаСФться у якостi РЖнструмента впливу. Було запропоновано колишню модель, яка мас назву: модель стримування слабким сильного. Щоправда, науковцi iронiчно запропонували переназвати цю концепцiю в концепцiю стримування слабким божевiльного, говорячи про те, що неможливо передбачити, який тип зброСЧ використаСФ нинi божевiльний.
Французька доктрина ядерного стримування передбачаСФ шiсть видiв конфлiктiв i вiдповiдно шiсть iенарiСЧв французьких дiй, в трьох з яких можливе використання ядерноСЧ зброСЧ: 1. Регiональний конфлiкт (РДвропа, краСЧни Середземноморя, Близький Схiд), який не загрожуватиме життСФво важливим iнтересам ФранцiСЧ. У цьому випадку застосовуються звичайнi збройнi сили; 2. Регiональний конфлiкт, який може поставити пiд загрозу життСФво важливi iнтереси ФранцiСЧ. Пiд таким конфлiктом розумiСФться конфлiкт, у якому бере участь ядерна держава. У цьому випадку французька ядерна зброя вiдiграватиме роль полiтичного стримування; 3. Конфлiкт, який загрожуСФ цiлiсностi французькоСЧ держави. Для вiдновлення державного суверенiтету будуть використанi всi доступнi засоби; 4. РЖнтервенцiя ФранцiСЧ самостiйно або ж спiльно з iншими державами з метою припинення конфлiкту; 5. Операцiя заради миру i вiдновлення мiжнародного права. Францiя дiятиме у контекстi iенарiСЧв мiжнародних органiзацiй; 6. Протидiя масованiй загрозi на територiСЧ РДвропи з боку високорозвиненого противника, який здатен нанести удар як i ядерними силами, так i високотехнологiчними звичайними озброСФннями.
Щоправда, у Бiлiй книзi 1994 року зазначаСФться, що у чистому виглядi подiбнi iенарiСЧ зустрiчаються рiдко. Частiше всього спрацюють змiшанi варiанти. Таким чином, ядерна доктрина ФранцiСЧ заключалася i заключаСФться у стримуваннi слабким сильного. Незаперечний вплив на французьких полiтикiв i вiйськовикiв мало нове бачення вiйни, запропоноване стратегами СРЖЛА. Мова йде про нове оперативне мистецтво С^АО - Моиуеi Агi ОрегагiоппеСЧ). Його основнi положення були представленi французькому читачу у книзi Ф.Жере Завтра вiйна. Суть iенарiю майбутнiх воСФн - масованi, чiтко спланованi i спрямованi ракетно-бомбовi удари з метою руйнацiСЧ нервових центрiв противника, попередньо виявлених численними засобами розвiдки по всiй глибинi його бойових порядкiв. Нове оперативне мистецтво передбачаСФ щось на кшталт вiртуальноСЧ, безконтактноСЧ вiйни, втрати в якiй для сторони, яка наносить удар, зведенi до мiнiмуму - вiйни, яку громадяни нападаючих краСЧн можуть спостерiгати по телебаченню, складаючи собi про неСЧ уяву, заплановану авторами СЧСЧ iенарiю завдяки правильно опрацьованiй iнформацiСЧ.
Теоретично нова стратегiя дозволяла б ФранцiСЧ з СЧСЧ обмеженими силами не замикатися лише на захистi нацiональноСЧ територiСЧ. Вiдповiдно до заяви А.Жюппе, оборона ФранцiСЧ нiколи не була замкнена на самiй собi... Вона вписуСФться в СФвропейську мiжнародну перспективу. Чи треба...нагадувати, що Францiя СФ одночасно континентальною i морською державою, iсторично поверненою до центру i до сходу нашого континенту, але також i до Середземноморя i до Африки?.
На його думку, нацiональнi можливостi проведення глобальноСЧ полiтики посилюються членством ФранцiСЧ в НАТО i пiдкрiпленi життСФвою зацiкавленiстю у прогресi вiйськово-полiтичноСЧ спiвпрацi у рамках РДС. Свiтова вiдповiдальнiсть ФранцiСЧ у царинi безпеки обумовлена постiйним членством у РБ ООН i рангом ядерноСЧ держави, а також СЧСЧ iнтересами в Африцi i на Близькому Сходi. Специфiку стратегiчноСЧ полiтики ФранцiСЧ з часу заснування ПятоСЧ республiки А.Жюппе визначив як поСФднання стратегiчноСЧ автономностi з повагою до тих вiдносин солiдарностi, якi вона встановила у свiтi. Таким чином, Францiя прагне , як i ранiше, зберегти за собою ранг держави з СФвропейською i свiтовою вiдповiдальнiстю, для чого СЧй необхiдно пiдсилити свою дипломатичну активнiсть вiйськовою ефективнiстю.
Проект ФранцiСЧ щодо створення автономноСЧ СФвропейськоСЧ оборони вiдповiдна роль краСЧни у цьому проектi залежали вiд успiху проголошеноСЧ Ж.Шираком у лютому 1996 року вiйськовоСЧ реформи. СЧСЧ охрестили революцiСФю в оборонi, що засвiдчувало про масштаби накреслених змiн Суть реформи заключалася у формулi створення бiльш ефективноСЧ, але менш вартiсноСЧ оборони. Ширак остаточно визначився на користь професiйноСЧ армiСЧ з перенесенням центра ваги оборонних програм на модернiзацiю збройних сил. Окрiм мiркувань бюджетноСЧ економiСЧ змiни в оборонних програмах ФранцiСЧ були спричиненi геополiтичними зрушеннями початку 1990-х рокiв, у першу чергу зникненням радянськоСЧ загрози.
Революцiя в оборонi зачепила i вiйськово-стратегiчну доктрину ФранцiСЧ. Колишня теорiя трьох кiл оборони, тобто власне французькоСЧ територiСЧ, атлантичного та свiтового простору, поступилася мiiем ситуативному пiдходу, а попереднi прiоритети - ядерна зброя i багаточисельна армiя - змiнилися новими. Це нарощування сил швидкого розгортання, коалiцiйнi дiСЧ (взаСФмодiя зi ?/p>