ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?еталСЦ бСЦльш пластичними СЦ рСЦзноманСЦтними. Аж до кСЦнця XII столСЦття в чеськСЦй архСЦтектурСЦ значним був вплив сусСЦдньоi БаварСЦi (загальний план храмСЦв, розчленовування стСЦн за допомогою простих лСЦзен СЦ аркатурного поясу). Майстри з СаксонСЦi привнесли багато прийомСЦв, зокрема чергування опор аркади (церква св. ЙСЦржСЦ в ПразСЦ, базилСЦка в ТСЦсмСЦце), зСФднання емпор з баштою, пристрСЦй галереi над бСЦчними нефами. Характерно, що СЦмпульси ззовнСЦ сприймалися тСЦльки в тСЦй мСЦрСЦ, яка вСЦдповСЦдала можливостям ii сприйняття в чеському середовищСЦ. Це особливо помСЦтно в чеських памятниках, в яких виявляСФться вплив мистецтва пСЦвнСЦчноi РЖталСЦi.
В кСЦнцСЦ XII початку XIII столСЦття романське мистецтво ЧехСЦi СЦ МоравСЦi вступаСФ в заключний етап свого розвитку. Центральна ЧехСЦя, у тому числСЦ СЦ Прага, до певноi мСЦри втрачаСФ те ведуче значення в пСЦзньороманскСЦй культовСЦй архСЦтектурСЦ. Це мСЦсце зайняли тепер пСЦвденна СЦ пСЦвнСЦчно-захСЦдна ЧехСЦя. ТСЦснСЦ звязки цих областей з нСЦмецькими землями, а через них СЦ з пСЦвнСЦчною РЖталСЦСФю додавали архСЦтектурСЦ цих областей ЧехСЦi СЦнтернацСЦональний характер.
3.Романська архСЦтектура ПольщСЦ в перСЦод з 1039 до 1194 року
В умовах, що змСЦнилися, при виключно обмежених можливостях почав Казимир ВСЦдновник (10391058) важку працю вСЦдновлення краiни. Будучи сином Мешко II СЦ Рихези Лотарингськоi, вСЦн повинен був в перСЦод найважчоi кризи, що привела до повноi деградацСЦi держави, разом з матСЦрю покинути краiну. Повернувся вСЦн за допомогою свого дядька архСЦСФпископа Германа Кельнського. У звязку з величезним спустошенням Великоi ПольщСЦ СЦ зближенням з Киiвською Руссю виявилося необхСЦдним перенести центр другоi польськоi держави. Гньозно втратило характер столицСЦ, поступившись мСЦсцем Кракову. ДвадцятирСЦчний Казимир, особливо на початку свого правлСЦння, був вимушений користуватися допомогою своiх опСЦкунСЦв. ОпСЦка рейнськоi областСЦ захСЦдноi НСЦмеччини мало чим вСЦдрСЦзнялася вСЦд СЦмператорськоi опСЦки. В цей перСЦод в ПольщСЦ спостерСЦгаСФться велика притока нСЦмецького, а можливо СЦ лотарингського духСЦвництва, у тому числСЦ бенедиктинцСЦв, ведуча роль яких в перСЦод до феодальноi роздробленостСЦ звязана, мСЦж СЦншим, СЦз слабкСЦстю мСЦсцевого духСЦвництва. Справу Казимира ВСЦдновника енергСЦйно продовжував його син Болеслав Щедрий. Можна, мабуть, навСЦть вважати, що маючи в розпорядженнСЦ великСЦ можливостСЦ, вСЦн змСЦг бСЦльше зробити для розвитку мистецтва, якого потребував, щоб звеличити свСЦй авторитет, пСЦсля того, як увСЦнчалися успСЦхом його спроби одержати королСЦвську корону. ОцСЦнка розвитку ПольщСЦ до правлСЦння Болеслава Щедрого з погляду полСЦтичноi СЦсторСЦi повнСЦстю спСЦвпадаСФ з оцСЦнкою розвитку мистецтва того часу. Роки правлСЦння великих правителСЦв СЦ зримих успСЦхСЦв краiни були перСЦодами, коли йшло монументальне будСЦвництво СЦ письмовСЦ джерела вСЦдзначають створення прекрасних споруд великого художнього значення. В останнСЦй четвертСЦ XI столСЦття положення рСЦзко мСЦняСФться. ОцСЦнки СЦсторикСЦв СЦ мистецтвознавцСЦв починають розходитися.
ПравлСЦння "адислава Германа, негативно оцСЦнюване всСЦма СЦсториками, починаючи з давнСЦх польських хронСЦк, знаменуСФться, проте, будСЦвництвом прекрасного германСЦвського кафедрального собору на ВавелСЦ. РСЦзко виявилося в цей час зростання незалежностСЦ магнатСЦв, що послаблюСФ центральну владу, привело до пожвавлення будСЦвництва в магнатськСЦй вотчинСЦ. Достатньо перерахувати тСЦльки такСЦ з них, як вСЦдомому Сецехе, що належали, Петру "остовСЦцу, ЯксСЦ, ПрандотСЦ Старшому, щоб стало ясно, якого високого рангу було це будСЦвництво. Таке одностайне засудження часу, що наступило пСЦсля смертСЦ Кривоустого, спровоковано чреватими важкими наслСЦдками роздСЦлом краiни на питомСЦ князСЦвства, лише СЦлюзорно зСФднанСЦ пСЦд владою сеньйора. Ця штучна система джерело слабкостСЦ краiни СЦ маси поразок не перешкодила, проте, справжньому розквСЦту мистецтва в другСЦй половинСЦ XII столСЦття. РоздСЦлення на князСЦвства з iх столицями привело до множення будСЦвельноi СЦнСЦцСЦативи. Майже кожний з питомих князСЦв мав свою резиденцСЦю, невеликий храм, капелу або ж усипальню, протегував монастирям СЦ жертвував на них, надСЦляв храм рСЦзними предметами, повязаними з церковним богослужСЦнням. Це було проявом життСФвостСЦ феодально роздробленоi ПольщСЦ, не дивлячись на ii полСЦтичну слабкСЦсть.
3.1 ВСЦдновлення кафедральних соборСЦв в ПознанСЦ СЦ Гньозно. ДСЦяльнСЦсть бенедиктинцСЦв на кракСЦвських землях СЦ у великСЦй ПольщСЦ, перший кафедральний собор на ВавелСЦ
В ПознанСЦ СЦ Гньозно згорСЦлСЦ кафедральнСЦ собори були, правда, вСЦдбудованСЦ, але зроблено це було дуже економно. В обох випадках були використанСЦ прольоти колишнСЦх стСЦн, застосована найпростСЦша схема тринефноi базилСЦки з колонами, з видСЦленими пресбитерСЦСФм, що завершуСФться апсидою СЦ фланкСЦрованими що вСЦдступили вСЦд лСЦнСЦi схСЦдноi стСЦни апсидами бСЦчних нефСЦв. Загальний розвиток будСЦвельноi технСЦки, що явно виявився в спорудах, споруджених пСЦсля 1000 року, дало про себе знати в ретельному обтСЦсуваннСЦ камСЦння СЦ точнСЦй профСЦлСЦзацСЦi цоколСЦв колон Познанського кафедрального собору. На чотиригранних стовбурах цих колон, звязаних арками, покоiлася тяжкСЦсть масивних стСЦн головного нефа СЦ балочноi крСЦвлСЦ. В Гньозно основи пСЦлястрСЦв, прилеглих до колон з боку головного нефа, свСЦдчать про СЦснування розчленовування, найСЦмовСЦрнСЦше, про наявнСЦсть монументальних арок, що дСЦлять стСЦни головного нефа, як це було в деяких ранньороманських спорудах, наприклад, в кафедральному соборСЦ в СпСЦрСЦ.