Geum.ru

Курсовой проект

  • 32601. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
    Банковское дело

    Корегування проведене 28.01.2008 р.1186Виписати податкову накладну і скласти розрахунок корегування до податкової накладної237,2 (1/6 від суми рахунка*1,2)16Нараховано амортизацію основних засобів5534Не є обєктом ПДВ0017Прийнятий до оплати рахунок №90 від 20.01.2008 р. від Дніпроелектромережа за спожиту електроенергію в грудні 2007 р. До рахунку додається податкова накладна № 116 від 20.01.2008 р.988п.7.5.1 [3] дата виникнення податкового кредиту дата отримання податкової накладної0164,7(1/6 від суми рахунку)18Прийнятий до оплати рахунок №90 від 19.01.2008 р. від ВАТ „Метал” за поставлену арматуру. До рахунку додається податкова накладна № 12 від 19.01.2008 р.5930п.7.5.1 [3] дата виникнення податкового кредиту дата отримання податкової накладної0988,3(1/6 від суми рахунку)19Прийнятий до оплати рахунок №30 від 10.01.2008 р. від „Дніпромайн” за відпущені оздоблювальні матерали. До рахунку додається податкова накладна № 40 від 10.01.2008 р.21583п.7.5.1 [3] дата виникнення податкового кредиту дата отримання податкової накладної03597,2(1/6 від суми рахунку)20Прийнятий до оплати рахунок №178 від 29.01.2008 р. від ВАТ „АТП-1961” м. Дніпропетровськ за оренду автобуса для перевозки співробітників до місця відпочинку. До рахунку додається податкова накладна № 143 від 29.01.2008 р.1581п.7.5.1 [3] дата виникнення податкового кредиту дата отримання податкової накладної0263,5(1/6 від суми рахунку)21Прийнятий до оплати рахунок №45 від 25.01.2008 р. від ВАТ „АТП-98” за перевезення цементу

  • 32602. Формування в учнів трудової культури засобами народознавства
    Педагогика

    Народна педагогіка знає, що дитині посильне і непосильне, бо в ній органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любовю. Народна педагогіка не боїться того, що праця втомлює, вона знає, що праця не можлива без поту і мозолів. Народна педагогіка знає, що дитині посильне і непосильне, бо в ній органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любовю. Народна педагогіка не боїться того, що праця втомлює, вона знає, що праця не можлива без поту і мозолів. Народна педагогіка знає чарівну силу праці. Тільки завдяки праці, в якій є піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чуйним, ніжним. Завдяки праці людина стає здатною пізнавати навколишній світ серцем. Виховна сила праці настільки велика, що її важко переоцінити. Любов до праці, уміння працювати є найкращою спадщиною, яку можуть залишити батьки своїм дітям. І якщо в середовищі трудівників не існувало проблем батьків і дітей, то здебільшого завдяки тому, що їх згуртувала праця. Люди праці бачили в дітях свою майбутню зміну, своїх спадкоємців, помічників і годувальників. Гармонія найвище мірило цінності людини; обравши своїм провідним гаслом принцип «Хто працює, той не їсть, народна педагогіка бореться за реалізацію його на практиці. Праця в ній є першоосновою, необхідністю, обовязком кожного.

  • 32603. Формування вертикально інтегрованих компаній в промисловості
    Экономика

    Ще одним прикладом подібної інтеграції може служити Нікопольський завод феросплавів (НЗФ). НЗФ - один з найкрупніших у світі виробників марганцевих феросплавів. Частка його продукції на світовому ринку становить 11,5%. Виробничі потужності дозволяють щорічно випускати 1 млн. т сілікомарганцю, 250 тис. т високовуглецевого феромарганцю; більше 18 тис. т середньовуглецевого феромарганцю; до 60 тис. флюсів різних марок; 50 тис. т електродної маси. Будівництво Нікопольського заводу феросплавів було прив'язано до покладів марганцевої руди (Нікополь -марганцевий басейн). До 95 % марганцевого концентрату до недавнього часу НЗФ стабільно споживав із Орджонікідзевського ГЗК - найкрупнішого добуваючого підприємства в своєму сировинному сегменті. Але з 2003 р. НЗФ почав використовувати схему толлінгу, при якій спочатку офшорна компанія Steelex закуповує руду в Австралії, Бразилії, Гані або Габоні, потім віддає її на переробку в Нікополь за давальницькою схемою, і, нарешті, вивозить звідти готові феросплави для реалізації поза Україною. Використання даної схеми передбачає, що заводу дістається невелика сума грошей за виплавлену тону, з якої відраховується незначна сума в бюджет, а інше осідає на закордонних рахунках офшора. Для українських ГЗК відмова НЗФ закуповувати марганцеву сировину призвела до значних економічних втрат і зменшення робочих місць на ГЗК, які є містоутворюючими підприємствами.

  • 32604. Формування витрат виробництва та собівартості продукції
    Экономика

    При визначенні шляхів удосконалення сучасного аграрного природокористування необхідно враховувати окремі напрями інтенсифікації в галузі сільського господарства:

    1. спеціалізація сільськогосподарських підприємств це складний і різнобічний процес, що включає економічно вигідне розміщення основних видів продукції, які відповідають природно кліматичним умовам і мають перспективу збільшення обсягів виробництва. В процесі реформування і у відповідності до розробленої Урядом довгострокової програми “Україна 2010” аграрна політика направлена на зацікавленість виробників сільськогосподарської продукції переходити на більш вузьку спеціалізацію що обумовлюється вимогами ринкової економіки та ціновою політикою держави. Чим вищою буде ступінь суспільного розвитку і більш досконалі його продуктивні сили, тим ширше будуть застосовуватись нові технології і технічні засоби, що призведе до необхідності поглиблювати спеціалізацію сільськогосподарського виробництва;
    2. нові форми організації праці дозволяють аграріям швидше пристосовуватись до вимог ринку і намагатися задовольнити його потреби;
    3. ріст інвестицій і капіталовкладень. Подолання негативної дії затратного типу розвитку виробництва можливе лише шляхом запровадження прогресивних технологій, що потребує проведення оновлення технічного оснащення виробництва. Це має бути направлено на значне зменшення загальної потреби технічних засобів виробництва, які повинні бути набагато продуктивнішими і досконалішими. Для цього потрібні значні інвестиції з боку держави. Одним з джерел інвестування може стати лізинг. Слід також приділяти увагу не тільки технічній стороні виробництва, але і розвитку соціальної сфери села, покращенню мережі сільських автодоріг;
    4. механізація та автоматизація дозволяє підвищити технічний рівень виробництва, що суттєво впливає на якість виконання технологічних робіт, їх своєчасність підвищує продуктивність праці, її оплату, тим самим роблячи привабливою для робітників;
    5. ресурсно та енергозберігаючі технології. Світова тенденція до мінімалізації обробітку ґрунту зумовлена як спробою зменшити витрати коштів і, безумовно, можливістю керувати ґрунтотворним процесом з виходом на відтворення ґрунтової родючості яке дуже дороге на фоні оранки. З появою у виробництві високоефективних гербіцидів виникла можливість частково або повністю відмовитись від механічних прийомів обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами залежно від його щільності і механічного складу, а залишення на поверхні ґрунту поживно кореневих, рослинних решток є головним фактором який запобігає виникненню водної і вітрової ерозії ґрунтів;
    6. хімізація є провідним напрямком інтенсифікації, тому що дозволяє застосовувати нові технології в рослинництві та вирощувані тварин.
    7. біотехнології дозволяють мати екологічно чисте агровиробництво яке може конкурувати на світових ринках, і дуже актуальне в теперішній час, коли проблемам екології приділяється велика увага. Попит на екологічно чисті продукти у всьому світі дуже великий, тому що охоплює велику кількість споживачів, а саме в сфері дитячого харчування, лікування та профілактика багатьох захворювань [14 c.10].
  • 32605. Формування власного капіталу підприємств
    Экономика

    Консервативний підхід розкриває такі варіанти типів дивідендної політики:

    1. Залишкова політика дивідендних виплат припускає, що фонд виплати дивідендів утвориться після того, як за рахунок прибутку задоволена потреба у формуванні власних фінансових ресурсів, що забезпечують повною мірою реалізацію інвестиційних можливостей підприємства. Якщо за наявними інвестиційними проектами рівень внутрішньої ставки прибутковості перевищує середньозважену вартість капіталу, то основна частина прибутку повинна бути спрямована на реалізацію таких проектів, бо вона забезпечить високий темп росту капіталу (відкладеного прибутку) власників. Перевагою політики даного типу є забезпечення високих темпів розвитку підприємства, підвищення його фінансової стійкості. Недолік цієї політики полягає в нестабільності розмірів дивідендних виплат, повної непередбаченості їх розмірів, що формуються, у наступному періоді і навіть відмова від їх виплат у період високих інвестиційних можливостей, що негативно позначається на формуванні рівня ринкової ціни акцій. Така дивідендна політика використовується звичайно лише на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства, повязаних з високим рівнем його інвестиційної активності.
    2. Політика стабільного розміру дивідендних виплат припускає виплату незмінної їх суми протягом тривалого періоду, при високих темпах інфляції сума дивідендних виплат коректується на індекс інфляції. Перевагою даної політики є її надійність, що створює почуття впевненості в акціонерів у незмінності розміру поточного прибутку незалежно від різноманітних обставин, визначає стабільність котирування акцій на фондовому ринку. Недоліком цієї політики є її слабкий звязок із фінансовими результатами діяльності підприємства, у звязку з чим у періоди несприятливої конюнктури і низького розміру формованого прибутку інвестиційна діяльність може бути зведена до нуля. Для того, щоб уникнути цих негативних наслідків стабільний розмір дивідендних виплат установлюється звичайно на низькому рівні, тому даний тип дивідендної політики належить до категорії консервативної, що мінімізує ризик зниження фінансової стійкості підприємства через недостатні темпи приросту власного капіталу.
    3. Помірний підхід розкриває такий тип дивідендної політики, як політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди або політика «екстра-дивіденда». Її перевагою є стабільна гарантована виплата дивідендів в мінімально передбаченому розмірі й тісних звязках з фінансовими результатами діяльності підприємства, що дозволяє збільшувати розмір дивідендів у періоди сприятливої господарської конюнктури, не знижуючи при цьому рівень інвестиційної активності. Така дивідендна політика дає найбільший ефект на підприємствах із нестабільним у динаміці розміром формування прибутку. Основний недолік цієї політики полягає в тому, що при тривалій виплаті мінімальних розмірів дивідендів інвестиційна привабливість акцій компанії знижується і відповідно падає їх ринкова вартість.
    4. Агресивний підхід розкриває такі варіанти типів дивідендної політики: 1. Політика стабільного рівня дивідендів передбачає встановлення довгострокового нормативного коефіцієнта дивідендних виплат щодо суми прибутку або нормативу розподілу прибутку на споживчу і капіталізовану її частини. Перевагою даної політики є простота її формування і тісний звязок із розміром формованого прибутку. Основним недоліком є нестабільність розмірів дивідендних виплат на акцію, яка обумовлена нестабільністю суми прибутку, що формується. Ця нестабільність «сигналізує» про високий рівень ризику господарської діяльності даного підприємства. Навіть при високому рівні дивідендних виплат така політика не цікавить інвесторів акціонерів, що уникають ризику. Тільки зрілі компанії зі стабільним прибутком можуть дозволити собі здійснення дивідендної політики даного типу. Якщо розмір прибутку суттєво варіює в динаміці, ця політика генерує високу загрозу банкрутства.
    5. Політика постійного зростання розміру дивідендів передбачає стабільне зростання рівня дивідендних виплат у розрахунку на одну акцію. Зростання дивідендів при здійсненні такої політики відбувається, як правило, в твердо установленому відсотку приросту до їх розміру у попередньому періоді. Перевагою такої політики є забезпечення високої ринкової вартості акцій компанії та формування позитивного її іміджу у потенційних інвесторів при додаткових емісіях. Недоліком цієї політики є відсутність гнучкості в її проведенні та постійне зростання фінансової напруги. Якщо темп росту коефіцієнта дивідендних виплат зростає, тобто якщо фонд дивідендних виплат росте швидше, ніж сума прибутку, то інвестиційна активність підприємства скорочується, а коефіцієнти фінансової стійкості знижуються. Тому здійснення такої дивідендної політики можуть дозволити собі лише реально розквітаючі акціонерні компанії. Якщо ж ця політика не підкріплена постійним зростанням прибутку компанії, вона є вірним шляхом до банкрутства.
  • 32606. Формування Всеросійського аграрного ринку
    История

    В період світової війни і повернення, що почалося фактично, до натурального господарства дилема була вже інший: вона визначалася співвідношенням не правових, але соціальних і політичних трактувань понять соціалізації і націоналізації. Перше поняття (і проекти, що виражають його) означало створення парцелярних господарств на основі зрівняльно-розподільної системи; друге - перехід до літургійної держави в новій модифікації. Не можна сказати, що проекти соціалізації землі зовсім не зробили жодного впливу на практику. Вони знайшли часткове втілення в двох важливих документах постреволюційного періоду - Основному законі про землю 1918 років і Земельному кодексі РРФСР 1922 роки. Їх реалізації, проте, заважав утопічний і суперечливий характер цих документів, що прагнули поєднати соціальні ідеали аграрної революції (що в принципі не реалізовуються) з практичною ефективністю і заходами раціонального правового контролю. Головною проблемою, що визначила конфлікт двох ліній, стало питання про стягування земельної ренти - на користь селян (що ставали основним суб'єктом права в рамках есерівських проектів) або на користь держави (у подальшому радянському законодавстві). Встановивши умовний характер селянського землекористування (відповідно до абстрактної трудової норми), це законодавство протирічило собі, даючи селянам певний імунітет від втручання держави. Тенденція, що запанувала, до відчуження селянства від землі і створення однорідних колективних господарств під контролем держави не мала потреби і в цих спірних з правової точки зору актах. Умовний характер землекористування був доповнений безумовним контролем за його здійсненням. Право, що декларується, на землю обернулося обов'язком працювати на ній і відсутністю свободи вибору. Концепція державної школи, що пояснювала розвиток російського суспільства як зміну періодів закріпачення і розкріпачення станів державою, сповна працює при поясненні даного феномену.

  • 32607. Формування екологічно сталих агроландшафтів на території Слобідської сільської ради Кагарлицького району, Київської області
    Сельское хозяйство

    Уже сьогодні практично на всій території України можна констатувати всі ознаки початку екологічної катастрофи. По офіційним даним щорічно з орних земель України змивається близько 500 млн. т ґрунту, з яким губиться 24 млн. т гумусу, 964 тис. т азоту, 676 тис. т фосфору, 9,7 млн. т калію. Середньорічний змив ґрунту по республіці складає 15 т/га, варіюючи по областях від 7,7 до 27 т/га. Нерідкі катастрофічні прояви ерозії, коли тільки за одну зливу з полів змивається 200 т/га і більш ґрунту. Досягнутий у республіці рівень внесення органічних і мінеральних добрив компенсує втрати гумусу від ерозії на 60 90%, а живильних речовин ^РК) на 40 50%. За станом на 1985 рік еродированность сільськогосподарських угідь складає 30,5%, у тому числі ріллі 29,2%. Установилася досить тенденція щорічного збільшення, що просліджується добре, еродованої ріллі, більш ніж на 80 тис. га, що складає 0,25% від загальної площі. У принципі, можна вести мову про ступінь вірогідності цих даних. Нам представляється, що в реальності положення ще гірше, тому це не згущення фарб. Як наслідок інтенсивних ерозійних процесів можна відзначити прискорене зникнення малих рік. В обтяжуючому стані вже знаходяться великі ріки й інші водойми. Необхідно мати через, що крім ерозійного руйнування ґрунтового покриву в республіці чітко діагностується ще більш десятка дуже небезпечних деградаційних процесів.

  • 32608. Формування екологічної свідомості школярів
    Педагогика

     

    1. Авакян А. Загрязнение вод и проблемьі их охраньї. //География в школе.-1993.-Ш.-с.9-11.
    2. Бондаренко В.Д. Культура общения с природой,- М.: Агропромиздат, 1987.- 174 с.
    3. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой: книга для учителя.-М.: Просвещение, 1991,- 159 с.
    4. Гладков НА. и др. Охрана природи: учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1975,- 299 с:
    5. Голубев И.Р. и Новиков Ю.В. Окружающая среда и ее охрана: кн. для учителя. - М.: Просвещение.- 1985.- 191
    6. Григорьев А. Уроки зкологических просчетов. //География в школе.- 1993.-Ш.- с. 12-17.
    7. ДежкинВ.В. Беседьіоб зкологии.-2-е изд.-М.: Мол. гвардия, 1979.-190 с.,ил,- (зврика).
    8. Диалектика в науках о природе и человеке. Труды І Всесоюзного совещания по философеким вопросам современного естествознания. Издательство "Наука", Москва 1983 г.
    9. Дотто Л. Планета Земля в опасности: пер. с англ., М.: Мир, 1988.- 208 с.
    10. Захлебный А.Н. Книга для чтения по охране природн: Для учащихся 9-10 кп. ер. шк.- М.: Просвещение, 1986.-175 с.
    11. Зверев И. Охрана природи и зкологическое воспитание школьников. //Воспит. школьников.- 1985.-N6.-0. 30-36.
    12. Эхо. Зкология, хозяйство, окружающая среда. Вьіп. 1 /сост. А.И.Козьірев, А.М.Костин,- М.: Прогресе, 1990.- 360 с.
    13. Иванов А.Ф. Физический зкеперимент с зкологическим содержанием: Помогаем понять и беречьприроду. //Физика в школе.-1996.- N3,- с. 32.
    14. Камалов Л. Методические аспектьг природоохранительного образования. //География в школе,- 1991.-N1.-0.41-42.
    15. Кучер Т.В. Зкологическое образование учащихся в обучешш географии: пособие для учителя. - М.: Просвещеяие.-1990.-128 с.
    16. Машбиц Я. География и вьіживание человечества. //География в школе.- 1993.- N3.- с. 4-7.
    17. Новиков Ю.В. Природа ичеловек.-М.: Просвещение, 1991.-223 с: ил. (Б-ка учителя биологии).
    18. Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / В.В.Богословский, А.А.Степанов, А.А.Виноградова и др.; Под ред. В.В.Богословского и др.- 3-є изд., перераб. и дон.- М: Просвещение, 1981.- 383 с
    19. Общая психология: учебник для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В.Петровского.- 2-е изд., доп., перераб.- М.: Просвещение, 1976.- 479 с.
    20. Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология. Учебник для индустриально-пед. техникумов. М., "Вьісшая школа", 1973.-256 с.:ил.
    21. Подосенова Е.В. Технические ередства защитьі окружающей средн.- М.: Машиностроение, 1988.- 144 с.
    22. Природа служит человеку. / сост. В.С.Канюшко, С.ЕЛавлюченко. Ми.: 1982.- 143 с.
    23. Проблеми охраны природы. Наука и пропоганда, Томск, 1972.-191 с. (Томский ордена Трудового Красного Знамени гос.ун-т им. В.В.Куйбншева. Всерос. о-во охраньї природи).
    24. Психологический словарь,- М.: Педагогика, 1983.- 448 с.
    25. Реймерс Н.Ф. Охрана природа и окружающей человека средьі: слов.-справ.- М.: Просвещение, 1992,-320 с.
    26. Родзевич Н.Н. и Пашканг К.В. Охрана и преобразование природь: уч. пос. - М.: Просвещение1986.-288 с.
    27. Роун Ш. Озоновьій кризис. Пятнадцатилетняя зволюция неожидаяной глобальной опасности: Пер. с англ.- М.: Мир, 1993,- 320 с.
  • 32609. Формування економічної моделі майбутнього світової економіки
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Агапова Т. А. Макроэкономика: учебник / Под ред. А. В. Сидоровича. 4-е изд., перераб. и доп. М : Дело и Сервис, 2001. 448 с.
    2. Алєксєєв А.А., Алексєєв Д.А. Практичні моделі макроекономіки. К.: Наукова думка, 2006. 265 с.
    3. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. К.: Атіка, 2002. 368 с.
    4. Голиченко О. Г. Микро- и макроэкономическое моделирование воздействий экзогенного научно-технического прогресса на экономический рост // Экономика и математические методы. 1998. В. 2. С. 134-155.
    5. Грабинський І. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник. Львів: Інтереко, 1997. 176 с.
    6. Долан Э. Д. Макроэкономика: Пер. с англ. / Э. Д. Долан, Д. Э. Линдсей. СПб.: Питер, 1994. 402 с.
    7. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. К.: Основи, 1996. 814 с.
    8. Економічна теорія. Макроекономіка / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 408 с.
    9. Економічна теорія: Підручник. / За ред. В.М. Тарасевича. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 784 с.
    10. Економічна теорія: Політекономія / За ред. В.Д. Базилевича. К.: Знання, 2006. 631 с.
    11. Історія економічних учень: Підручник. Базилевич В.Д., Гайдай Т.В., Гражевська Н. І. та ін. / За ред. Проф.. В.Д. Базилевича. К.: Знання, 2004. 1300 с.
    12. Козик В.В., Панков Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник 2-ге видання., стер. К.: Знания-Прес, 2001 277 с.
    13. Колядич О. І. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства та впливом науково-технічної революції (друга половниа ХХ ст..) // Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій. К.: КНЕУ, 2006. 315 с.
    14. Леонтьев В. Будущее мировой экономики. М.: Международные отношения, 2005. 212 с.
    15. Ломакин В.К. Мировая зкономика. М: ЮНИТИ, 2000. 758 с.
    16. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд. К.: Хагар-Демос, 1993. 785 с.
    17. Макроекономіка / Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. та інші. К.: Основи, 1998. 517 с.
    18. Медведкін Т.С. Методи прогнозування інноваційного розвитку // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка и право. 2004. №1. С.124-132.
    19. Мировая экономика и международные экономические отношения. Ученик / Под ред.А.С.Булатова, Н.Н.Ливенцева. М.: Магистр, 2007. 654 с.
    20. Мунтіян В. Про українську економічну модель // Економіка України. 1994. №6. С.82-84.
    21. Мэнкью Н. Г. Принципы макроэкономики: Пер. с англ. 2-е изд. СПб.: Питер, 2003. 573 с.
    22. Пахомов Ю.Н., Філіпенко А.С., Лукяненко Ю.Д., Макогон Ю.В., Граменкова С.В. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навчальний посібник. Донецьк: ДонНУ, 2001 239 с.
    23. Прогноз 2009 Глобальні Сценарії Світових Ринків // режим доступу : http://news.finance.ua/ua/~/2/30/all/2008/12/29/147582.
    24. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. К.: МАУП, 1999. 104 с.
    25. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. К.: КНЕУ, 2005. 441 с.
    26. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпченко, В.С. Будкін, О.І. Рогач та ін. К.: Либідь, 2007. 640 с.
    27. Семиноженко В. Глобалізація і стратегія гуманітарної економіки. Нова модель економічного зростання // Вісник НАН України. 2001. № 4. С. 29-36.
    28. Семюелсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка. К.: Основи, 1997. 574 с.
    29. Харрод Р.Ф. К теории экономической динамики. Новые вывод экономической теории и их применение в экономической политике. Пер. с англ. М.: Гелиос, 1999. 160 с.
    30. Экономическая теория: политэкономия: Учебник / Под ред. В.Д. Базилевича. К.: Знання, 2008. 870 с.
  • 32610. Формування життєвої перспективи у юному віці
    Психология

    Згідно з результатами сучасних досліджень індивіди у віці 18-23 роки мають цілісні уявлення про часову перспективу: виділяється найбільш значуща часова орієнтація, що залежить від психічного складу, часові уявлення будуються на основі індивідуальних переживань і спостережень. Саме у період юнацтва уявлення про час переходять на найбільш високий рівень і наближаються до абстрактного відображення часу, при чому особистий досвід, побудований на власному переживанні і безперервності сприймання часу, виступає головним фактором у становленні даних уявлень і понять [3]. Слід зазначити, що в юнацькому віці ще невідоме відчуття швидкоплинності часу, його реальної обмеженості для здійснення всіх мрій і планів, що створює позитивний емоційний фон. У зв'язку із цим О.В. Посацький висловив припущення, що у ранній юності образ майбутнього є складним інтегративним утворенням, яке охоплює ціннісні орієнтації, перші життєві плани, плановані та очікувані події, елементи рефлексії та самооцінки, засвоєні стереотипи поведінки, настанови та емоційне ставлення до майбутнього [5, с. 265].

  • 32611. Формування здорового способу життя дітей з неблагополучних сімей
    Социология
  • 32612. Формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури
    Педагогика

     

    1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. 48 с.
    2. Больсевич В.К., Лубышева Л.И. Фізична культура;молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.
    3. Валеология: Програма для учнів 1 11-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О.Л. Трещевой Омськ, 1999. - 70 с.
    4. Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. М., 1996.
    5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. М., 1988. 360 с.
    6. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. К., 1991.
    7. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. М.: Просвещение, 1989. 143 с.
    8. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.
    9. Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11-15.
    10. Татарникова Л.Г. із соавт. Валеология основа безпеки життя дитини. СПб: Петрос, 1997. 240 з
    11. Свириденко С. Дбаємо про здоровя дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
    12. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. М.: Просвещение, 1979. 360 с.
    13. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
    14. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. М., 1988.
  • 32613. Формування і оцінка інвестиційного та інноваційного портфелю компанії
    Экономика

    В світовій практиці захист національного інвестиційного ринку державою називається протекціонізмом. Політика протекціонізму здійснюється за рахунок високих митних стягнень на товари, які імпортуються, податків на іноземні інвестиції, обмеження або заборону ввезення окремих товарів. Дотримуючись цієї політики, держава підтримує розвиток національного виробництва, експорт національних товарів, субсидує національних інвесторів, перешкоджає експорту капіталу і прагне отримати іноземні інвестиції. Грошово-кредитне регулювання економіки здійснюється державою через Національний банк шляхом регулювання попиту та пропозиції на запозичені кошти. Центральні банки опосередковано впливають на інвестиційну діяльність також через регулювання норми обовязкових або мінімальних резервів. Цей метод полягає у встановленні комерційним банкам норм обовязкових резервів центральним банком у вигляді визначеного проценту від суми їх депозитів, які зберігаються на його рахунках. При збільшенні норм обовязкових резервів зменшується розмір кредитних ресурсів і навпаки, при їх зниженні комерційні банки отримують можливість розширення кредитних операцій, підвищення частки довгострокових кредитів, стимулюючи тим самим інвестиційний процес. В Україні з серпня 1992 року існує система довгострокового кредитування будівництв і обєктів виробничого призначення, за рахунок централізованих резервів Національного банку. Державний кредит надається будівництвам і обєктам, перелік яких розробляється міністерством економіки і затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік комерційних банків, які здійснюють таке кредитування, складається Міністерством фінансів, воно ж складає з ними угоди і доводить до них обєми державного кредиту і плани фінансування.

  • 32614. Формування і розвиток інтересу учнів до вивчення біології в 7 класі з використанням нетрадиційних засобів наочності
    Педагогика
  • 32615. Формування і стимулювання попиту покупців "Велика кишеня"
    Маркетинг

     

    1. Андрушенко О.В., Близнюк С.В. Особливості розвитку маркетингового середовища торговельних підприємств України. - К.: КДТЕУ, 2004.
    2. Апопій В.С., Мельник І.М. Комерційна діяльність: сучасний зміст і форми. - К.: Лібра, 2004.
    3. Баркан Д.М. Управление фирмой в условиях рынка. - Л.: Аквинон, 2001.
    4. Бадзел Р.Д., Кока Д.Ф., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. - М.: Финстатинформ, 2003.
    5. Башина О.Э., Белявский И.К. Статистика коммерческой деятельности. - М.: Финстатинформ, 2006.
    6. Васильев Ю.Т., Синельчик Л.В. Вибір торговельним підприємством засобів стимулюючого впливу на покупців. Маркетинг. Торгівля та практика. - К.: КДТЕУ, 2006.
    7. Виноградська А.М., Жидков А.М. Маркетинг - знаряддя керівництва підприємства у конкурентній боротьбі на товарному ринку. Маркетинг: стан і основні напрямки розвитку. - К.: КДТЕУ, 2007.
    8. Виноградський М.Д. Роль і місце маркетингу у стратегічному управлінні підприємством. Маркетинг: стан і основні напрямки розвитку. - К.: КДТЕУ, 2007.
    9. Власова В.М. Основы предпринимательской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 2004.
    10. Герасимчук В.Г. Маркетинг - К.: Вища школа, 2004.
    11. Голошубова Н.О., Фесюк В.А. Організація роздрібного продажу товарів. - К.: КДТЕУ, 2004.
    12. Дашков Л.П., Памбухчияну В.В. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. - М.: НВУ "Маркетинг", 2005.
    13. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление. Учебное пособие / Под ред. И.К. Белявского. - М.: Финансы и статистика, 2007.
    14. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 2000.
    15. Кретов И.И. Маркетинг на предприятии: Практическое пособие. - М.: АО "Финстатинформ", 2001.
    16. Корольков І.І. Роль і місце торгівлі у структурі маркетингу. Економічні проблеми невиробничої сфери. - К.: КДТЕУ, 2008.
    17. Канарчук О.І. Особливості маркетингової діяльності підприємств торгівлі за сучасної економіки. Економічні проблеми невиробничої сфери. - К.: КДТЕУ, 2008.
    18. Корольчук О.П., Канарчук О.І. Деякі аспекти розробки стратегії маркетингу в умовах економічної нестабільності. Економічні проблеми невиробничої сфери. - К.: КДТЕУ, 2008.
    19. Ковалев А.И., Войтенко В.В. Маркетинговый анализ. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2006.
    20. Маня И.Б. Система маркетинговых коммуникаций: Формирование спроса и стимулирования сбыта и продажи. - М.: ВАВТ МВСС РФ, 2002.
    21. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2007.
    22. Панкратов Ф.Г. Коммерческая деятельность. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2006.
    23. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. - М.: Ось-89, 2007.
    24. Ушакова Н.М., Кукурудза Л.А., Головачук Т.И., Олейник С.И. Экономическая стратегия деятельности торгового предприятия в условиях рыночной экономики. - К.: КТЭИ, 2003.
  • 32616. Формування іміджу підприємства на прикладі ВАТ "ТерА"
    Маркетинг

    У теорії й практиці маркетингу і менеджменту розроблені рекомендації, які дають змогу сформувати щодо підприємства та його представників стійке позитивне сприйняття (етичний вигляд) з боку споживачів і партнерів по бізнесу, зокрема:

    1. представникам підприємства потрібно виробити таку звичку: усе, з чим доводиться стикатися у взаємостосунках зі споживачами або діловими партнерами, необхідно розглядати з погляду користі для обох сторін;
    2. дуже важливо виконувати обіцянки вчасно. Якщо такої можливості немає потрібно не виправдовуватися, а пояснити причини, визначити новий термін і стримати слово;
    3. потрібно бути уважними й об'єктивними до невигідних і безрезультатних для справи ініціатив контрагентів. При цьому їх потрібно відхиляти тактовно і ввічливо;
    4. торгово-збутовим співробітникам підприємства потрібно виробляти впевненість у собі, але при цьому необхідно уникати самовпевненості;
    5. ніщо так не компрометує продавців, як їх розгубленість у несподіваній ситуації або при незнанні відповідей на запитання, що ставляться їм, тому дуже важливо розвивати самовладання, добре готуватися до майбутніх контактів і володіти відповідною інформацією;
    6. не можна забувати, що для покупця або ділового партнера позиція підприємства або думка його представника не завжди прийнятні, їх можуть приваблювати інші позиції й думки, які більш близькі їхнім цілям та очікуванням;
    7. не можна залишати без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою, промаху;
    8. представникам підприємства у спілкуванні з покупцями і діловими партнерами необхідно навчитися й розвивати здібності розуміти те, що не висловлене;
    9. у процесі комерційних контактів потрібно керуватися трьома «не»: не гарячкувати, не розгублюватися, не розпорошувати сили;
    10. потрібно бути терпимими до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають комерційній діяльності;
    11. важливо пам'ятати, що людину можна образити не тільки словом поза, жести, міміка часто є не менш виразними;
    12. необхідно уникати зарозумілого, самовпевненого, категоричного тону в процесі контактів (у розмовах, виступах тощо) у цьому явно видно переоцінку власної персони й зневагу до оточуючих;
    13. важливо пам'ятати, що немає нічого гострішого й болючішого для людини, ніж приниження. Останнє ніколи не забувається й не прощається;
    14. потрібно побоюватися зробити несправедливість вона тяжко зачіпає людей.
  • 32617. Формування інтеграційної стратегії України
    Юриспруденция, право, государство

    5. Дослідивши ключові світогосподарські тенденції, а також умови, проблеми і особливості розвитку української економіки, ми вважаємо, що найбільш оптимальним для України буде інтеграційна макровзаємодія з ЄС, СНД, ЄЕП, Росією, центрально- і східноєвропейськими угрупуваннями країн ГУАМ, БЧС, ОЧЕС, участь в яких відповідає економічним і політичним інтересам України. 6. Для покращення подальшого входження України в світове господарство необхідно: спільно з ЄС відшукати взаємоприйнятні механізми, здатні зберегти та розвинути позитивну динаміку двосторонніх торговельно-економічних та політичних відносин, що дасть змогу наблизити момент вступу до даного обєднання; направити зусилля на вирішення проблем щодо подальшої співпраці в рамках СНД і вирішити питання стосовно вступу в ЄЕП; налагодити відносини з Росією, для вирішення паливо-енергетичних проблем і зменшення тиску на український експорт; за рахунок створення багаторівневої системи співробітництва з країнами Чорноморсько-Каспійського регіону Україна має всі можливості, виходячи з особистих політичних і економічних інтересів, покращити своє політичне і економічне положення і сприяти інтеграції країн ГУ1Ё АМ у світове співтовариство, зростанню власного регіонального впливу, розвитку виробництва і торгівлі, розширенню перспективних ринків збуту; посилити співпрацю в рамках ОЧЕС це, перед усім, механізм взаємодії урядових та підприємницьких структур, який має забезпечити розвиток економічного співробітництва країн-членів у рамках курсу на повноцінне входження до загальноєвропейського економічного простору. У цьому контексті роль організації полягає в сприянні процесам інтеграції країн регіону до європейських структур та механізмів співробітництва; приділяти дуже серйозну увагу створенню практичних механізмів тісної економічної співпраці між країнами Балто-Чорноморського регіону. Це дозволить, по-перше, збалансувати геополітичну будову Європи, урівноваживши вектори "Захід-Схід" та "Північ-Південь", по-друге, надати нових імпульсів розвитку євроатлантичної світової системи і, по-третє, закладе надійні підвалини європейського вектора зовнішньої політики України. На даний момент Україна усвідомлює, що без розвитку міжнародних економічних інтеграційних процесів вона не зможе поліпшити свої економічні показники і тому робить спроби вступити у світові об'єднання. Однак, нажаль, треба констатувати той факт, що особливих успіхів Україна поки не досягла й існує дуже багато труднощів, що постають на цьому шляху. Саме тому, створення продуманої інтеграційної стратегії і проведення на її основі послідовної, виваженої зовнішньоекономічної політики дасть змогу полегшити вступ України в світове господарство.

  • 32618. Формування класного колективу старшокласників
    Психология

    Універсальне поняття “колектив” охоплює різні його види, до яких належать:

    • Первинний колектив.Об'єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 1015 осіб. За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікроколективи. Якщо в соціальній групі менше 78 осіб, вона не є колективом у соціально-педагогічному смислі. Це замкнена група друзів, приятелів;
    • За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків;
    • Загальношкільний колектив.Об'єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Здебільшого у них перебуває 500 600 осіб. У таких колективах усі знають один одного, час від часу збираються разом. У ньому теж бажано, щоб була однакова кількість осіб обох статей. Якщо в загальноосвітніх школах, інших навчально-виховних закладах нараховується 15002500 осіб, то колективу, по суті, немає. Особа в такому соціальному об'єднанні є анонімною, що вкрай негативно впливає на її виховання;
    • Тимчасовий колектив.Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.). Чисельно вони невеликі, згруповані на основі соціальних інтересів;
    • Виробничий колектив.Це група професіоналів, об'єднаних для науково-дослідної роботи, виробничої діяльності, охорони порядку, лікування людей тощо;
    • Сімейний колектив.Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства. [Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович и.Я. Изучение личности учащегося и ученических. М., 1988. с. 131]
  • 32619. Формування комунікативно-мовленнєвих умінь під час вивчення лексики
    Педагогика

     

    1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Вища Школа, 1981. - 312 с.
    2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском воздасте. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
    3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія", 2001. - 576 с.
    4. Выготский Л.С. Проблема возраста. Собр. соч. Т.4. - М.: Высшая школа, 1984. - 426 с.
    5. Гончаренко C.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
    6. Гурвич П.Б. Программированные коммуникативные упражнения для развитие устной речи // ИЯШ. - 1967. - № 2. - С.56-62.
    7. Державна національна програма “Освіта" (“Україна ХХІ століття”) // Освіта. - 1993. - № 44, 45, 46. - 38 с.
    8. Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704 с.
    9. Зимняя И.А. Речевая деятельность: язык и речь // Сб. науч. трудов МГПИИЯ им.М. Тореза. - Вып.170. - М. - 1981. - С.24-34.
    10. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПБ.: Питер, 2000. - 480 с.
    11. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К.: ВО Вища школа, 1977. - 232 с.
    12. Коваль А.П. Культура української мови. - К.: Наукова думка, 1966. - 186 с.
    13. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М.: Просвещение, 1995. - 248 с.
    14. Лингвистический энциклопедический словарь / Сост.В.Г. Рябов. -М.: Народное Образование, 1990. - 984 с.
    15. Мойсеюк А. Є. Педагогіка. Навчальний посібник.3-є видання, доп. - К.: ВАТ КДНК, 2001. - 608 с.
    16. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2000. - 368 с.
    17. Основы педагогического мастерства: Учебное пособие для педагогических специальностей высших учебных заведений / Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Педагогика, 1989. - 332 с.
    18. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: В 2 кн. Кн.1. - М.: Высшая школа, 1999. - 564 с.
    19. Рогова Г.В. Повышение эффективности обучения иностранному языку за счет улучшения психологического климата на уроке. -ИЯШ. - 1977. - №5. - С.34-38.
    20. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. - М.: ВО Высшая школа, 1959. - 346 с.
    21. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. Навчальний посібник. - Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2001. - 287 с.
    22. Сагач Г.М. Золотослів. - К.: РЕА, 1993. - 578 с.
    23. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації. - К.: А.С.К., 1995. - 312 с.
    24. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр “Академія", 2002. -528 с.
    25. Харламов И.Ф. Педагогика: Учебное пособие.4-е изд. перераб. и доп. - М.: Гардарики, 1999. - 519 с.
    26. Чак І.Д. Складні випадки українського слововживання. - К.: Радянська школа, 1969. - 246 с.
    27. Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния. - М.: Россия, 1994. - 348 с.
    28. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.
  • 32620. Формування культури здоров'я студентів у навчальному процесі університету
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    - Фізичне здоров'я - цей природний стан організму, обумовлене нормальним функціонуванням усіх його органів і систем. Якщо добре працюють усі органи і системи, то і увесь організм людини (система саморегульована) правильно функціонує і розвивається. - Психічне здоров'я залежить від стану головного мозку, воно характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги і пам'яті, мірою емоційної стійкості, розвитком вольових якостей. - Моральне здоров'я визначається тими моральними принципами, які є основою соціального життя чоловікостоліття, тобто життя в певному людському суспільстві. Відрізняльними ознаками морального здоров'я людини є, передусім, свідоме відношення до праці, оволодіння скарбами культури, активне неприйняття устоїв і звичок відмінних від нормального способу життя. Фізично і психічно здорова людина може бути моральним виродком, якщо він нехтує нормами моралі. Тому соціальне здоров'я вважається вищою мірою людського здоров'я. Морально здоровим людям властивий ряд загальнолюдських якостей, які і роблять їх справжніми громадянами. Здорова і духовно розвинена людина щаслива - він відмінно себе почуває, отримує задоволення від своєї роботи, прагне до того, що самовдосконалило, досягаючи нев'янучої молодості духу і внутрішньої краси.