ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Вступ
Поява та розвиток романського стилю в архСЦтектурСЦ захСЦднословянських краiн тiсним образом повязанСЦ з СЦсторСЦСФю, соцСЦально-економСЦчними умовами, якСЦ вСЦдбувалися в людському суспСЦльствСЦ. Цей етап романського розвитку цивiлiзацii знайшов вСЦдображення в памятках архСЦтектури. Вони i в наш час приймають участь у формуваннСЦ архСЦтектурного силуету рiзних мСЦст.
ОбСФкт дослiдження
Памятки архiтектури на захiднословянських землях в романський перiод. В роботСЦ подана iх повна характеристика, розглядаються iх конструктивнСЦ особливостСЦ та проводиться порСЦвняльний аналСЦз.
Предмет дослiдження
Романська архiтектура захiднословянських земель i визначення основних тенденцiй ii розвитку.
Межi дослiдження
Хронологiчнi дослiдження XXIII cтолiття.
Мета дослiдження
Аналiз основних тенденцiй у розвитку романськоi архiтектури у захiднословянських краiнах перiоду середньовiччя.
Завдання дослiдження:
розкрити iсторико-соцiальнi умови розвитку романськоi архiтектури в захiднословянських краiнах перiоду середньовiччя;
прослiдкувати процес розвитку романського стилю;
узагальнення матерСЦалСЦв, щодо особливостей романськоi архСЦтектури та виокремлення конструктивних та декоративних самобутнСЦх рис захСЦднословянських краiн;
вивчення стилСЦстичноi характеристики та порСЦвняльний аналСЦз памяток архСЦтектури захСЦднословянських краiн романського перСЦоду.
Методи дослiдження:
iсторичний та порiвняльний аналiз архiтектури захiднословянських краiн;
iсторiографiчний аналiз науковоi лiтератури (iсторико-культурологiчноi, мистецтвознавчоi);
аналiз памяток архiтектури.
Науково-практична цiннiсть роботи.
Результати роботи, якi отримано в процесi дослiдження, можуть бути використанi:
при подальшому дослiдженнi окремих питань з романськоi архiтектури захiднословянських краiн;
як цiкаве доповнення до вiдповiдних роздiлiв посiбника з iсторii архiтектури;
у викладацькiй дiяльностi у курсi лекцiй з iсторii архiтектури.
Структура курсовоi роботи
Пiдпорядкована розкриттю мети та завдань дослiдження. Обсяг роботи становить 40 сторСЦнок. Текст курсовоi роботи мСЦстить вступ, два роздСЦли, висновки, список використаних джерел (39 найменувань). Додатки включають перелСЦк СЦлюстрацСЦй (38).
1. Романське мистецтво (XIXII ст.)
РЖмперСЦя Карла Великого була не довготривалою, першСЦ симптоми ii розпаду позначилися ще за життя самого СЦмператора. При найближчих же його наступниках цей процес посилився в ще бСЦльшСЦй мСЦрСЦ. До незгод, мСЦжусобиць СЦ безвладдя, що характеризуСФ час царювання сина СЦ внукСЦв Карла, приСФднуються з другоi половини IX столСЦття безперервнСЦ набСЦги арабСЦв, угорцСЦв СЦ особливо грСЦзних норманСЦв. РДвропа вступаСФ в смугу тривалих майже повсюдних СЦ винятково важких бСЦд. Багато монастирСЦв, мСЦста, замки були розоренСЦ, памятники архСЦтектури знищенСЦ, твори образотворчого СЦ прикладного мистецтва розграбованСЦ. ХудожнСФ життя прийшло в занепад. КСЦнець IX СЦ X сторСЦччя СФ найтемнСЦшим перСЦодом в СЦсторСЦi мистецтва захСЦдного середньовСЦччя. Лише в самому кСЦнцСЦ першого тисячолСЦття нашоi ери, коли нормани осСЦли на пСЦвночСЦ ФранцСЦi СЦ небезпека iх набСЦгСЦв минула, ЗахСЦдна РДвропа вступила знову в смугу бСЦльш нормального СЦснування. В бСЦльшостСЦ краiн остаточно оформляються феодальнСЦ вСЦдносини, наступаСФ економСЦчне пожвавлення, а разом з тим СЦ новий пСЦдйом культури. БСЦля 1000 року оновлення мистецтва в ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ стаСФ бСЦльш менш повсюдним. ВСЦдкриваСФться нова його фаза. В мистецтвознавчСЦй лСЦтературСЦ ця фаза, вСЦдповСЦдна часу щонайвищого розвитку феодалСЦзму, одержала назву романського стилю. ТермСЦн цей зявився в XIX столСЦттСЦ, коли були знайденСЦ звязки архСЦтектури XIXII сторСЦч з давньоримською (зокрема, вживання напСЦвциркульних арок СЦ зведень). Виникле по аналогСЦi з термСЦном романськСЦ мови назва романський стиль умовно, бо вСЦдображаСФ лише одну СЦ притому не головну сторону мистецтва даного перСЦоду, проте воно увСЦйшло у загальний вжиток. В основному романський перСЦод припадаСФ на XIXII сторСЦччя, причому XI вСЦк розглядаСФться звичайно як час раннього, а XII вСЦк як час зрСЦлого романського мистецтва. ХронологСЦчнСЦ рамки для окремих краiн СЦ областей РДвропи повнСЦстю, проте, не спСЦвпадають. В РЖталСЦi СЦ НСЦмеччинСЦ панування цього стилю захоплюСФ значну частину XIII столСЦття; навпаки, на пСЦвнСЦчному сходСЦ ФранцСЦi друга половина XII столСЦття належить вже наступному за романським готичному перСЦоду.
ХарактернСЦ для феодалСЦзму панування натурального господарства, нерозвиненСЦсть обмСЦну СЦ самостСЦйнСЦсть окремих феодалСЦв спричинили за собою вСЦдому вСЦдособленСЦсть явищ культури СЦ мистецтва. АрхСЦтектура СЦ мистецтво РДвропи XIXII сторСЦч вСЦдрСЦзняються великою кСЦлькСЦстю СЦ рСЦзноманСЦтнСЦстю локальних шкСЦл. Та все ж мистецтво цСЦСФi пори не позбавлене СФдностСЦ. Саме в цей час вперше виникаСФ загальноСФвропейський стиль, який пСЦдпорядковуСФ собСЦ мСЦсцевСЦ художнСЦ традицСЦi.
РДднСЦсть СФвропейськоi культури XIXII столСЦть обумовлено наявнСЦстю набагато ширших контактСЦв мСЦж рСЦзними областями СЦ краiнами, нСЦж здаСФться на перший погляд. Головна роль в iх здСЦйсненнСЦ первинно випала на долю церкви.
В XIXII столСЦттях церква досягла вершини могутностСЦ. РЗi вплив на духовне життя того часу було безмежне. В ii руках зосереджувалися величезнСЦ матерСЦальнСЦ засоби. Особливо зросло значення монастирСЦв. До початку другого тисячолСЦття чернецтво одержало новСЦ органСЦзацСЦйнСЦ форми.