ОсобливостСЦ розвитку романськоi архСЦтектури захСЦднословтАЩянських краiн
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?зробляти конструкцСЦi, в яких нейтралСЦзацСЦя розпору досягалася за рахунок взаСФмодСЦi врСЦвноважуючи один одного сил. (Важливим кроком в цьому напрямСЦ було створення хрестових зведень, утворених перетином двох вСЦдрСЦзкСЦв напСЦвциркульних зведень рСЦвного радСЦусу, що перехрещуються пСЦд прямим кутом (мал. 1). Таке зведення робить тиск лише на чотири опорнСЦ крапки, що дозволяСФ значно полегшити стСЦни. До того ж при використаннСЦ ряду примикаючих один до одного хрестових зведень для перекриття подовжнСЦх примСЦщень iх розпСЦр частково нейтралСЦзуСФться за рахунок зустрСЦчного тиску. РоманськСЦ архСЦтектори широко використовували хрестовСЦ зведення напСЦвциркульного перетину. Проте з iх допомогою стали перекривати спочатку лише невеликСЦ прольоти бСЦчнСЦ нефи базилСЦк, крипти, галереi монастирських дворСЦв, тодСЦ як в широких центральних нефах довгий час зберСЦгалася найпростСЦша напСЦвцилСЦндрична форма.
Центральний неф з бСЦчними сполучали аркади. При плоских стелях вони спиралися на колони, що чергувалися СЦз стовпами простого прямокутного перетину. Для величезних важких зведень така форма засад виявилася недостатньою, СЦ останнСЦ були замСЦненСЦ масивними стовпами з виступаючими напСЦвколонами або пСЦлястрами. В романськСЦй архСЦтектурСЦ колона поступово позбавляСФться свого призначення як одне з головних конструктивних елементСЦв, але разом з тим широко застосовуСФться як декоративний елемент в аркадах, порталах, при розчленовуваннСЦ вСЦконних отворСЦв. СлСЦд помСЦтити, що романська колона не знаСФ стСЦйких типСЦв ордерСЦв, надзвичайно рСЦзноманСЦтна по пропорцСЦях СЦ вСЦдрСЦзняСФться множиннСЦстю форм капСЦтелей. В раннСЦй перСЦод була найбСЦльш поширена форма, що наближаСФться до усСЦченоi кулСЦ. В перСЦод зрСЦлостСЦ романського мистецтва виникаСФ особливий вид скульптурноi капСЦтелСЦ.
Серед характерних явищ романськоi церковноi архСЦтектури заслуговують згадки так званСЦ клуатри якСЦ примикали до монастирських церков, прямокутнСЦ в планСЦ двори, по сторонах яких тягнулися галереi з багато декорованими аркадами.
В порСЦвняннСЦ з церковним будСЦвництвом свСЦтська архСЦтектура романського перСЦоду набагато бСЦльш скромна. До цього часу складаСФться тип житла феодала замок. Звичайно вСЦн складався з двору, в центрСЦ якого розташовувалася масивна башта (донжон). Башта ця, що мала декСЦлька поверхСЦв, служила житлом сеньйору СЦ була останнСЦм оплотом у разСЦ облоги. АналогСЦчний характер мали СЦ змСЦцнення мСЦст, що обносилися численними баштами, сполученими з високими камяними стСЦнами. БудСЦвельнСЦ форми вСЦдрСЦзнялися простотою. Лише в окремих випадках спостерСЦгалася турбота про декоративне убрання. Для цього використовувалися форми, виробленСЦ церковною архСЦтектурою. Так прикрашалися СЦмператорськСЦ пфальцСЦ, замки королСЦв СЦ могутнСЦх феодалСЦв, а СЦнодСЦ СЦ багатСЦ мСЦськСЦ будинки (частСЦше всього СФпископськСЦ палаци), тодСЦ як житла рядових городян мали скромнСЦ розмСЦри. ОстаннСЦ складалися звичайно з двох поверхСЦв: нижнСЦй, з аркою, що виходила на вулицю, служив майстернею або лавкою, верхнСЦй же призначався для житла.
Форми романськоi культовоi архСЦтектури, зокрема велика кСЦлькСЦсть дСЦлянок, сприяли розповсюдженню монументального живопису, який переживав розквСЦт вже в XI столСЦттСЦ. В цей же перСЦод спостерСЦгаСФться вСЦдродження камяноi монументальноi скульптури, теж найтСЦснСЦшим чином повязаноi з архСЦтектурою: романська скульптура СЦснуСФ лише у формСЦ рельСФфу, розпластаного на площинСЦ стСЦни або покриваючого поверхню архивольтСЦв СЦ капСЦтелей.
2. Романська архСЦтектура ЧехСЦi СЦ МоравСЦi (XI початок XIII ст.)
Основи чеськоi ранньофеодальноi держави були закладенСЦ в X столСЦттСЦ. У той час вона займала тСЦльки територСЦю власне ЧехСЦi, про долю МоравСЦi до початку XI столСЦття майже нСЦяких достовСЦрних вСЦдомостей немаСФ. Вона, ймовСЦрно, в цей перСЦод входила в сферу впливу угорських кочових племен, а празькСЦ князСЦ ще не володСЦли достатньою силою, щоб розповсюдити свСЦй вплив за межСЦ чеських гСЦр. Але вже в цей чаiехСЦя досягла значних успСЦхСЦв в економСЦчнСЦй СЦ полСЦтичнСЦй областСЦ, недаремно арабський мандрСЦвник X столСЦття РЖбрагСЦм СЦбн Якуб писав, що вона була кращою СЦ найбагатшою краiною на пСЦвночСЦ, а столицю ii, Прагу, назвав бСЦлокамяною.
Десяте столСЦття знаменувало також важливий поворот в культурному життСЦ краiни. ХристиянСЦзацСЦя ii була здСЦйснена мСЦсСЦонерами СЦз заходу, СЦ вСЦдповСЦдно знов виникла держава попала пСЦд вплив культури захСЦдного латинського свСЦту, хоча при княжому дворСЦ в ПразСЦ знаходилися СЦ деякСЦ освСЦченСЦ словянськСЦ дСЦячСЦ, про що свСЦдчать твори древньочеськоi лСЦтератури, що виникли в X столСЦттСЦ СЦ написанСЦ на старословянськСЦй мовСЦ.
ХристиянСЦзацСЦя, природно, супроводжувалася СЦ будСЦвництвом культових споруд. ПершСЦ з них повязанСЦ з СЦмям князя БоржСЦвоя СЦ виникли ще в кСЦнцСЦ IX столСЦття. Це були ротонда св. Климента в ЛСЦвому ГрадцСЦ СЦ церква ДСЦви МарСЦi в празькому ГрадСЦ. Наступник БоржСЦвоя на княжому престолСЦ, СпСЦтСЦгнев, побудував ротонду св. Петра СЦ церкву ДСЦви МарСЦi в БудчСЦ, а князь Вацлав святовитську ротонду СЦ базилСЦку св. ЙСЦржСЦ (ГеоргСЦя) в празькому ГрадСЦ. ПисьмовСЦ джерела згадують ще декСЦлька центричних споруд кСЦнця IX початку X столСЦття.
НайдавнСЦшСЦ чеськСЦ ротонди продовжували, поза сумнСЦвом, традицСЦю великоморавських ротонд, що цСЦлком природно при взаСФмних звязках обох земель, iх полСЦтичних СЦ економСЦчних вСЦдносинах. Про великоморавськСЦ традицСЦi в архСЦтектурСЦ ЧехСЦi говорить близька тимчасова послСЦдовнСЦсть, пряме сусСЦдство з МоравСЦСФю, а також той факт, що п?/p>