ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ладрубах. ПримСЦтний перш за все ii план, що не маСФ аналогСЦi серед монастирських храмСЦв СЦ що зустрСЦчаСФться тСЦльки в монастирях премонстратСЦв СЦ цистерцианцСЦв в АнглСЦi. Церква в планСЦ являСФ собою надмСЦрно подовжену тринефну базилСЦку, завершену з сходу апсидами. БСЦчнСЦ нефи вСЦдСЦлялися вСЦд центрального не аркадами, як завжди в монастирських храмах, а стСЦнами. Незвиклим СФ СЦ зведення башт в захСЦднСЦй частинСЦ бСЦчних нефСЦв. Складна профСЦлСЦзацСЦя лСЦзен СЦ аркатурного пояса дозволяСФ датувати храм першим десятирСЦччям XIII столСЦття.
В XII столСЦттСЦ найпоширенСЦшим типом культових споруд ЧехСЦi СЦ МоравСЦi стали однонефнСЦ сСЦльськСЦ храми. Зважаючи на радикальнСЦ перебудови монументальних монастирських церков в подальший час, саме в сСЦльських храмах можна чСЦтко прослСЦдити основнСЦ тенденцСЦi в чеськСЦй романськСЦй архСЦтектурСЦ. В композицСЦйному вСЦдношеннСЦ цСЦ храми були порСЦвняно простСЦ: широкий прямокутний неф, струнка башта на заходСЦ СЦ напСЦвкругла апсида на сходСЦ. Типовою ознакою сСЦльських церков другоi половини XII столСЦття СФ вертикальна тенденцСЦя iх силуету, пСЦдкреслена не тСЦльки стрункою баштою, але СЦ вСЦдносно високим нефом. При цьому виникають цСЦкавСЦ варСЦанти рСЦшень. В першому з них захСЦдна башта зростаСФ прямо з основного обСФму нефа на захСЦдному фасадСЦ церкви. Це СЦ СФ, власне, прояв процесу художнього спрощення, башта тут зливаСФться СЦз захСЦдними хорами (КойСЦце, РжСЦчани).
В другому варСЦантСЦ прямокутна, а СЦнодСЦ квадратна башта зводиться у всю ширину захСЦдного фасаду (МСЦльовсько, Свойшин). ВарСЦант цей виник, ймовСЦрно, пСЦд впливом архСЦтектури СаксонСЦi. Тринефна базилСЦка в ТСЦсмСЦце кСЦнця XII столСЦття з двома захСЦдними баштами СЦ ритмом опорних стовпСЦв в СЦнтерСФрСЦ свСЦдчить про появу в сСЦльськСЦй мСЦсцевостСЦ СЦ складнСЦших по композицСЦi споруд.
З другоi половини XII столСЦття ускладнюСФться зовнСЦшнСФ розчленовування стСЦн сСЦльських храмСЦв, пять арочок спираються вже на профСЦльованСЦ консолСЦ, разом з аркатурним поясом зявляСФться СЦ зубчатий.
Виключно багато декорованСЦ зовнСЦ стСЦни церкви в селСЦ Якуб у Седлеца в схСЦднСЦй ЧехСЦi. Апсиди тут пожвавлюються слСЦпими аркадами з пСЦлястрами, що спираються на профСЦльований цоколь. ПСЦвденна стСЦна нефа роздСЦлена посерединСЦ аркатурним поясом на два яруси, розчленованСЦ у свою чергу аркадами. В одну з нижнСЦх арок укомпонований портал, в деякСЦ верхнСЦ вСЦкна, в СЦнших же помСЦшанСЦ рельСФфи. Таке розчленовування стСЦни, як вказуСФ чехословацький дослСЦдник А.Мерхаутова, СФ одиничним в краiнах Центральноi РДвропи. Прототип його можна знайти тСЦльки в пСЦвденно-захСЦднСЦй ФранцСЦi, до ЧехСЦi, очевидно, воно було принесено цистерцианцями, монастир яких знаходився неподалеку, в Седлеце.
В цей же перСЦод в культових спорудах ЧехСЦi знаходять широке розповсюдження подвСЦйнСЦ СЦ потрСЦйнСЦ романськСЦ вСЦкна, частСЦше всього прорСЦзаючСЦ стСЦни башт. НадалСЦ увага майстрСЦв була зосереджена на колонцСЦ, що роздСЦляла вСЦкно, ii складовСЦ частини набувають рСЦзнСЦ форми СЦ пишнСЦ орнаментальнСЦ мотиви.
Прагнення до бСЦльшого розчленовування виявляСФться в цей перСЦод СЦ в декоративному оформленнСЦ порталСЦв однонефних храмСЦв СЦ ротонд. Вони як СЦ ранСЦше залишаються в прямокутному обрамленнСЦ, але в другСЦй половинСЦ XII столСЦття зустрСЦчаСФться бСЦльш тонке декорування окремих частин порталу за допомогою валСЦв СЦ облому. Але загалом цСЦкавСЦ портали зустрСЦчаються в цей перСЦод дуже рСЦдко (церква в ЗаборжСЦ над Лабой).
Продовжували розвиватися центричнСЦ культовСЦ споруди. НайцСЦкавСЦшоi з них була чотириапсидна, з центральною призматичною баштою церква РЖвана Хрестителя на ЗабрадлСЦ в ПразСЦ, нинСЦ зруйнована. Новим декоративним мотивом тут були напСЦвколони схСЦдноi апсиди, що впиралися в аркатурний пояс. Продовжують зявлятися СЦ традицСЦйно чеськСЦ культовСЦ споруди ротонди. ДеякСЦ з них в другСЦй половинСЦ XII столСЦття уподСЦбнюються однонефним храмам з хорами шляхом приСФднання до центричного нефа башти, як це видно на прикладСЦ ротонд на горСЦ РжСЦп, в ПржеднСЦ КопанСЦне СЦ Тинеце над Сазавой. Але при цьому ротонди набувають новСЦ риси в зовнСЦшньому оформленнСЦ. Так, апсиди ротонд св. Хреста СЦ св. МартСЦна в ПразСЦ вже декорованСЦ (за прикладом таких споруд, як базилСЦка св. ЙСЦржСЦ в ГрадСЦ) за допомогою лСЦзен СЦ аркатурного пояса. ВСЦкна лСЦхтарСЦв цих ротонд повторювали форму здвоСФних вСЦкон башт базилСЦки.
ВСЦдомостей про будСЦвельну дСЦяльнСЦсть в МоравСЦi немаСФ з часу загибелСЦ древньоморавскоi держави СЦ майже до середини XI столСЦття. РЖ лише починаючи з цим рубежем зявляються повСЦдомлення про культовСЦ споруди в РайградСЦ, Брно, ОломоуцСЦ. Але вони були, ймовСЦрно, ще деревяними. Першими камяними культовими спорудами МоравСЦi пСЦсля ii входження до складу держави ПржемисловСЦчей стають ротонда в Зноймо, базилСЦки в Райграде СЦ ОломоуцСЦ, приходська церква св. Петра СЦ Павла в РжезновСЦцСЦ в околицях Брно. В типологСЦчному вСЦдношеннСЦ стан архСЦтектури МоравСЦi був таким же, як СЦ в ЧехСЦi, СФдина лСЦнСЦя розвитку архСЦтектури в XI початку XII столСЦть ще була вСЦдсутня, характер споруд визначали будСЦвельнСЦ артСЦлСЦ. ПримСЦтна церква в РжезновСЦце. В планСЦ це центрична споруда пСЦвнСЦчноСЦталСЦйського типу з восьмигранною масивною баштою над центральною частиною СФдиний памятник такого типу в чеських землях. З традицСЦйно чеських споруд найбСЦльш примСЦтна ротонда в замку в Зноймо.
Як видно з вищевикладеного, культова архСЦтектура ЧехСЦi СЦ МоравСЦi в XII столСЦттСЦ, розвиваючи мСЦсцевСЦ традицСЦi СЦ творчо використовуючи новСЦтнСЦ досягнення СФвропейського мистецтва, досягла значного рСЦвня. Храми стають складнСЦше в своiй просторовСЦй композицСЦi, будСЦвельнСЦ ?/p>