ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
в. Петра.
ВеликСЦ змСЦни в розвитку мистецтва ЧехСЦi СЦ МоравСЦi вСЦдбуваються в XII столСЦттСЦ. В обох землях культовСЦ камянСЦ споруди виникають в самих найвСЦддаленСЦших кутках, зростають королСЦвськСЦ замки; в мСЦстах, в першу чергу в ПразСЦ, зявляються камянСЦ будинки ремСЦсникСЦв, торговцСЦв. Цей процес був викликаний остаточним змСЦцненням феодальних вСЦдносин, бСЦльш менш мирним перСЦодом, змСЦцненням мСЦжнародного авторитету чеськоi держави, а вСЦдповСЦдно СЦ розширенням ii культурних звязкСЦв з бСЦльш розвиненими краiнами пСЦвдня СЦ заходу РДвропи.
ЗмСЦцненню культурних звязкСЦв сприяли чернечСЦ ордени бенедиктинцСЦв, премонстратСЦв, цистерцианцСЦв, иоаннитСЦв СЦ СЦн. Премонстрати СЦ цистерцианцСЦ були органСЦзацСЦями високо централСЦзованими, своСФрСЦдними мСЦжнародними корпорацСЦями. ЯкСЦ змагалися мСЦж собою в пишностСЦ монастирських споруд, вони тим самим сприяли принесенню в чеськСЦ землСЦ кращих досягнень СФвропейськоi архСЦтектури того часу.
В результатСЦ монастирСЦ стають СЦ своСФрСЦдними майстернями, пСЦд впливом яких знаходилося будСЦвництво всСЦСФi округи, а СЦнодСЦ СЦ цСЦлого району краiни. Саме в цей перСЦод рСЦзко зростаСФ кСЦлькСЦсть монастирСЦв. ПершСЦ з них, за винятком Сазавського, заснованСЦ князем або моравськими правителями, з початку ж XII столСЦття росте кСЦлькСЦсть монастирСЦв, засновниками яких були окремСЦ феодали. Якщо до 40-х рокСЦв XII столСЦття в ЧехСЦi СЦ МоравСЦi було одинадцять монастирСЦв, то до кСЦнця XII столСЦття, тобто всього за 60 рокСЦв, виникло 23 нових, з них тСЦльки сСЦм княжих (з 1158 року королСЦвських). Якщо ще в серединСЦ XI столСЦття один з найвиднСЦших князСЦв на чеському тронСЦ БржетСЦслав був вимушений силою державноi влади укрСЦплювати авторитет церкви, то бурхливе зростання кСЦлькостСЦ монастирСЦв в другСЦй половинСЦ XII столСЦття СЦ виникнення густоi мережСЦ приходських церков навкруги них, свСЦдчили про те, що християнство стало пануючою СЦдеологСЦСФю в краiнСЦ.
Завдяки широким мСЦжнародним звязкам романська архСЦтектура ЧехСЦi СЦ МоравСЦi одержуСФ новСЦ СЦмпульси СЦ досягаСФ в другСЦй половинСЦ XII столСЦття щонайвищого рСЦвня, рСЦзноманСЦття форм СЦ зрСЦлостСЦ художньоi концепцСЦi. При цьому в нСЦй можна розрСЦзняти два самостСЦйнСЦ напрями. БСЦльш простий представляСФ базилСЦки бенедиктинок в празькому ГрадСЦ СЦ ТеплСЦцях. РЗх звязуСФ аналогСЦчний план СЦ композицСЦя мас квадратний центральний неф з апсидою СЦ криптою, вСЦдсутнСЦсть трансепту, призматичнСЦ башти по сторонах схСЦдного закСЦнчення бСЦчних нефСЦв. З архСЦтектурних деталей загальними СФ комбСЦнацСЦя аркатурного СЦ зубчатого поясСЦв. Близький до них по композицСЦi комплекс Страговського монастиря в ПразСЦ.
Абсолютно СЦнший напрям представляСФ група монастирських церков в Доксанах СЦ Кладрубах. Для них характернСЦ тесова кладка, складний план СЦ композицСЦя основних мас. Глибоким контрастом СЦз спорудами першоi групи, з iх строгою простотою представляСФться багатство архСЦтектурного декору, невСЦдомого до цього в чеськСЦй архСЦтектурСЦ, спорСЦдненого архСЦтектурному декору ЛомбардСЦi.
ЗовнСЦшнСЦй образ базилСЦки монастиря в Доксанах представляв гармонСЦйне цСЦле. СхСЦдчаста композицСЦя споруди завершувалася баштою. СлСЦпСЦ аркади своiм ритмом звязували зовнСЦшнСЦ стСЦни в горизонтальному напрямСЦ, що було незвичайним в чеськСЦй архСЦтектурСЦ до цього. Вельми складне СЦ пластичне розчленовування порталу. В його профСЦлСЦзацСЦi використанСЦ вали СЦ викружки, в орнаментальних мотивах акант, суцСЦльним шаром покриваючий деталСЦ порталу. В декорСЦ порталу чергували утворюванСЦ грою свСЦтлотСЦнСЦ свСЦтлСЦ СЦ темнСЦ площини з вСЦдповСЦдними свСЦтловими переходами. Таким чином, свСЦтло сполучало в одне цСЦле всСЦ архСЦтектурнСЦ СЦ пластичнСЦ деталСЦ цього порталу. За допомогою напСЦвколон, що покоiлися на головах левСЦв, портал був сполучений СЦз стСЦною СЦ в той же час видСЦлявся як самостСЦйне цСЦле не тСЦльки в стСЦнСЦ, але СЦ в аркадСЦ.
В СЦнтерСФрСЦ окремСЦ елементи споруди були сполученСЦ в досконалу просторову систему, в горизонтальному напрямСЦ ритмом стовпСЦв, а у вертикальному iх розчленовуванням СЦ зведеннями. ВСЦконнСЦ наличники влаштованСЦ близько до зовнСЦшньоi площини стСЦни СЦ так витончено маскованСЦ тонкими профСЦлями, що товща стСЦни зовсСЦм не вСЦдчуваСФться. СвСЦтло, проникаюче через вСЦкна, також полегшуСФ стСЦну, оптично пСЦдсилюСФ виразнСЦсть, взаСФмний звязок СЦ пластичнСЦсть окремих частин СЦнтерСФру. В результатСЦ внутрСЦшнСЦй простСЦр храму, пронизаний свСЦтлом СЦ наповнений ритмом багатьох вертикальних СЦ горизонтальних лСЦнСЦй, вже не здаСФться щСЦлиною, здавленою монолСЦтом стСЦн.
Використовування слСЦпих аркад, деякСЦ риси планування, композицСЦя порталу, його пластичнСЦ деталСЦ, у тому числСЦ мотив левових голСЦв, говорять про пСЦвнСЦчноСЦталСЦйську орСЦСФнтацСЦю будСЦвникСЦв базилСЦки в Доксанах. ОкремСЦ деталСЦ ii, головним чином слСЦпСЦ аркади, знайшли в подальший перСЦод широке вживання в нарядно декорованих однонефных храмах доксанськоi групи. До них вСЦдносяться храми в ЦитовСЦ, Голубках (ротонда), Костомлатах пСЦд РжСЦпом, Дештне, а також базилСЦка в ПросСЦцСЦ (Прага). ВсСЦ вони виникли в першСЦ десятирСЦччя XIII столСЦття.
В бСЦльшостСЦ перерахованих храмСЦв слСЦпСЦ аркади розчленовували тСЦльки стСЦни апсид, в ЦитовСЦ СЦ стСЦни нефа. В окремих спорудах цСЦ аркади значно рСЦзняться деталями, що свСЦдчить про багатий досвСЦд будСЦвникСЦв, так вСЦльно оперуючих цим мотивом. Доксан-ська група памятникСЦв в ЦентральнСЦй ЧехСЦi була найвиразнСЦшим явищем чеськоi архСЦтектурноi школи початку XIII столСЦття. ПодСЦбна СФднСЦсть романських споруд тут бСЦльше не зустрСЦчаСФться.
Великий СЦнтерес представляСФ також базилСЦка бенедиктинського монастиря в ?/p>