Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
орення авiаноiя Шарль де Голль з перспективою будiвництва другого авiаноiя, а також проект створення лiтакiв Рафаль. Прiоритетнiсть цих програм пiдкреслювала глобалiстськi устремлiння ФранцiСЧ у сферi безпеки. Мова йде про збереження оперативних можливостей французьких ударних, у тому числi ядерних, сил поза нацiональною територiСФю. Проте можливостi французьких засобiв космiчноСЧ розвiдки залишались обмеженими - вони жодним чином не могли конкурувати з потугою американськоСЧ розвiдки, що робило неможливою повну французьку i СФвропейську оборонну автономiю у цiй царинi. Американськi засоби космiчноСЧ розвiдки абсолютно домiнують на СФвропейському театрi вiйськових дiй: в РДС тiльки у ФранцiСЧ СФ СФдиний вiтчизняний супутник (Гелiос-1), у той час як у США безпосередньо задiянi в операцiях з розвiдки, координацiСЧ i наведенню ударiв 50 супутникiв. Ця нерiвнiсть у засобах розвiдки дозволила США створити непереборну дистанцiю мiж союзниками, оскiльки сили СФвропейцiв, задiянi у конфлiктi, не мають доступу до загального бачення театру вiйськових дiй, яким володiСФ американське командування, нi до стратегiчного вибору цiлей, нi до оцiнки результатiв ударiв.
Вперше нова вiйськова доктрина i iенарiй вiйн iнформацiйноСЧ ери були випробуванi французами разом зi всiСФю вiйськовою органiзацiСФю НАТО весною 1999 року у вiйнi проти ЮгославiСЧ, спричиненоСЧ косовським конфлiктом. Пiд час цiСФСЧ операцiСЧ виявилися суттСФвi недолiки у матерiально-технiчному оснащеннi СФвропейських збройних сил, якi недозволяли у найближчому майбутньому говорити про СЧхню самостiйнiсть. Головною перепоною для ФранцiСЧ i для РДС загалом СФ технологiчний розрив з США, який пiсля терактiв 11 вересня 2001 року вирiс у звязку зi збiльшенням американського вiйськового бюджету. На початку XXI столiття СФвропейцi, як i ранiше, не можуть самостiйно забезпечити власних потреб у сферi оборони i безпеки. Вони не володiють нi достатнiми засобами космiчноСЧ розвiдки, нi транспортною вiйськовою авiацiСФю. Цей дисбаланс не дозволяСФ СЧм серйозно зазiхати на гегемонiю США, нi говорити про РДвропу як самостiйний свiтовий центр сили щодо прийняття геостратегiчних рiшень. Помякшення цього дисбалансу у засобах i СФ метою французького СФвроатлантичного проекту. Але це вимагаСФ величезних наукових, фiнансових i органiзацiйних зусиль, якi не вважаються необхiдними менш амбiцiйними союзниками ФранцiСЧ по НАТО i РДС, i якi звикли покладатися на американську вiйськову потугу, тим бiльше тепер за вiдсутностi безпосередньоСЧ вiйськовоСЧ загрози СЧхнiй територiСЧ.
Так, Нiмеччина наприкiнцi 1990-х рокiв вiдклала на декiлька рокiв фiнансування спiльноСЧ програми створення розвiдувального супутника. У вереснi 2002 року Великобританiя вiдмовилася вiд спiльного з ФранцiСФю проекту будiвництва авiаноiiв, вибравши для екiпiрування двох майбутнiх британських авiаноiiв лiтаки вертикального злету. ВеликобританiСЧ, на вiдмiну вiд ФранцiСЧ, найновiшi озброСФння потрiбнi, щоб пiдтримати високий рiвень взаСФмодiСЧ зi силами США. Францiя i Нiмеччина, бiльш схильнi до автономностi СФвропейськоСЧ оборони, виявилися у бiльш скрутному становищi, анiж британцi, оскiльки через приналежнiсть до зони СФвро вони повиннi строго контролювати державнi витрати. Хоча витрати ФранцiСЧ вищi, нiж Нiмеччини, розрив мiж фiнансовими можливостями Парижа i Лондона збiльшуСФться, незважаючи на заяву уряду Ж.-П. Раффарена (2002-2005) про видiлення на вiйськовi витрати у 2003 роцi 2% ВВП (замiсть ранiше передбачених 1,8%) i прийняття програми вiйськового оснащення на 2003- 2008 роки. Французький вiйськовий бюджет передбачено збiльшити на 13,3 млрд.СФвро, для того щоб досягти рiвня британських витрат. Щоправда, ця цифра включаСФ витрати i на жандармерiю, яких нема у британському вiйськовому бюджетi.
Важливою проблемою СФ також скорочення розриву мiж вкладеннями СФвропейцiв в оборону i вiддачею вiд цих зусиль. Робертсон,колишнiй мiнiстр оборони ВеликобританiСЧ i згодом екс-генсек НАТО, зауважив, що вiйськовi витрати всього РДС рiвнi двом третинам того, що видiляють на потреби оборони США. Водночас це не означаСФ, що СФвропейцi мають 2/3 американських можливостей. КраСЧни РДС володiють менш однiСФСЧ третини коштiв на закупiвлю озброСФнь i обладнання, менш 1/5 бюджету дослiджень i тiльки 10% сил розгортання США.
Францiя СФ прихильницею обСФднання фiнансових зусиль краСЧн РДС у сферi вiйськовоСЧ модернiзацiСЧ. Виступаючи рушiСФм становлення СФвропейськоСЧ оборонноСЧ iдентичностi, вона не може i не хоче нести тягар вiйськовоСЧ модернiзацiСЧ наодинцi, як це могли дозволити собi США пiсля ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни. Для фiнансування не тiльки нацiональних, але i спiльних програм вiйськовоСЧ модернiзацiСЧ iз бюджету РДС, у багато дечому через протидiю ВеликобританiСЧ, не були створенi вiдповiднi iнституцiйнi передумови. Вiдповiдно до рiшень Ради РДС у Нiццi (грудень 2000 року), на цю сферу не поширюСФться сфери посиленого спiвробiтництва. До того ж у Нiццi було вирiшено, що для створення таких сфер необхiдно згоду мiнiмум восьми краСЧн РДС, а поки ще жоден спiльний оборонний проект не збирав такого числа учасникiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Рудольф П. Основные направления внешней политики ФРГ // Проблемы внешней и оборонной политики (сборник статей) - М.: РИСИ, 1994.- С. 62-87.
- Шмелев Б.А. Отношение Запада к политике России в ближнем зарубежье. - М.: РИСИ, 1995. - С. 91-118.
- Ахтамзян А.А. Объединение Германии: десять лет спустя // Эхо планеты. - 1990.- № 40.
- Павлов Ю.М. Американо-герм?/p>