ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
БСЦльшСЦсть монастирСЦв була звязана в зСФднанСЦ загальним статутом конгрегацСЦi СЦ пСЦдлегла головному монастирю, який визнавав лише владу папи. Так виникли загальноСФвропейськСЦ монастирськСЦ обСФднання, наймогутнСЦше з яких очолювалося в XI столСЦттСЦ бургундським абатством КлюнСЦ.
Церква була головним замовником витворСЦв мистецтва. РЗi величезнСЦ багатства вСЦдкривали перед нею такСЦ широкСЦ можливостСЦ, що змагатися з нею було пСЦд силу хСЦба лише наймогутнСЦшим представникам свСЦтськоi влади. Ведуча роль СЦ в цСЦй областСЦ належала монастирям. РЗх активнСЦсть була настСЦльки велика, що романське мистецтво, принаймнСЦ у ФранцСЦi, АнглСЦi, РЖспанСЦi, НСЦмеччини, може бути названо мистецтвом переважно монастирським. Природно, що широкСЦ загальноСФвропейськСЦ звязки монастирСЦв немало сприяли повсюдному розповсюдженню конструктивних прийомСЦв в архСЦтектурСЦ СЦ нових форм образотворчого мистецтва, що складалися у той час.
Важливим джерелом доходСЦв монастирСЦв СЦ однСЦСФю з основ iх впливу на народ були чудотворнСЦ потужностСЦ СЦ релСЦквСЦi святих. XIXII сторСЦччя були часом щонайвищого пСЦдйому культу святих, що всемСЦрно заохочувався церквою. Колосальний розмах в цей час придбали паломництва до святих мСЦсць СЦ релСЦквСЦй, головними з яких були Палестина, Рим СЦ ПСЦвнСЦчна РЖспанСЦя. До Палестини СЦ Рима привертали легенди про виникнення християнства СЦ перших християнських мученикСЦв, РЖспанСЦя ж стала обСФктом паломництва з IX столСЦття, коли на ii пСЦвнСЦчно-захСЦдному побережжСЦ була вСЦдкрита гробниця апостола Якова Старшого, проголошеного покровителем священноi вСЦйни проти арабСЦв. Шляхи в цСЦ три головнСЦ центри найбСЦльш густо перерСЦзували пСЦвденну ФранцСЦю СЦ РЖталСЦю.
ЗагальновСЦдомо, яку роль зСЦграли паломництва СЦ хрестовСЦ походи що почалися пСЦд кСЦнець XI сторСЦччя до Палестини в розвитку СФвропейськоi економСЦки СЦ торгСЦвлСЦ. Не меншу роль зСЦграли вони СЦ в розвитку культури СЦ мистецтва. Разом СЦз строкатим натовпом паломникСЦв з мСЦста в мСЦсто, з краiни в краiну слСЦдували будСЦвники, живописцСЦ, ремСЦсники. ОбмСЦн досвСЦдом сприяв збагаченню традицСЦй СЦ успСЦхам мистецтва СЦ зумовив ту СФднСЦсть стилю, яка характеризуСФ, не дивлячись на всСЦ мСЦсцевСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, СФвропейську художню культуру XIXII столСЦть.
Основним видом мистецтва в романський перСЦод СФ архСЦтектура. Виняткова роль, що належала у феодальному суспСЦльствСЦ церквСЦ, СЦ величезнСЦ матерСЦальнСЦ засоби, що зосередилися в ii рультуру XIXII столСЦть.
Основним видом мистецтва в романський перСЦод СФ архСЦтектура. Виняткова роль, що належала у феодальному суспСЦльствСЦ церквСЦ, СЦ величезнСЦ матерСЦальнСЦ засоби, що зосередилися в ii руках, привели до того, що романська архСЦтектура СФ переважно церковною. Прийоми СЦ форми ii вплинули СЦ на цивСЦльну архСЦтектуру.
Церковна романська архСЦтектура спиралася на досягнення каролСЦнгського перСЦоду СЦ розвивалася пСЦд сильним впливом залежно вСЦд мСЦсцевих умов античного, сСЦрСЦйського, вСЦзантСЦйського СЦ арабського мистецтва.
Феодальна роздробленСЦсть РДвропи породила безлСЦч локальних шкСЦл, що спираються на мСЦсцевСЦ архСЦтектурнСЦ традицСЦi СЦ залежних вСЦд полСЦтичних СЦ економСЦчних звязкСЦв, наявностСЦ певних будСЦвельних матерСЦалСЦв СЦ т.п. При всСЦй вСЦдмСЦнностСЦ в рСЦшеннСЦ архСЦтектурних задач, цСЦ школи мають багато загального, зокрема в планСЦ СЦ конструкцСЦях будСЦвель, рСЦвно як СЦ в характерСЦ декоративних форм.
Основною архСЦтектурною задачею було створення камяного, здебСЦльшого монастирського храму, що вСЦдповСЦдав вимогам церковноi служби. Головним його типом СФ тип базилСЦки. Але порСЦвнянню з раннСЦми памятниками базилСЦка цього часу значно ускладнена в планСЦ СЦ композицСЦi. До числа новинок вСЦдноситься збСЦльшення схСЦдноi частини храму (хору), призначеноi для духСЦвництва. Ця частина подовжуСФться, одержуСФ, окрСЦм головноi апсиди, ще ряд апсидСЦол, СЦнодСЦ ускладнюСФться все ii планування (частСЦше всього у ФранцСЦi). Поширеною особливСЦстю романських храмСЦв СФ наявнСЦсть розташованих пСЦд хором перекритих зведенням крипт невеликих пСЦдземних примСЦщень, що служили мСЦсцем зберСЦгання релСЦквСЦй, а також що використалися для поховань.
СтСЦни романських будСЦвель вСЦдрСЦзняються великою товщиною СЦ створюють враження потужностСЦ. ВСЦконнСЦ СЦ двернСЦ отвори дуже вузькСЦ. В контурах форм переважають простСЦ вертикальнСЦ СЦ горизонтальнСЦ лСЦнСЦi, так само як СЦ напСЦвциркульнСЦ арки, особливо характернСЦ для романського стилю. Вони застосовуються у вСЦкнах, дверях, аркадах СЦ т.п.
ЗовнСЦшнСЦй вид романського храму чСЦтко виражаСФ особливостСЦ його плану СЦ розчленовування внутрСЦшнього простору. ВсСЦ вСЦдзначенСЦ вище риси придають зовнСЦшньому вигляду храму величавСЦсть, строгСЦсть СЦ, залежно вСЦд декоративних форм, бСЦльшу або меншу суворСЦсть. АналогСЦчне враження проводить СЦ СЦнтерСФр романського храму.
ОсобливостСЦ романськоi архСЦтектури обумовленСЦ в першу чергу вживанням склепСЦнчастих перекриттСЦв СЦ системою
розмСЦщення вСЦконних отворСЦв. В раннСЦх памятниках центральний неф маСФ плоске перекриття, зведення ж зявляються спочатку в криптах СЦ бСЦчних кораблях. З розвитком будСЦвельноi технСЦки зведення одержали поступово всСЦ частини храму.
Романський напСЦвциркульний хрестовий обвСЦд
НайважливСЦшою конструктивною задачею, що встала перед будСЦвниками у звязку з зведенням споруджень, була нейтралСЦзацСЦя iх розпору, тобто в зведеннях горизонтально направлених сил, прагнучих перекинути опори, що утворюються. НайпростСЦше рСЦшення цСЦСФi задачСЦ, максимальне потовщення стСЦн СЦ опор тобто погашення розпору вагою СЦнертноi маси каменя. Частково цим пояснюються масивнСЦсть романських будСЦвель, невелика кСЦлькСЦсть СЦ невеликСЦ розмСЦри iх отворСЦв. Проте, прагнучи бСЦльш економСЦчного рСЦшення, романськСЦ архСЦтектори стали р?/p>