Менеджмент

9541. Функциональное содержание менеджмента
Курсовой проект пополнение в коллекции 05.03.2010
1. Галенко В.П., Рахманов А.И., Страхова О.А. Менеджмент. СПб.: Питер. 2003. 224 с.
2. Основы менеджмента: учеб. пособие / Л.В.Плахова, Т.М.Анурина, С.А.Легостаева. М.: КНОРУС. 2007. 496 с.
3. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. основы менеджмента, 3-е изд.: Пер.с англ. М.: ООО "И.Д.Вильямс". 2007. 672 с.
4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Уч.пособие. М.: Новое знание. 2005. 336 с.
5. Абчук В. А. Менеджмент: Учебник. СПб.: Издательство "Союз". - 2006. 463 с.
6. Семенова И.И. История менеджмента: уч.пособие для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА. 2004. С.339.
7. Фалмер Р. Энциклопедия современного управления. М.:ВИПКэнерго. 2001.
8. Менеджмент (Современный российский менеджмент): Учебник. / Под ред. Ф.М. Русинова и М.Л. Разу. - М.: ФБК-ПРЕСС. - 2005.
9. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник. - М.: БЕК. - 2006.
10. Маслов Д.В., Ватсон П., Чилиши Н. Современные методы управления в российском бизнесе // Инновационный менеджмент. 2005. № 2. С.15-22.
11. Манохина В.А. Функции современного менеджмента // Научное обозрение. 2007. № 3. С.36-40.
12. Манохина В.А. Особенности реализации функций управления в современных условиях // Научное обозрение. 2007. № 3. С.40-43.
13. Бражник М. Изучение и направленность основных управленческих функций в теории управления // Проблемы теории и практики управления. 2008. № 10. С.86-91.
14. Федосеев В.Н. Основные функции управления // Менеджмент в России и за рубежом. 2008. № 3. С.102-109.
15. Хайруллин И. Функциональный подход в аналитическом обосновании управленческих решений // Экономика и упрвление: научно-практический журнал. 2006. № 3. С.52-57.
16. Процесс и функции управления [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.college.ru/economics/part2/21.htm#211
17. Новые функции менеджмента [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://biznes.in.ru
9542. Функционально-стоимостный исследование зубчатой муфты
Дипломная работа пополнение в коллекции 26.12.2011
9543. Функциональные обязанности персонала отделов УТФ Технопак
Отчет по практике пополнение в коллекции 06.04.2010

Практику в отделе маркетинга я проходила с 28 сентября по 02 октября. Находясь на должности маркетолога я разрабатывала эмблему предприятия. Для этого было необходимо выбрать такой логотип, который бы вмещал в себя самые важные качества нашего предприятия. При разработке слогана было необходимо составить фразу, которая бы легко запоминалась и имела большой смысл. Была разработана этикетка. Прайс-лист был разработан на основе важной информации о нашей продукции, то есть виды продукции, размеры и цены. Дополнительно была разработана реклама нашего предприятия, в которой были отражены все достоинства и интересующая клиента информация, это вид нашей продукции, сырье из которого производится и наше отношение к клиентам. Важностью при разработке рекламы являлось то, что было необходимо сделать ее насыщенной информативно, но в то же время яркой и не утомляющей.
9544. Функциональные организационные структуры
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Иерархические (бюрократические) структуры управления являются первыми систематически разработанными моделями организационных структур и остаются пока основными и доминирующими формами. Бюрократическая организационная структура характеризуется высокой степенью разделения труда, развитой иерархией управления, цепью команд, наличием многочисленных правил и норм поведения персонала, подбором кадров по их деловым и профессиональным качествам. Бюрократию часто называют классической или традиционной организационной структурой. Большинство современных организаций представляют собой варианты иерархических структур. Причина столь длительного и широкомасштабного использования бюрократической структуры состоит в том, что ее характеристики еще достаточно хорошо подходят для большинства промышленных фирм, организаций сферы услуг и всех видов государственных учреждений. Объективность принимаемых решений позволяет эффективно управляемой бюрократии адаптироваться к происходящим изменениям. Продвижение сотрудников на основе их компетентности позволяет обеспечивать постоянный приток в такую организацию высококвалифицированных и талантливых технических специалистов и административных работников. [5, c. 234]
9545. Функциональный и процессный подходы к управлению
Курсовой проект пополнение в коллекции 21.06.2012

Элементы системыФункциональный подходПроцессный подходОбъект управленияФункцияПроцессОпределение подходаУправление организацией с разделением на структурные элементы по функциональному признакуУправление бизнес-процессами, как совокупностью видов деятельности, которая по определенной по определенной технологии преобразует входы в выходы, представляющие ценность для потребителяПотребителиВ качестве потребителя результатов деятельности отдела выступает функциональный руководитель, т.е. удовлетворение потребности идет в направлении вверх по уровням иерархииВ качестве потребителя результатов процесса выступает следующий процесс в цепочке, т.е. удовлетворение потребностей идет вдоль предприятия в направлении конечного потребителяПоставщикиВ качестве поставщика выступает сотрудник или руководитель отдела предприятия, предоставляющий сотрудникам другого отдела ресурсы для обработки, что ограничивает возможность исполнителей напрямую влиять на характеристики предоставляемых материалов. При этом сотрудники другого отдела не заинтересованы в удовлетворении требований коллег из других отделов, если эти требования не исходят напрямую от функционального руководителяВ качестве поставщика выступает предыдущий процесс в цепочке, что позволяет напрямую выдвигать и согласовывать требования к предоставляемым материалам. Предыдущий процесс является заинтересованным в удовлетворении выдвигаемых требованийРаспределение ответственностиОтветственность фрагментарна, распределена между функциональными руководителями, ограничивается сферой влияния отдельной функции и сосредоточена в большей степени в высших уровнях иерархии. Таким образом, ответственность за конечный результат деятельности предприятия в полной мере ложится только на высшее руководство предприятия, которое имеет возможность влияния на деятельность только после возникновения проблемОтветственность четко распределена и возложена на «владельца» процесса, который контролирует все этапы процесса, наделен правом принятия решений и, соответственно, имеет возможность оперативно воздействовать на ход процесса. Таким образом, ответственность за результаты процесса приближена к конкретным исполнителям работФункции высшего руководстваСогласование целей различных подразделений предприятия, разрешение возникающих между функциональными отделами спорных вопросов и конфликтов, принятие решений по текущим вопросам зачастую не оставляет времени на решение стратегических задачОсвобождение от оперативного управления за счет делегирования ответственности и полномочий позволяет высшему руководству сосредоточиться на анализе деятельности и решении стратегических вопросовКомпетенция и карьерный рост сотрудниковОбъединение сотрудников функциональные отделы способствует профессиональному росту. Карьерный рост определяется продвижением по уровням иерархииОбъединение сотрудников по процессам снижает возможности профессионального роста. Стремление к «плоской» организационной структуре с минимальным числом иерархических уровней затрудняет перспективы карьерного роста
9546. Функциональный конфликт в коллективе
Контрольная работа пополнение в коллекции 12.10.2010
1. Гончаров В. И. Менеджмент: Учеб. пособие. Мн.: Мисанта, 2003. 624 с.
2. Золотогоров В. Г. Организация и планирование производства. Практическое пособие. - Мн.: ФУАинформ, 2001. 528 с.
3. Ильин А. И., Синица Л. М. Планирование на предприятии: Учебное пособие. В 2-х частях. Мн.: ООО "Новое знание", 2000. 728 с.
4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учеб. пособие Мн.: Новое знание, 2002. 336 с.
5. Менеджмент: Деловая карьера / Н. П. Беляцкий. Мн.: Вышэйшая школа, 2001. 302 с.
6. Организация, нормирование и оплата труда: Учеб. пособие /А. С. Головачев, Н. С. Березина, Н. Ч. Бокун и др.; Под общ. ред. А. С. Головачева. М.: Новое знание, 2004. 496 с.
7. Риск-менеджмент: Учебник / В. Н. Вяткин, И. В. Вяткин, В. А. Гамза, Ю. Ю. Екатернославский, Дж. Дж. Хэмптон под ред. И. Юргенса. М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2003. 512 с.
8. Раицкий К. А. Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов. 3-е изд., перераб. и доп. М.: "Дашков и К", 2002. 1012 с.
9. Суша Г. З. Экономика предприятия: Учеб. пособие. М.: Новое знание, 2003. 384 с.
10. Хрипач В. Я. и др. Экономика предприятия. Мн.: Экономпресс, 2001. 464 с.
9547. Функционирование бухгалтерии как службы управления
Дипломная работа пополнение в коллекции 15.03.2012

наименованиезданиясооружениямашины и оборудованиетранспортные средстваПрочий производственный и хозяйственный инвентарьпрочие основные средствавсего основных средств2008на начало года45 199 183,56252888,914513524,215184362,743494875,8368 644 835,24поступило3596062,9839000998475,055 433 537,95выбыло1341492,29556333,44311798,952 209 624,68на конец года45199183,56252888,916768094,825467029,34181551,9371 868 748,51среднегодовая ст-ть ОС 45199183,56252888,915640809,525325696,023838213,8870 256 791,88уд. вес, %62,890,3523,337,615,8201002009 на начало года45 199 183,56252 888,9016 768 094,825 467 029,304 181 551,9371 868 748,51поступило99 559 745,6913 639 151,009 945 987,021 135 920,003 370 555,598 882 431,00136 533 790,30выбыло194 415,36252 888,901 679 317,02609 840,68432 563,193 169 025,15на конец года144 564 513,8913 639 151,0025 034 764,825 993 108,627 119 544,338 882 431,00205 233 513,66среднегодовая ст-ть ОС 94 881 848,736 946 019,9520 901 429,825 730 068,965 650 548,138 882 431,00142 992 346,59уд.вес, %70,446,6512,202,923,474,33100темп роста, %319,845 393,34149,30109,62170,26285,572010на начало года144 564 513,8913 639 151,0025 034 764,825 993 108,627119544,338 882 431,00205 233 513,66поступило2 089 737,279 129 981,0015 656 909,26764 000,00786265,2128 426 892,74выбыло15 746 505,57306 425,50433 752,00193651,658 882 431,0025 562 765,72на конец года130 907 745,5922 769 132,0040 385 248,586 323 356,627712157,89208 097 640,68среднегодовая ст-ть ОС 137 736 129,7418 204 141,5032 710 006,706 158 232,627 415 851,11251692,056уд. вес, %62,9110,9419,413,043,710100темп роста, %90,55166,94161,32105,51108,320,00101,40темп роста, по сравнению с 2008г., %289,629 003,61240,85115,66184,43289,55
9548. Функционирование фондовых бирж
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
Биржа организует куплю-продажу ценных бумаг, т. е. «непосредственно способствует заключению гражданско-правовых сделок с ценными бумагами». Фондовая биржа не может совмещать деятельность по организации торговли ценными бумагами с другими видами профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг. Отсюда ее задачи и функции определяются тем положением, которое фондовая биржа занимает на рынке ценных бумаг как ее участник. Следует подчеркнуть, что фондовые отделы других (товарных и валютных) бирж приравнены к фондовым биржам, поэтому в своей деятельности (за исключением вопросов создания) не отличаются от последних. Являясь организатором рынка ценных бумаг, фондовая биржа первоначально занимается исключительно созданием необходимых условий для ведения эффективной торговли, но по мере развития рынка ее задачей становится не столько организация торговли, сколько ее обслуживание. Изначально фондовая биржа создавалась для того, чтобы поощрять и поддерживать торговлю ценными бумагами, обеспечивающую соблюдение интересов ее участников. Поэтому биржа рассматривалась как надлежащим образом организованное место для торговли.
1. Первая задача биржи заключается в том, чтобы предоставить место для рынка, т.е. централизовать место, где может происходить как продажа ценных бумаг их первым владельцам, так и вторичная их перепродажа. При этом принципиальным положением существования бирж как организованного оптового рынка ценных бумаг является соблюдение обязательного требования всеми участниками торгов вести себя в соответствии с твердыми правилами. Фондовая биржа представляет собой организацию со своими исторически сложившимися правилами ведения торгов. И несмотря на то, что в настоящее время открытый биржевой торг, требующий физического присутствия его участников, заменяется компьютерным (электронным, экранным), дающим возможность принимать участие в торговле из своего офиса (со своего рабочего места), обязательным остается соблюдение установленных правил и системы регулирования торговли, а также готовность всех участников торгов эти правила соблюдать. Для выполнения первой задачи фондовой бирже недостаточно отработать правила и системы регулирования торговли, необходимо предъявлять достаточно жесткие требования к компаниям, поставляющим ценные бумаги для продажи, и членам биржи, которые на профессиональном уровне ведут торговлю и представляют интересы клиентов, не имеющих возможности принимать непосредственное участие в торговле на бирже, а вынужденных прибегать к услугам посредников. Биржа также должна располагать обученным высококвалифицированным персоналом, способным не только провести сам биржевой торг, но и обеспечить эффективный надзор за исполнением сделок, заключенных на бирже. Объясняется это тем, что инвестор и эмитент ищут ликвидные и эффективные рынки, которые характеризуются «узким» спрэдом, эффективными торговыми системами, большим оборотом и эффективной защитой инвестора.
2. Второй задачей фондовой биржи следует считать выявление равновесной биржевой цены. Выполнение этой задачи возможно в силу того, что биржа собирает большое количество, как продавцов, так и покупателей, предоставляя им рыночное место, где они могут встречаться не только для обсуждения и согласования условий торговли, но и для выявления приемлемой стоимости (цены) конкретных ценных бумаг. Кроме того, биржа добивается доверия к достоверности достигнутых цен в процессе биржевого торга. Для реализации указанной задачи биржа обеспечивает открытость информации, характеризующей как эмитента, так и его ценные бумаги, стандартизацию условий установления цен, использование средств массовой информации для распространения информации о котировках цен и сделках. Это позволяет членам биржи и профессиональным участникам знать самые последние цены, по которым можно совершать сделки, и знать о самых последних сделках, которые были совершены. Все более распространяющейся тенденцией на западных биржах становятся теперь попытки устроить показ котировок акций, зарегистрированных их биржами, на экранах домашних телевизоров для частных лиц, с помощью такой службы, как Телетекст (журналы электронного экрана). Это дает возможность заинтересовать в биржевой торговле новых участников, прежде всего покупателей.
3. Третья задача биржи аккумулировать временно свободные денежные средства и способствовать передаче права собственности. Привлекая покупателей ценных бумаг, биржа дает возможность эмитентам взамен своих финансовых обязательств получить нужные им средства для инвестиций, т.е. способствует мобилизации новых средств, с одной стороны, а с другой расширению круга собственников. При этом биржа создает возможности для перепродажи приобретаемых ценных бумаг, т.е. обеспечивает передачу прав собственности, постоянно привлекая на биржу новых инвесторов, имеющих в наличии крупные или мелкие суммы временно свободных денежных средств. Обеспечивая перепродажу ранее купленных ценных бумаг, биржа освобождает покупателя от «вечного» их владения. У него появляется возможность продать ранее купленные ценные бумаги и искать другие возможности использования своих денежных средств или вложить их в другие более привлекательные для него ценные бумаги. Такая смена владельца не затрагивает эмитента, полученные им денежные средства остаются у него в распоряжении, изменился только кредитор или акционер.
4. Четвертая задача фондовой биржи обеспечение гласности, открытости биржевых торгов. Нужно иметь в виду, что биржа не гарантирует того, что вложенные в ценные бумаги средства обязательно принесут доход. Как дивиденды, так и курсовая стоимость акций, например, могут расти и падать, но фондовая биржа гарантирует, что участники торгов могут иметь достаточно достоверную информацию и располагать справедливыми правилами для формирования собственных суждений о доходности принадлежащих им ценных бумаг. Биржа обязана каждому заинтересованному сообщать о дате и времени заключения сделок, наименовании ценных бумаг, являющихся предметом сделки, государственном регистрационном номере ценных бумаг, цене одной ценной бумаги и количестве проданных (купленных) ценных бумаг. При этом следует особо обратить внимание на то, что биржа должна обеспечить доступность информации, способной оказать влияние на рыночный курс ценных бумаг для всех участников биржевой торговли в одно и то же время. Кроме того, все они должны обладать одинаковой информацией, т.е. все должны находиться в одном положении. Биржа отвечает за централизованное распространение биржевой информации. Она также должна получать и комментировать любые решения правительства, которые могут повлиять на курсы тех ценных бумаг, которые котируются на ней.
5. Пятая задача биржи заключается в обеспечении арбитража. При этом под арбитражем следует понимать механизм для беспрепятственного разрешения споров. Он должен определить круг лиц, которые могут выполнять поставленную задачу, а также возможные компенсации пострадавшей стороне. Многие биржи для решения задачи арбитража создают специальные арбитражные комиссии, в состав которых включают независимых лиц, имеющих как опыт в ведении биржевой торговли, так и в решении споров, имеющих возможность беспристрастно выслушать обе стороны и принять взвешенное решение. Влиятельность арбитражной комиссии должна быть общепризнанной. Для усиления ее значимости ей придается иногда статус третейского суда, и тогда решения арбитражной комиссии имеют не только рекомендательный, но и обязательный характер. Поэтому решение о компенсации должно быть приемлемо как для потерпевшей стороны, так и для ответчика и обязательно для исполнения. Хотя всякий арбитраж предполагает апелляцию.
6. Шестая задача биржи обеспечение гарантий исполнения сделок, заключенных в биржевом зале. Ее выполнение достигается тем, что биржа гарантирует надежность ценных бумаг, которые котируются на ней. Это достигается тем, что к обращению на бирже допускаются только те ценные бумаги, которые прошли листинг, т. е. соответствуют предъявляемым требованиям.
9549. Функция контроля в менеджменте
Информация пополнение в коллекции 09.11.2011

Обычно исполнители сопротивляются контролю над своей деятельностью, особенно если они ощущают неоправданность, чрезмерность контроля или его неправильную направленность. Все это верно. Однако сущность и смысл контроля заключается не столько в ограничениях деятельности отдельных лиц или организаций, сколько в возможности обеспечения достижения организацией своих целей путем своевременной корректировки деятельности организации до того, как возникающие проблемы не превращаются в кризис. Контроль позволяет сопоставлять реально достигнутые результаты с запланированными показателями, т. е. ответить на вопрос: насколько мы продвинулись к поставленным целям? Руководство организации получает возможность определить, где организация добилась успехов, а где потерпела неудачу. Важнейший смысл контроля заключается в определении именно тех направлений деятельности менеджеров и подчиненных, которые наиболее эффективно способствовали достижению общих целей организации. Уровень участия в достижении целей организации должен быть понятным менеджерам и подчиненным, а не только руководителям. В этом случае им будет понятен смысл контроля над их деятельностью.
9550. Функция организации
Дипломная работа пополнение в коллекции 08.01.2012

В этих целях вырабатываются специальные механизмы, например множество формальных правил и процедур, регламентирующих поведение. А эти формальные правила не допускают передачи части полномочий руководителя подчиненным. Российский руководитель часто предпочитает делать все сам, загружая себя теми делами и обязанностями, которые можно было бы смело делегировать подчиненным. Он стремиться все держать в своих руках из соображений безопасности (утечка финансовой и иной информации может дорого обойтись компании). Руководители не хотят перепоручать часть своих функций подчиненным, предпочитая за все хвататься самим. Вот как они объясняют нежелание делегировать полномочия: У меня нет сотрудников, которые могут выполнять эти поручения, У них много своей работы…, Я давал(а) задания, но потом мне пришлось все переделывать - уж лучше все сделаю сам(а), Мои подчиненные не умеют/не хотят выполнять эти поручения, Мне нравится все делать самой(му) - так я все держу под контролем, Я знаю, что надо делегировать полномочия, но не умею это делать. Все же главной причиной отказа от передачи своих полномочий является нежелание делиться властью. Исследователи говорят, что только 16% руководителей осознанно и добровольно готовы к передаче части своих полномочий. Остальные же предпочитают сосредоточение всей власти в собственных руках.
9551. Функция организации в менеджменте
Информация пополнение в коллекции 09.11.2011

Делегирование полномочий. Этот процесс представляет третью составляющую организационной деятельности. Почему в структуре аппарата управления, кроме распределения полномочий, существует их делегирование? Все дело в том, что руководителю высшего уровня приходится решать задачи повышенной сложности, связанные с деятельностью внутри организации, а также и с воздействием на организацию внешней среды. Охватить одному человеку множество разнообразных направлений просто невозможно. Кроме сложных задач, руководитель решает и задачи рутинного характера, но принадлежащие его должности. Для того, чтобы освободить себя от второстепенных обязанностей, руководитель передает подчиненным часть своих полномочий, которые закреплены именно за его должностью. Процесс передачи полномочий от руководителя к одному или нескольким подчиненным называется делегированием. Полномочия делегируются должности, а не менеджеру, который занимает ее в данный момент. Особенностью делегирования полномочия является то, что передаче подлежат только обязанности и права, ответственность не делегируется. Руководитель продолжает нести ответственность за свои полномочия, несмотря на сам факт их делегирования подчиненным.
9552. Функция планирования в менеджменте. Требования, предъявляемые к управленческим решениям
Контрольная работа пополнение в коллекции 13.10.2010

Внутриличностный конфликт может также возникнуть в результате того, что производственные требования не согласуются с личными потребностями или ценностями. Например, женщина - руководитель давно планировала в субботу и в воскресенье поехать отдохнуть с мужем, так как ее чрезмерное внимание работе стало плохо сказываться на семейных отношениях. Но в пятницу к ней в кабинет врывается ее непосредственный начальник с какой-то проблемой и настаивает, чтобы она занялась ее решением в выходные дни. Или агент по продаже рассматривает взятку как крайне неэтичный способ взаимодействия, но начальство дает ему понять, что продажа должна состояться, во что бы то ни стало. Многие организации сталкиваются с тем, что некоторые руководители возражают против их перевода в другой город, хотя это сулит им солидное повышение в должности и жаловании. Это особенно часто происходит в семьях, где и муж, и жена занимают руководящую должность или являются специалистами. Внутриличностный конфликт может также являться ответом на рабочую перегрузку или недогрузку. Исследования показывают, что такой внутриличностный конфликт связан с низкой степенью удовлетворенности работой, малой уверенности в себе и организации, а также со стрессом.
9553. Функция стимулирования в процессах менеджмента
Информация пополнение в коллекции 09.11.2011

Исполнитель и его функциональные роли. Особое значение при рассмотрении функции стимулирования приобретает проблема мотивации труда исполнителя. К данной категории относятся работники организации (рабочие и служащие), которые имеют непосредственное отношение к исполнению конкретного решения, принимаемого менеджером, или же те, кого он временно привлекает к выполнению определенной работы. Это самая многочисленная категория работников, принимающая участие в деятельности организации. Их слаженная совместная работа зависит от множества разнообразных потребностей, возникающих в одно и то же время. Поэтому руководителю осуществлять мотивацию исполнителей сложно. Исполнители не могут представляться руководителю единообразной массой. Он должен стремиться их рассматривать как индивидуумов, обладающих собственными потребностями, интересами и целями. Следовательно, руководитель должен рассматривать исполнителей не только в качестве объекта управления, но и субъектов управленческих процессов, проявляющих инициативу, самостоятельность, творчество при реализации этих процессов. Индивидуальное поведение - это сложный феномен, и руководитель может оказаться в сложном положении при определении интересов подчиненных и при поиске мотивов воздействия на них. Психологические и физиологические особенности человека. Процесс управления - это процесс воздействия руководителя на исполнителя. В практике менеджмента существует и используется на практике три формы воздействия одного человека на другого:
9554. Функції інформаційно-аналітичних підрозділів забезпечення управління
Информация пополнение в коллекции 10.11.2010

Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності будь-якого суб'єкта є однією з найважливіших обслуговуючих функцій, яку повинен виконувати структурний підрозділ. Ця служба носить різні назви: управління справами, загальний відділ, канцелярія, секретаріат. В невеликих суб'єктах, де обсяг опрацьованих документів невеликий та утворення спеціального структурного підрозділу недоцільне, таку роботу виконує секретар. Функції, права та порядок діяльності, тобто організаційно-правові та методичні принципи роботи служби документаційного забезпечення управління (ДЗУ) (або документаційної служби), визначаються в положенні про неї. Структура служби та її завдання, як правило, відповідають технологічному ланцюжку операцій, що проводяться з документами, починаючи з приймання та розподілення документів і закінчуючи здачею їх в архів суб'єкта. Структура служби докуменгаційного забезпечення управління розробляється на основі "Типових положень". Можна використати "Типове положення про управління справами" та "Типові завдання, запропоновані в ДСДЗУ". Але при цьому враховується специфіка роботи даного суб'єкта, обсяг та кількість підрозділів, загальна кількість співробітників, ступінь автоматизації та механізації' управлінських робіт. В своїй діяльності служби документаційного забезпечення управління керуються законами, указами, постановами уряду, наказами та розпорядженнями управління, положеннями про службу, ДСДЗУ, Основними правилами роботи відомчих архівів, шструкцією з діловодства даного суб'єкта, посадовими шструкціями працівників служби, державними стандартами науніфшовані системи документації' і насамперед на УСОРД методичними розробками з питань діловодства та архшної справи. До функцій служби документаційного забезпечення управління належать: - повне інформаційно-документаційне обслуговування діяльності суб'єкта, що включає: приймання, облік, первинне опрацювання та відправку кореспонденції, доставку, друкування та розмноження документів, реєстрацію, контроль за їх виконанням, формування справ, поточне зберігання, підготовку справ до передачі в архів; - організаційно-методичне управліїшя та контроль за постановкою діловодства у всіх структурних підрозділах та підвідомчих організаціях; - систематичне удосконалення інформаційно-документаційного обслуговування шляхом впровадження ЕОМ і насамперед персональних комп'ютерів та засобш механізації управлінської роботи; - організація підвищення кваліфікації працівників служби ДЗУ. Як видно з переліку функцій, всю роботу з документаційного забезпечення управління можна розділити на дві частини: безпосереднє оперативне документаційне обслуговування, організаційно-методичне управління та постійне удосконалення на базі ЕОМ всієї роботи з документами та інформацією, що міститься в них. Швидкий розвиток та втілення засобів ЕОМ в управління, уніфікація та стандартизація документів, що проводяться в широких масштабах в країні, потребують постійного підвищення кваліфікації працівників, зайнятих документаційним обслуговуванням. Тому одним fa актуальних завдань служби документаційного забезпечення управління є організація вивчення більш нових засобів ЕОМ та засобів механізації, державних стандартів на уніфіковані системи документації, методичних розробок щодо роботи з документами. Ця служба зобов'язана постійно удосконалювати організацію документаційного обслуговування, забезпечувати його однаковість у всіх структурних частинах об'єкта та у підвідомчих суб'єктах. Таким чином, служба документаційного забезпечення управління в наш час намагається досягти спільності показників, форм документів та порядку їх опрацювання. Служба документаційного забезпечення управління повинна бути самостійним структурним підрозділом, безпосередньо очолюватись керівником, який підпорядкований керівнику суб'єкта. У великому та середньому суб'єкті ця служба має складну структуру, до неї можуть входити: секретаріат; юридичний відділ; загальний відділ; експедиція, в якій виділяються групи опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції, урядової пошти та доставки (кур'єрська група); обліково-довідкова частина, що займається реєстрацією, довідковою роботою; контрольно-інспекгорська група; бюро по роботі з пропозиціями, заявами та скаргами громадян; машинописне (диктофонно-машинописне) бюро; копіювально-розмножувальна служба; архів та шспекційно-методична група Можливе суміщення кількох функцій в одному підрозділі. В суб'єктах невеликого масштабу замість структурних підрозділів відповідну роботу будуть виконувати окремі особи. Номенклатура посад працівників служби документаційного забезпечення управління визначається відповідно до єдиної номенклатури посад службовців, затвердженої Держкомітетом по праці та соціальних питань. Сюди віднесені керівники-начальники служб ДЗУ, їх заступники та спеціалісти-помічники керівника суб'єкта, секретарі колегії, методисти, завідуючі архівом, завідуючі експедицією, інспектори, секретарі, стенографістки, діловоди, друкарки, експедитори, кур'єри, редактори та коректори. Слід пам'ятати про введення в кваліфікаційний довідник посад службовців посади діловода, який повинен мати спеціальну вишу освіту за фахом "Документознавець, організатор діловодства". Раціональна організація документаційного забезпечення діяльності суб'єкта потребує достатньої кількості працівників цієї служби. Основними факторами, які визначають кількість та склад працівників служби, є обсяг документообігу (тобто кількість документів, що складаються, отримуються та опрацьовуються за рік), загальна кількість працівників суб'єкта та ступінь автоматизації і механізації опрацювання інформації та документів. Основу раціональної організації будь-якої роботи, а також з документаційного забезпечення становить чіткий розподіл функцій та обов'язків між конкретними виконавцями. Чітке знання своїх обов'язків підвищує відповідальність кожного працівника, дозволяє правильно розпланувати робочий день і виключає дублювання операцій. Розподіл праці закріплюється посадовими інструкціями, в яких визначено його організаційно-правове положення в структурному підрозділі. Посадова інструкція розробляється на базі кваліфікаційного довідника посад службовців, типових посадових інструкцій та конкретних потреб даного робочого місця. Чим чіткіше буде розроблена посадова інструкція, тим легше організувати виконання конкретної роботи. В інструкції слід включати і методику роботи, тобто не тільки що робити, але і як виконувати ті або інші види робіт. Індивідуальна посадова інструкція - важливий та відповідальний документ, який організаційно та методично визначає роботу співробітника. Інструкція складається з розділів: загальна частина, функції, обов'язки, права, взаємовідносини, відповідальність, оцінка роботи. Всі розділи інструкції повинні бути чіткими, ясними, виключаючими двояке розуміння. В загальній частині перелічуються основні завдання даної посадової особи, порядок її приймання та звільнення, професіональні вимоги до неї (освіта, стаж роботи), її безпосередня підлеглість та нормативні документи, якими вона керується в роботі. В розділі "Функції" вказується конкретна ділянка роботи, закріплена за даним співробітником, та перелічуються всі види робіт, що виконуються ним. Наприклад, на працівника покладено формування справ та організація поточного зберігання документів. Виконання цієї функції здійснюється такими видами робіт: перевіркою наявності позначки про виконання документа, підшиванням документа до справи відповідно до номенклатури справ, організацією зберігання справ у шафі, видачею в тимчасове користування документів і справ, оформлення обкладинок справ до передачі в архів установи та ін. В розділі "Обов'язки" викладається порядок виконання робіт, терміни і методи виконання кожної операції. Скажімо, якщо працівник проводить реєстрацію документів, то в інструкції повинен бути детально описаний поділ документів на реєстровані та нереєстровані, занесення кожного реквізиту реєстраційної картки та кількість екземплярів картки, куди який екземпляр надійде тощо. Також зазначається форма реєстраційної картки. В розділі "Права" викладені права працівників, якими вони користуються при виконанні своїх функцій. У розділі "Взаємовідносини" вказується, коли, від кого і в якому вигляді працівник повинен одержати інформацію та документи, передати, з ким погодити. Посадова інструкція завершується розділом "Оцінка роботи", де подаються критерії, що дозволяють оцінити виконання працівником своїх функцій (в основному якість та своєчасність роботи). В цьому ж розділі вказується відповідальність, яку працівник несе у випадку несумлінного ставлення до своїх обов'язків. Посадова інструкція затверджується керівником структурного підрозділу, в якому працює даний співробітник. Основним нормативним документом, що визначає роботу з документаційного забезпечення в суб'єкті є інструкція з діловодства. Вона повинна бути в кожному суб'єкті чи об'єкті. Розробляється інструкція на основі загальнодержавних нормативних документів: ГОСТів, Основних правил роботи відомчих архівів, державних стандартів та уніфікованої системи документації, методичних матеріалів архівних органів, відомчих правил. Нині відомства складають типові інструкції з діловодства в цілому або з якоїсь його окремої частини (номенклатура справ, оформлення документів, організація контролю тощо) для всієї групи однорідних суб'єктів чи об'єктів.
9555. Функції менеджменту
Информация пополнение в коллекции 17.02.2011

Організація це свідомий процес, спрямований на об'єднання та впорядковану взаємодію елементів або частин (людей, ідей, речей) у ціле, у результаті чого утворюється життєздатна, продуктивна, стійка система. Загальні питання об'єктивної необхідності організації будь-якої системи як взаємодії частин, що утворюють органічне ціле, розкриті А.А. Богдановим у його працях про тектологію як про загальну організаційну науку. Організаційний підхід до дослідження будь-якої системи як об'єкта управління означає вивчення її з погляду її внутрішньої структури і відношень з усіма зовнішніми системами. Необхідність організації визначається наявністю в елементах (частинах) системи (цілого) таких протилежних властивостей, як адаптивність один до одного та опір. "Елементи будь-якого цілого досліджуваного з організаційного погляду зводяться до активності в напрямі приєднання та протидії приєднанню". Ступінь же організованості цілого (систем) визначається поєднанням цих елементів. "Там, де стикаються активність та протидія, реальні результати залежать від способу поєднання тих і інших; для цілого результат збільшується на тій стороні, на якій з'єднання більш гармонійно і має менше суперечностей. Це означає більш високу організованість". [4]
9556. Функції менеджменту як основа процесу управління
Курсовой проект пополнение в коллекции 11.03.2011
1. Бесєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Рідручник. К.: Центр навчальної літератури; 2005. 496 с.
2. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організації: Навчальний посібник для студентів екон. Спец. Вузів. К "Кондор"- 2002. 654 с.
3. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Організація праці менеджера: Навчальний посібник для студентів економічних вузів К.: "Кондор" 2002. 518 с.
4. Виханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент. М.: МГУ, 1995. 364 с.
5. Гріфін Р.,Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. Ред. Яцура В.,Олєснєвич. Львів: Бок, 2001. 624 с.
6. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. К.: Вища школа., 1994. 223 с.
7. Лафта Дж.К. Менеджмент. М.: Кно Рус, 2002. 256 с.
8. Ломберт Том Ключові проблеми керівника. 50 перевіриних способів вирішення проблем: Пер. З англ.. К.: Наукова думка, 2001. 303 с.
9. Максименко С.Д. загальна психологія:Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. - Київ:"Центр навчальної літератури", 2004. 272 с.
10. Маркіна І.А. менеджмент підприємства. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів К:НМЦ "УКООПСПІЛКА", 2000. 268 с.
11. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. К.: Атака, 2005. 304 с.
12. Международный менеджмент: Учебник для вузов / Под. Ред. С.Э. Пивоварова, Д.И. Баркана, Л.С. Тарасевича, А.И. Майзеля. СПБ.: Питер, 2000.
13. Мурашко М.І. Довідник для підприємців-роботодівців та працівників відділів кадрів підприємств, установ і організацій. К., 1998 164 с.
14. Нікітіна Г.О.,Дробиш Л.В. Організація праці на підприємстві: Опорний конспект лекцій. Полтава: РВВ ПУСКУ, - 2003. 51 с.
15. Орлов А.И. Менеджмент в техносфере: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Завидения / Орлоав А.И., Федосеев В.Н.-М.: Издательский центр "Академия", 2003. 384 с .
16. Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. 581 с.
17. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами : Навч. Посібник. К.: "Кондор" 2003. 224 с.
18. Панфилова А.П., Громова Л.А., Богачек И.А., Абчук В.А. Основы менеджмента. Полное руководство по кейс- технологиям/ Под ред. Проф. Соломина В.П. СПб.: Питер, 2004. 240 с.
19. Стадник В.В., Йохана М.А. Менеджмент : Посібник. К. :Академвидав, 2003. 464 с.
20. Старобинский Э.Е" Как управлять персоналом" / Издание 6-е, перераб. И доп. М.: ЗАО "Бизнес - школа", 2002. 384 с.
21. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. К. : Академвидав, 2005. 608с. (Альма Матер).
22. Цимбалюк І.М. Підвищення професійної кваліфікації: психологія педагогічної праці. Науково-методичний посібник для підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. - Київ: ТОВ Видавничий дм "Професіонал". 2004. 150 с.
23. Шегда А.В. Менеджмент:Навчальний посібник. - К: Т-о "Знання", КОО, 2002. 538 с.
9557. Функції управління
Информация пополнение в коллекции 08.03.2011

Управлінське рішення покликане впливати на об'єкт управління і обов'язково передбачає досягнення певних результатів, виражених у кількісних та якісних показниках. Вимога кількісної визначеності управлінського рішення задовольняється встановленням конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів реалізації розроблюваного рішення. Результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути охарактеризовані якісно. Наприклад, рішення, спрямоване на підвищення продуктивності праці продавців певного магазину, передбачає заміну устаткування, поліпшення умов освітлення робочих місць, раціоналізацію режиму праці та відпочинку. Результат дії внаслідок заміни устаткування, а отже, і механізації певних трудових операцій, може бути охарактеризований кількісно і якісно. Якісна характеристика заходів щодо поліпшення умов праці передбачає благоустрій робочих місць, перегляд режиму праці і відпочинку, проте не дає можливості визначити можливе зростання продуктивності праці.
9558. Функції управлінських документів та схема документообороту організації
Контрольная работа пополнение в коллекции 21.03.2011

Кожен документопотік має досить стабільний маршрут руху, який залежить від складу і вмісту документів, міри регламентації функцій керівників і структурних підрозділів, розподіли обов'язків між керівниками і від прийнятої в організації технології робота з документами. Стереотипні маршрути руху властиві вхідним документам, що визначається їх адресацією. Вхідні документи утворюють три напрями руху: керівництву організації, керівництву структурних підрозділів, безпосередньо фахівцям. Співвідношення цих потоків нерівномірне: найбільша частина документів потрапляє керівництву, яке, з одного боку, випробовує інформаційні перевантаження, а з іншої - отримує значну кількість інформації, не відповідній їх компетенції, областям діяльності і функціональним обов'язкам, не їх рівня. Чекання розгляду документів керівництвом є втраченим часом, подовжує дорогу документа до виконавця. Маршрут руху вхідних документів залежить і від прийнятої в установі технології роботи з документами. Наприклад, процес реєстрації розпадається на два етапи: внесення до реєстраційних форм даних про отриманий документ до його розгляду керівництвом і доповнення цих даних резолюцією, термінами виконання, вказівками по виконання і іншим після розгляду керівником. Таким чином, технологія реєстрації документів збільшує час руху документа від здобуття до виконавця. Якщо в організації прийнято реєструвати документи повторно, тобто на рівні структурних підрозділів, то втрати часу із-за нераціональних зупинок в русі документа ще більш вагомі. Вихідний документопотік, як правило, пронизує всю управлінську структуру. Як ініціативні, так і інформаційні документи готують фахівці в структурних підрозділах. Маршрут руху цих документів залежить від кількості інстанцій узгодження, візування і підписання документів, а також від прийнятої технології передруку тексту, реєстрації і відправки документів. Найбільш нерегламентованими є маршрути руху внутрішніх документів. Причому в цьому потоці рух розпорядливих документів, як правило, впорядкований, а підготовка всіх останніх документів не має регламентованих маршрутів і вабить найбільш відчутні втрати часу на проходження документів. Ґрунтуючись на даних, характеризуючих документопотоки, служба діловодства може розробляти найбільш доцільні, оптимальні маршрути руху документопотоків.
9559. Функції, принципи і завдання управління витратами
Информация пополнение в коллекции 14.02.2011
Надзвичайно тісно з принципами управління витратами пов'язані їх завдання. Управління витратами на підприємстві покликано вирішувати такі основні завдання:
1. виявлення ролі управління витратами як фактора підвищення економічних результатів діяльності;
2. визначення витрат за основними функціями управління;
3. розрахунок витрат за виробничими підрозділами підприємства організації);
4. обчислення необхідних витрат на одиницю продукції (робіт, послуг);
5. підготовка інформаційної бази, що дозволяє оцінювати витрати при виборі і прийнятті господарських рішень;
6. виявлення технічних способів і засобів виміру й контролю витрат;
7. пошук резервів зниження витрат на всіх етапах виробничого процесу і у всіх виробничих підрозділах підприємства (організації);
8. вибір способів нормування витрат;
9. вибір системи управління витратами, адекватної умовам роботи підприємства (організації).
9560. Функціональні стратегії у процесі реалізації стратегічних змін
Контрольная работа пополнение в коллекции 11.02.2011
1. розробка загальної стратегії, встановлення загальних параметрів, визначення методів стабілізації, реструктуризація, ліквідація;
2. розробка загальної стратегії, визначення методів стабілізації, встановлення загальних параметрів, реструктуризація, ліквідація;
3. встановлення загальних параметрів, визначення методів стабілізації, розробка загальної стратегії, реструктуризація, ліквідація;
4. встановлення загальних параметрів, розробка загальної стратегії, визначення методів стабілізації, реструктуризація, ліквідація.

Blog

Менеджмент