Geum.ru

Дипломная работа

  • 11541. Особливості розвитку романської архітектури західнослов’янських країн
    Культура и искусство

    Наявність двох напроти стоячих апсид, завершаючих головний неф, пояснюється тим, що храм присвячений Діві Марії і св. Олексію. Внизу, в західній апсиді поряд з вівтарем, було поховано якогось духовного діяча високого звання, найімовірніше, пов'язаного безпосередньо з будівництвом храму і з пожертвуваннями на нього. На вівтарі поблизу зображення Ісуса Христа, що сидить на престолі на фоні зоряного неба, в оточенні Марії, Іоанна Хрестителя і тетраморфів, ілюструючих бачення Єзикиїля, служили літургію за спокій душі померлого. Призначення західної апсиди в Тумі ідейне і функціонально відповідає, як здається, призначенню західної абсиди храму норбортанців в Кнехтстедені (долина Рейну), де є герб Альберта фон Шпонхейма, приходського священика з Аквізграна (Ахена), яким було закінчено побудова храму. В 1162 році він дав гроші на споруду для себе гробниці, а частково і на убрання храму, за рахунок чого ввійшов розпис західної апсиди, безпосередньо пов'язаної із заупокійною службою. Важче знайти аналогію, що пояснює призначення верхньої частини західної апсиди з емпорами. Мабуть, мають рацію ті дослідники (Валицький, Захватовіч), які відводять це місце для покровителів коллегіати з княжого роду і для їх наближених. Починаючи з капели Каролінгів в Аквізграні, саме таким було, головним чином, призначення емпор, особливо їх західній частині. До типу храмів долини Рейну належить ця коллегіата і по просторовому тому, що розташовує, і по своєму зовнішньому кам'яному убранню, сконцентрованому в прекрасному північному порталі, який є головним входом коллегіати. В кам'яному різьбленні, мотиви якого були навіяні роботами північноіталійських майстрів, можна знайти риси, характерні для майстерні, організованої при кафедральному соборі в Майнці. Місцеположення коллегіати недалеко від ленчицького граду і тісний зв'язок її архітектурної форми з «другим» кафедральним собором на Вавелі не випадкові. Початок будівництва в Тумі співпадає із смертю Болеслава Кривоустого і початком феодальної роздробленості. Прагнучи зберегти єдність в королівстві, стоячи на його варті, гнезненський архієпископ Яник, передбачуваний ініціатор будівництва, шукав можливості створити платформу об'єднання і співпраці і з цією метою організував часті з'їзди церковного і політичного характеру. При напружених відносинах між спадкоємцями Болеслава Кривоустого ця платформа носила характер опозиції вдови Кривоустого, молодших княжих дітей і архієпископа сеньйору, власнику краківської землі. Це пояснює неможливість влаштовувати з'їзди в Кракові і вибір для зустрічей місця з центральним тим, що розташовує по відношенню до володінь молодих князів. Цим же була викликана (для додання блиску і пишності цим зборам) свідома імітація прекрасного з польських соборів кафедрального собору в Кракові. Вплив долини Рейну на романську архітектуру, початок якому був встановлений «другим» кафедральним собором на Вавелі і монастирським костьолом в Могильний, не закінчився на коллегиаті в Тумі. Яскравим прикладом є костьоли-близнята в Енджеюві і Прандоцині, що відносяться до XII століття. В плануванні невеликого однонефного магнацького будинкового костьолу був реалізований принцип зіставлення західної апсиди з емпорами східній апсиді з вівтарем. Над західною апсидою з емпорами, як символ гордості феодала засновника костьолу, підноситься восьмерик башти, що є в той же час свідоцтвом високої технічної майстерності будівників, що приплюснув, поза сумнівом, раніше тих, що брали участь в одному з великих будівництв в долині Рейну. Про це говорить також ретельне обтісування каміння і форма багатого кам'яного декору. Нарядні архивольти віконних отворів і південного порталу, прикрашені багатим орнаментом і знаком цеху у вигляді пальми, примушують пригадати майстерню при кафедральному соборі в Спірі. Докладний аналіз тектонічних і декоративних деталей нині вже не існуючих споруд, що взагалі або лише частково збереглися: костьолу в Чхуві і коллегіати у Вісліці вказує на те, що в Малій Польщі протягом першого і другого тридцятиліття XII століття постійно діяли майстерні долини Рейну.

  • 11542. Особливості системи оподаткування ВАТ "Острозький молокозавод" та її вплив на фінансові результати підприємства
    Экономика

    № п/пДо складу валових витрат включаються:1.Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).2.

    • суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій;
    • суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників і членських та цільових внесків. 3.Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду.4.Суми коштів, внесені до страхових резервів.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування", включаючи
    • акцизний збір та рентні платежі,
    • збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
    • пені, штрафів, неустойок.
    Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. 6.Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді. 7.Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. 8.Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. 9.Суми витрат по операціях: податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно із законодавством (за винятком тих, що отримані безкоштовно).10.Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених відповідно до законодавства та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу.11.Суми витрат, пов'язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з числа осіб, що під час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні захворювання, а також сім'ям працівників вугільної промисловості, що загинули на виробництві, які отримують пенсію в разі втрати годувальника, вугілля на побутові потреби.12.Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду. 13.Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу.14.Суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням (виготовленням) основних фондів, які підлягають амортизації.15.Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.16.Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів на користь резидентів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього податкового періоду.Не включаються до складу валових витрат витрати на:1.Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

    • організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності (обмеження не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб);
    • придбання лотерей, участь в азартних іграх;
    • фінансування особистих потреб фізичних осіб.2.Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.3.
    • сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, що передбачають оподаткування дивідендів, оподаткування доходів від грального бізнесу та оподаткування нерезидентів;
    • сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання;
  • 11543. Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
    Экономика

    Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV [1]Проект Податкового кодексу України [36]12Визначення терміну податкової пільгиПодатковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат наПодаткова знижка для фізичних осіб, які не є субєктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг)сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного (місячного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати у випадках, визначених цим КодексомПідстави для надання податкової пільгиПлатник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.Підстави для надання податкової знижки зазначаються платником податку у заяві, складеній за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, що подається роботодавцю у звітному податковому році. Податкова знижка застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного (податкового) місяця (року) як заробітна плата та інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди. Роботодавець відображає суму податкової знижки та підстави для її надання у квартальній звітності (податковому розрахунку) про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суму утриманого з них податку.Витрати на сплату процентів за іпотечним кредитомПраво на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися.Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки купується або починає будуватися.Витрати на благодійністьСуму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного рокуСуму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного рокуВитрати на навчанняСуму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

  • 11544. Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
    Экология

    Ліс складне співвідношення різноманітних рослин, які дуже різняться за своїми розмірами, будовою, розмноженням, типом живлення і ін. Це ніби своєрідний живий механізм, великий і дуже складний, а окремі рослини частини, деталі. Дерева і інші рослини в лісі тісно повязані між собою в своїй життєдіяльності, впливають один на одного. Ось чому ліс називають рослинним угрупуванням чи фітоценозом. Він складається з комплексу структурних компонентів, набуваючи певної морфологічної структури. Остання визначається рядом причин, найважливішими з яких є: висота рослин, довжина коренів, форми надземних і підземних органів тощо [12]. В лісі існують дві великі групи рослин: зелені (автотрофні) і не зелені (гетеротрофні). До першої групи відносяться дерева, кущі, кущики, всі травяні рослини, а також мохи. Зелені рослини відіграють роль первинного джерела органічної речовини на землі. В процесі фотосинтезу вони утворюють складні органічні сполучення порівняно з простих вуглекислого газу та води, а необхідну для цього енергію отримують від Сонця. Не зелені, гетеротрофні організми гриби, слизовики, бактерії, використовують готові органічні речовини, отримуючи від них енергію, необхідну для своєї життєдіяльності. Деякі гетеротрофи паразитують на різних живих організмах і живляться за їхній рахунок. Інша частина гетеротрофів сапрофіти, відіграють важливу і дуже корисну роль в житті лісового фітоценозу. Їх діяльність призводить до розкладання складних органічних речовин на більш прості. Кінцевими продуктами розпаду є неорганічні сполуки: вуглекислий газ, вода, мінеральні солі тощо. Сапрофітні рослини не дають накопичуватися мертвим органічним залишкам рослинного і тваринного походження, оскільки мінералізують їх [29].

  • 11545. Особливості формування етнічних стереотипів
    Психология

    1. Так, існують і дуже серйозні 11% 2. Існують, і доволі серйозні - 14% 3. Існують, але не значні - 41% 4. Конфліктів зовсім немає - 27% 5. Важко сказати - 11% Опитування проводили Фонд «Демократичні ініціативи» та Центр «Соціальний моніторинг» з 11 до 16 травня 2004 року в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Всього опитано 2038 респондентів віком від 18 років і старше. Варто звернути увагу на те, що 41% опитаних вказують, що незначні конфлікти таки існують. Постає логічне запитання, а в чому вони полягають? Однозначно відповісти на нього складно. Адже ситуація не актуалізована. Аналізуючи сферу міжетнічних взаємин в сучасній Україні, можна побачити, що сьогодні відповідна зона «конфлікту» у сфері міжнаціональних взаємин міститься у площині певного міжетнічного дистанціювання у взаєминах між більшістю та окремими етнічними громадами. Експерти спостерігають міжетнічне дистанціювання, культурну неприязнь, що в принципі є далекою від реального напруження, яке існує між «більшістю» та окремими етнонаціональними спільнотами. Це можуть бути як етнічні громади, які є традиційними для українського суспільства, так і новітні мігрантські спільноти. Останній чинник напруження повязаний зі збільшенням кількості нелегальної міграції через територію України, зі зростанням числа тих осіб, які нелегально проживають в Україні. В основному це вихідці з Китаю, країн Південної Азії, Африки, країн Близького Сходу. Потенційне збільшення напруження у взаєминах між «більшістю» та представниками нових мігрантських спільнот може бути також повязане не так з соціально-економічними чинниками (питання працевлаштування, народження етнічного бізнесу та, відповідно, й конкуренції), як з певними етностереотипами, в тому числі і в релігійній сфері. Зокрема, щодо взаємин між християнами та мусульманами вони дістали відповідну актуалізацію після 11 вересня. Гетеростереотипи також транслюються не тільки щодо новітніх мігрантських спільнот, а й стосовно громад, традиційних для України. Цьому нерідко активно «сприяють» ЗМІ, а також процес ретрансляції негативних сенсів під час викладання історії у школах. Так, можна навести непоодинокі приклади, коли українські ЗМІ вдаються до оголошення національної приналежності в кримінальній хроніці, тим самим створюючи з представників тих чи тих громад образи кримінальних злочинців. Сьогодні така практика у світі вважається маніпуляційною та некоректною. Схожу ситуацію можна спостерігати у ЗМІ щодо українських ромів, або під час російської ретрансляції стосовно «осіб кавказької національності», тобто вихідців з Кавказу. З поступовим набуттям нових ознак української полікультурності в подальшому можуть актуалізуватися міжнаціональні взаємини, які не були характерними для України. Зокрема, експерти вказують на вивчення дійсного рівня міжетнічної толерантності в суспільстві, проблеми сумісності культур, соціальної сфери.

  • 11546. Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
    Педагогика

     

    1. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.
    2. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.
    3. Алексеев С.С. О колорите. - М.: Изобраз. искусство, 1974. - 176 с.
    4. Алексеева В. Что такое искуство? - М.: Сов. художник, 1985. - 260 с.
    5. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.
    6. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.
    7. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Наука, 1979. - 168 с.
    8. Беда Г.В. Живопись. - М.; Просвещение. 1986. - 190 с.
    9. Беличко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
    10. Беседы о живописи в школе. - М.: Искусство, 1966. - 96 с.
    11. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.
    12. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
    13. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.
    14. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.
    15. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.
    16. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво.1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.
    17. Вожлов В.М. Прекрасное в жизни, в искусстве. - М.: Знание, 1979. - 240 с.
    18. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.
    19. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей // Початкова школа. - 1990. - №4. - С.64-66.
    20. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.
    21. Гайдамака О. Календарне планування до програми “Мистецтво” // Поч. школа. - 2003. - №6. - С.28-31.
    22. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
    23. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.
    24. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.
    25. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
    26. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.
    27. Горбенко А.А. Акварельная живопись для архитекторов. - К.: Будівельник, 1991. - 70 с.
    28. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.
    29. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.62-64.
    30. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
    31. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №2. - С.37-38.
    32. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.
    33. Кардовский Д.И. Пособие по рисованию. - М.: Стройиздат, 1978. - 126 с.
    34. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопр. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С.31-45.
    35. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
    36. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
    37. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
    38. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990. - №8. - С.22.
    39. Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. - 2000. - №3. - С.25-28.
    40. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание. - М.: Знание, 1987 - 234с.
    41. Кузин B. C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.
    42. Кузин В.С. Наброски и зарисовки. - М.: Искусство, 1970. - 94 с.
    43. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.
    44. Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания. - М.: Педагогика, 1985. - 250с.
    45. Лабунская Г.В., Рожкова Е.Е., Назаревская Г.А. Уроки рисования в начальных классах. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 166 с.
    46. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.
    47. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.
    48. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987. - 231 с.
    49. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.
    50. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №9. - С.50-55.
    51. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.
    52. Масленникова З.Д. Работа красками в школе. - Л.: Учпедгиз, 1959. - 80 с.
    53. Муштаев В.П. Уроки искусства. - М.: Педагогика, 1990. - 140 с.
    54. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.
    55. Оксененко Н. Вчимося малювати: уроки малювання у шестирічок // Поч. освіта. - 2001. - №33. - С.7.
    56. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.
    57. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.
    58. Павлов В.П. Сучасна українська акварель. - К.: Мистецтво, 1978. - 39 с.
    59. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С.57-60.
    60. Половникова П.Б. Эстетические чувства. - К.: Знание, 1978 - 343с.
    61. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.
    62. Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. - М.: Госстройиздат, 1959. - 221 с.
    63. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.
    64. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.
    65. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.
    66. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.
    67. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2-х т. - К.: Педагогіка, 1976. - Т.1. - 124 с.
    68. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: Освіта, 1987. - 564 с.
  • 11547. Особливості функціонування авіакомпаній
    Менеджмент

    Джерела формування масиву достовірної статистичної техніко-економічної інформації нових управлінських рішень базуються на: використанні результатів науково-дослідних структур на взаємовигідних умовах, а також незалежних експертних оцінок менеджерів високої фахової підготовки, які здатні кваліфіковано висловлювати свої думки, і які користується репутацією спеціалістів, що вміють знаходити ефективне рішення управлінської проблеми в конкретному випадку по проведенню аналізу і достовірній, незалежній, оцінці товарного ринку, регіональних та структурних диспропорцій у системі суспільного виробництва на товарному ринку, ринку капіталу і ринку праці, а також в досягненнях науки та техніки, нових можливостей використання нового товару, товару конкурентів; умінні опитувати споживачів і аналізувати інформацію про незадоволені проблеми, вести співрозмову з торговим персоналом, який знаходиться у безпосередньому контакті з покупцем, з постачальниками продукції, посередниками-менеджерами по реалізації продукції; маркетингових дослідженнях діючих підприємств, рекламних агентств і інших підприємств. Для проведення стратегічного прогнозування економічного обґрунтування управлінських рішень також необхідно мати достовірну інформацію про можливість коли будь-яка ланка управлінської діяльності стане збитковою для підприємства і виникне необхідність пошуку перспективних, ефективних ланок управління бізнесом, при можливому посиленні конкуренції, чи встановленню недосконалої правової бази по втіленню різних обмежень на реалізацію продукції, що робить дану ланку діяльності недоцільну для подальшого випуску неконкурентозахищеної продукції. Прогнозування економічного обґрунтування управлінських рішень, повязаний з виявленням співвідношення між попитом та пропозицією на товар, політикою цін, прогнозними розрахунками капіталовкладень, податковими відрахуваннями, одержанням прибутку і розрахунку критичної межі беззбитковості, визначення можливостей обсягу виробництва та реалізації конкурентозахищеної продукції і потреб систем матеріально-технічного забезпечення та управління збутом продукції, в системі матеріально-технічних запасів споживання, в операційній інфраструктурі підприємства (управління ремонтними, інструментальними, енергетичними, транспортними і складськими господарствами), з високою якістю продукції (послуг) і управлінням конкурентною стратегією підприємства на перспективу 10 і більше років. [8]

  • 11548. Особливості функціонування ринку FOREX
    Экономика

    Сучасний ринок валют, для якого характерні періоди зростання волантності (частоти та розмаху зміни) цін і їх відносній стабільності, що періодично змінюють один одного, склався в двадцятому сторіччі. До середини 30-х років Лондон був провідним центром валютної торгівлі, а британський фунт був валютою для розрахунків і створення валютних резервів. Оскільки у той час валютою торгували за допомогою телексів або по телеграфу, британський фунт мав загальноприйняту назву cable (телеграма). Після другої світової війни, коли економіка Великобританії зазнала великих втрат, а Сполучені Штати були єдиними з промислово розвинених країн, такими, що не постраждала економічно від війни, долар США, відповідно до Бреттон-вудським договором (1944) між США, Великобританією і Францією став резервною валютою для всіх капіталістичних країн з жорстокою штучною привязаністю їх валют до американського долара (створення валютних коридорів, які повинні були забезпечувати центральні банки відповідних країн шляхом інвестицій або скупки валюти). В свою чергу, долар США був привязаний до вартості золота, на той час, з розрахунку 35 доларів за унцію. Тим же договором був утворений Міжнародний валютний фонд (МВФ), що відіграє важливу роль в поданні кредитної підтримки соціалістичним країнам, що розвиваються і колишнім, провідним економічні реформи. Для виконання цих цілей МВФ використовує такі інструменти, як резервні транші, що дозволяють країнам використовувати ресурси з їх власних членських квот при настанні термінів платежів, кредитної лінії і угоди типу stand-by.

  • 11549. Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором
    Психология

    Бизнес Информ, 1998. 492

    1. Волков Б.С. Психология юности и молодежи: Учебн. пособие. м.: Академический проект, 2006. 256 с.
    2. Гаджиев К.С. Полическая культура: концептуальный аспект // Полис. - 1991. - № 6.
    3. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения цінностей личности: концепция и методическое руководство. СПб.: Речь, 2004. 70 с.
    4. Коломинский Я.Л. Человек: психология. 2-е изд. М.: Просвещение, 1986. 223.:ил.
    5. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков.
    6. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХI века // Психологический журнал. 2000. Т. 21. - № 3.
    7. Молчанов С.В. Особенности ценностных ориентаций личности в подростковом и юношеском возрастах // Психологическая наука и образование. 2005. №3.
    8. Носенко Е.Л., Маєвська Н.А. Психологічні ознаки та напрямки їх змін в умовах соціально-економічних перетворень у країні: Монографія. Х.: Тарбут Лаам, 2005. 116 с.
    9. Ольшанский В.Б. Личность и ее социальные ценности // Социология в СССР: В 2-х томах. Т.1. М.: Мысль, 1965.
    10. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии. - Екатеринбург: Деловая книга, 2001. - 496 с.
    11. Политическая психология. Уч. пособие для вузов / Под общей ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. СПб: Питер, 2002. 291с.
    12. Политологический словарь / Под общ. Ред. В.И. Астаховой, Н.И. Панова.-Х.: Прапор, 1997. 199 с.
    13. Поліщук І.О. Політичні орієнтації нової генерації // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2001. № 518: Питання політології. С. 84 89.
    14. Поліщук І.О. Громадяни як виборці: проблема формування свідомої позиції // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2002. № 555: Питання політології. С. 148 156.
    15. Поліщук І.О. Еволюція культури політичних виборів в Україні: Монографія. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. 352 с.
    16. Поліщук І.О. Зміни в політичній культурі електорату Харківської області за підсумками виборів 2002 р. // Регіоналізація і вибори як засоби удосконалення владних відносин в Україні: теорія і практика: Наук. Моногр. Х., 2003. С. 490 507.
    17. Поліщук І.О. Політичні знання та політичні інтереси громадян у контексті виборчого процесу: Вітчиз. та інозем. досвід // Людина і політика. 2001. № 4. С. 84 96.
    18. Психологический словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2-е изд., испр. и доп. М.: Политиздат, 494 с.
  • 11550. Особо охраняемые природные территории как фактор регионального развития
    Экология

    Категории особо охраняемых природных территорий отличаются задачами, особенностями правового статуса, режимом особой охраны и статусом природоохранных учреждений. Согласно ст. 2 Федерального закона «Об особо охраняемых природных территориях», могут быть образованы следующие категории таких территорий:

    • Государственные природные заповедники (в том числе биосферные). Эти территории полностью изымаются из хозяйственного использования и охраняются как образцы естественной природной среды, типичные или редкие ландшафты, места сохранения генетического фонда растительного и животного мира. Государственные природные заповедники являются природоохранными, научно-исследовательскими и эколого-просветительскими учреждениями, имеющими целью сохранение и изучение естественного хода природных процессов и явлений, генетического фонда растительного и животного мира, отдельных видов и сообществ растений и животных, типичных и уникальных экологических систем.
    • Национальные парки. Имеют зоны с различными ограничениями использования природных комплексов и объектов, имеющих особую экологическую, историческую и эстетическую ценность. Являются природоохранными, эколого-просветительскими и научно-исследовательскими учреждениями и предназначены для использования в природоохранных, просветительских, научных и культурных целях и для регулируемого туризма.
    • Природные парки. Природоохранные рекреационные учреждения, территории (акватории) которых включают в себя природные комплексы и объекты, имеющие значительную экологическую и эстетическую ценность, и предназначены для использования в природоохранных, просветительских и рекреационных целях.
    • Государственные природные заказники. Территории (акватории) имеющие особое значение для сохранения или восстановления природных комплексов и их компонентов и поддержания экологического баланса. Могут создаваться заказники различного профиля: ландшафтные, биологические (ботанические и зоологические), гидрологические и др.
    • Памятники природы уникальные, невосполнимые, ценные в экологическом, научном, культурном и эстетическом отношениях природные комплексы, а также объекты естественного и искусственного происхождения.
    • Дендрологические парки и ботанические сады. Природоохранные учреждения, в задачи которых входит создание специальных коллекций растений в целях сохранения разнообразия и обогащения растительного мира, а также осуществления научной, учебной и просветительской деятельности. Территории дендрологических парков и ботанических садов предназначаются только для выполнения их прямых задач.
    • Лечебно-оздоровительные местности и курорты. Территории (акватории), пригодные для организации лечения и профилактики заболеваний, а также отдыха населения и обладающие природными лечебными ресурсами (минеральные воды, лечебные грязи, рапа лиманов и озер, лечебный климат, пляжи, части акваторий и внутренних морей, другие природные объекты и условия). Выделяются в целях их рационального использования и обеспечения сохранения их природных лечебных ресурсов и оздоровительных свойств.
  • 11551. Особое производство дел
    Юриспруденция, право, государство

    Итак, отметим, что особым производством является вид гражданского судопроизводства, отличающийся от искового отсутствием спора о праве и, как следствие этого, отсутствием спорящих сторон с противоположными юридическими интересами. Особое производство характеризуется как неисковое, одностороннее производство. В особом производстве рассматриваются дела об: установлении фактов, имеющих юридическое значение; признании гражданина безвестно отсутствующим и об объявлении гражданина умершим; признании гражданина ограниченно дееспособным или недееспособным; принудительной госпитализации гражданина в психиатрический стационар; банкротстве юридических лиц и индивидуальных предпринимателей; признании движимой вещи бесхозяйной и признании права коммунальной собственности на недвижимое имущество; установлении неправильностей записей актов гражданского состояния; жалобах на нотариальные действия или на отказ в их совершении; восстановлении прав по утраченным ценным бумагам на предъявителя и ордерным ценным бумагам; усыновлении (удочерении) ребенка; признании иностранной или международной организации, осуществляющей экстремизм или террористическую деятельность на территории РК и (или) другого государства, экстремистской или террористической, в том числе об установлении изменения ею своего наименования, а также о признании информационных материалов, распространяемых на территории РК, экстремистскими; признании продукции иностранного средства массовой информации, распространяемой на территории РК, содержащей информацию, противоречащую законодательным актам РК, незаконной. Законом может быть предусмотрено рассмотрение и других дел в порядке особого производства.

  • 11552. Особый порядок судебного разбирательства
    Юриспруденция, право, государство

    № п/пПонятияСодержание1.Уголовный законУголовный кодекс Российской Федераций. 2.СудЛюбой суд общей юрисдикций, рассматривающий уголовное дело по существу и выносящий решения, предусмотренные настоящим Кодексом.3.СудьяДолжностное лицо, уполномоченное осуществлять правосудие. 4.Уголовно-процессуальное судопроизводствоОсуществляемое в установленном законом порядке деятельность по расследованию, рассмотрению и разрешению судом уголовных дел, имеющая своей задачей обеспечить охрану прав и свобод человек и гражданина, общественного порядка и общественной безопасности, конституционного строя Российской Федерации от преступных посягательств. 5.Судебное разбирательствоЦентральная стадия уголовного процесса, в которой суд решает вопрос о виновности или невиновности подсудимого и применений или неприменении к нему уголовного наказания. 6. Подготовка судебного разбирательстваВ германском уголовном процессе - стадия уголовного процесса, в который суд осуществляет действия для быстрого и полного рассмотрения дела в судебном заседаний. 7.Особый порядок судебного разбирательстваПорядок, регламентированный гл. 40 УПК РФ, то есть принятие судебного решения при согласии обвиняемого с предъявленным ему обвинением. 8.Участники уголовного судопроизводстваОрганы и лица, участвующие в уголовном процессе, которые имеют права и несут обязанности, предусмотренные УПК РФ. 9.СтороныУчастники уголовного судопроизводства, выполняющие на основе состязательности функцию обвинения (уголовного преследования) или защиты от обвинения. 10.Председательствую щийСудья, который руководит судебным заседанием при коллегиальном рассмотрений уголовного дела, а также судья, рассматривающий уголовное дело единолично. 11.Сторона обвиненияПрокурор, а также следователь, начальник следственного отдела, дознаватель, частный обвинитель, потерпевший, его законный представитель и представитель, гражданский истец и его представитель. 12.Сторона защитыОбвиняемый, а также его законный представитель, защитник, гражданский ответчик, его законный представитель и представитель. 13.ПотерпевшийФизическое лицо, которому преступлением причинён физический, имущественный, моральный вред, а также юридическое лицо в случае причинения преступлением вреда его имуществу и деловой репутаций, в отношений которого дознавателем, следователем, прокурором или судом вынесено соответствующее постановление. 14.ЗащитникЛицо, осуществляющие в установленном уголовно - процессуальном законом порядке защиты прав и интересах подозреваемых и обвиняемых и оказывающее им юридическую помощь при производстве уголовного дела. 15.ПрокурорДолжностное лицо, уполномоченное в пределах компетенции, установленной УПК РФ, осуществлять от имени государства уголовное преследование в ходе уголовного судопроизводства, а также надзор за процессуальной деятельностью органов дознания и предварительного следствия. 16.Частный обвинительЛицо, подавшие заявление в суд по уголовному делу частного обвинения в порядке, предусмотренном ст. 318 УПК РФ, и поддерживающие обвинение в частном суде. 17.Функция защитыПроцессуальная деятельность, состоящая в опровержении полностью или частично выводом обвинения, а также предоставление суду доказательств, свидетельствующих о меньшей общественной опасности подсудимого. 18.Функция обвиненияНаправление процессуальной деятельности, связанное с изобличением лица, причастного к совершению преступления, и обеспечением применения к нему справедливого наказания. 19.Обвинительный актИтоговый процессуальный документ дознания, в котором дознаватель формулирует обвинения в причастности конкретного лица к совершению преступления и отражает предварительные юридические оценки и выводы о доказанности обвинения и необходимости судебного рассмотрения дела. 20.Обвинительное заключениеПроцессуальный документ, отражающий предварительные юридические оценки и выводы о доказанности обвинения и необходимости судебного рассмотрения дела. 21.Судебное заседаниеПроцессуальная форма осуществления правосудия в ходе досудебного и судебного производства по уголовному делу. 22.ХодатайствоОфициальная просьба или представление, адресованное государственным органам. Ходатайство может рассматриваться, как одна из форм обращении граждан (наряду с заявлениями, петициями). 23.ОбвинениеУтверждение о совершении определённым лицом деяние, запрещённым уголовным законом, выдвинутое в порядке, установленном настоящим Кодексом. 24.Протокол судебного заседанияПроцессуальный документ, в котором секретарь судебного заседания документирует содержание предварительного слушания или рассмотрения уголовного дела в суде первой, апелляционной и кассационной инстанций. 25.ПриговорРешение о невиновности или виновности подсудимого и назначения ему наказания либо об освобождении его от наказания, вынесенное судом первой или апелляционной инстанции.

  • 11553. Остеохондроз позвоночника
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Если причину возникновения остеохондроза порой установить нельзя, то патогенез его изучен достаточно хорошо. Остеохондроз позвоночника проходит 4 стадии и, естественно, чем раньше начнётся профилактика, тем проще контролировать ситуацию и уменьшить риск болевых ощущений и осложнений. Больной позвоночник на начальном этапе развития остеохондроза от здорового отличается совсем немногим-строением пульпозного ядра. По разным причинам пульпозное ядро начинает терять влагу. И постепенно оно превращается из однородной желеобразной массы в структуру, состоящую из плотных комочков которые разделены прожилками. «Высыхая», ядро уменьшается в объеме, что проявляется в снижении высоты диска. Пульпозное ядро теряет влагу, потому что разрушается мукополисахаридный комплекс. В кровообращении межпозвонковых дисков есть одна важнейшая особенность. Если в тела позвонков кровь попадает из общего кровеносного русла, то уже в диски - из тел позвонков через сосуды соединяющие их. Однако обычно к 10-15 годам постепенно большинство сосудов в позвонках атрофируются, и межпозвоночные диски оказываются на «голодном пайке». Тогда организм включает свой резервный механизм и обмен веществ в межпозвоночных дисках уже осуществляется не через сосуды, а посредством диффузии. Такой способ питания в межпозвоночных дисках сохраняется всю оставшуюся жизнь человека. При избыточном движении, больших нагрузках на позвоночник, негативная ситуация развивается таким образом. Волокна межпозвоночного диска чрезмерно растягиваются и иногда рвутся. В ответ на повреждение организм отвечает воспалением. Воспаление приводит к тому, что ткань межпозвоночного диска перерождается в соединительную или рубцовую ткань. Со временем межпозвоночный диск может полностью изменить свою структуру и уже не в состоянии выполнять возложенные природой на него функции. При большой физической нагрузке мышцы и связки, поддерживающие позвоночник достаточно быстро устают, и вся нагрузка при физической активности ложится на межпозвоночные диски, которые тоже «не железные» и начинают очень быстро изнашиваться. Люди, ведущие малоподвижный образ жизни получают тот же результат только другим путём. Скорость движения крови по венам намного меньше, чем по артериям. В венах же позвоночника в силу некоторых особенностей их строения наблюдается постоянный застой венозной крови. При малоподвижном образе жизни мелкие вены соединяющие диски с позвонками часто закупориваются тромбами. Опасность малоподвижного образа жизни ещё заключается и в длительном напряжении глубоких мышц спины.

  • 11554. Остеохондроз шейного отдела позвоночника
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    ЗадачиУпражненияМетодические указания123Подготовительная частьПодготовка больного к нагрузке основной части, усиление функций сердечно-сосудистой и дыхательной системы.1.И.П. стоя. Ходьба в течение 2-2 ½ мин.Руки на пояс; руки на пояс на носках; обычная ходьба со свободным падением отведенных до угла 45о рук. Темп 96-100 шагов в минуту. Обучение расслаблению мышц шеи, плечевого пояса и верхних конечностей.2.И.П. сидя на гимнастической скамейке с опорой для головы и спины, руки на бедрах. Произвольное дыхание в течение 30-40 сек.Исключить разгибание головы.Основная часть Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга3.И.П. стоя, руки вдоль туловища, ноги на ширине плеч. 1 - согнуть пальцы правой кисти; 2 - разогнуть пальцы правой кисти; 3 - согнуть пальцы левой кисти; 4 - разогнуть пальцы левой кисти; 5 - правую руку на пояс; 6 - левую руку на пояс; 7 - правую руку в И.П.; 8 - левую руку в И.П.Темп средний, повторить 3-4 раза.То же.4.И.П. стоя, руки на поясе. 4 шага, поворот на 360 градусов в правую сторону; 4 шага, поворот на 360 градусов в левую сторону и т. д.Повороты на 360 градусов на месте, темп постепенно увеличивается, продолжительность упражнения 1-1 ½ минуты. Расслабление мышц верхних конечностей.5.И.П. стоя, руки вдоль туловища. Поочередное встряхивание рук в течение 15-20 сек.Следить за расслаблением мышц руки. Предупреждение развития спаек.6.И.П. стоя в наклоне, ноги на ширине плеч, голова опущена. Поочередные маховые движения руками вперед-назад в течение 15-20 сек.С максимальной амплитудой. Расслабление мышц плечевого пояса и верхних конечностей.7.И.П. стоя, руки на поясе. Полное дыхание.Повторить 3-4 раза. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.8.И.П. стоя, руки на поясе. 1 - полуприсед; 2 - правая рука на пояс; 3 - полуприсед; 4 - левая рука на пояс; 5 - полуприсед; 6 - левая рука в И.П.; 7 - полуприсед; 8 - правая рука в И.П.Темп средний, повторить 3-4 раза.123 То же.9.И.П. стоя, ноги на ширине плеч, руки к плечам. Круговые движения в плечевых суставах.Темп средний, быстрый. Повторить 6-8 раз в каждую сторону. То же.10.И.П. стоя, руки вдоль туловища. 1 - согнуть правую ногу в коленном и тазобедренном суставах; 2 - левую руку на пояс; 3 - правую ногу в И.П.; 4 - левую руку в И.П.; то же самое с левой ноги.Темп средний. Повторить 3-4 раза. Предупреждение развития спаек.11.И.П. стоя, руки вдоль туловища, кисти разогнуты. Поочередное потягивание рук вниз.После каждого потягивания - хорошее расслабление. Повторить 2-3 раза каждой рукой. Расслабление мышц плечевого пояса и верхних конечностей.12.И.П. стоя, руки на поясе. Полное дыхание.Повторить 3-4 раза. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.13.И.П. то же. Ходьба с ускорением, замедлением, резкими остановками в течение 30-45 сек.- Предупреждение развития спаек.14.И.П. стоя в наклоне, ноги на ширине плеч, голова опущена. Одновременные маховые движения рук в стороны в течение 15-20 сек.С максимальной амплитудой. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.15.И.П. стоя, правая ладонь на животе, левая рука к плечу. Одновременно круговые движения в левом плечевом суставе против часовой стрелки, поглаживание правой ладонью живота против часовой стрелки. Смена направления движения.По 5-7 раз в каждую сторону. То же.16.И.П. стоя на носках, руки на поясе. Повороты на месте вправо и влево.Темп средний, быстрый. Повторить 4-5 раз в каждую сторону. Расслабление мышц шеи, плечевого пояса и верхних конечностей.17.И.П. сидя, с опорой для головы и спины, руки на бедрах. Произвольное дыхание в течение 30-40 сек.Исключить разгибание головы. Улучшение трофики тканей области шеи.18.И.П. сидя, руки на бедрах. Повороты головы вправо и возвращение в И.П.; повороты головы влево и возвращение в И.П.Темп медленный, движения с ограниченной амплитудой (не более ½ возможного движения). Повторить 3-4 раза в каждую сторону.123 Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.19.И.П. лежа на спине, под головой невысокая подушечка, правая рука к кончику носа, левая к мочке правого уха. По команде инструктора смена положения рук.Темп медленный и средний. Повторить 3-4 раза. То же.20.И.П. лежа на боку; под головой подушечка,, рука согнута в локтевом суставе. Имитация пилки дров в течение 10-15 сек.Темп средний. Расслабление мышц плечевого пояса и верхних конечностей.21.И.П. то же. Потряхивание приподнятой руки с последующим ее свободным падением на бедро.Повторить 3-4 раза. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.22.И.П. лежа на боку, руки вдоль туловища, пальцы сжаты в кулак. Маховые движения выпрямленной рукой.Повторить 10-12 раз. То же.23.И.П. лежа на спине; руки вдоль туловища, ладонями вниз; ноги согнуты в коленных суставах; правая стопа на носке; левая - на пятке. Одновременно смена положения ног и похлопывание руками по опоре в течение 5-7 сек.Темп средний. То же.24.И.П. лежа на боку, руки вдоль туловища. Круговые движения рукой в плечевом суставе.При руке, согнутой в локтевом суставе или выпрямленной. Повторить 6-8 раз в каждую сторону. Расслабление мышц шеи, плечевого пояса и верхних конечностей.25.И.П. лежа на спине, руки вдоль туловища. Полное дыхание.Повторить 3-4 раза. Улучшение трофики тканей области шеи.26.И.П. стоя, руки на поясе. Наклон головы вправо, возвращение в И.П., наклон головы влево, возвращение в И.П.Темп медленный; амплитуда ограничена не более ½ возможной, повторить 3-4 раза в каждую сторону. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.27.И.П. стоя; руки на поясе. Ходьба по уменьшенной площади опоры в течение 30-40 сек.С открытыми и закрытыми глазами. То же.28.И.П. стоя, руки вдоль туловища, ноги на ширине плеч. Сгибание туловища и возвращение в И.П. И.П. то же, в правой руке кистевой эспандер. Сжатие кистевого эспандера 10-12 раз каждой рукой.Темп средний и быстрый. Повторить 6-8 раз. Улучшение функции дыхания.29.И.П. стоя, руки на поясе. Подъем на носки и возвращение в И.П.При подъеме на носки вдох. Повторить 3-4 раза.123 Улучшение трофики тканей области шеи.30.И.П. стоя, руки на поясе. Сгибание головы и возвращение в И.П.Темп медленный, амплитуда ограничена. Повторить 3-4 раза. Улучшение кровоснабжения корешков и улучшение трофики области шеи и верхних конечностей.31.И.П. стоя, ноги вместе, руки вдоль туловища. Одновременно согнуть правую ногу в коленном и тазобедренном суставах и отвести руки до угла 90о, возвратиться в И.П. То же с левой ноги.Удержание позы 3-5 сек., возвращение рук в И.П. за счет свободного «падения». Повторить 6-8 раз. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.32.И.П. стоя, руки на поясе, ноги на ширине плеч Наклон туловища вправо, возвращение в И.П.; наклон туловища влево, возвращение в И.П.Темп средний, быстрый. Повторить 4-6 раз в каждую сторону. Расслабление мышц плечевого пояса и верхних конечностей.33.И.П. стоя, руки на поясе. Полное дыхание.Повторить 3-4 раза. Усиление кровоснабжения корешков шейного отдела спинного мозга.34.И.П. стоя, в руках мяч. Удар мясом об пол с одновременным поворотом на 360 градусов; ловля мяча.Сильный удар мячом, поворот в быстром темпе. Повторить 6-8 раз. Расслабление мышц плечевого пояса и верхних конечностей.35.И.П. стоя, руки вдоль туловища. Ходьба с отведением рук и их свободным падением в течение 30-40 сек.Дыхание произвольное, постепенное замедление ходьбы.Заключительная часть Снижение нагрузки, расслабление мышц шеи, плечевого пояса и верхних конечностей.36.И.П. сидя на гимнастической скамье с опорой для головы и спины, руки на бедрах. Произвольное дыхание в течение 45 сек. - 1 минуты.- То же.37.И.П. стоя, руки на поясе. Подъем на носки, возвращение в И.П.При подъеме на носки - вдох. Повторить 3-4 раза. То же.38.И.П. стоя, руки на поясе. Ходьба с заданием в течение 1 ½ - 2 минуты.Темп медленный.

  • 11555. Острый инфаркт миокарда. Лечение на догоспитальном этапе
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Уменьшение работы сердца и потребности миокарда в кислороде кроме полноценного обезболивания обеспечивается применением нитратов, бета-адреноблокаторов и магния сульфата. Внутривенное введение нитратов при остром инфаркте миокарда способствует купированию болевого синдрома, гемодинамической разгрузке левого желудочка, снижает АД. Растворы нитратов для внутривенного введения готовят ex tempore: каждые 10 миллиграмм нитроглицерина (например, 10 мл 0,1 % раствора в виде препарата перлинганит) или изосорбида динитрата (например, 10 мл 0,1 % раствора в виде препарата изокет) разводят в 100 мл физиологического раствора (20 мг препарата в 200 мл физиологического раствора и т.д.); таким образом 1 мл приготовленного раствора содержит 100 мкг препарата. Нитраты вводят капельно под постоянным контролем АД и ЧСС с начальной скоростью 25 мкг/мин и последующим увеличением скорости на 10 мкг/мин каждые 5 минут до достижения желаемого эффекта или максимальной скорости введения 400 мкг/мин. Обычно эффект достигается при скорости инфузии 50-100 мкг/мин. При отсутствии дозатора приготовленный раствор, содержащий в 1 мл 100 мкг нитрата, вводят при тщательном контроле (см. выше) с начальной скоростью 5 капель в минуту, которая при условии стабильной гемодинамики и сохранения болевого синдрома может быть постепенно увеличена вплоть до максимальной скорости 30 капель в минуту. Введение нитратов проводится как линейными, так и специализированными бригадами СиНМП и продолжается в стационаре. Продолжительность внутривенного введения нитратов 24 ч и более; за 2-3 ч до окончания инфузии дается первая доза нитратов внутрь. Передозировка нитратов, вызывающая падение сердечного выброса и снижение САД ниже 80 мм рт. ст., может приводить к ухудшению коронарной перфузии и к увеличению размеров инфаркта миокарда. Б). Внутривенное введение бета-адреноблокаторов так же как и применение нитратов способствует купированию болевого синдрома. Ослабляя симпатические влияния на сердце (эти влияния усилены в первые 48 ч инфаркта миокарда вследствие как самого заболевания так и в качестве реакции на боль) и снижая потребность миокарда в кислороде, они способствуют уменьшению размеров инфаркта миокарда, подавляют желудочковые аритмии, уменьшают риск разрыва миокарда и повышают таким образом выживаемость пациентов. Очень важно, что согласно экспериментальным данным бета-адреноблокаторы позволяют отсрочить гибель ишимизированных кардиомиоцитов (они увеличивают время, в течение которого эффективна реперфузионная терапия). При отсутствии противопоказаний бета-адреноблокаторы назначаются всем больным острым инфарктом миокарда. На догоспитальном этапе показаниями к их внутривенному введению служат для линейной бригады соответствующие нарушения ритма, а для специализированной упорный болевой синдром, тахикардия, артериальная гипертензия. В первые часы заболевания показано дробное внутривенное введение пропранолола (обзидана) по 1 мг в минуту под контролем АД и ЭКГ до достижения ЧСС 55-60 в минуту или до общей дозы 0,1 мг на кг массы тела пациента. При брадикардии, признаках сердечной недостаточности, AV-блокаде и снижении САД менее 100 мм рт. ст. пропранолол не назначается, а при развитии указанных изменений на фоне его применения введение препарата прекращается.

  • 11556. Осушка газа методом абсорбции
    Химия

    Следует отметить, что в растворе этиленгликоля содержится много механических примесей, включающих свыше 70 % (масс.) железа. Для обеспечения нормальной работы форсунок необходимо систематически очищать фильтр, иначе происходит быстрое засорение форсунок. Разделение раствора этиленгликоля и конденсата, подогретого в отстойнике трехфазного сепаратора до 15-20°С, происходит успешно. На газоперерабатывающих заводах, работающих по схеме низкотемпературной конденсации, при охлаждении газа до более низких температур, например на одном из заводов США, в теплообменники подают метанол. Схема установки такова. Газ, содержащий 85 % (об.) метана, 10 % (об.) этана и 5 % (об.) диоксида углерода при давлении 3,8 МПа охлаждается в трех теплообменниках. В первый теплообменник, где газ охлаждается до -43 °С, подается 95 %-й метанол. Насыщенный влагой 94 %-й метанол отделяется от газа в сепараторе и подается во второй теплообменник, где газ охлаждается до -53 вС. После сепарации метанол подается в третий теплообменник, где газ охлаждается до-13 °С. Обводненный метанол направляется на регенерацию. Удельный расход метанола составляет 1,56 кг на 1000 м3 газа. Поскольку метанол извлекает значительное количество диоксида углерода, соответственно уменьшается мощность установки по очистке товарного этана.

  • 11557. Осуществление административного надзора
    Юриспруденция, право, государство

    Конституция РФ (ст. ст. 21 - 25, 31, 39 и другие), Уголовно-процессуальный кодекс РФ (ст. ст. 40, 40.1, 151 и другие), Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях (ст. ст. 12.25, 12.26, 19.3, 19.13, 23.3 и другие), Гражданский кодекс РФ (ст. ст. 227 - 230 и другие); Федеральные законы: от 25 декабря 2008 года № 273-ФЗ «О противодействии коррупции» (ст. ст. 8, 9 и другие), от 10 июня 2008 года № 76-ФЗ «Об общественном контроле за обеспечением прав человека в местах принудительного содержания и о содействии лицам, находящимся в местах принудительного содержания» (ст. 6 и другие), от 4 апреля 2005 года № 32-ФЗ «Об Общественной палате Российской Федерации» (ст. 2), от 27 июля 2004 года № 79-ФЗ «О государственной гражданской службе Российской Федерации» (ст. ст. 17, 18 и 20), от 25 апреля 2002 года № 40-ФЗ «Об обязательном страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств» (ст. 32), от 28 марта 1998 года № 52-ФЗ «Об обязательном государственном страховании жизни и здоровья военнослужащих, граждан, призванных на военные сборы, лиц рядового и начальствующего состава органов внутренних дел Российской Федерации, Государственной противопожарной службы, органов по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, сотрудников учреждений и органов уголовно-исполнительной системы», от 13 декабря 1996 года № 150-ФЗ «Об оружии» (ст. 28 и др.), от 12 августа 1995 года № 144-ФЗ «Об оперативно-розыскной деятельности» ; Закон РФ от 2 июля 1992 года № 3185-1 «О психиатрической помощи и гарантиях прав граждан при ее оказании» (ч. 3 ст. 30) и некоторые другие законы.

  • 11558. Осуществление гражданских прав и исполнение обязанностей
    Юриспруденция, право, государство

    Присуждение к исполнению обязанности в натуре, нередко именуемое в литературе еще реальным исполнением, как самостоятельный способ защиты гражданских прав характеризуется тем, что нарушитель по требованию потерпевшего должен реально выполнить те действия, которые он обязан совершить в силу обязательства, связывающего стороны. Исполнение обязанности в натуре обычно противопоставляется выплате денежной компенсации. Лишь в тех случаях, когда реальное исполнение стало объективно невозможным либо нежелательным для потерпевшего, данный способ должен быть заменен иным средством защиты по выбору потерпевшего. Возмещение убытков и взыскание неустойки представляют собой наиболее распространенные способы защиты гражданских прав и охраняемых законом интересов, которые применяются в сфере как договорных, так и внедоговорных отношений. В отличие от возмещения вреда в натуре, например, путем предоставления должником кредитору вещи того же рода и качества, в данном случае имущественный интерес потерпевшего удовлетворяется за счет денежной компенсации понесенных им имущественных потерь. При этом такая компенсация может быть либо прямо увязана с размером причиненного вреда (возмещение убытков), либо связана с ними лишь косвенным образом или вообще независима от него (взыскание неустойки). Основной формой компенсации причиненного потерпевшему ущерба является возмещение убытков; взыскание неустойки (штрафа) производится в случаях, прямо предусмотренных законом или договором. В соответствии с п. 2 ст. 15 ГК РФ под убытками понимаются расходы, которые лицо, чье право нарушено, произвело или должно будет произвести для восстановления нарушенного права: утрата или повреждение его имущества (реальный ущерб), а также неполученные доходы, которые это лицо получило бы при обычных условиях гражданского оборота, если бы его право не было нарушено (упущенная выгода).

  • 11559. Осуществление и защита родительских прав по семейному законодательству Российской Федерации: вопросы теории и практики
    Юриспруденция, право, государство

    Гораздо сложнее решить вопрос о законности усыновления ребенка без согласия его родителя, если его местонахождение в момент решения вопроса об усыновлении ребенка не было известно, однако он не был признан судом безвестно отсутствующим. При таких обстоятельствах возможны всякого рода ошибки и злоупотребления. К примеру, заинтересованные в усыновлении лица могут заявить о неизвестности местонахождения родителя, заведомо зная, где он фактически находится. Может быть и противоположное решение: заинтересованное лицо заявит, что родитель не участвует в воспитании ребенка без уважительных причин, и т.п. Чтобы исключить подобные случаи, а также в целях повышения уровня гарантированности беспрепятственного осуществления родителями своих родительских прав, в том числе права давать согласие на усыновление ребенка, необходимо внести в ст. 130 СК РФ изменения и предусмотреть, что усыновление может быть произведено без согласия родителя лишь в случае признания его в установленном порядке безвестно отсутствующим, а не в любом случае при неизвестности его местонахождения.

  • 11560. Осуществление и способы защиты гражданских прав
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. - М.: Издательство "Статут", 1998.
    2. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. М., 1976. С. 85.
    3. Бутнев В.В. К понятию механизма защиты субъективных прав // Субъективное право: Проблемы осуществления и защиты. Владивосток, 1989.
    4. Власова А.В. Структура субъективного гражданского права. Ярославль, 1998.
    5. Гражданское право. Часть первая: Учебник / Отв. ред. В.П. Мозолин, А.И. Масляев. - М.: Юристъ, 2005.
    6. Гражданское право: В 2 т. Том I.: Учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство БЕК, 2003.
    7. Гражданское право: учеб.: в 3 т. Т. 1. - 6-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006.
    8. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав/В кн.: Осуществление и защита гражданских прав. М., 2000.
    9. Гривков О.Д. Соглашение об удержании как способ обеспечения гражданско-правовых обязательств// Адвокат, №11, ноябрь 2002.
    10. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ части первой (постатейный). Изд. 2-е, испр. и доп. / Отв. ред. О.Н. Садиков М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА- М, 2003.
    11. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ. Часть первая / Под ред.Т.Е. Абовой и А.Ю. Кабалкина - М.: Юрайт-Издат, 2004.
    12. Комментарий к Конституции РФ / Общ. ред. Ю.В. Кудрявцева. М.:, 1996.
    13. Кораблева М.С. Гражданско-правовые способы защиты прав предпринимателей: Автореф. дис.... к. ю. н. М., 2002.
    14. Кораблева М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты // В кн.: Актуальные проблемы гражданского прав / Под ред. М.И. Брагинского. М.: 1998.
    15. Красавчиков О.А. Ответственность, меры зашиты и санкции в советском гражданском праве//Сборник ученых трудов. Вып. №39. Свердловск, 1975. С. 11-12.
    16. Кузнецова Л. Некоторые вопросы признания права как способа защиты гражданских прав // Право и экономика, №11, ноябрь 2004.
    17. Научно-практический комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / Под ред. В.П. Мозолина и М.Н. Малеиной. М.: Норма, 2004.
    18. Новак Д. Самозащите права не место в статье 12 ГК РФ? // "эж-ЮРИСТ", №30, июль 2003.
    19. Обушенко Л.А. Самозащита как форма защиты права частной собственности. //Законодательство. 1999. №2. С. 3033.
    20. Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М., 2003.
    21. Свердлык Г.А. Страунинг Э.Л. Защита и самозащита гражданских прав: Учеб. пособие. М., 2002.
    22. Эрделевский А.М. Самозащита гражданских прав // Юридический мир. 1998. №8.