Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого

Дипломная работа - История

Другие дипломы по предмету История

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Зовнішня політика Філіпа IV Красивого

1.1 Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції. Фландрські війни

1.2 Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII. “Авінйонський полон”

Розділ ІІ. Внутрішня політика Філіпа IV Красивого

2.1 Заходи Філіпа IV Красивого щодо зміцнення королівської влади у Франції. Виникнення Генеральних штатів

2.2 Розгром Ордену тамплієрів

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

Якщо подивитися уважно на парадний портрет французького короля Філіпа IV - гравюру, виготовлену по печатці, - на перший погляд стані зрозуміло, чому він одержавши в історії епітет Le Bel, Красивий. Тонкі правильні риси й ніжна юнацька особа яскраво виділяються з невиразного ряду портретів численних монархів, залишених нам епохою високого й пізнього Середньовіччя. Це візуальне спостереження, однак, аж ніяк не підтверджує думка деяких істориків, що король Філіп був усього лише " іграшкою в руках спритних радників" (Й. Шуста) або що в ньому було щось " холодне, нерухоме, як у статуї" (В. Кинаст). Скоріше здається, що ця особа випромінює якусь особливу меланхолію, мабуть, і замкнутість, таємницю. І все це разом узяте, відповідає словам Фавье, що Філіп Красивий - перша із загадок, якими обплутана історія його майже тридцятирічного правління.

Суперечливі погляди на особистість цього короля обумовлені політичним кліматом епохи, у якій він жив. Його прагнення до незалежності Французького королівства й обєднанню романізованної Галлії розцінюється іноді як французький імперіалізм - насамперед істориками, що виходять із фікції універсальної Римської імперії. Ця фікція, однак, була анахронізмом уже до Філіпа Красивого. У його ж часи вона вже викликала тільки антипатію європейських народів, що вбачали в ній опіку Римської курії й німецький тиск. Крім того, сама корона цієї фіктивної імперії все частіше ставала яблуком розбрату в усьому християнському світі.

Правління Філіпа IV Красивого, одного з останніх Капетів, доводиться на період загострення зіткнень між світською й церковною владою. Причому відбуваються зіткнення вже не тільки на рівні папський Рим - Римська імперія, як це було в часи Штауфенів: спроби відродити світську владу папства натрапляють на відсіч і зростаючу національну й державну самосвідомість усієї Європи.

З домаганнями на верховенство над світською владою виступає й папа римський Боніфацій VIII. У його особі, з одного боку, й в особі Філіпа Красивого, з іншого боку, зіштовхуються дві вкрай езопові особистості, що займають по відношенню одна до іншої непримиренні позиції. Це зіткнення наклало свій відбиток на всю епоху. До цього часу суперечити папському престолу (та й то в дуже ввічливій і обережній формі) дозволялися хіба що римські імператори. І раптом на це наважився французький король.

Філіп IV (1268 - 29 листопаду 1314), названий Красивим, син і наступник Філіпа III, і Ізабелли Арагонської, правив як король Франції з 1285 до своєї смерті. Він був чоловіком Хуани I Наваррської, на підставі цього шлюбу він також був Королем Наварри (як Філіп I) і графом Шампанським з 1284. (дів. додаток 2)

Член династії Капетінгов, Філіп народився в палаці Фонтеблу в Сен-Марне. Філіп отримав прізвисько, Красивий через свою гарну зовнішність, але його непохитна особистість отримала також інші епітети.

Його правління зіграло важливу роль у процесі занепаду політичної могутності феодалів і зміцнення монархізму у Франції. Він продовжував справу батька і діда, але умови його епохи, особливості його характеру, дії радників, що оточували його, помічників ще більше підкреслили та підсилили забарвлення насильства, і жорстокості, що були присутні й раніше.

Радники Філіпа, виховані в дусі традицій, прагнули завжди підшукати "законний" ґрунт для вимог і домагань короля, і переводили найважливіші дипломатичні спори у форму судових процесів. Усе правління Філіпа наповнене зварюваннями, "процесами", дипломатичним кляузництвом.

Так, наприклад, підтвердивши за королем англійським Едуардом I володіння, Філіп після цілого ряду причіпок викликав його на суд, знаючи, що Едуард, який воював якраз у цей час з шотландцями, зявитися не може. Едуард, боячись війни з Філіпом, надіславши до нього посольство і на сорок днів, дозволивши йому зайняти Гієнь. Філіп зайняв герцогство і не захотів залишити його. Почалися дипломатичні переговори, які привели до качану військових дій. Врешті-решт Філіп віддав Гиень з тим, щоб англійський король як і раніше приніс йому присягу, і визнав собі його вассалом.

Філіп IV зумів налаштувати до собі фламандське міське населення; граф фландрський залишився майже самотній перед французькою армією, і потрапив у полон, а Фландрія була приєднана до Франції. Війна зі змінним успіхом тривала більше двох років; тільки в 1305 р. фламандці були примушені поступитися Філіпу досить великою частиною своєї території, визнати васальну від нього залежність решти земель, видати для страти близько 3000 громадян, зруйнувати фортеці і т.д.

Обєкт дослідженння: Філіп IV Красивий (1285-1314).

Предмет дослідження: економіка і політичний розвиток Франції.

Хронологічні межі: 1285-1314 роки

Мета роботи: виявлення головних напрямків політики короля Франції Філіпа IV Красивого.

Завдання:

Вивчити і проаналізувати теоретичні положення по данній темі.

Зя?/p>