Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
нiшим верствам населення як про обовязок багатих краСЧн перед бiдними, про нерiвнi умови конкуренцiСЧ та невирiшенi питання доступу продукцiСЧ бiдних краСЧн на мiсткий ринок благополучного РДвросоюзу. Представники РДС, у свою чергу, наголошують на неефективностi управлiння, недбалому використанню, а то й розкраданнi мiжнародноСЧ допомоги, про нездоланну корупцiю, про необхiднiсть боротьби з нелегальною мiграцiСФю. Особливе мiiе в порядку денному Союзу заради Середземноморя посiдаСФ Туреччина, яка отримала ходi франко-нiмецьких консультацiй запевнення, що створення новоСЧ органiзацiСЧ жодним чином не стосуСФться переговорiв про СЧСЧ вступ до РДС.
Що ж до самого самiту, то його можна вважати досить представницьким: були представленi 43 держави РДвропи, ПiвнiчноСЧ Африки та Близького Сходу, глави i члени урядiв усiх 27 держав РДС, а також керiвництво краСЧн середземноморськоСЧ дуги вiд пiвнiчноСЧ Африки до Балкан. Лише лiдер ЛiвiСЧ Муаммар Каддафi бойкотував самiт.
Сторони домовилися регулярно проводити зустрiчi на найвищому рiвнi для сприяння миру, безпецi та добробуту в регiонi та про шiсть конкретних проектiв, зокрема щодо очищення моря, використання сонячноСЧ енергiСЧ, пiдтримки студентських (поширення програми Егазтиз на середземноморськi краСЧни) т наукових обмiнiв, будiвництво автобанiв.
РЖнституцiйне рiшення учасникiв самiту передбачаСФ, що органiзацiСЧ дiятимуть два спiвголови строком на два роки: один вiд РДС i один вiд iнших середземноморських краСЧн. Буде сформовано також секретарiат з двадцяти спiвробiтникiв. Самiти проводитимуться один раз на два роки. При цьому додаткового фiнансування проекту з бюджету РДС на перiод до 2013 року не передбачаСФться. Усi заходи здiйснюватимуться в рамках вже затвердженого кошторису РДвросоюзу на нинiшню семирiчку, який передбачаСФ на перiод з 2007 по 2013 рiк видiлення 16 млрд. СФвро на спiвробiтництво в басейнi Середземноморя. Втiм сторони, як зазначено у пiдсумковiй декларацiСЧ самiту, сподiваються на приватнi iнвестицiСЧ, внески iнших краСЧн та мiжнародних фiнансових органiзацiй.
Таким чином, проект створення Середземноморського союзу i активнiсть нового французького президента на цьому напрямку свiдчить про те, що Париж придiляСФ розвитку вiдносин зi краСЧнами регiону особливу увагу, а також плануСФ надати цiй полiтицi довготермiнового характеру. 19. Вiдносини ФранцiСЧ з РосiСФю у 2007 - 2009 роках Пiд час виборноСЧ кампанiСЧ деякi експерти прогнозували, що Н.Саркозi, ставши президентом, буде здiйснювати бiльш жорсткий курс стосовно РосiСЧ. Разом з тим з часом стало очевидним, що найбiльш негативнi прогнози щодо франко-росiйських стосункiв, не справдилися. Скорiше навпаки, вiд на першопочатках критичноСЧ риторики щодо деяких аспектiв полiтики РосiСЧ новий французький президент поступово помякшив своСЧ висловлювання. Францiя переходить до бiльш звичних, традицiйних форм спiлкування i взаСФмодiСЧ з РосiСФю.
У своСЧх виступах з питань зовнiшньоСЧ полiтики Н.Саркозi, як правило, вiдносить Росiю до так званих краСЧн БРРЖК (Бразилiя, Росiя, РЖндiя, Китай). Головна вiдзнака цiСФСЧ групи краСЧн заключаСФться у високих темпах економiчного зростання. У звязку з цим Росiя для ФранцiСЧ представляСФ собою, з одного боку, ризики i непевностi, з iншого - новi можливостi. Ставлення Парижа до Москви формуСФться пiд впливом факторiв, котрi умовно можуть бути розбитi на двi групи. Перша повязана з месiанською роллю ФранцiСЧ, як носiя демократичних iдеалiв, iнша - з СЧСЧ прагненням здiйснювати незалежну активну зовнiшню полiтику, вiдiгравати роль впливовоСЧ свiтовоСЧ держави.
Францiя позицiонуСФ себе на мiжнароднiй аренi як краСЧна, поряд зi СРЖЛА, яка активно просуваСФ демократичнi цiнностi. З цiСФСЧ точки зору, основою для зближення Парижа з Москвою у 1990-i роки став розпад СРСР i заявлений РосiСФю намiр влитися у родину цивiлiзованих краСЧн, побудувавши у себе вiльну економiку i демократичне суспiльство. Проте сподiвання на швидкi змiни не оправдалися i Францiя вiдчувала певне розчарування. Францiя гостро реагуСФ на рiзного роду кроки i заяви, якi засвiдчують про намiр певних полiтичних кiл в РосiСЧ вiдмежуватися вiд лiберальних, демократичних цiнностей. ДекларацiСЧ про прагнення побудувати власну, не схожу на захiдну, цивiлiзацiю багатьма у ФранцiСЧ однозначно сприймаються як сигнал, що засвiдчуСФ про повернення величезноСЧ краСЧни до непередбачуваного, недемократичного розвитку, який СФ небезпечним як для росiян, так i для iнших держав.
Росiя сприймаСФться французькою громадською думкою як краСЧна, що не перейняла повнiстю захiднi цiнностi, а тому вона не схильна дотримуватися прийнятих на Заходi правил поведiнки i тому СФ непередбачуваною. Так само як РЖндiя, Китай i мусульманський свiт вона уявляСФться не зовсiм зрозумiлою державою. В умовах загострення конкуренцiСЧ в свiтi, що глобалiзуСФться, iнтереси рiзних краСЧн (у т ому числi ФранцiСЧ i РосiСЧ) все частiше перехрещуються, i тому полiтика РосiСЧ з СЧСЧ непрозорою економiчною i суспiльно-полiтичною системою викликаСФ у ФранцiСЧ занепокоСФння. Особливi хвилювання в останнiй час повязують з так званими нацiональними фондами, якi призначенi для зовнiшньоекономiчних операцiй. За словами експертiв, подiбнi фонди, якi також створюються i в iнших краСЧнах, що розвиваються, можуть представляти загрозу i для вiдкритоСЧ СФвропейськоСЧ економiки, i для нацiональноСЧ незалежностi тiСФСЧ чи iншоСЧ держави. ВважаСФться, що вони можуть використовуватися цими краСЧнами для придбання стратегiчних активiв на З?/p>