Зовнiшньополiтичнi прiоритети Нiколя Саркозi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
- Великобританiя) поки що не готовi до подiбного iенарiю. Складно передбачити, що що французький президент серйозно розраховуСФ на швидке виконання його умов. Разом з тим iнiцiативи Н. Саркозi дозволяють знову винести на порядок денний франко-американських вiдносин чутливi для Парижа питання (автономна оборона РДвропи) i провадити щодо цього дiалог. Чимало в цьому розвитку буде залежати вiд того, який стиль взаСФмин зi союзниками обере пiсля президентських виборiв Вашингтон i як далеко вiн готовий буде зайти у питаннях можливого реформування НАТО.
Таким чином, будучи членом захiдноСЧ родини, Францiя у нових умовах маСФ намiр бiльш активно демонструвати атлантичну солiдарнiсть. Разом з тим вона не наважуСФться повнiстю покластися на США, чия вiдносна слабкiсть яскраво проявилася у результатi вiйни в РЖраку. Париж по-старому налаштований проводити власну зовнiшньополiтичну лiнiю i захищати своСЧ iнтереси.
2. Середземноморський вимiр зовнiшньоСЧ полiтики Н. Саркозi
Створення Середземноморського союзу
РЖдея створення Середземноморського союзу була запропонована Н.Саркозi пiд час виборчоСЧ кампанiСЧ. За деякими ознаками, новий французький президент надаСФ його реалiзацiСЧ майже таке ж саме значення, як пре СФвробудiвництва. Пiд час своСФСЧ урочистоСЧ промови у ходi офiцiйного вiзиту до Марокко 23 жовтня 2007 року Н.Саркозi вперше оприлюднив проект у розгорнутому виглядi. Вiн порiвняв Середземноморський союз з проектом СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ i спробував вписати його у широкий мiжнародний контекст, пiдкресливши, що вiн покликаний стати вирiшальним фактором не тiльки регiональноСЧ, але й свiтовоСЧ рiвноваги. Його реалiзацiя повинна сприяти попередженню конфлiкту мiж Пiвнiччю i Пiвднем, мiж релiгiями i цивiлiзацiями. Хоча Францiя традицiйно тяжiСФ до регiону Середземноморя, прийшовши до влади, Н.Саркозi виявляСФ прагнення надати спiвпрацi з прибережними державами нового iмпульсу. При цьому, за його словами, не йдеться про те, щоб iгнорувати те, що вже досягнуто: Барселонський процес, пять плюс пять, Середземноморський процес. Йдеться про те, щоб пiти дальше мiж краСЧнами, якi розташованi на берегах нашого спiльного моря, розвивати спiвпрацю в конкретних областях.
У новорiчному зверненнi до нацiСЧ серед зовнiшньополiтичних проектiв Саркозi згадав всього два: плани подальшого розвитку СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ i Середземноморський союз. Останнiй французький президент назвав великою мрiСФю цивiлiзацiСЧ, символом багатоманiття,яке СФ великою унiверсальною цiннiстю XXI столiття i своСФрiдною лабораторiСФю спiврозвитку.
Значення, яке Н.Саркозi надаСФ Середземноморю, пояснюСФться, з одного боку, тим, що Францiя володiСФ у регiонi особливими можливостями. Пропонуючи цей проект, вона намагаСФться закрiпити за собою особливу роль, опираючись на власнi досягнення i розвиненi звязки з краСЧнами пiвденного i схiдного Середземноморя. У багатьох СЧСЧ колишнiх колонiях французька мова СФ офiцiйною, громадяни цих краСЧн регулярно бувають у ФранцiСЧ на заробiтках,чимало обзавелися родинами i залишились тут жити. З iншого боку, значення цього регiону у свiтовiй полiтицi в останi роки неухильно зросте.
Для Парижа, який прагне диверсифiкувати енергоресурси, краСЧни Середземноморя мають iнтерес, насамперед, як джерело енергоносiСЧв, атакож як ринок збуту сучасноСЧ зброСЧ, високих технологiй, в першу чергу, обладнання для атомних електростанцiй. Активiзацiя спiвпрацi мiж прибережними краСЧнами дозволить ФранцiСЧ краще контролювати процеси трудовоСЧ мiграцiСЧ i створювати додатковi спiльнi механiзми забезпечення безпеки i боротьби з тероризмом.
Реалiзуючи iдею Середземноморського союзу, Францiя прагне знайти свою власну вiдповiдь на провалений американський проект створення Великого Близького Сходу. Грубi силовi акцiСЧ можуть привести до результатiв, прямо протилежних тим, на якi розраховуСФ Захiд, ускладнить iснуючi проблеми, потягнуть за собою радикалiзацiю дiючих режимiв, змiцнити позицiСЧ екстремiстiв, вважають у Парижi. Французьке керiвництво усвiдомлюСФ, що проблеми регiону не мають простих i швидких рiшень i прагне пiдтримати помiркованi уряди. Створення Середземноморського союзу може стати пiдТСрунтям у справi попередження конфронтацiСЧ мiж Заходом i iсламським свiтом, наголошуСФ у своСЧх виступах Н.Саркозi.
Нарештi, реалiзацiя проекту повинна змiцнити позицiСЧ ФранцiСЧ в РДвросоюзi, де, опираючись на активну пiдтримку з боку РЖспанiСЧ i ПортугалiСЧ, вона претендуСФ на особливу роль у справi налагоджування спiвпрацi мiж Середземноморям i РДС. Францiя примiряСФ на себе роль впливового посередника мiж РДС i Середземноморям, що особливо важливо в умовах, коли схiдний напрямок, на якому у минулому вона мала значний вплив, сьогоднi все бiльш сильнiше контролюСФться Нiмеччиною. Цiкаво, що остання неоднозначно сприйняла активiзацiю ФранцiСЧ в регiонi, побоюючись розпилення коштiв РДС на проекти, СЧй повнiстю не пiдконтрольнi. Тим бiльше, що у жовтневому виступi, присвяченому Середземноморському союзу, Н.Саркозi наголосив, що його членами можуть бути прибережнi раСЧни. Таким чином, Нiмеччина, не будучи прибережною краСЧною, опинилася як би у другому ешелонi, i, за свiдченнями ЗМРЖ, це питання турбуСФ керiвництво краСЧни.
З точки зору ФранцiСЧ, органiзацiйна форма союзу не повинна бути акож як ринок збуту сучасноСЧ зброСЧ, високих технологiй, в першу чергу, обладнання для атомних електростан?/p>