Geum.ru

Курсовой проект

  • 21861. Психология художественного образа на примере произведений Шекспира
    Педагогика

     

    1. БахтинМ.М.Вопросы литературы и эстетики. М.: Худ. лит, 1975. 502с.
    2. Беляева Н. Шекспир. «Гамлет»: проблемы героя и жанра// Преподавание литературы. март 2002. С.14.
    3. БогдановаО.Ю., ЛеоноваС.А., ЧертоваВ.Ф.Методика преподавания литературы. М.: Академ А, 1999. 452с.
    4. Верцман И. Рафаэль и Шекспир// Шекспировские чтения / Под ред. А.Аникста. М.: Наука, 1981. 234с.
    5. ВоронскийА.К.Искусство видеть мир. М.: Мысль, 1928. 160с.
    6. ВыготскийЛ.С.Психология искусства М.: Лабиринт, 1997. 413с.
    7. Гегель. Лекции по эстетике. Соч., т. XIII. С.392.
    8. Гилилов И. Игра об Уильяме Шекспире, или Тайна Великого Феникса. М.: ЛИНГВА-М, 1997. 364с.
    9. ЕремеевА.Ф.Границы искусства: Социальная сущность художественного творчества. М.: Искусство, 1987. 319с.
    10. ЕрмашГ.Л.Искусство как мышление. М.: Искусство, 1982. 277с.
    11. ИвановаС. О деятельностном подходе в изучении трагедии Шекспира «Гамлет»// Я иду на урок литературы. август 2001. С.10.
    12. Каганович С. Новые подходы к школьному анализу поэтического текста// Преподавание литературы. март 2003. С.11.
    13. Киреев Р. Вокруг Шекспира// Преподавание литературы. март 2002. С.7.
    14. КузьминаН. «Люблю тебя, законченность сонета!…»// Я иду на урок литературы. ноябрь 2001. С.19.
    15. МандельБ. «Чернильница его дымится, как кратер…»: Материалы к изучению творчества Шекспира в старших классах// Я иду на урок литературы. сентябрь 2004. С.8.
    16. МонрозЛ.А.Изучение Ренессанса: Поэтика и политика культуры// Новое литературное обозрение. №42. 2000.
    17. МейлахБ.С.Психология художественного творчества: предмет и пути исследования// Психология процессов художественного творчества. Л.: Наука, 1980. 327с.
    18. Портреты Шекспира разгаданы// Новая Юность. №№2829. 1998.
    19. Психологические механизмы исследования творческой деятельности / Под ред. ТихомироваО.К. М.: Мысль, 1975. 398с.
    20. Ранк О. Эстетика и психология художественного творчества// Другие берега. №7. 2004. С.25.
    21. ЦапокВ.А.Творчество: Философский аспект проблемы. Кишинев: Штиинца, 1989. 152с.
    22. Чирков Н. Некоторые принципы драматургии Шекспира// Шекспировские чтения. М.: Искусство, 1977. С.51.
    23. Шеспир или Шакспер// Знание-Сила. №2. 1998. С.1618
    24. Шекспировская энциклопедия / Под ред. С.Уэллса. М.: Радуга, 2002. 528с.
    25. ЯрошевскийМ.Г.Психология творчества и творчество в психологии// Вопросы психологии. №11. 1988. С.26.
  • 21862. Психология человека в Исламе
    Психология

    Однако все вышесказанное не может не породить в человеке страха наполниться самомнением. Ведь придерживаясь давно привычной и в чем-то такой удобной ненависти к самому себе. Придерживаться того самого хадиса, в котором приводятся слова Пророка о том, что ни один человек, чья душа хотя бы на йоту заполнена гордыней, не сможет попасть в Рай. И когда кто-то готов признать, что он умеет хорошо общаться с людьми или же что он прекрасный учитель, или же что у него замечательный почерк... разве все это не является той самой гордыней, которая осуждена Аллахом? Муфтий Мухаммад Шафи в своих комментариях к Корану Маарифал Коран сообщает, что однажды Пророку был задан похожий вопрос, на что Пророк ответил, что самоуважение является отражением того почтения, которое мы испытываем к самим себе по причине нашего существования. В самоуважении заключается также признание того, что все эти дары пришли к нам от Аллаха. И он также добавил, что в высокомерии заключена идея того, что некто представляет из себя что-то только потому, что тот, на кого он смотрит свысока, является никем.

  • 21863. Психология эффективность телевизионной рекламы
    Маркетинг

    № вопросаВозраст до 30 летВозраст 30 - 50 летобразованиеобразованиесреднеетехническоевысшеесреднеетехническоевысшее12 "+"3 "+"7 "+"3 "+"3 "+"3 "+"22 " - "3 "-"4 "+" 3 "-"3 "+"1 "+" 2 "-"2 "+" 1 "-"31 "+" 1 "-"3 "-"5 "+" 2 "-"3 "+"1 "+" 2 "-"2 "+" 1 "-"41 "+" 1 "-"2 "+" 1 "-"7 "+"3 "-"1 "+" 2 "-"1 "+" 2 "-"52 "-"2 "+" 1 "-"3 "+" 4 "-"2 "+" 1 "-"3 "+"1 "+" 2 "-"61 "+" 1 "-"3 "-"7 "-"3 "-"3 "-"3 "-"72 "+"2 "+" 1 "-"4 "+" 3 "-"2 "+" 1 "-"1 "+" 2 "-"3 "-"82 "+"3 "+"4 "+" 3 "-"1 "+" 2 "-"3 "+"3 "+"92 "-"3 "-"7 "-"2 "+" 1 "-"1 "+" 2 "-"3 "-"102 "-"1 "+" 2 "-"7 "-"2 "+" 1 "-"1 "+" 2 "-"1 "+" 2 "-"112 "+"1 "+" 2 "-"1 "+" 6 "-"3 "+"1 "+" 2 "-"1 "+" 2 "-"122 "-"1 "+" 2 "-"3 "+" 4 "-"3 "+"2 "+" 1 "-"2 "+" 1 "-"Примечание - Источник: собственная разработка

  • 21864. Психологіна готовність дитини до навчання у школі
    Психология

     

    1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.
    2. Адаптація дитини до школи / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.
    3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования // Начальная школа. 2002. - 1. - С.101-104.
    4. Белопольская Н.Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. - Москва: Институт психологии РАН, 1993.
    5. Вальдамірова, О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.
    6. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.
    7. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.
    8. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.
    9. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.
    10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.
    11. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.
    12. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.
    13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.
    14. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.
    15. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.
    16. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986.
    17. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.
    18. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000. - 270 с.
    19. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.
    20. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
    21. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.
    22. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
    23. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 1999. - 456 с.
    24. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997.
    25. Подготовка детей к школе в детском саду / Под ред. Ф.А. Сохина. - М.: Педагогика, 1978. - 160 с.
    26. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. - М., 2000.
    27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989.
    28. Ставицька С.О. Взаємозвязок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.
    29. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Методи підготовки фахівців до професійного спілкування". Книга І. - Черкаси - 1997. - с.109-119.
    30. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.
  • 21865. Психологічна основа різних релігій
    Культура и искусство
  • 21866. Психологічна підготовка боксера-новачка до змагання
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Інша важлива особливість психіки пов'язана з тим, що всі найважливіші якості формуються лише в самій діяльності і у зв'язку з цим мають свою специфіку. Можна продемонструвати це на прикладі такої важливої для спортсмена властивості як сміливість. У практиці навіть існує переконання, що сміливість - це природжена властивість характеру. Скільки ярликів про не перспективність було роздано спортсменам при виявленні на змаганнях окремих ознак страху, розгубленості, нерішучості? Тоді як доведено, що невпевненість, страх, як правило, є наслідком непідготовленості конкретного спортсмена до виступу на даному змаганні. Вони супутники того спортсмена, в якого є пропуски в майстерності, є серйозні, можливо не виявлені, недоліки в підготовленості. Думка про те, що сміливість не природжене, а визначуване умовами діяльності якість, підтверджують багаточисельні приклади, коли одна і та ж людина в одних умовах може виявитися боягузом, а в інших, відчайдушно сміливим бійцем. Тому, замість того, щоб вішати ярлики, тренерові необхідно розібратися в причинах негативних психічних станів спортсмена і шляхом цілеспрямованого усунення пропусків в підготовленості, в майстерності сформувати відчуття упевненості в своїх силах, сміливість і рішучість.

  • 21867. Психологічна структура особистості
    Психология

    Розглянемо набір таких рис, які, на думку Р. Мейлі, досить повно характеризують особу:

    1. Упевненість в собі невпевненість.
    2. Інтелектуальність (аналітична) обмеженість (відсутність розвиненої уяви).
    3. Зрілість розуму непослідовність, алогічність.
    4. Розсудливість, стриманість, стійкість суєтність, схильність впливу.
    5. Спокій (самовладання) невротичность (нервозність).
    6. М'якість черствість, цинізм.
    7. Доброта, терпимість, ненав'язливість егоїзм, свавілля.
    8. Дружелюбність, поступливість, гнучкість ригідність, тираничность, мстивість.
    9. Добросердя, м'якість злісність, черствість.
    10. Реалізм аутизм.
    11. Сила волі безвілля.
    12. Сумлінність, порядність недобросовісна, непорядність.
    13. Послідовність, дисципліна розуму непослідовність, розкиданість.
    14. Упевненість невпевненість.
    15. Дорослість інфантилізм.
    16. Тактовність нетактовність.
    17. Відвертість (контактність) замкнутість (відокремленість).
    18. Веселість грустность.
    19. Зачарованість розчарованість.
    20. Товариськість нетовариськість.
    21. Активність пасивність.
    22. Самостійність конформність.
    23. Експресивність стриманість.
    24. Різноманітність інтересів вузькість інтересів.
    25. Чутливість холодність.
    26. Серйозність легковажність.
    27. Чесність брехливість.
    28. Агресивність доброта.
    29. Бадьорість веселість.
    30. Оптимізм песимізм.
    31. Сміливість боязкість.
    32. Щедрість скупість.
    33. Незалежність залежність.
  • 21868. Психологічна характеристика сюжетно-рольової гри молодшого (середнього, старшого) дошкільника
    Психология

     

    1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: Просвещение, 1987.
    2. Буре Р.С. Воспитание в процессе обучения на занятиях в детском саду. М.: Педагогика, 1981.
    3. Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка. М., 1994.
    4. Воспитание дошкольника в семье: Вопросы теории и методики /Под ред. Т.А.Марковой. М., 1979.
    5. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Вопросы психологии. 1996. №6.
    6. Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б., Запорожец А.В. К анализу теории Ж.Пиаже о развитии детского мышления. Послесловие к книге Д.Флейвелла "Генетическая психология Ж.Пиаже". М., 1967.
    7. Доронова Т.Н., Якобсон С.Г. Обучение детей 2-4 лет рисованию, лепке, аппликации в игре. М., 1992.
    8. Зеньковский В.В. Психология детства. М., 1995 г.
    9. Казакова Т.Г. Развивайте у дошкольников творчество. М., 1984.
    10. Люблинская А.А. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1971.
    11. Михайленко Н.Я. Педагогические принципы организации сюжетной игры. //Дошкольное воспитание. 1989. - № 4.
    12. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М.: Тривола,1995.
    13. Особенности психологического развития детей 6-7летнего возраста. /Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. М., 1988.
    14. Пидкасистый П.И. «Технология игры в обучении» М.Просвещение, 1992г.
    15. Шадрина А.А. Детские народные игры. Якутск, 1990.
    16. Экки Л. Театрально-игровая деятельность. //Дошкольное воспитание. 1991, - № 7.
    17. Эльконин А.Б. Детская психология. М.: Просвещение, 1960.
    18. Эльконин Д.Б. Детская психология. М.: Учпедгиз, 1960.
    19. Эльконин Д.Б. Психология игры. М.: Педагогика, 1978.
    20. Эмоциональное развитие дошкольника /Под ред. А.Д.Кошелевой. М.: Просвещение, 1985.
  • 21869. Психологічний аналіз конфліктних ситуацій у молодших школярів
    Психология

     

    1. Авксентьев В.А. Конфликтология. - М.: Инфра-М, 1996;
    2. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 208 с.;
    3. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.25-32;
    4. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей Рідна школа. - 1997. - № 5. - С.40-43;
    5. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100;
    6. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. - С.18-20;
    7. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм поведінки школярів Рідна школа. - 1997. - № 11. - С.61-62;
    8. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності його учнів Початкова школа. - 1997. - № 12. - С.53-55;
    9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968;
    10. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - М., 1989;
    11. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. - Спб.: Речь, 2001;
    12. Вікова психологія /за ред.Г.С. Костюка. - К., 1976;
    13. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. - Мн.: Университетское, 2002. - 318с.;
    14. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. - Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;
    15. Выготский Л. C. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1981-1985. - Т.2:
    16. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2003. - 464 с.;
    17. Заброцький М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001;
    18. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. - Київ, 2000;
    19. Захаров А.И. Неврози у детей. - Спб.: Дельта, 1996;
    20. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. - Спб.: Союз, Лениздат, 2000;
    21. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. - М.: Айрис пресс, 2006;
    22. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996;
    23. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. - Спб., 1999;
    24. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 176 с.;
    25. Кон И.С. Открытие "Я". - М., 1989;
    26. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. - М., 1992. - 498с.;
    27. Костюк Г.С. Психологія. - К., 1968;
    28. Крысько В.Г. Психология и педагогика. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 368с.;
    29. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 688с.;
    30. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). - СПб.: Речь, 2005. - 224с.;
    31. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 576с.;
    32. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 496с.;
    33. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. - М.; Изд-во Моск. ун-та, 1977;
    34. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. - М.: Академический Проект, 2002. - 256с.;
    35. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: у 2-х т. / М.Й. Боришевський, М.І. Алексеєва, В.В. Антоненко та ін. За заг. ред. М.Й. Боришевського. - К., 2001. - т.2. - с.120-139;
    36. Психология. / А.А. Крылова. - М.: ПБОЮЛ, 2001. - 584с.;
    37. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.;
    38. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 384с.;
    39. Самооценка форм агрессивного поведения (модифицированный вариант Басса - Дарки) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. - C.387-388;
    40. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. - М.: Академия, 2001. - 600с.;
    41. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. - 928с.;
    42. Тест описания поведения К. Томаса (адаптация Н.В. Гришиной) // Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2т. - М., 2001. - Т.2. С.69-77.
  • 21870. Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів
    Психология

     

    1. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. М.: Просвещение, 1967. 300с.
    2. Вольперт И.Е. Воспитание памяти. Ленинград, 1956. 30с.
    3. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. Информ.-метод. Пособие к курсу «Психология человека». М.: Педагогическое общество России. 1999.-276с.
    4. Голубева, Индивидуальные особенности памяти человека. М.: «Педагогіка». 1980г.-345c.
    5. Д. Лапп Улучшения памяти в любом возрасте. Перс. Фр. М.: Мир 1993г.-564c.
    6. Добровольська Л. Розвиток пам´яті та уяви // Початкова освіта. 1999. №11.
    7. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О.В. Пам´ять важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. 1994. №4.
    8. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. 1999. №4.
    9. Заика Е.В. Развиваем память // Журнал для батьків. 1999. № 1.
    10. Зайцев В. Помогите слабым! Как развить память у первоклассника // Учительская газета. 1998. № 13.
    11. Занков Л.В. Память. М.: Учпедгиз, 1949. 167с.
    12. Ипполитов Ф.В. Память школьника. М.: Знание, 1978. 48с.
    13. Каменская Б.И., Венн А.М. Память человека. М.: «Наука». 1973г.-323c.
    14. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986г.-567c.
    15. Лурия А.Р. Внимание и память. М., 1975.-521c.
    16. Лурия А.Р. Маленькая книга о большой памяти. М.: МГУ, 1968г.-240c.
    17. Лядиус А.Р. Память в процесе розвития. М. 1990г.
    18. Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2001-675c.
    19. Мясоїд П.А. Загальна психологія: навчальний посібник К.: Вища школа., 1998 479с.
    20. Немов Р.С. Психологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. В 3 книгах. Книга 1. загальні основи психології. Переклад на українську. Рівне: «Вертекс», 2002. 576с.
    21. Обучение и развитие. Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л.В. Занкова. М., 1975-387c.
    22. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. М., 1977-545c.
    23. Овчаренко К.С. Як розвивати пам´ять, мислення і розумові сили дитини // Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. Миколаїв, 1998. 120с.
    24. Особенности обучения и психического развития школьников / Под ред. И.В. Дубровиной, Б.С. Круглова. М.: Педагогіка, 1988. 192с.
    25. Пашукова Т.І. , Допіра А.І., Дьяконов Г.В., Практикум із загальної психології/за редакцією Т.І. Пашукової, К.: т-во «Знання», 2000р. 204с.
    26. Пекелис В. Д. Твои возможности, человек. М.: Знание, 1984. 272с.
    27. Петровский А. В. Значение и роль психологии в учебном процессе педагогического вуза. // Вопросы психологии. 1971. № 2.
    28. Підласий І. П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. 1995. № 2.
    29. Психология. Учебник /под ред. А.А. Крилова. М.: Проспект,1999-584с.
    30. Психологічна енциклопедія: Автор упорядник О. Степанова. К.: Академвидав,2006 424с.
    31. Психологія: Підручник/ за ред. Ю. Трофімова. К.: Либідь, 1999 -558с.
    32. Розанов С.И. Память в психологии из «Большой Российской Энциклопедии», 2001-354c.
    33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи СПб.: ЗАО Издательство «Питер», 1994 720с.
    34. Станиславский К. С. Работа над собой в творческом процессе переживания. Собр. Соч., Т. 11. М., 1954-278c.
    35. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов Н/Д. Издательство «Феникс»,1997 736с.
    36. Хофман И. Активная память. М.: Прогресс, 1986. 309с.
    37. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. М.: Педагогика, 1982. 96с.
  • 21871. Психологічний аналіз причин та шляхів корекції девіантної поведінки особи
    Психология

     

    1. Аддиктивное состояние человека: Учеб. пособие / С.В. Дремов, А.М. Уразаев, Н.Л. Мамышева. - Томск: Изд-во Томск. пед. ун-та, 2000. - 90 с.;
    2. Андреев Н.А. Асоциальное поведение несовершеннолетних. - Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2001. - 153 с.;
    3. Антонова-Турченко А.Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие. - К., 1997. - 312 с.;
    4. Апетик Н.М. та ін. Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями. - Чернівці: Рута, 2000. - 41 с.;
    5. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки. - К.: МАУП, 2006.;
    6. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2000. - 538 с.;
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 1999. - 352 с.;
    8. Гилинский Я.И. Девиантность, преступность и социальный контроль. Избранные статьи. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004;
    9. Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.: Генезис, 2002. - 573 с.;
    10. Девиантное поведение детей и подростков: проблемы и пути их решения / Под ред.В.А. Никитина. - М.: Союз, 1996;
    11. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навч. посіб. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2000. - 156 с.;
    12. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2006. - 288 с.;
    13. Козубовська І.В., Товканець Г.В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. - Ужгород: Патент, 1998. - 195 с.;
    14. Клейберг Ю.А. Социальные нормы и отклонения. 2-е изд., доп. - М.: Вита-Пресс, 1997;
    15. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 160 с.;
    16. Клейберг Ю.А. Психология девиантного (отклоняющегося) поведения. // Вопросы психологии. - N5. - 1998. - С.141-150;
    17. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. - К.: ВПУ Київ. у-нт, 2002. - 308 с.;
    18. Немченко С.Г. Асертивні права особистості. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: Методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2004. 86 с.;
    19. Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції: актуальність проблеми // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2005. С.98-102;
    20. Немченко С.Г. Індивідуально-орієнтований напрямок психологічної корекції девіантної поведінки акцентуйованих підлітків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць - Київ-Запоріжжя. 2003. Вип.29. С.216-220;
    21. Немченко С.Г. Модель та критерії подолання девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. - Бердянськ: БДПУ, 2004. С.84-90;
    22. Немченко С.Г. Основні етапи вивчення проблеми корекції девіантної поведінки. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки // Збірник наукових праць. Вип.29. Київ-Запоріжжя. 2003. С.183-187;
    23. Немченко С.Г. Особистісна модель та критерії девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Психологічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    24. Немченко С.Г. Особистісно-орієнтований підхід до педагогічної корекції поведінки акцентуйованих-підлітків девіантів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти”, Запоріжжя, 2003. С.153-157;
    25. Немченко С.Г. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з девіантними підлітками // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 2. Бердянськ: БДПУ, 2002. С. 192-198;
    26. Немченко С.Г. Портрети девіантних підлітків. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2005. 84 с.;
    27. Немченко С.Г. Порушення комунікативної складової життєвої компетенції як один з чинників становлення девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    28. Підласий І.П., Шарапова О.В. Корекція девіантної поведінки молодших школярів: Експериментальні матеріали. - Черкаси: ЧДГУ, 2002. - 44 с.;
    29. Протасова Н.И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод. рекомендации. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 26 с.;
    30. Протасова Н.И. Психологическая помощь детям с девиантным поведением: Метод. рек. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 19 с.;
    31. Смелзер Н. Дж. Девиация и социальный контроль // Социология: Учебник. - М., 1994.
  • 21872. Психологічний розвиток колективу
    Психология

    Виводами нашого теоретичного дослідження проблеми стосунків і переваг в колективі будуть наступні:

    1. У колективі диференціація, а значить і структуризація можлива двома різними шляхами: по-перше на основі емоційних переваг, а, по-друге, через встановлення референтних стосунків. Стосунки і переваги найтіснішим чином взаємозв'язані;
    2. Переваги виражають вибірковість вибору, референтні стосунки засновані на «значущості, що пов'язує суб'єкта з іншою людиною або групою осіб»;
    3. Найчастіше социометрию використовують для виявлення структури групи, точніше за статусно-ролеву структуру групи. Завдяки социометрии можна виявити лідерів, «зірок», дітей в класному колективі, що «віддаються» перевага, «відкиданих», «ізольованих»;
    4. Референтность лежить в глибших шарах внутрішньогрупової активності, опосредствуемой цінностями, прийнятими в даному співтоваристві;
    5. Центральними моментами аналізу стосунків в класному колективі є: 1) аналіз стосунків дітей до спільної діяльності в класі; 2) аналіз взаємин (стосунків дітей один до одного);
    6. Вищий рівень групового розвитку виявляється в діяльності і міжособових стосунках, властивих колективам;
    7. У колективі створюється особливий психологічний клімат, що відображає ціннісно-орієнтаційну єдність і ступінь розвитку групової емоційної ідентифікації членів колективу один з одним. Чим вище ці показники, тим більше підстав стверджувати, що членів колективу зв'язує спільна діяльність;
    8. Можна розуміти коллективообразование не лише через оволодіння соціально-заданою діяльністю, але і через генерацію особами, зібраними в колектив нового вигляду діяльності. Міжособові стосунки в такому колективі і психологічний клімат відрізняються високим рівнем творчості.
    9. При порушенні спільної діяльності психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей;
    10. Міжособова взаємодія обумовлена декількома механізмами взаємовпливу, найважливішими з яких є переконання, психічне зараження, наслідування, навіювання. Крім того, ряд дослідників називає як такі механізми сором, відчуття провини, відповідальність. Важливими механізмами міжособового сприйняття виступають эмпатия і рефлексія.
    11. У підлітковому віці величезний вплив на міжособове сприйняття роблять групові норми і правила, через які підлітки бачать і оцінюють один одного.
  • 21873. Психологічні аспекти роботи з дітьми в інтернатних закладах
    Психология

     

    1. Бевз Г. Прийомні сімї (оцінка створення, функціонування та розвитку). К.: Главник, 2006. 112 с.
    2. Бондаренко Ю. Життєва компетентність вихованців закладів інтернатного типу. [Цит. 2009, 26 грудня]. Доступно з: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2009_2/files/ped_02_09_Bondarenko.pdf.
    3. Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: Навчально-методичний посібник в 2-х кн. К.: Міленіум, 2005. 286 с.
    4. Доля І. Розвиток альтернативних форм соціалізації дітей-сиріт у контексті реформування державної системи опіки. - Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку. [Цит. 2009, 25 грудня]. Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Monitor/august08/12.htm.
    5. Доннік М. Соціальний гуртожиток шлях до самостійності випускників шкіл-інтернатів // Наукові записки. Сер. «Педагогічні науки». № 83. Дубровина И.В. и др. Рабочая книга школьного психолога. М.: Просвещение, 1991. 303 с.
    6. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства: статистичний збірник. Державний комітет статистики України. К.: 2009. 76 ст.
    7. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс. / Автор-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінській та ін. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. К.: Фенікс, 2007. 528 с.
    8. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 20 с.
    9. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 21 вересня 2004 року N 747/460 «Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
    10. Основы социальной работы: учебник / Отв. ред. Павленок П.Д. М.: Инфра-М, 1998. 368 с.
    11. Петрочко Ж.В. Реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріорітет соціально-педагогічного забезпечення їхніх прав. [Цит. 2010, 22 лютого].
    12. Поляновська О.Р. Позакласна виховна робота як один із шляхів профілактики правопорушень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Хмельницький, 2008.
    13. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в закладах інтернатного типу. - [Цит. 2009, 25 грудня
    14. Права людини в Україні 2006. Доповіді правозахисних організаційУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини. 2006
    15. Прийомна сімя: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та ін. К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. 92с.
    16. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи: матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. К.: НВФ «Студцентр», 1998. 152 с.
    17. Психологічні аспекти корекційної роботи з дітьми-сиротами в умовах інтернатного закладу: науково-методичний посібник / За ред. Л.Д. Покроєвої. Харків: Хонмібо, 2008. 84 с.
    18. Соціальна робота: В 3 ч. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 166 с.
    19. Соціальні та психологічні потреби дітей, які виховуються в інтернатних закладах: знання, ставлення, поведінка, практика діяльності. Результати дослідження серед фахівців соціальної сфери та дітей-вихованців інтернатних закладів. К.: Компанія Лік, 2006. 63 с.
    20. Специфіка управління позаурочною виховною діяльністю шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які залишились без батьків: Метод. рекомендації / Б.С.Кобзар та ін. (уклад.); Інститут змісту і методів навчання; Інститут педагогіки АПН України. К., 1997. 36 с.
  • 21874. Психологічні аспекти розвитку пам’яті в дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання
    Психология

     

    1. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче обєднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
    2. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і памяті у дітей 57 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
    3. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1992 г.- 167 с.
    4. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
    5. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    6. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    7. Кпэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
    8. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    9. Алфимов В.Н., Пономаренко В.Н. «Развитие личности школьника»// Советская педагогика, 1998
    10. Алексеева Л. Ф. Психология активности личности. - Новосибирск, 2000
    11. Бех І.Д. «Спадкові передумови розвитку особистості»// Рідна школа, 1996
    12. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1999
    13. Веретенко Т.Г. Загальна психологія. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 128 с.
    14. Вишневський Омелян. Теоретичні основи сучасної психології. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.
    15. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    16. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. “Соціальна психологія”//Київ, 1999.
    17. Боришевський М.І. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія. - 1996.
    18. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. - М.:Наука, 1999
    19. Власова О.І. Загальна психологія: Навч. посібник. -К.: Либідь, 2005. - 400 с.
    20. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. М.-Воронеж, 2003
    21. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. СПб.: Речь, 2003.
    22. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. -К. : Либідь, 1999. -632с.
    23. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М., 1990.
    24. Степанов О. М., Фібула М. М. «Основи психології і педагогіки». К.: Академвидав. 2003
    25. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    26. Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000
    27. Макарова Л.Л., Синельникове В.М. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів ВНЗ. Київ: Центр. навч. літ-ри, 2005
    28. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2000
    30. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. - М., 1999
    31. Фопель К. “Психологія особистості”. К.: Генезис, 2003.
  • 21875. Психологічні основи врахування типів темпераменту у молодшому шкільному віці під час навчально-виховного процесу
    Психология

    Для ефективного виховання дітей потрібно враховувати їхні властивості темпераменту та вікові особливості і дотримуватися таких вимог:

    1. забезпечення умов для нормального розвитку дитини. Якщо їй заважає шум, слід подбати, щоб довкола було якомога тихіше; якщо важко звикає до нової обстановки, бажано позбавити її такого випробування. Цінну якісну і кількісну психолого-педагогічну інформацію можна отримати у немовлячому віці. Послуговуватися нею потрібно обережно, щоб не знизити пристосовуваності психіки, організму малюка до середовища;
    2. формування у дитини рис характеру, що нівелюють негативні особливості її темпераменту. Риси характеру виявляються при зміні умов життя і діяльності дитини, у результаті вироблення в неї навичок і звичок. Основними вимогами при цьому є поступливість, послідовність, вмотивоване пришвидшення або уповільнення темпу діяльності. Краще за таких обставин вдатися до психолого-педагогічного маневру. Прагнення педагога до негайної результативності своїх виховних дій може призвести до зміцнення негативних особливостей темпераменту, порушення довірливості у стосунках з дитиною. Наприклад, діти-меланхоліки на постійні вимоги пришвидшити дії уповільнюють або взагалі припиняють їх. У цій ситуації їх потрібно переконати, що головне не повільність або швидкість дій, а якість результатів;
    3. посилення позитивних і послаблення негативних проявів у поведінці дитини. Наприклад, підвищена тривожність меланхоліка, пов'язана з високою чутливістю до подразників, спричинює їх надмірну вразливість і чутливість. Однак рівень тривожності відіграє особливу роль у структурі емоційності. Вона може стимулювати активність і саморегуляцію діяльності, а її відсутність знижує ефективність роботи. Від тривожності не можна звільнитися. Сором'язливість, невпевненість, емоційна скутість успішно долаються внаслідок формування навичок діяльності, переживання ситуацій успіху.
  • 21876. Психологічні основи застосування комп'ютерів у процесі навчання
    Психология

    За останній час значне використання нових інформаційних технологій пов'язане з проблемою розробки програмних продуктів, які б могли використовувати люди з різним рівнем володіння технічними засобами. Чинник вигоди і допустимості використання визначається тим, наскільки повно враховані психолого-педагогічні вимоги до розроблених засобів. Тому необхідно враховувати роль комп'ютерної мови при використанні ЕОМ. Слід відзначити, що саме комп'ютерна мова є засобом діяльності, а не сама машина. Природно, що це посилено впливає на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибір мови програмування повинен бути обов'язково адекватний тому чи іншому застосуванню. О.Тихомиров і Н. Повякель досліджували цю проблему і визначили, що одним із важливих завдань у психології забезпечення комп'ютеризації вищої школи є саме проблема комп'ютерної мови при взаємодії з ЕОМ. Хотілося б додати, що при виборі комп'ютерної мови для навчального процесу потрібно враховувати вікові особливості учнів, їхній індивідуальний хист та рівень інтелектуального розвитку (мови бувають різної складності). На наш погляд, це питання повинно вирішуватися творчо, щоб учень мав вибір і можливість попрацювати з кількома мовами. При такому підході є можливість розкриття потенційних можливостей учень, що більш ефективно і позитивно вплине на засвоєння ним навчального матеріалу. Крім того, учень сам зможе оцінити всі переваги та недоліки тієї або іншої комп'ютерної мови. Проблеми психологічних аспектів програмних засобів досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж. Гримм, В. Коропів, Д. Корягін, С. Новиков, Н. Тализіна та багато інших учених. Питання архітектури ЕОМ, операційної системи, структури даних та алгоритмів, мов програмування, машинної графіки, штучного інтелекту досліджували зарубіжні вчені Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пітер Дж. Деннінг, Роберт Л.Браун, Косневськи,

  • 21877. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
    Психология

    Дитина в шести-семирічному віці починає відчувати зростаючий тиск з боку школи та соціуму. Отож з перших років навчання можливі постійні прояви агресії в поведінці окремих дітей. Діти молодшого шкільного віку починають інтенсивно критикувати практично все: від оцінок розумової діяльності, що виявляється в бажанні чи небажанні однолітків грати або спілкуватися, до думок членів сім'ї стосовно тих розумових, фізичних, моральних та емоційних достоїнств, якими дитина хотіла б володіти. Щоб пристосуватися до атмосфери критики та жити в ній, дитина формує захисні механізми. Найбільш поширеними з них є ті, що в психології мають назву психологічну спрямованість і проявляються в суворо визначених ситуаціях. Спостереження та педагогічна практика показують, що такі реакції досить поширені серед дітей усіх вікових груп [3, с. 191 ]. їх відносять до засобів психологічного захисту й називають недиференційованим захисним механізмом, неконструктивною, неадекватною (стосовно розв'язання проблеми, що виникла) поведінкою. Ці реакції включають в себе широкий діапазон поводження: неслухняність, груба, зухвала поведінка, бійки, крадіжки, наклепи, пропускання занять у школі, відмова їсти, втеча з дому, утрируваний прояв сміливості, пустування, бравування, порушення шкільної дисципліни, хуліганські витівки. Часто вони бувають спричинені переживанням образи, ураженого самолюбства, неадекватного ставлення близьких, бажанням не виявити слабких сторін своєї особистості, здобути авторитет, прагненням довести свою повноцінність, отримати визнання. Форма агресивної поведінки залежить від конкретного контексту подій.

  • 21878. Психологічні особливості відносин юриста із клієнтом
    Психология

     

    1. Бедь В.В., Малышев А. А. Социально-психологические аспекты юридической деятельности. - Ужгород, 2001. 289 с.
    2. Єлов В. Формування окремих професійних навичок юриста роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів. Луцьк: РВВ Вежа»Волинського державного університету ім. Л. Українки, 2004. 72 с.
    3. В.А., Молібог С.І., Павленко Д.Г. Юридична клініка: Навч. посібник. К.: «Школяр», 2004. 315 с.
    4. Методичні матеріали до науково-практичної конференції „Болонський процес: перспективи та розвиток у контексті приєднання України до Європейського простору вищої освіти”. Київ, 2004. 62 с.
    5. Организация и управление в юридической клинике: Опыт практической деятельности в современной России: Учеб. пособие. М.: Дело, 2003. 304 с.
    6. Самолюк В., Фурманчук О., Зінчук Д. Юридична практика: основи ефективного консультування.- Навчально-методичний посібник. Острог. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006.
    7. Самолюк В., Філішев А., Фурманчук О. Інноваційна модель розвитку клінічної юридичної освіти: на прикладі Національного університету «Острозька академія», інформаційний бюлетень. Острог: Національного університету «Острозька академія», 2006. 48с.
    8. Галай А.О. Педагогічна характеристика юридичної клінічної освіти // Вісник Асоціації юридичних клінік України. Наукові розробки юридичної клінічної програми. 2007. с. 63-67.
    9. Соколенко О.Л. Юридична клініка в правоосвітній діяльності [Електронний ресурс] // Вісник академії митної служби України. Серія «Право». 2009. 1 (2). Режим доступу до журналу.: http//www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gun/Vamsu/Pravo/2009_1/Sokolenko.html
    10. С.Сливка “Юридична деонтологія”. Київ, Атака 2003 р. 319 с.
    11. Юридична психологія. Підручник /За редакцією Кондратьєва. Київ. 2000 р. 351 с.
    12. В.Бедь Юридична психологія. Навчальний посібник. 2003 р. 375 с.
    13. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. Учебное пособие. - М.: Издательство БЕК, 1997.
    14. Коновалова В.Е. Правовая психология. - Харьков: Консум, 1997.
    15. Ніколайчик Олександр. - Турбота про клієнта // Юридична газета. - №23 (158) 10 червня 2008 року. - http://www.yur-gazeta.com/ru/article/1590/
    16. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста: Практ. пособие. М.: Юрайт. 2000. 288 с.
    17. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академ. курс. Підруч. для студентів вузів. К.: Концерн "Вид. дім Ін Юре", 2004. 424 с.
    18. Васильев В. Л. Юридическая психология. СПб.: Интер, 2002. 656 с
  • 21879. Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
    Психология

    Стимульний матеріал:

    1. В различных частях своего тела я часто чувствую жжение, покалывание, ощущение мурашек, онемение.
    2. Я редко задыхаюсь, и у меня не бывает сильных сердцебиений.
    3. Раз в неделю или чаще я бываю очень возбуждена или взволнованна.
    4. Голова у меня болит часто.
    5. Два-три раза в неделю по ночам меня мучают кошмары.
    6. В последнее время я себя чувствую хуже, чем когда-либо.
    7. Почти каждый день случается что-нибудь, что пугает меня.
    8. У меня бывали периоды, когда из-за волнения теряла сон.
    9. Обычно работа стоит мне большого напряжения.
    10. Иногда я бываю так возбуждена, что это мешает мне заснуть.
    11. Большую часть времени я испытываю неудовлетворенность жизнью.
    12. Меня постоянно что-нибудь тревожит.
    13. Я стараюсь реже встречаться со своими знакомыми и друзьями.
    14. Жизнь для меня почти всегда связана с напряжением.
    15. Мне трудно сосредоточиться на какой-либо задаче или работе.
    16. Я очень устаю за день.
    17. Я верю в будущее.
    18. Я часто предаюсь грустным размышлениям.
    19. Временами мне кажется, что моя голова работает медленнее, чем обычно.
    20. Самая трудная борьба для меня это борьба с самой собой.
    21. Я почти всегда о чем-нибудь или о ком-нибудь тревожусь.
    22. У меня мало уверенности в себе.
    23. Я часто чувствую неуверенность в себе.
    24. Несколько раз в неделю меня беспокоят неприятные ощущения в верхней части живота (под ложечкой).
    25. Иногда у меня бывает такое чувство, что передо мной выросло столько трудностей, что одолеть их просто невозможно.
    26. Раз в неделю или чаще я без видимой причины внезапно ощущаю жар во всем теле.
    27. Временами я изматываю себя тем, что слишком много на себя беру.
    28. Я очень внимательно отношусь к тому, как я одеваюсь.
    29. Мое зрение ухудшилось в последнее время.
    30. В отношениях между людьми чаще всего торжествует несправедливость.
    31. У меня бывают периоды такого сильного беспокойства, что я даже не могу усидеть на месте.
    32. Я с удовольствием танцую, когда есть возможность.
    33. По возможности я стараюсь избегать большого скопления людей.
    34. Мой желудок сильно беспокоит меня.
    35. Должна признаться, что временами я волнуюсь из-за пустяков.
    36. Часто сама огорчаюсь, что я такая раздражительная и ворчливая.
    37. Несколько раз в неделю у меня бывает такое чувство, что должно случиться что-то страшное.
    38. Мне кажется, что близкие меня плохо понимают.
    39. У меня часто бывают боли в сердце или груди.
    40. В гостях я обычно сижу где-нибудь в стороне или разговариваю с кем-нибудь одним.
  • 21880. Психологічні особливості дітей з неповних сімей
    Психология

     

    1. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1995;
    2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1998;
    3. Брайн Ш. Тесты для детей. Тюмень, 1996;
    4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М., 1990;
    5. Бурбо Л. Отношения родитель ребенок. Киев, 2002;
    6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1998;
    7. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. М., 2002;
    8. Вердербер Р. Психология общения. СПб., 2003;
    9. Вроно Е. Пойми своего ребенка. М., 2002;
    10. Василюк Ф. Е. Психология переживания. М., 1984;
    11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. Л., 1984;
    12. Дружинин В.Н. Психология семьи. ? Екатеринбург: Деловая книга, 2000;
    13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. М., 2004;
    14. Левис Ш. Ребенок и стресс. М., 1997;
    15. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. 576с.;
    16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. Т. 3. 1982. № 2. С. 147-151;
    17. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. М., 1997;
    18. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. М.: Академия, 1998. 160 с.;
    19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. 212с.;
    20. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М., 1970;
    21. Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога родителям. Москва: Педагогика Пресс, 1995 г. 168 с.;
    22. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. М., 1995;
    23. Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. ? М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. ? С. 345354;
    24. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. СПб., 2002. С. 60-64;
    25. Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. ? № 1, 1986. ? с. 165171;
    26. Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сімях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сімї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. Т.Х. Ч. 2. С. 506512;
    27. Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. К., 2007. Вип. 14 (38). С. 108111;
    28. Юрченко І.В. Функціонально неповна сімя: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. Вип. 13. Ч. 2. С. 207216;
    29. Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сімї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». Рівне: РДГУ, 2008. Вип. 1. С. 11924;
    30. Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сімях за допомогою проективної методики «Малюнок сімї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». Херсон: ППВишемирський В.С., 2008. Ч.1. С. 460465.