ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?сля падСЦння держави МоймировичСЦв частина ремСЦсникСЦв СЦ духСЦвництва втекла до ЧехСЦi.
Ротонди в АСФвСЦм ГрадцСЦ СЦ БудчСЦ не вносили нСЦчого принципово нового в будСЦвництво центричних храмСЦв. БСЦльш того, iх подкововиднСЦ апсиди прямо вказують на звязок з великоморавською архСЦтектурою: така форма апсид на заходСЦ не зустрСЦчаСФться або принаймнСЦ дуже рСЦдкСЦсна. Але схожСЦсть мСЦж великоморавьскими СЦ чеськими ротондами полягаСФ не тСЦльки у формСЦ, але й у функцСЦi споруд, як приватних княжих храмСЦв. Цьому не суперечать вСЦдмСЦнностСЦ в будСЦвельнСЦй технСЦцСЦ стародавнСЦх ротонд. Якщо порСЦвняти кладку мСЦкульчицькой двоапсидноi ротонди, кладку (у виглядСЦ нашарування бутового каменя) старомСЦстськоi ротонди з грубо обробленими квадрами, ротонди св. ВСЦта в празькому ГрадСЦ СЦ ротонди в ЛСЦвому ГрадцСЦ, то очевидним стане процес удосконалення будСЦвельноi технСЦки. ПорСЦвняння якнайдавнСЦших споруд ЧехСЦi СЦ МоравСЦi спростовуСФ СЦснуючу ранСЦше тезу про вСЦдсутнСЦсть звязку в областСЦ будСЦвельного мистецтва древньоморавськоi держави СЦ держави ПржемисловСЦчей. КоренСЦ культури останнього бСЦльшСЦсть дослСЦдникСЦв шукали тСЦльки в захСЦдноСФвропейських краiнах, констатуючи при цьому факт, що в ЧехСЦi були сприйнятСЦ тСЦльки спрощенСЦ зразки захСЦдноi культовоi архСЦтектури. АрхеологСЦчнСЦ вСЦдкриття на територСЦi колишньоi Великоi МоравСЦi СЦ ранньосередньовСЦчноi ЧехСЦi спростували цей погляд, пСЦдтвердивши найтСЦснСЦший звязок в стародавнСЦй культурСЦ чеських земель.
Серед раннСЦх чеських ротонд видСЦляСФться ротонда св. ВСЦта, побудована в празькому ГрадСЦ князем Вацлавом в 30-х роках X столСЦття. Вона СЦснувала як княжий храм понад сто рокСЦв СЦ була зруйнована пСЦд час споруди базилСЦки св. ВСЦта в 10601096 роках. РЗi фрагменти дослСЦджувалися пСЦд час археологСЦчних розкопок в 1911, 1913, 1928 СЦ 1931 роках. Ротонда св. ВСЦта була круглою в планСЦ спорудою дСЦаметром 13 метрСЦв, до якоi з чотирьох сторСЦн примикали апсиди шириною 5,53 метри. Перекриття апсид було плоским. В останнСЦй четвертСЦ X столСЦття вона стала СФпископським храмом, в цей перСЦод на мСЦсцСЦ однСЦСФi з апсид була зведена башта з хорами для князя, тут же знаходився вхСЦд в храм СЦ сходи на хори.
В такСЦй формСЦ вона проСЦснувала до 1039 року, коли до Праги були перевезенСЦ з ПольщСЦ останки св. Войтеха, що походив з чеського княжого роду СлавниковСЦчей. Перший поверх башти був перетворений на мавзолей Войтеха, а княжСЦ хори сполученСЦ з пСЦвнСЦчною апсидою; вхСЦдний портал влаштований в стСЦнСЦ нефа мСЦж захСЦдною СЦ пСЦвденною апсидами.
КомпозицСЦя ротонди не випадкова. В нСЦй, як СЦ в ротондах великоморавських, виражена СЦдея домашнього храму феодала, одночасно храм цей СФ символом влади церкви. Чотири апсиди повиннСЦ були, ймовСЦрно, символСЦзувати хрест СЦ владу церкви у всСЦх чотирьох сторонах свСЦту. ВСЦд бСЦльш стародавнСЦх чеських СЦ великоморавських ротонд дана вСЦдрСЦзнялася великим масштабом, кСЦлькСЦстю апсид, а також розчленовуванням стСЦн за допомогою лСЦзен, якСЦ тут вперше зявляються в чеськСЦй архСЦтектурСЦ.
ПропорцСЦi ротонди св. ВСЦта вСЦдповСЦдали космологСЦчним уявленням того часу, згСЦдно яким космос, результат творСЦння бога, був досконалим гармонСЦйним утворенням окремих тСЦл СЦ частин. ОскСЦльки всяка культова споруда розглядалася як образ космосу, то це повинне було вСЦдобразитися перш за все в системСЦ ii пропорцСЦй. ДосконалСЦсть СЦ вСЦчнСЦсть космосу була вСЦдображена в будСЦвельному матерСЦалСЦ ротонди, каменСЦ, ретельно оброблюваному.
Залишки камяноi пСЦдлоги ротонди св. ВСЦта СЦ опис ii внутрСЦшнього убрання говорять про те, що СЦдею космосу повинна була втСЦлювати не тСЦльки композицСЦя храму, але СЦ його СЦнтерСФр. Мозаiчний рослинний мотив, створений за допомогою рСЦчковоi гальки в пСЦдлозСЦ ротонди, повинен був, очевидно, символСЦзувати природу. Золото СЦ срСЦбло в убраннСЦ СЦнтерСФру, випромСЦнюючи сяйво, втСЦлювали мСЦсяць СЦ сонце. ВСЦвтар був добре освСЦтлений зовнСЦшнСЦм свСЦтлом, що проникало крСЦзь три вСЦкна схСЦдноi апсиди. В нефСЦ ж ротонди панувала напСЦвтемрява, уособлення зла, яке, за тодСЦшнСЦми уявленнями, було такою ж логСЦчною ланкою цСЦлого, як СЦ добро. Таким чином, все в цСЦлому в ротондСЦ пСЦдкорялося СФдинСЦй СЦдейнСЦй концепцСЦi, СФдиному задуму дСЦi на вСЦруючого.
Але одне це не даСФ пСЦдстави для висновку про походження даноi форми храму тСЦльки в каролСЦнгськСЦй архСЦтектурСЦ ЗахСЦдноi РДвропи. Вже такСЦ деталСЦ, як лСЦзини, СЦ кладка стСЦн ротонди рядами квадрСЦв говорять про звязок ii з архСЦтектурою ПСЦвденно-схСЦдноi РДвропи. Ротонда св. ВСЦта СФ все ж таки ланкою, хоча СЦ складнСЦшою, СФдиного ланцюга архСЦтектурних традицСЦй, тСЦсно повязаною з бСЦльш стародавнСЦми чеськими спорудами СЦ ротондами Великоi МоравСЦi СЦ з архСЦтектурою АдрСЦатичноi областСЦ.
До СЦншоi групи якнайдавнСЦших культових споруд ЧехСЦi вСЦдносяться однонефнСЦ храми ДСЦви МарСЦi в празькому ГрадСЦ СЦ БудчСЦ, а також церква св. ЙСЦржСЦ в празькому ГрадСЦ найстародавнСЦша чеська базилСЦка. Остання була тринефним храмом, розчленованим трьома парами стовпСЦв. Трьом нефам вСЦдповСЦдали три пСЦдкововиднСЦ апсиди схСЦдного кСЦнця храму, двСЦ бСЦчнСЦ з яких збереглися до теперСЦшнього часу. По своСФму плану базилСЦка св. ЙСЦржСЦ нагадувала храми ПСЦвденно-схСЦдноi РДвропи, ii захСЦдна частина з двома баштами СЦ хорами над бСЦчними нефами свСЦдчила про звязки з Оттоновською НСЦмеччиною.
Другою монументальною спорудою X столСЦття СФ церква в ЛСЦбСЦцСЦ, резиденцСЦi княжого роду СлавниковСЦчей, що внесла в чеське середовище новий архСЦтектурний мотив трансепт з хорами в бСЦчних частинах.
БСЦльш важко визначити походження найдавнСЦших однонефных храмСЦв. ЦСЦ невеликСЦ, досить примСЦтивнСЦ сСЦльськСЦ сп?/p>