ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?руди збереглися до теперСЦшнього часу як сакристСЦ бСЦльш пСЦзнСЦ храми у ВисокСЦй у КутнСЦй ГорСЦ, в ДобржСЦхове у Планян, у Вранове у Бенешова, в церквСЦ св. ЙСЦржСЦ в Пльзне-ДоубравцСЦ. ПодСЦбнСЦ церкви будувалися в цей час як в ЗахСЦднСЦй, так СЦ в ПСЦвденнСЦй и ПСЦвденно-схСЦднСЦй РДвропСЦ. Можливо, що в даному iх типСЦ бСЦльш сильно вСЦдчувалися СЦмпульси СЦз заходу.
Таким чином, до останньоi четвертСЦ X столСЦття на територСЦi ЧехСЦi в культовСЦй архСЦтектурСЦ були представлено три основнСЦ типи споруд базилСЦка, однонефний храм СЦ ротонда. НайстародавнСЦшими СЦ найпоширенСЦшими були ротонди. Походження всСЦх цих форм храмСЦв повязано було як з Великою МоравСЦСФю СЦ АдрСЦатикою, так СЦ з заходом, що виходило з полСЦтичного положення ЧехСЦi в цей перСЦод. Але переважав все ж таки перший напрям. СитуацСЦя поступово мСЦняСФться в останнСЦй четвертСЦ X столСЦття. В державСЦ ПржемисловСЦчей в цей перСЦод посилюСФться вплив сусСЦдньоi нСЦмецькоi культурноi сфери. В ПразСЦ було встановлено СФпископство, а перший празький СФпископ був родом з СаксонСЦi. Велику роль зСЦграли тСЦснСЦ полСЦтичнСЦ звязки чеськоi ранньофеодальноi держави з Священною римською СЦмперСЦСФю нСЦмецькоi нацСЦi.
В цю епоху безпосереднСЦй сусСЦд ЧехСЦi СаксонСЦя стаСФ полСЦтичним СЦ культурним центром НСЦмеччини, а на СЦмператорському престолСЦ змСЦцнюСФться саксонська династСЦя ОттонСЦв. Сама ЧехСЦя переживала в цей перСЦод полСЦтичну кризу, в краiнСЦ завершувався процес полСЦтичноi консолСЦдацСЦi СЦ остаточного твердження ПржемисловСЦчей на празькому престолСЦ. Боротьба ж мСЦж самими ПржемисловСЦчами дозволяла нСЦмецьким СЦмператорам пСЦд прикриттям полСЦтичноi доктрини унСЦверсалСЦзму постСЦйно втручатися у внутрСЦшнСЦ справи ЧехСЦi. Проте нСЦмецьким СЦмператорам не вдалося перетворити ЧехСЦю на свою провСЦнцСЦю, а васальна залежнСЦсть, яку вимушенСЦ час вСЦд часу визнавати чеськСЦ князСЦ по вСЦдношенню до Священноi римськоi СЦмперСЦi нСЦмецькоi нацСЦi, була чисто формальною. В результатСЦ в X столСЦттСЦ була встановлена мСЦцна основа самостСЦйного полСЦтичного розвитку чеськоi держави.
Вплив оттонСЦвського мистецтва в ЧехСЦi виявився тСЦльки в придворному княжому середовищСЦ. НовСЦ принципи в архСЦтектурСЦ, монументальнСЦсть СЦ простота форм, геометрична чСЦткСЦсть обСФмСЦв СЦ закСЦнченСЦсть пропорцСЦй проступили в рСЦзних спорудах, таких, як базилСЦки св. ЙСЦржСЦ СЦ св. ВСЦта в празькому ГрадСЦ, св. ВавржСЦнця у ВишеградСЦ, св. Вацлава в СтарСЦй БолеславСЦ. Загальною схожСЦстю всСЦх базилСЦк останньоi четвертСЦ X СЦ початок XI столСЦття було iх складне планування, СЦндивСЦдуалСЦзацСЦя ж виявилася бСЦльше в рСЦшеннСЦ внутрСЦшнього простору. В архСЦтектурСЦ чеських базилСЦк можна спостерСЦгати СЦ СЦншСЦ досягнення оттонСЦвскоi архСЦтектури. Так, вже в останнСЦй четвертСЦ X столСЦття в базилСЦцСЦ св. ЙСЦржСЦ ми зустрСЦчаСФмо загальне вертикальне положення, фасад з двома баштами, хори в бСЦчних нефах. В базилСЦцСЦ св. ВавржСЦнца у ВишеградСЦ зявляСФться трансепт на сходСЦ СЦ башта на середохрестСЦ. ЗовнСЦшнСЦ стСЦни базилСЦк були нерозчленованими, гладСЦнь iх порушувалася тСЦльки вСЦкнами СЦ порталами. ВнутрСЦшнСЦй простСЦр, роздСЦлений аркадами на простих стовпах, замкнуте масою надзвичайно важких стСЦн, здавалося вирубаним в монолСЦтСЦ. Це враження посилювалося вСЦдсутнСЦстю достатнього освСЦтлення, внаслСЦдок чого нижня частина базилСЦки тонула в напСЦвтемрявСЦ. ВидСЦлялася тСЦльки головна апсида, освСЦтлена, як правило, декСЦлькома вСЦкнами. Таким чином, будСЦвничСЦ досить скупими засобами досягали СФдностСЦ зовнСЦшнього СЦ внутрСЦшнього образу храму.
В ЧехСЦi продовжуСФ розвиватися СЦ мСЦсцевий напрям в культовСЦй архСЦтектурСЦ, що став в цей час вже чисто чеською традицСЦСФю. Йдеться про ротонди. В кСЦнцСЦ X СЦ початку XI столСЦття вСЦдбуваСФться зСФднання ротонди з баштою, складовою частиною якоi були хори. Ротонди продовжували будувати, очевидно, зважаючи на простоту iх форми, а також СЦ тому, що ротонда, побудована князем Вацлавом в празькому ГрадСЦ, стала у звязку з його канонСЦзацСЦСФю СЦдейним символом феодальноi влади.
До цього перСЦоду вСЦдносяться ротонда св. Петра в замку в ПльзнСЦ (зараз Старий Пльзенець) СЦ ротонда св. ЛонгСЦна в ПразСЦ. Перша нСЦчим не вСЦдрСЦзнялася вСЦд найдавнСЦших чеських ротонд, вона продовжувала традицСЦю великоморавськоi архСЦтектури. Новим елементом ротонди св. ЛонгСЦна, побудованоi в кСЦнцСЦ XI столСЦття, був лСЦхтар, що завершував конСЦчний дах. Тут вперше у ротонд зустрСЦчаСФться профСЦльований портал. Решта споруд цього типу, вСЦдомих за письмовими джерелами, не збереглася.
З остаточним затвердженням християнства в ЧехСЦi СЦ розповсюдженням його углиб кСЦлькСЦсть храмСЦв, що будувалися в замках князСЦв, стаСФ недостатньою. Тому протягом XI столСЦття ЧехСЦя покриваСФться мережею невеликих однонефных церков з апсидою, широким прямокутним нефом СЦ вузькою призматичною баштою на заходСЦ. Феодали будували iх вже в своiх селах СЦ маСФтках. ЦСЦ церкви зберСЦгали, таким чином, подвСЦйну функцСЦю сСЦльського храму для потреб населення СЦ приватного храму феодала. Останньому призначалося особливе, пСЦднесене мСЦсце на хорах, куди вСЦн потрапляв по переходу прямо з свого палацу.
В XI столСЦттСЦ набуваСФ вже певну закСЦнченСЦсть СЦ панорама празького Граду. МасивнСЦ камянСЦ стСЦни, вертикальна домСЦнанта башт базилСЦки св. ВСЦта СЦ монастирського храму св. ЙСЦржСЦ в поСФднаннСЦ з бСЦльш низькими масами княжого СЦ СФпископського палацСЦв виразно завершували силует Граду.
З Градом сперечався розташований пСЦвденнСЦше, на скелястому уступСЦ над "тавою, Вишеград, також княжа резиденцСЦя. В кСЦнцСЦ XI столСЦття вСЦн був оточений камяними стСЦнами, а в силуетСЦ його домСЦнували башти базилСЦк св. ВавржСЦнца СЦ с