Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?емоги на президентських виборах Н.Саркозi доклав чимало зусиль для того, щоб iдея спрощеного договору була схвалена РДС якнайскорiше - спочатку на самiтi 21-22 червня 2007 року, а пiзнiше - на позачерговiй зустрiчi глав держав та урядiв краСЧн РДвросоюзу 18-19 жовтня цього ж року, i у завершальному виглядi - на грудневому самiтi 2007 року.
Переговори на самiтi краСЧн РДвросоюзу 21-22 червня 2007 року прохотили складно. Якщо з ВеликобританiСФю вдалось погодити спiрнi питання, то через позицiю Польщi робота самiту опинилася на межi зриву. Польський пiдхiд змiнився лише тодi, коли було заявлено про можливсть скликання мiжурядовоСЧ конференцiСЧ без СЧСЧ участi. Також було очевидним, що таку позицiю пiдтримують iншi краСЧни Спiвтовариства. Н.Саркозi, за свiдченнями журналiстiв, прагнув вiдiгравати роль каталiзатора взаСФмоприйнятних рiшень, обСФднуючи довкола себе лiдерiв рiзних СФвропейських краСЧн. Вiн вiдчував себе головним автором компромiсу, досягнутого на самiтi. Результатом червневого самiту РДС стало рiшення глав держав та урядiв про скликання мiжурядовоСЧ конференцiСЧ для пiдготовки Договору про функцiонування Союзу, який мав доповнити вже дiючi основоположнi договори РДС.
18-19 жовтня 2007 року в Лiсабонi був проведений неформальний самiт РДвропейського Союзу. Головним здобутком самiту за активноСЧ участi французького президента стало досягнення згоди краСЧн-членiв стосовно тексту нового договору РДС або, як його називають у РДвропi, договiр реформування, або Лiсабонський договiр, або мала Конституцiя РДС. Вiн вносить змiни в низку попереднiх договорiв, а саме: Договiр про РДвропейський Союз 1992 року, Договiр про створення РДвропейського Спiвтовариства 1957 року, Договiр про створення РДвропейського спiвтовариства атомноСЧ енергiСЧ i замiнить проект КонституцiСЧ РДС (Договiр про запровадження КонституцiСЧ для РДвропи - ДЗКРД), ратифiкацiя якоСЧ зазнала поразки. КраСЧни-члени РДС зобовязалися протягом року ратифiкувати цей документ, щоб вiн набув чинностi з 1 сiчня 2009 року.
Перед краСЧнами-членами РДС, зокрема ФранцiСФю як натхненницею прийняття цього документа, постала складна дилема: з одного боку, потрiбно було забезпечити цiлiснiсть конституцiйного проекту реформування РДС як результат складного i збалансованого компромiсу, а з iншого - показати громадськiй думцi, що новий договiр СФ лише черговим переглядом установчих актiв РДС, а не iнструментом затвердження завуальованоСЧ редакцiСЧ ДЗКРД.
Ухвалений у жовтнi 2007 року Лiсабонський договiр досить успiшно розвязуСФ поставлене завдання i зберiгаСФ майже всi iнновацiйнi здобутки ДЗКРД. Як передбачалося у ДЗКРД, РДвросоюз стаСФ субСФктом права, поглинаючи РДвропейську спiльноту.
Договiр реформування запроваджуСФ в РДС посади виборного Президента i Високого представника iз закордонноСЧ полiтики i спiльноСЧ безпеки з адмiнiстративними повноваженнями ( фактично МЗС РДС). Метою цього СФ СФдине представництво i СФднiсть поглядiв РДС на зовнiшнiй аренi.
Водночас, згiдно з процедурою прийняття рiшень у сферi зовнiшньоСЧ полiтики, кожна краСЧна-член може заблокувати будь-якi зовнiшньополiтичнi кроки РДС. Польща, наприклад, цього року використала право вето, заблокувавши переговорний процес РДС iз РосiСФю через заборону експорту в РФ польського мяса.
НовацiСФю СФ також нова система голосування за квалiфiкованою бiльшiстю у Радi Мiнiстрiв РДС: нормативний акт вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують 55% членiв ради (мiнiмально - 15 держав), в яких проживаСФ не менше 65% населення Союзу. Нова система буде введена в дiю 2014 року, з врахуванням компромiсу РЖоаннiна, який дозволяСФ до 2017 року будь-якiй групi краСЧн-членiв РДС (не менше чотирьох) вимагати нового обговорення текстiв офiцiйних документiв. Нова система голосування буде поширена на 50 додаткових сфер, включаючи полiцейське i юридичне спiвробiтництво, боротьбу проти тероризму, освiту, економiчну полiтику. Президент РДвропейськоСЧ КомiсiСЧ також буде призначатись РДвропейською Радою на основi квалiфiкованоСЧ бiльшостi з врахуванням результатiв СФвропейських виборiв на термiн 2,5 роки. Правило абсолютноСЧ СФдностi залишиться для сфер зовнiшньоСЧ полiтики, оборонноСЧ полiтики, соцiальноСЧ безпеки, фiнансовоСЧ сфери i культури.
ПриСФднання УкраСЧни до РДвропейськоСЧ спiвдружностi значно вплинуло б на процес прийняття рiшень з СЧСЧ населенням у 46,46 млн. осiб, що становить майже 9% вiд iснуючоСЧ кiлькостi населення РДвропейського Союзу. Бiльшiсть нових краСЧн-членiв РДС СФ вихiдцями з колишнього соцiалiстичного табору i мають схожi проблеми зi вступом до РДС, але населення переважно Десять колишнiх соцiалiстичних краСЧн з населенням 102,52 млн. осiб (21,2% чисельностi РДС) представляють 37% загальноСЧ кiлькостi краСЧн-членiв РДС. Очевидно, що всi рiшення пiсля 2014 року будуть прийматись насправдi одноосiбно старими членами РДС, передусiм ФранцiСФю, РЖталiСФю, Нiмеччиною, РЖспанiСФю, ВеликобританiСФю, незважаючи на пiдходи до цих рiшень з боку iнших, нових краСЧн-членiв. Не дивно, що з червневого 2007 року самiту РДС Польща вимагала перенесення термiну введення в дiю системи голосування за квалiфiкацiйною бiльшiстю. Польщi вдалося скористатись правом вето i перенести СЧСЧ практичну реалiзацiю на 2017 рiк. Таким чином наш захiдний сусiд матиме змогу ще тривалий час бути на рiвних iз пятiркою iнших великих держав-членiв Союзу i загалом продовжувати вiдiгравати роль впливовоСЧ держави-члена через впровадження механiзму блокуючоСЧ меншостi.
Третiй новацiйний фактор полягаСФ у посиленнi ролi н