ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
В»ення зовнСЦшнСЦх стСЦн здвоСФними колонками з вельми специфСЦчними брусками капСЦтелей, якСЦ колись прикрашали СЦ стСЦни плоцького собору. Башта-дзвСЦниця, в центральнСЦй СЦ схСЦднСЦй РДвропСЦ, та, що стоiть, окремо, а тут що знаходиться над середхрестСЦвям, дуже часто зустрСЦчаСФться в долинСЦ Мааса СЦ Шельди. РЖнтерСФр плоцького собору був прикрашений розписами роботи Гунтера, що вСЦдносяться до 1148 року. В центральному порталСЦ навСЦсили знаменитСЦ бронзовСЦ брами, якСЦ в даний час знаходяться в новгородськСЦй СофСЦi. АналСЦз архСЦтектури плоцького собору безперечно доводить, що вирСЦшальну роль в його художньому оздобленнСЦ зСЦграло заступництво СФпископа Олександра з Малонн, який, мабуть, зСЦбрав будСЦвельну артСЦль з своiх спСЦввСЦтчизникСЦв.
ПСЦд заступництвом Олександра велося також будСЦвництво костьолу регулярних канонСЦкСЦв в ЧервСЦньську, закСЦнчене бСЦля 1155 року. Особа покровителя СЦ походження ордена, як припускають, з ЛьСФжа могли б свСЦдчити про те, що архСЦтектура храму носить характер мааськоi архСЦтектури. Але широка поширенСЦсть типа, до якого вСЦдноситься червиньський костьол тринефна з трьома апсидами СЦ кроквяним перекриттям базилСЦка, з фасаду фланкСЦруюча двома баштами, не дозволяСФ визначити, звСЦдки виводиться цей архСЦтектурний тип. Не зясовують справи нСЦ змСЦнна система опор нСЦ чергування стовпСЦв СЦ колон, нСЦ мСЦжбаштовСЦ емпори над притвором, що затуляСФ красивий захСЦдний портал.
Якщо кафедральний собор в Плоцьку в справжньому своСФму виглядСЦ тСЦльки тСЦнь давньоi споруди, то коллегСЦата в ОнатувСЦ, так само, як коллегСЦата в ТумСЦ, не дивлячись на численнСЦ змСЦни, що порушують ii первинний вигляд, СФ одним з памятникСЦв зрСЦлоi романськоi архСЦтектури другоi четвертСЦ XII столСЦття, що добре збереглися. Масив ii захСЦдного фасаду з двома близько поставленими СЦ високо сполученими чотирикутними баштами з горизонтальним розчленовуванням, що акцентуСФ складовСЦ частини, просто, без апсиди пресбитерий, що завершуСФться, розчленований лопатками, СЦ трансепт, що явно видСЦляСФться, в планСЦ триразово повторюючий квадрат пресбитерСЦя, все це вСЦдображаСФ прагнення до мСЦри СЦ норми, що так характерно для зрСЦлоi романськоi архСЦтектури. Первинний задум, по якому хор повинен був замикатися апсидою, був залишений, ймовСЦрно, ще в процесСЦ будСЦвництва, можливо, у звязку з прибуттям новоi артСЦлСЦ будСЦвникСЦв. Ритм близько один до одного розташованих колон в центральному нефСЦ, стрункСЦ пропорцСЦi СЦнтерСФру, первинно критого плоским деревяним перекриттям, вимагають простого завершення стСЦни пресбитерСЦя, розчленованоi трьома невеликими вузькими вСЦкнами з глифами на обидвСЦ сторони.
Рослинний СЦ звСЦриний мотив фриза, що пробСЦгаСФ по серединСЦ захСЦдного фасаду СЦ затСЦнюючи собою портал мСЦжбаштовi прихожоi, що вСЦдкриваСФться трьома аркадами, все це дуже типово для ельзаського кола верхньорейнськоi архСЦтектури середини сторСЦччя. Можна припустити, що архСЦтектор коллегСЦати в ОпатувСЦ знав архСЦтектуру Мурбаха, МармутьСФ (Маурмюнстера) або Лаутенбаха.
3.3 Споруди саксонсько-тюрСЦнгськой орСЦСФнтацСЦi в КраковСЦ, СилезСЦi СЦ великСЦй ПольщСЦ
Не менш СЦнтенсивно, нСЦж з долиною Рейну, розвивалися контакти з центральною СЦ пСЦвнСЦчною РДвропою, де в другСЦй половинСЦ XII столСЦття на чолСЦ художнього життя стояла СаксонСЦя. Першоi серйозноi спорудою, при зведеннСЦ якоi цСЦ звязки зСЦграли важливу ролСЦ, був кафедральний собор Казимира ВСЦдновника на ВавелСЦ. Четверть столСЦття потому, бСЦля 1100 року, в тому ж КраковСЦ всемогутнСЦм воСФводою Сецехом зводиться друга споруда, що свСЦдчить про поширенСЦсть саксонських зразкСЦв. Це була коллегСЦата св. АндрСЦя, поставлена на мСЦсцСЦ бСЦльш раннього костьолу бСЦля пСЦднСЦжжя Вавельського горба в районСЦ Кракова, що називаСФться Окул. Масивний монолСЦт захСЦдного фасаду, зведеного з дрСЦбних брускСЦв вапняку, на значнСЦй висотСЦ що завершуСФться горизонтальною лСЦнСЦСФю односхилого даху, СФ основою двох восьмигранних башт, стрижнСЦ яких полегшенСЦ численними арочними СЦ спареними пСЦд однСЦСФю аркою отворами. Цей фасад граСФ роль ширми, за якою криСФться мСЦнСЦатюрна базилСЦка всього з однСЦСФю парою колон, подовженим пресбитерСЦеСФм, що завершуСФться однСЦСФю апсидою СЦ двома апсидами в кСЦнцСЦ бСЦчних нефСЦв. Над бСЦчними нефами йдуть емпори, а в глибинСЦ захСЦдного масиву, в просторСЦ мСЦж баштами, знаходиться ложа засновника храму. В результатСЦ змСЦни первинного плану в схСЦднСЦй частинСЦ нефа був побудований трансепт. На цСЦй останнСЦй стадСЦi будСЦвництва був зведений також баштовий фасад.
Прототипи споруд цього перСЦоду слСЦд шукати, починаючи з половини XI столСЦття, в перСЦод розквСЦту ГосларСЦ. Тип планування костьолу св. АндрСЦя маСФ свою повну вСЦдповСЦднСЦсть в розташованСЦй бСЦля Гослара спорудСЦ, що належала ченцям ордена св. Августина регулярним канонСЦкам. На пСЦдставСЦ приходського костьолу в ЛьвувкСЦ в СилезСЦi ми можемо судити, що саксонськСЦ споруди, якСЦ на рубежСЦ XI СЦ XII столСЦття служили моделлю для кракСЦвського костела св. АндрСЦя, в першСЦй половинСЦ XIII столСЦття не втрачали своСФi привабливоi сили для провСЦнцСЦйноi СилезСЦi.
В XII столСЦттСЦ вплив саксонськоi культури на Польщу позначався в першу чергу СЦ в суворому стилСЦ будов, призначених для рСЦзних органСЦзацСЦй представникСЦв реформи костьолу. Цьому стилю, що мав певну СЦдейну основу, поклали початок в другСЦй половинСЦ XI столСЦття бенедиктинськСЦ монастирСЦ, що належали хСЦрсауськСЦй конгрегацСЦi.
ОднСЦСФю з найранСЦших СЦ наймонументальнСЦших споруд цього напряму в ПольщСЦ був монастирський костьол бенедиктинського абатства св. ВСЦнцентСЦя на ОлбСЦне у ВроцлавСЦ, СЦ 1139 роцСЦ що знаходився в процесСЦ ?/p>