Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ржав Тихоокеанського регiону i свiтовоСЧ спiльноти, президент ФранцiСЧ заявив, що його краСЧна повинна завершити серiю робiт з модернiзацiСЧ атомноСЧ зброСЧ, для цього необхiдно провести ще декiлька експериментальних вибухiв. На початку 1996 року Ширак оголосив про припинення ядерних випробовувань. Зрозумiло, що зроблена пiсля цього Ж.Шираком пропозицiя про те, щоб зробити французькi ядернi сили основою автономноСЧ СФвропейськоСЧ оборони була вiдхилена членами РДС, громадянам якого будь-яка атомна зброя, застосована у РДвропi, видавалася бiльш небезпечною, нiж будь-яка iнша загроза.
На той час Францiя мала 348 ядерних боСФголовок: 288 морського базування (на 2004 рiк - три атомнi ракетоноii) i 60 - вiйськово-повiтряного (80 лiтакiв) - так звана дiада замiсть трiади. Наземнi ракети були демонтованi.
Водночас у 1994 роцi у результатi дискусiСЧ довкола проблеми можливостi застосування ядерноСЧ зброСЧ зявився другий офiцiйний доктринальний документ - Бiла книга з питань оборони. Найперше у цьому документi визначалися загрози: 1. оголошувалося, нова всю свою багатовiкову iсторiю Францiя не маСФ прямоСЧ загрози своСЧм кордонам; 2. також акцентувалася увага на нових ризиках загрозах економiчного та соцiокультурного характеру (певна дезорiСФнтацiя пiсля розпаду СРСР; диференцiацiя суспiльств всiх континентiв на бiдних i багатих; демографiчна проблема; регiональна нестабiльнiсть); 3. у документi пропонувався термiн невiйськовi загрози - органiзована злочиннiсть, наркотрафик, злочиннiсть та тероризм, релiгiйний та нацiоналiстичний екстремiзм.
Бiла книга з питань оборони 1994 року визначала також нацiональнi iнтереси ФранцiСЧ. Вони, вiдповiдно до доктрини, дiляться на життСФво важливi, стратегiчнi i тi, якi вiдповiдають статусу краСЧни, яке вона займаСФ у свiтi. ЖиттСФво важливi - це виживання нацiСЧ будь-якими засобами i захист нацiСЧ вiд будь-яких загроз. До цього типу iнтересiв вiдноситься збереження територiальноСЧ цiлiсностi i суверенiтету краСЧни, включаючи не тiльки материкову Францiю, але i СЧСЧ заморськi департаменти. До стратегiчних iнтересiв вiдноситься пiдтримка миру та стабiльностi на територiСЧ РДвропи i регiонiв, якi до неСЧ примикають (краСЧни Середземноморського басейну, Близький Схiд); забезпечення у цьому регiонi стабiльних темпiв розвитку; зниження нацiональноСЧ енергетичноСЧ залежностi ФранцiСЧ вiд нафто- i газоекспортуючих краСЧн Сходу.
Остання група iнтересiв включаСФ обовязки ФранцiСЧ як постiйного члена РБ ООН.
Францiя цiлком справедливо вважаСФ, що СЧСЧ iнтереси перекликаються з iнтересами iнших СФвропейських держав, тому важливим елементом оборонноСЧ полiтики ФранцiСЧ СФ спроба створити загальноСФвропейську систему оборони, складовою частиною якоСЧ мають бути ядернi сили ФранцiСЧ i ВеликобританiСЧ.
Як засвiдчуСФ Бiла книга з питань оборони 1994 року ядром оборонноСЧ, у тому числi ядерноСЧ, доктрини ФранцiСЧ СФ поняття стримування. Стримування, у найзагальнiшому сенсi, визначаСФться як попередження агресiСЧ шляхом погрози застосування сили. НагадаСФмо, що у першiй Бiлi книзi 1972 року до доктрини стримування залучалися як звичайнi. Так i ядернi озброСФння для нанесення удару-контрвiдповiдi. У 1994 роцi визнано, що неядерне стримування не може замiнити ядерного. Саме ядерна зброя СФ ядром сучасноСЧ доктрини стримування; звичайнiй зброСЧ вiдведено роль ядра оборонноСЧ доктрини.
До початку 1990-х рокiв французьке ядерне стримування було спрямоване всередину СФвразiйського континенту (проти СРСР i ОВД). Нинi вектор застосування ФранцiСФю ядерноСЧ зброСЧ виходить за межi РДвропи .
Вище зазначалося про скорочення ядерного потенцiалу ФранцiСЧ. Але це вкладаСФться у доктрину ядерного стримування, оскiльки одним iз провiдних принципiв цiСФСЧ доктрини СФ принцип достатностi. Це також означаСФ, що у ФранцiСЧ повинно бути достатньо сил, щоб у вiдповiдь на агресiю будь-якого противника завдати неприйнятних для нього втрат.
Сьогоднi Францiя готова роззброюватися за трьох умов, сформульованих ще Ф.Мiттераном: 1. нiвелювання кiлькiсних i якiсних вiдмiнностей у арсеналах ядерних держав; 2. вирiвнювання диспропорцiй у звичайних та хiмiчних озброСФннях; 3. повне припинення гонки озброСФнь у протиракетнiй, протичовниковiй та iнших сферах оборони.
У 1990-х роках у ФранцiСЧ тривало три поетапних дискусiСЧ, що стосувалися ядерноСЧ зброСЧ та СЧСЧ ролi у системi нацiональноСЧ безпеки.
У 1993-1995 роках дебатувалося питання технiчного вдосконалення ядерноСЧ зброСЧ та необхiдностi вiдновлення випробувань. Вона завершилася серiСФю iз шести (було заплановано 8) нових ядерних випробовувань та скасуванням мораторiю на ядернi випробовування, запровадженого Ф.Мiттераном.
1995-1996 роках дискусiСЧ точилися довкола концепцiСЧ погодженого стримування, повязаноСЧ зi змiцненням економiчноСЧ i полiтичноСЧ СФдностi РДС шляхом формування спiльноСЧ оборонноСЧ полiтики. Одним iз прiоритетiв концепцiСЧ погодженого стримування СФ будiвництво загальноСФвропейськоСЧ системи безпеки на базi французьких та британських ядерних арсеналiв.
III.З 1997 року суперечки в основному розгорталися довкола угод ФранцiСЧ з Нiмеччиною з питань безпеки в РДвропi, тобто щодо створення спiльних франко-нiмецьких вiйськових зСФднань.
Разом з тим у ФранцiСЧ загалом склався нацiональний консенсус з наступних пунктiв ядерноСЧ стратегiСЧ: 1. ядерна зброя необхiдна i нiчим не замiнима; 2. ядерну зброю необхiдно вдосконалювати або ж пiдтримувати на вiдповiдному рiвнi; 3. ядерна зброя повин?/p>