ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
СЦтелей накладенСЦ рСЦзнСЦ композицСЦi геометричного СЦ фигуративного орнаменту. Всього лише в однСЦСФi колони стовбур залишився гладким, в СЦнших же вражаСФ багатство мотивСЦв декору.
В цьому рСЦзноманСЦтному багатствСЦ мотивСЦв, орнаментальних СЦ скульптурно-рельСФфних форм явно видна наступна, вже остання фаза романського стилю. Пошуки декоративних ефектСЦв, деякий манеризм СЦ майже барочна пишнота характеризують споруди, такСЦ, як, наприклад, в Стшельно, вСЦдрСЦзняються вСЦртуозною майстернСЦстю рСЦзьблення по каменю. В наступаючому XIII столСЦттСЦ разом з цим напрямом зявляться новСЦ, СЦнодСЦ дСЦаметрально протилежнСЦ тенденцСЦi. СпСЦвСЦснування рСЦзних напрямСЦв зявиться результатом надзвичайно складноi обстановки в свСЦтСЦ, у тому числСЦ СЦ в ПольщСЦ, що знаходилася в самому центрСЦ важливих змСЦн.
Висновки
Становлення та розвиток романськоi культовоi архСЦтектури ЧехСЦi нерозривно повязанСЦ СЦз соцСЦально-економСЦчними умовами краiни в перСЦод середньовСЦччя. Чеське королСЦвство входило до складу Священноi Римськоi СЦмперСЦi, що сприяло затвердженню в ньому католицтва СЦ проникненню германських колонСЦстСЦв, ремСЦсникСЦв, промисловцСЦв СЦ купцСЦв.
ПершСЦ елементи романського стилю зявилися в чешськСЦй культовСЦй архСЦтектурСЦ приблизно Xст. Зявляються новСЦ елементи, характернСЦ для романського стилю.
ХарактернСЦ для феодалСЦзму панування натурального господарства, нерозвиненСЦсть обмСЦну СЦ самостСЦйнСЦсть окремих феодалСЦв спричинили за собою вСЦдому вСЦдособленСЦсть явищ культури СЦ мистецтва. АрхСЦтектура СЦ мистецтво РДвропи XXII сторСЦч вСЦдрСЦзняються великою кСЦлькСЦстю СЦ рСЦзноманСЦтнСЦстю локальних шкСЦл. Та все ж мистецтво цСЦСФi пори не позбавлене СФдностСЦ. Саме в цей час вперше виникаСФ загальноСФвропейський стиль, який пСЦдпорядковуСФ собСЦ мСЦсцевСЦ художнСЦ традицСЦi.
РДднСЦсть СФвропейськоi культури XIXII столСЦть обумовлено наявнСЦстю набагато ширших контактСЦв мСЦж рСЦзними областями СЦ краiнами, нСЦж здаСФться на перший погляд. Головна роль в iх здСЦйсненнСЦ первинно випала на долю церкви.
НайважливСЦшою конструктивною задачею, що встала перед будСЦвниками у звязку з зведенням споруджень, була нейтралСЦзацСЦя iх розпору, тобто в зведеннях горизонтально направлених сил, прагнучих перекинути опори, що утворюються. НайпростСЦше рСЦшення цСЦСФi задачСЦ, максимальне потовщення стСЦн СЦ опор тобто погашення розпору вагою СЦнертноi маси каменя. Частково цим пояснюються масивнСЦсть романських будСЦвель, невелика кСЦлькСЦсть СЦ невеликСЦ розмСЦри iх отворСЦв. Проте, прагнучи бСЦльш економСЦчного рСЦшення, романськСЦ архСЦтектори стали розробляти конструкцСЦi, в яких нейтралСЦзацСЦя розпору досягалася за рахунок взаСФмодСЦi врСЦвноважуючи один одного сил. (Важливим кроком в цьому напрямСЦ було створення хрестових зведень, утворених перетином двох вСЦдрСЦзкСЦв напСЦвциркульних зведень рСЦвного радСЦусу, що перехрещуються пСЦд прямим кутом.
Список лСЦтератури
1. АрхСЦтектура БолгарСЦi. СофСЦя, 1978, 381с.
2. АрхСЦтектурний спадок БолгарСЦi. СофСЦя, 1988, 500с.
3. ГартманК.О. РЖсторСЦя архСЦтектури. М., 1936, Т. 1,2, 780с.
4. Двожах М. Нариси з мистецтва средньовСЦччя. М., 1934, 485с.
5. Загальна СЦсторСЦя архСЦтектури. ПСЦдручник. В 2-х томах. М., 1958, 523с.
6. Загальна СЦсторСЦя архСЦтектури. В 12-ти томах. (ред. редколегСЦя Н.В.Баранов) М., 1958, 824с.
7. Олена Флорева. Старата церква в Добърско. СофСЦя, 1978, 455с.
8. ЛабовВ. АрхСЦтектура СофСЦi. СофСЦя, 1979, 397с.
9. Маца РЖ. АрхСЦтектура Чехословаччини. М., 1959, 489с.
10. МолеваН.М. Варшава. М., 1973, 511с.
11. Поп РЖ.РЖ. Мистецтво ЧехСЦi та МоравСЦi РЖХ початок ХVРЖ столСЦття. М., 1978, 645с.
12. Памятники архСЦтектури (альбом). СклавД. АркСЦн СЦ Н.Брунов. М., 1935, 561с.
13. ТяжеловВ.Н. Мала СЦсторСЦя мистецтв. М., 1981, 475с.
14. Станкевич РД., Богдан Шермер. Гданськ. Варшава, 1965, 387с.
15. Хросцецкий ЮлСЦуш, Анджей Роттермунд. АрхСЦтектурний атлас Варшави. Варшава, 1978, 185с.
16. Areal J. Stare cesky umeny. Praha, 1978, 366с.
17. Architektura v ceskemnarodnim dediktvi, (Red. Z. Wirth). Praha, 1961, 447с.
18. Burian J. Katealrala sv. Vita. Praha, 1980, 369с.
19. Brno v architekture a vytvarnem umenie, 1979, 666с.
20. Bohatec N. Schone Bucher des Mitelalters aus Bohmen. Praha, 1970, 313с.