Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?iй. Активiзацiя спiвпрацi мiж прибережними краСЧнами дозволить ФранцiСЧ краще контролювати процеси трудовоСЧ мiграцiСЧ i створювати додатковi спiльнi механiзми забезпечення безпеки i боротьби з тероризмом.
Реалiзуючи iдею Середземноморського союзу, Францiя прагне знайти свою власну вiдповiдь на провалений американський проект створення Великого Близького Сходу. Грубi силовi акцiСЧ можуть привести до результатiв, прямо протилежних тим, на якi розраховуСФ Захiд, ускладнить iснуючi проблеми, потягнуть за собою радикалiзацiю дiючих режимiв, змiцнити позицiСЧ екстремiстiв, вважають у Парижi. Французьке керiвництво усвiдомлюСФ, що проблеми регiону не мають простих i швидких рiшень i прагне пiдтримати помiркованi уряди. Створення Середземноморського союзу може стати пiдТСрунтям у справi попередження конфронтацiСЧ мiж Заходом i iсламським свiтом, наголошуСФ у своСЧх виступах Н.Саркозi.
Нарештi, реалiзацiя проекту повинна змiцнити позицiСЧ ФранцiСЧ в РДвросоюзi, де, опираючись на активну пiдтримку з боку РЖспанiСЧ i ПортугалiСЧ, вона претендуСФ на особливу роль у справi налагоджування спiвпрацi мiж Середземноморям i РДС. Францiя примiряСФ на себе роль впливового посередника мiж РДС i Середземноморям, що особливо важливо в умовах, коли схiдний напрямок, на якому у минулому вона мала значний вплив, сьогоднi все бiльш сильнiше контролюСФться Нiмеччиною. Цiкаво, що остання неоднозначно сприйняла активiзацiю ФранцiСЧ в регiонi, побоюючись розпилення коштiв РДС на проекти, СЧй повнiстю не пiдконтрольнi. Тим бiльше, що у жовтневому виступi, присвяченому Середземноморському союзу, Н.Саркозi наголосив, що його членами можуть бути прибережнi краСЧни. Таким чином, Нiмеччина, не будучи прибережною краСЧною, опинилася як би у другому ешелонi, i, за свiдченнями ЗМРЖ, це питання турбуСФ керiвництво краСЧни. З точки зору ФранцiСЧ, органiзацiйна форма союзу не повинна бути надто жорсткою, Як заявив Саркозi, Середземноморський союз буде реалiзовуватися у формi окремих проектiв спiвпрацi, без створення спецiальних структур. Серед них - проекти очищення води у Середземному морi, розвиток ядерноСЧ енергетики, обмiн студентами i розвиток дiалогу культур, а також спiвпраця у сферi забезпечення безпеки. Передбачалося, у тому числi, створити Середземноморський iнвестицiйний банк, у завдання якого входило б фiнансування спiльних проектiв.
Головування ФранцiСЧ в РДС, яке припало на друге пiврiччя 2008 року, ознаменувалось створенням в липнi цього ж року новоСЧ органiзацiСЧ - Союз заради Середземноморя (Шiоп Гог МесiiСЧеггапеап) (у бiльшостi вiтчизняних джерел назва цiСФСЧ органiзацiСЧ подаСФться як Середземноморський союз), iнiцiативу якого понад рiк лобiював Н.Саркозi. Вiн прокоментував цю подiю дещо пафосно, але щиро: Ми мрiяли про це, i нинi Союз заради Середземноморя, став реальнiстю... СФвропейська та середземноморська мрiСЧ СФ нерозривними. НагадаСФмо, що ще 14 березня 2008 року у Брюсселi було ухвалене рiшення про перетворення Барселонського процесу на Союз для Середземноморя. Рiшення вiд самого початку було покликане обСФднати краСЧни РДС i держави, що мають вихiд до Середземного моря. За даними преси, до складу Середземноморського союзу французький президент передбачав включити Португалiю, РЖспанiю, Францiю, РЖталiю, Грецiю, Кiпр, Мальту, а також Туреччину, Лiван, РЖзраСЧль, РДгипет, Тунiс, Алжир, Марокко.
Таким чином новостворена органiзацiя перебираСФ на себе всю спадщину Барселонського процесу, розпочатого 1995 року, метою якого було сприяти регiональному спiвробiтництву в Середземноморському регiонi, створенню режиму вiльноСЧ торгiвлi, економiчним реформам, зростанню iнвестицiй, подоланню мiiевих проблем - таких як бiднiсть та нелегальна мiграцiя.
Середземноморська спiвробiтництво - непроста тема для РДС. З одного боку, цi краСЧни пiсля вiдмови Марокко у 1987 роцi (ця краСЧна подавала офiцiйну заявку на членство в РДС, яка була вiдхилена за географiчним критерiСФм) вже не мають намiру i пiдстав ставити питання про можливiсть Членства в РДС краСЧн Магрибу навiть у вiддаленiй перспективi, 3 iншого боку, амбiтний Барселонський процес, за визнанням всiх сторiн, не привiв до очiкуваних позитивних результатiв: реформи в краСЧнах Магрибу с несистемними й вибiрковими, бiдностi не подолано, зони вiльноСЧ торгiвлi фактично не створено. ЗберiгаСФться iстотний дефiцит довiри мiж РДС та окремими краСЧнами Пiвденного Середземноморя, особливо ЛiвiСФю.
Багато хто в регiонi сприймаСФ запропонований союз як навязування штучноСЧ iдентичностi, яка не повязана анi з цивiлiзацiйними, анi з геополiтичними, анi з соцiокультурними чинниками. Ми не середземноморцi, ми араби, - говорять представники Маг рибу, тим самим пiдкреслюючи свою вiдмiннiсть вiд СФвропейцiв i брак ентузiазму втiлювати новостворену середземноморську iдентичнiсть i грати в геополiтичнi iгри Парижа.
Крiм того, розвиток середземноморського дiалогу i далi затьмарюСФться невирiшеним палестино-iзраСЧльським конфлiктом. В останнi роки цей традицiйний регiональний конфлiкт доповнився перманентним гострим протистоянням мiж Лiваном i СирiСФю. Щоправда, успiхом своСФСЧ близькосхiдноСЧ полiтики французькi керiвники вважають проведення у Парижi 17 грудня 2007 року конференцiСЧ донорiв для Палестини, пiд час якоСЧ було зiбрано 7,4 млрд. дол. для пiдтримки помiркованого палестинського лiдера М. Аббаса.
Африканськi партнери переважно говорять про подолання бiдностi та пряму допомогу найзлиден