Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української мови збірник-посібник зі спецкурсу (для учнів одинадцятих класів)
| Вид материала | Документы |
- Навчально виховний комплекс «гімназія школа» №27 Цикл уроків з української літератури, 307.09kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
- Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних, 99.62kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1703.1kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
- Торезький міський відділ освіти, 233.34kb.
- Урочисте дійство відбувається на святково прикрашеному шкільному майданчику, 136.58kb.
- Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
- Про проведення Тижня української писемності та мови в закладах освіти міста, 21.41kb.
- Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 31.45kb.
Простими реченнями висловлюються думки про окремі самостійні явища, увага читача чи слухача акцентується саме на цих явищах, а не на їх взаємозв’язку, а складним реченням висловлюється думка, яка відображає взаємозумовленість явищ, зв’язок одного явища з іншим.
Залежно від характеру синтаксичних стосунків між окремими граматичними центрами складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні й безсполучникові.
Характерна ознака складносурядних речень – граматична однорідність складових частин, що виступають як рівноправні:
^ При повній тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло, і тепер звідти пашіло, як з печі.
(М.Коцюбинський)
Складнопідрядне речення – складне речення, синтаксичні центри якого (разом із залежними від них другорядними членами) пов’язуються між собою підрядним синтаксичним зв’язком:
То були часи, коли ніхто нікому не вірив, коли вчорашній союзник, одержавши заплату, сьогодні виступав проти тебе, коли князь, поклявшись на хресті перед іншим князем, що дотримуватиметься миру, влучивши хвилю, відрубував мечем голову тому, з ким тільки-но замирився.
(П.Загребельний)
Безсполучникове речення – складне речення, в якому залежність між складовими частинами виражається порядком компонентів, інтонацією, видочасовою узгодженістю присудків. Частина безсполучникових речень співвідносна зі складнопідрядними:
^ Чоловіки, в кого є худобина, обкошук осоку навколо кущів – правління дозволило.
(Гр.Тютюнник)
Інші співідносяться зі складносурядними реченнями:
^ Рипіли вози, висла над Україною прощальна пісня, падала в холодні тумани, тягнулись валкою сімсот сімей козацьких ізгоїв у Білгород присягати на вірність сусідові…
(Р.Іваничук)
Складним реченням висловлюється думка, яка відображає взаємозумовленість явищ, зв’язок одного явища з іншим, а простими реченнями висловлюються думки про окремі самостійні явища, увага читача чи слухача акцентується саме на цих явищах, а не на їх взаємозв’язку.
Залежно від мети висловлювання (хочемо ми точно вказати на часову, причинову чи наслідкову залежність і досягти смислової точності у висловлюванні чи лише вказавши на взаємозв’язок явищ, досягти лаконізму, емоційності, ритмомелодики) використовуються синонімічні конструкції речень.
Часова, причинова і наслідкова залежність може бути виражена по-різному: складносурядними, складнопідрядними й безсполучниковими реченнями.
В науковому стилі переважають складні синтаксичні конструкції, які мають логічну будову, чітку послідовність складових частин; для вираження між ними логічних і граматичних відношень використовують сполучники й сполучні слова.
У розмовному мовленні прості речення переважають над складними, у складних реченнях немає такої стрункості, якої дотримуються в науковому, офіційно-діловому й публіцистичному стилях; серед складних синтаксичних конструкцій складносурядні речення переважають над складнопідрядними.
В офіційно-діловому й науковому стилях широко використовується підрядність: у розмовному – сурядність; у художньому – добір тих чи інших конструкцій визначається особливостями стилю й індивідуальними уподобаннями автора.
Складносурядні речення можуть бути паралельними за значенням до простих речень з
однорідними присудками: Золотиться, всіма барвами грає проти сонця кукурудза, гордо схиляє набік свої розкішні султани, тихо шелестить листям. (Ю.Збанацький) – Золотиться, всіма барвами грає проти сонця кукурудза, гордо схиляються набік її розкішні султани, тихо шелестить листя.
Добір однієї з синонімічних конструкцій зумовлюється метою й змістом мовлення: якщо потрібно зосередити увагу читача на одному предметі чи явищі, використовуємо просте речення, якщо на двох чи кількох взаємозв’язаних предметах, явищах, – складне.
Прості речення акцентують увагу на окремих предметах, явищах, не підкреслюючи їх взаємозв’язку. Складносурядне речення вказує на тісний зв’язок між предметами й явищами. Складнопідрядне розкриває види залежності між явищами. Ту ж саму функцію виконує безсполучникове речення, крім того, воно експресивніше.
Складносурядне речення виражає протиставлення між взаємозв’язаними предметами, діями, явищами; складнопідрядне вказує на допустовість; у безсполучниковому реченні підкреслюється одночасність. Але не всі складносурядні речення з протиставним зв’язком можуть бути співвідносні зі складнопідрядними реченнями з підрядними допустовими. Це буває тоді, коли в складносурядному реченні протиставляються предмети, явища, між якими немає тісного взаємозв’язку:
^ Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.
(Народна творчість)
Підрядне речення – це засіб для вираження смислових відношень думок (означальних, часових, причинових, наслідкових, мовних тощо), які відбивають зв’язки між явищами в природі.
Смислові й стилістичні відмінності між паралельними конструкціями:
- означення з пояснювальними словами в простому реченні вказує на ознаку предмета;
- дієприкметниковий зворот підкреслює ознаку предмета, створювану в часі діяльності цього предмета чи дією на нього іншого предмета;
- підрядне речення підкреслює ознаку, виражену присудком;
- прості речення вказують на окремі взаємозв’язані предмети;
- складносурядне речення підкреслює взаємозв’язок предметів.
Використання паралельних конструкцій у різних стилях мовлення зумовлюється їх смисловими відмінностями. Підрядні означальні речення широко використовуються в художньому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях; синонімічний до них дієприкметниковий зворот – у науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях, дозволяє коротше, стисліше висловити думку. При виборі дієприкметникового звороту чи підрядного означального речення (там, де можливі обидві конструкції) чимале значення має контекст. Знаючи паралельні конструкції, можна уникати нагромадження дієприкметникових зворотів, так само й нагромадження підрядних означальних речень.
Безсполучникові конструкції внаслідок своєрідної інтонації експресивні й використовуються часто в усному розмовному мовленні:
^ Посієш вчасно – вродить рясно.
(Народна творчість)
Підрядне речення способу дії з відтінком наслідковості співвідносне з підрядним реченням наслідковим: ^ Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитися і кліпав очима. (М.Коцюбинський) – Сніг блищав, так що Дмитрик не міг на нього дивитися і кліпав очима.
Підрядне речення способу дії дозволяє підкреслити якість дії головного речення та її наслідок; підрядне речення наслідкове – лише те, що дія підрядного речення є наслідок дії головного.
Складнопідрядне речення з підрядним способу більш експресивне в порівнянні з синонімічним складним реченням із підрядним наслідковим.
Ще більшої виразності в підрядних реченнях способу дії з відтінком наслідку досягається введенням підсильно-видільної частки аж:
Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.
(М.Коцюбинський)
Підсильно-видільна частка аж може виступати в ролі сполучника й поєднувати підрядне речення способу дії з відтінком наслідковості з головним, надаючи висловлюванню експресивності:
^ Віють вітри, віють буйні,
аж дерева гнуться.
(Т.Шевченко)
Пролісок пробив листок торішній,
аж зачудувалася трава.
(М.Рильський)
Ставок блищав, аж очі боліли глянути на нього.
(М.Коцюбинський)
Вправа 232. Прочитати речення стилю. Востановити смислові взаємозв’язки між їх складовими частинами. Визначити спільні для складових частин другорядні члени. З якою метою в художньому стилі використано спільні другорядні члени у складносурядних реченнях. Дослідити особливості інтонування таких речень.
На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. (Л.Українка) По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Л.Українка) Межи білих хаток цвіте й вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (М.Вовчок) Десь цвіли сади і дивно пахли трави. (В.Сосюра) По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місце вітерець і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки. (М.Стельмах) Ще горять вогнем червоним канни і веселять нас кольори жоржин… (М.Рильський)
Вправа 233. Прочитати тексти. Яку стилістичну функцію виконують виділені складносурядні речення?
Текст № 1
Хмари кругом облягли – і поле у тінь уступило. Птаство веселе примовкло. Затихнули, зщулились трави. Тільки берези смутились. За ними вербиці хитнулись. Винирнув вітер з діброви й курними шляхами понісся. Слідом за ним із діброви дрібночервонеє листя кинулось, вихром заграло, мішаючись, наче у танці. Кружляння те довго носилось, з тишею гралося плавко, – вгору, все вгору, аж поки не бризнули краплі важкі.
(П.Тичина)
Текст № 2
Псьол
Стьожка зелено-блакитна – Псьол… Он вона попід горою… Тече, на сонці вилискує, потихеньку об круті береги хлюпочеться… Іноді вона гладенька-гладенька, мов полірована, а іноді зморшками береться… То вона на вітер гнівається, що дмухнув на неї… Тоді вона хвильками маленькими захвилюється й булькає… Сердиться… А вітер пролетів – і знову вона гладенька, і знову вилискує, і знову зелено-блакитніє в крутих берегах своїх… Лагідна яка річка Псьол.
(О.Вишня)
Вправа 234. Прочитати тексти. Дослідити стилістичну роль складносурядних речень у поетичних текстах.
Текст № 1
Прив’яла папороть ще зеленіє,
Та вже горять, як свічі, дерева,
І памороззю криється трава
Уранці-рано. Сповнений надії
Ти йдеш узліссям. Кожен кущ там криє
Глибокі таємниці. Як жива,
Між віттям павутина проплива,
А сонце світить тихо, мов крізь вії.
(М.Рильський)
Текст № 2
Пролітав буйний вітер край вежі,
Що стояла самотно на кручі,
Там знайшов він Еолову арфу.
Він шарпнув її довгії струни,
І всі струни озвалися співом,
Лагіднішим од вітру дзвінкого
Буйний вітер замовк, пролетівши,
Але арфа ще довго дзвеніла.
(Л.Українка)
Вправа 235. Прочитати тексти. Зіставити описи. Чим вони відрізняються? Коли надають перевагу складносурядним реченням порівняно з простими у художньому стилі? Із скількох частин складається складносурядне речення?
Текст № 1
Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.
Текст № 2
Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом, і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.
(П.Мирний)
Вправа 236. Написати невеликий твір-опис у художньому стилі на одну з тем, використовуючи складносурядні речення.
Осінній ліс.
Осінній парк.
Осінній сквер.
Вправа 237. Написати твір-опис у публіцистичному стилі на тему “Вулиця, якою я ходжу щодня”, використовуючи складносурядні речення.
Вправа 238. Прочитати текст. Виписати складнопідрядні речення з кількома підрядними, визначити їх роль у тексті. Які мовні засоби використано в описі моря перед грозою?
В одному місці, де небо сходилось з морем, де білів легенький туман, з’явилась чорна пляма. Та пляма все більшала швидко і все наближалась, неначе сунулась морем якась темна копиця, котра ніби росла й ширшала. Микола почув, що тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна. Темна копиця стала ніби здоровою скиртою та все сунула до берега. Тоненький край її заблищав проти сонця, неначе срібна каблучка. Білі вітрила на кораблі стали проти неї ще біліші й блищали, неначе проти чорного поораного поля. На небі раптом зашуміло й загуло, неначе сосновий ліс на вітрі, а чорна хмара так швидко росла й бігла, що можна було слідкувать за нею очима.
(І.Нечуй-Левицький)
Вправа 239. Прочитати текст. Яку стилістичну функцію виконує виділене речення?
Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травиця й звеселила жайворонка. Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце, зрадівши щастям землі, стало ласкавим, теплим, ясним; що повіяли вітри і принесли на своїх крилах невідомі досі пахощі, що забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви… Жайворонок співав, аж луна йшла під блакитне небо, а в лісі слухав того співу первоцвіт і, здійнявши догори, мов руки, два зелені листочки та схиливши білу головку, неначе дякував золотому сонечку, що воно йому першому дало спроможність побачити веселе свято весни.
(М.Коцюбинський)
Вправа 240. Прочитати речення. В якому стилі використовуються подані речення?
Весна – пора року між зимою і літом, яка характеризується продовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом рослин. (Словник) І весна йому теж здається дівчиною, її можна побачити на лузі, коли там верби розпускаються, чи в полі біля кринички, коли вона воду набирає, або на річці, коли вона їде на срібному човнику, а править золотим весельцем. (М.Стельмах)
Вправа 241. Прочитати речення. Довести стилістичну доцільність використання складних речень із послідовно залежними підрядними реченнями в науковому стилі.
Величину, яка чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні перпендикулярно до цієї поверхні, називають тиском. (Підручник) Перисті хмари складаються з найдрібніших кристаликів льоду, бо утворюються вони на висоті сім – десять кілометрів, де температура повітря завжди буває нижча за нуль. (Підручник)
Вправа 242. Прочитати речення. Замінити безсполучникові речення синонімічними сполучниковими. Чим вони відрізняються? В яких стилях мовлення використовуються?
Дружно працювати – втоми не знати. Посієш вчасно – вродить рясно. Багато снігу – багато хліба. Глибше орати – багато хліба мати. Прийде літо – все розмаїто. Ластівки низько літають – дощ обіцяють.
(Народна творчість)
Вправа 243. Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Виділити безсполучникове складне речення. Яка його стилістична функція в поданому тексті?
Весна йде та йде. Ось вже і небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста. Сонечко блищить і горить; гаї розвиваються; садки зацвітають; увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені; кує зозуля на високій березі; гуде бджола; мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою; хрущі літають гучливі… якийсь гомін, гук якийсь, чи з-під землі, чи з води, чи з неба…
(М.Вовчок)
Вправа 244. Прочитати вірш. Дослідити стилістичну роль безсполучникових складних речень у поетичних рядках.
Осінь
Висне небо синє,
синє, та не те;
світить, та не гріє
сонце золоте.
Темная діброва
стихла і мовчить;
листя пожовтіле
з дерева летить.
Здалека під небом,
в вирій летячи,
голосно курличуть
журавлів ключі.
(Я.Щоголів)
Вправа 245. Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Пояснити стилістичну функцію складного речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком у поданому тексті.
Сумовитою сурмою заграло небо – над хутором нижче хмарки рівним і навскісним шнуром летіли журавлі; коли крила опускалися вниз, косяк темнішав і меншав, і перлово просвітлювався, коли ширшав його хвилястий трепет, прощаючись з осінньою задуманою землею. Щось невимовно вразливе було в тому печальному переливі, в прощальному маянні крил і зміні світла і тіней над все дрібнішим і дрібнішим ключем.
(М.Стельмах)
Вправа 246. Відредагувати речення. Пояснити характер помилок.
Збір за припаркування автотранспорту справляється з водіїв на місці припаркування автотранспорту особою, яку уповноважено на це органом місцевого самоврядування, або шляхом придбання водіями талонів у порядку, який визначається органом місцевого самоврядування, який установив цей збір. Законодавством дозволено власникам, наймачам і орендарям переплановувати приміщення, якщо це не шкодить іншим мешканцям і при відповідній згоді правління. Жінка, яка вступила у повторний шлюб із чоловіком, який має двох дітей віком до 12 років, які нею не усиновлені, не має права на додаткову відпустку. Все, чому я навчилась від тебе, це в’язанню і вишиванню. Програма була присвячена 1910 рокові, в якому народився Акіра Куросава, японський режисер, якому світове визнання принесли фільми на історичну тематику “Сім самураїв”, “Двійник”, в яких яскраво зображено побут середньовічної Японії. Очолював комісію бухгалтер Савченко І.Т., в котрого знаннях і досвіді ніхто не сумнівався. Якщо громадянин точно не пам’ятає всіх сум, які він одержав протягом року, то він може визначити їх за довідкою, яку зобов’язані видати фірма або приватна особа, які виплачували працівникові гроші. Керівництво бригадою здійснюється бригадиром, обраним на зборах колективу або якого призначив Власник згідно зі статутом підприємства. Головний бухгалтер банку відповідає за контроль за відображенням у бухгалтерському обліку всіх здійснюваних банком операцій і щоб звітність складалася і подавалася у встановлені строки. Дефекти на банкнотах – це коли зміщені графічні зображення, відсутні графічні зображення, номери, захисна стрічка, неправильно розміщений водяний знак та ін.
Вправа 247. Відредагувати речення (приклади взято з рубрики “Страшне перо не в гусака” журналу “Перець”).
Були такі випадки: тим жителям, які мають собак і не прив’язані або зриваються з цепу, кореспонденції приносили назад. (Із листа) Перетворився у розсадник бур’янів парк відпочинку робітників та службовців, які досягають уже півтора метра висоти. (Із листа) Довідка видана виконкомом Дружелюбківської сільради депутатів трудящих гр. Демчуку Гнату Тодоровичу, жителю села Дружелюбівки, про те, що в його господарстві є корова і бере активну участь у продажі молока державі. (Із листа) 16 вересня 2008 року в господарстві громадянина Гречка А.І. виявлено м’ясо лося, який провину свою визнав і зараз притягається до кримінальної відповідальності за браконьєрство. (Із листа) Групою народного контролю відкрито чимало недоліків у роботі вузла зв’язку, чим самим нанесено матеріальних збитків державі майже на 5 тис. гривень. (Із листа) МК профспілки Липовецького райвузла зв’язку сповіщає, що замітка в газеті “Нове життя”, надрукована в серпні місяці цього року “Перервана розмова”, не відповідає дійсності в зв’язку з тим, що автор даної замітки на засідання МК при розборі даної замітки не прибув. (Із листа) Направляється тов. Товнір І.К. для проходження медичної комісії, яка буде працювати вихователем. (Із листа) Заготскот приймає свиней від індивідуальних здавачів, які мають вищу і середню вгодованість. (Із оглошення) Прошу дати дозвіл побудувати гараж для моєї жінки на машину, котра проживає разом зі мною. (Із заяви) У кінотеатрах нашого міста буде демонструватися художній фільм “Комісар” у постановці режисера Олександра Аскольдова, який більше 20 років пролежав на “полиці”. (Із газети) За неправильні дії касира автостанції просимо вибачення, які надалі повторюватися не будуть. (Із відповіді на скаргу) Минулого року розкрито понад 20 тяжких злочинів та зґвалтувань, в яких активну участь брав дільничий Т., за що й відзначений подяками і грамотами. (Із доповіді)
§ 31. Стилістичне використання прямої й непрямої мов
До характерних ознак тексту, крім його лексико-граматичних і стилістичних особливостей, належать і складові частини. Текст може мати однорідну й неоднорідну будову. Із різних міркувань у виклад одного автора вводяться фрагменти з інших творів, висловлювання інших авторів. Цей матеріал може бути відтворений дослівно або переданий із збереженням тільки змісту.
Пряма мова – усне або письмове мовлення іншої особи, що вводиться в текст авторською ремаркою зі збереженням лексичних, граматичних та інтонаційних особливостей.
Непряма мова – чиєсь мовлення, передане підрядними реченнями.
Одним із видів прямої мови є цитування. Цитування – дослівний уривок з іншого твору, наведений із дотриманням усіх особливостей останнього й із посиланням на джерело. Цитація характерна для наукового й офіційно-ділового стилів.
Особливо велике художньо-зображальне значення має пряма мова в красному письменстві. У конструкціях із прямою мовою знаходять вираження життя, дії персонажів, їх обмін думками, виявлення волі й почуттів. Пряма мова переважає в драматичних творах, де вона є єдиним засобом самовираження персонажів:
Кассандра
Коли хто каже те, в що й сам не вірить,
то се неправда явна.
Гелен
А як скаже,
хоч в добрій вірі, тільки помилившись,
не до ладу, то се вже буде правда?
Кассандра
А як же ти, Гелене, одрізняєш брехню від правди?
Гелен
Та ніяк. Я просто
даю їм спокій.
Кассандра
Як же ти віщуєш?
Що кажеш людям?
Гелен
Те, що добре, сестро,
те, що корисно або що почесно.
Кассандра
Невже ніколи ти того не бачиш,
що буде, неминуче, невблаганне?
Невже тобі не каже в серці голос:
“Так буде, так! так буде, не інакше!”
Гелен
По щирості сказавши, – ні, ніколи.
Кассандра
То нам порозумітись дуже тяжко…
(Л.Українка)
У творах недраматичних жанрів мові автора протиставиться мова персонажів, функція якої – давати рух оповіді, характеризувати як самого героя, так і ту соціальну групу й добу, до якої він належить. Мовна характеристика досягається особливим добором слів, висловів, синтаксичних засобів:
^ Вбігла мати в кімнату, підвелась Мальва з міндера, якась така дивна: бліде в неї лице, хворобливо пломеніють очі…
–Мальво, ти хіба нічого не знаєш, що діється в світі?
–^ А що діється?...
–Сердешна моя… Ой де ж ті твої мрії про міць твого кохання?
–А що, хан послав по ясир… туди?
–Мальво, – зашепотіла Марія, – послухай що скажу тобі. Побратим твого покійного батька гетьман Хмельницький побив ляхів, а хан іде йому на допомогу. Ти послів козацьких бачила тоді… Але ханське слово зрадливе, хто знає, що він завтра вчинить. А тепер є нагода. Ахмет поможе нам… На Україну. Люди йдуть.
(Р.Іваничук)
Пряма мова синтаксично автономна в своїй будові. Але її стилістичні якості розкриваються на тлі інших компонентів, з якими вона поєднується. Пряма мова належить окремим персонажам художнього твору, але в ній можуть передаватися думки, настрої, почуття групи осіб.
Як один із складників художнього тексту пряма мова належить до кращих засобів відтворення внутрішнього стану людини, особливостей її світосприймання, умов життя, навколишнього середовища:
Іван прокинувсь. – Вставай, – будила його Марічка. – Вставай і ходім.
Він глянув на неї і анітрошки не здивувався. Добре, що Марічка нарешті прийшла. Підвівся і пішов за нею. Вони мовчки здіймалися вгору, і, хоч була вже ніч, Іван виразно бачив при світлі зірок її обличчя. Перелізли вориннє [загорожа з жердин], що одділяло царинку од ліса, і вступили у густу заросль смеречок.
–Чогось так змарнів? Чи ти недужий? – обізвалась Марічка. – За тобов, душко Марічко… за тобов банував [сумував]… – Не питав, куди йдуть. Йому було так добре з нею.
– Чи пам’таєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі?
–^ Ой, пам’ятаю, Марічко, й повік не забуду…
(М.Коцюбинський)
Непряма мова – це форма чужої мови, що будується на основі безпосереднього висловлювання, але передається від особи автора за допомогою підрядних речень із певними скороченнями. Використовуючи властивість непрямої мови стисло передавати чиєсь висловлювання, автор викладає в цій формі відомі читачеві деталі, нецікаві чи неважливі для нього. Непряма мова використовується, коли автор не має потреби відтворювати своєрідність мовлення персонажів. Але загальний стиль може передаватися шляхом внесення елементів, характерних для цього мовлення.
Непряма мова в художньо-белетристичному стилі (на відміну від офіційно-ділового й наукового) зберігає частину слів і висловів, що дають уявлення про індивідуальні особливості мовлення персонажів, містять авторову оцінку висловлюваного:
Обличчя лінгвістові взялося червоною фарбою. Він мільйон разів дякує і запевняє, що більш ніколи й не подумає кричати на тьотю Клаву. Він крикнув, їй-богу, не навмисне, і його спровокував ніхто інший, як Карамазов. За якісь три дні цього чудака й пізнати не можна. Він якось змарнів, і очі йому заблищали безперечно хворобливим блиском. Коли Вовчик спитав приятеля, що з ним, той одверто заявив йому, що закохався в Аглаю і закохався якось там надзвичайно. Словом, “щось почалось”. Вовчик як міг заспокоював його, але хіба божевільного заспокоїш?
(М.Хвильовий)
Вправа 248. Прочитати спогади Олеся Гончара про своє фронтове життя. Як автор досягає виразності? Яку роль у тексті відіграють речення з прямою мовою?
Пізно вночі прибули товариші з дивізії, один з них приніс мені новину, котра, здавалася б, мала мене порадувати. “Є згода політвідділу забрати тебе на роботу до нас у дивізійну газету. Отже, збирайся”. При спокійнішій обстановці я, певно, пішов би в газету, в нашу дивізіонку, – там працювали славні хлопці. Але піти тепер…
Я подивився на своїх товаришів, зарослих, змучених. “Невже ти підеш?” – запитували їхні очі, налиті смутком втоми, смутком невідомості перед завтрашнім днем. До болю близькі й дорогі були мені ці люди. “Це брати твої. Вони тобі найрідніші за всіх. Тому, що в тебе з ними була одна доля, ти ділив з ними все, що випадає солдатові…”
Я залишився з ними. І поклявся: “Якщо лишуся живим, розповім про вас”. І ось тепер, після війни, здається, настала можливість виконати свою солдатську клятву – написати книгу про них, про трударів фронту, про людей великого подвигу.
Вправа 249. Прочитати текст. Якими засобами автор досягає емоційно-експресивного забарвлення? Переказати текст, вживаючи непряму мову. Що від цього змінюється?
Текст № 1
Випрала мати сорочку і каже малому Яшкові:
–Неси, синку, повісь на сонці, хай сохне.
Вернувся через хвилину Яшко в хату з сорочкою.
–Чого ж ти не повісив? – питає мати.
–Не дістав до сонця, – відповів Яшко.
(Народна творчість)
Текст № 2
Зустріла Черепаха Орла та й каже:
–Навчи мене літати.
–Навчу, – погодився Орел.
Узяв Черепаху, вилетів із нею високо й питає:
–Уже привчилася?
–Уже, – відповіла Черепаха.
–То пускаю, – мовив Орел.
Упала Черепаха на землю. Орел підлетів до неї й запитує:
–То як було летіти?
А Черепаха каже:
–Летіти легко, але сідати важко.
(Народна творчість)
Текст № 3
Воли і коні
У Криворівню приїхали львівські дачники, щоб побачити Коцюбинського. А він з Гнатюком сидить на веранді. Адвокат висловлює своє захоплення творчістю Коцюбинського:
–А прекрасні ваші твори ми добре знаємо. Наприклад, “Хіба ревуть воли…”.
–Я не про воли, а про коні писав.
–Не розумію. Коні ж не ревуть?...
–Ну, і що з того? Коні не винні.
(Книга “Цікаві бувальщини”)
Вправа 250. Написати твір-розповідь у художньому стилі “Росте моє диво-дерево”, використовуючи пряму мову й діалог.