Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української мови збірник-посібник зі спецкурсу (для учнів одинадцятих класів)
| Вид материала | Документы |
- Навчально виховний комплекс «гімназія школа» №27 Цикл уроків з української літератури, 307.09kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
- Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних, 99.62kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1703.1kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
- Торезький міський відділ освіти, 233.34kb.
- Урочисте дійство відбувається на святково прикрашеному шкільному майданчику, 136.58kb.
- Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
- Про проведення Тижня української писемності та мови в закладах освіти міста, 21.41kb.
- Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 31.45kb.
Серед стилів мовлення виділяється своєю структурою та специфікою вживання розмовний стиль. Основна функція розмовного стилю – функція спілкування, обміну думками між двома або кількома мовцями. Розмовний стиль використовується в бесідах на неофіційні теми в умовах непідготовленого, невимушеного спілкування. Він функціонує в такій сфері комунікації, для якої властиві усна форма як основна форма реалізації; невимушеність спілкування; неофіційність стосунків між мовцями; непідготовленість мовлення; безпосередня участь мовців у спілкуванні; сильна опора на позамовну ситуацію, а це призводить до того, що позамовна ситуація стає складовою частиною акту мовлення, вливається в нього, використання жестів і міміки. Висловлювання в розмовному стилі часто вільні у виборі слів і виразів, розкривають ставлення автора до предмета мовлення і до співбесідника. Суттєвими рисами цього стилю є використання розмовної лексики, емоційно забарвлених слів і виразів, діалогічного (полілогічного) характеру мовлення. Цей стиль широко застосовується й у писемному мовленні, зокрема в творах художньої літератури. Розмовний стиль має велике значення для вироблення культури усного мовлення в усіх сферах суспільної й побутової мовної практики людини, бо він є дійовим засобом створення стійких навичок нормованого й багатобарвного мовлення кожної людини.
Розмовний стиль має своєрідні мовні особливості. У ньому широко використовуються розмовні, просторічні слова: попоїсти, хатина, гепнути, очіпок, чмокнути, ляпати, роззява; експресивні та емоційно забарвлені слова й звороти: дівчинонька, голосочок, баньки, молодята, варити воду, п’ятами накивати; діалектизми й жаргонізми: жентиця, будз, файно, барахло, буза.
Синтаксична будова тексту розмовного стилю теж своєрідна. Тут використовуються
неповні, обірвані речення, слова-речення. Інтонація цих речень дуже різноманітна, що дає можливість мовцям виявити свою безпосередність, індивідуальні риси.
Розмовний стиль, як один із найдавніших стилів, відіграє надзвичайно велику роль у формуванні мовленнєвих навичок. Мовлення людини, особливо побутове, часто зазнає шкідливих впливів жаргонного, діалектного мовлення або іншої мови. Поширеним є користування сумішшю двох мов, так званим суржиком. Василій Олександрович Сухомлинський назвав його “одним із найтривожніших явищ загальнодидактичного характеру”. Тому культура мовлення багато в чому залежатиме від опанування особливостями розмовного стилю й розуміння його функції в мові. Ознайомлення з особливостями розмовного стилю впливає на якість усного й писемного мовлення кожної людини.
Вправа 5. Розглянути таблицю. Розказати про розмовний стиль, використовуючи матеріал таблиці.
| ^ Основна функція | Спілкування, обмін думками. |
| Обставини мовлення | Повсякденне спілкування у невимушеній обстановці. |
| ^ Сфера вживання | Побут людей, щоденні бесіди в сім’ї, на роботі. |
| Загальні ознаки | Невимушеність, жвавість бесіди, вільність у виборі слів і виразів, вияв ставлення автора до співрозмовника і до того, що говориться. |
| ^ Мовні ознаки | Усна (рідше писемна) форма мовлення. Розмовні слова позитивної чи негативної оцінки, звертання, питальні, спонукальні, окличні речення, діалогічна форма тексту. Тип мовлення – розповідь. |
Вправа 6. Прочитати тексти. Якого вони стилю? Як це довести?
Текст № 1
В’їхавши в базар після довгої відсутності, дід Григорій зразу привернув на себе увагу базарної громадськості. Не минуло й півгодини, як весь базар гув коло нього, наче рій бджіл навколо матки.
–Диви! Григорій повернувся!
–Звідкіля? Який?
–Товченик! З Зеленого Клину!
–З Зеленого Клину? І Харитина?
–І Харитина! Он вона.
–І Харитина, і кінь, і Султан?
–Той самий?
–Здоров був, Григорію!
–Здрастуйте!
Справді, кінь і собака Султан були майже такі самісінькі, як тоді, коли вирушав Григорій на Зелений Клин.
(О.Довженко)
Текст № 2
–Здрастуйте, – сказав поштиво Демид. – Що ж це ви отак на вітродуві?
–Нічого, не турбуйтеся, – привітавшись, відказав той.
–І здалека?
–З самої столиці.
–З столиці? Ма’ть, з газети?
–Ні, я з академії…
–З академії! – аж сплеснув руками Самусь. – А гнетеся в кузові.
–В мене тут макет, – просто пояснив незнайомий.
–І оце ви до нас з тим… макетом?
–До вас.
–Як же це толкувати?
–Ну, бачите, інструктивно, але з попереднім обговоренням.
–Вказівки, значиться.
–Не зовсім.
–Поміч?
–Не так і поміч, як узгодження.
–То, може, в нас і заночуєте? Повечеряємо, відпочинете, а тоді вже й узгодження.
–Навіть не узгодження, – уточнив незнайомий, – а пошук найліпшого варіанта.
–Шукатимете, значить?
–Так.
(П.Загребельний)
Вправа 7. Прочитати текст в особах. Якими засобами скористався автор для передачі особливостей мови персонажів? Переказати текст. Що від цього змінюється?
Не вийде!
–Ап-а-а-ап-а-ап-апчхи!!!
–Будьте здорові, Іване Петровичу!
–Га? Що ти, Петренко, сказав?
–Кгм… То я вам здоров’ячка побажав, Іване Петровичу!
–Здоров’я? А звідки ти, Петренко, взяв, що я хворий?
–Пробачте, Іване Петровичу, але ви щойно теє… Гм… Чхнути зволили.
–То моє діло, що я зволив. Ну, чхнув. А тобі що до цього?
–Н-нічого. Просто я вам, як і годиться в такому випадку, побажав здоров’я.
–Значить, по-твоєму, Петренко, я хворий, чи як?
–М-м-м… Та ні – чхнули…
–А ти – що?
–А я вам зд… здоров’я побажав.
–Заїкаєшся, Петренко? По тобі бачу, що ти хотів сказати. Чи не так? Тобто — так!
–Тобто я хотів…
–Тобто ти хотів натякнути, що я хворий?
–Я… Ви…
–Чи, може, тобі, Петренко, хочеться, щоб я справді захворів? Знаю я вас… Цього тільки й бажаєте.
(В.Теренько)
Вправа 8. Скласти діалоги в гумористичному плані на одну з тем. Записати.
Зустріч друзів після канікул.
Цікава пригода.
Хто дотепніший.
Вправа 9. Прочитати текст. Проаналізувати його мовні особливості. У чому виявляється стилістичний дисонанс? Якими мали б бути репліки онука? Відтворити розмову бабусі з онуком, щоб вона мала природний характер.
Бабуся приїхала
–От ми і вдома.
Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила двері, гукнула:
–Сержику! А дивись, хто до нас приїхав!
І вже тихіше – до гості:
–Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба куплю.
Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей.
–Ой, які ми вже великі! – радісно кинулася до нього Віра Матвіївна.
–Ріст – один метр шість з половиною сантиметрів. Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття зайвої ваги існує.
–Ох, ти моя тенденція! – розчулено промовила бабуся і спробувала обняти онука.
Сержик спритно викрутився і докірливо зауважив:
–Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні.
–А дивись, що я тобі привезла, – спробувала загладити свою провину бабуся. – Ти любиш яблучка?
–Корисна річ, – ухильно відповів Сержик, – багате джерело пектину, а для організму, що росте, він – необхідний.
–А морковочку? – несміливо запитала бабуся і ще раз спробувала пожартувати: – Від зайчика…
Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив:
–Каротин також вкрай необхідний організмові, а найбільший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним може призвести і до небажаних наслідків…
Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його мама:
–Ну, що? Поговорили?
–Так, по… – почала, було, бабуся, але тут же поправилася: – Мали розмову.
§ 4. Науковий стиль
Чільне місце в системі стилів мовлення займає науковий стиль. Він функціонує в різних формах вираження наукової думки – писемній та усній, застосовується в сучасній українській мові як величезний потік інформації (у вигляді реферативних журналів, повідомлень, каталогів, інструкцій, оглядів, проспектів).
Мова наукових праць відзначається досить високим ступенем стандартизації й визначає основні риси наукового стилю. Таке широке використання наукового стилю сприяє його дальшому розвиткові й удосконаленню.
Мова науки чітко відображає рівень науково-технічного прогресу. Вона впливає на розвиток мислення людини, виробляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності й розвивати розумові здібності. Основна його функція – повідомлення. Вона полягає в доведенні теорій, обґрунтуванні гіпотез, у повідомленні наслідків дослідження, класифікації, поясненні явищ, у систематичному викладі певних знань, що зумовлює його логічний характер. Основні його ознаки властиві всім науковим працям.
Мова науки оперує поняттями. Це загальні, суттєві властивості цілих груп (класів) предметів. Наприклад, поняття дерева включає в себе загальні ознаки всіх ялин, сосен, беріз, осик, дубів, тобто все те, чим відрізняються дерева від кущів і трав. Поняття бувають широкі – родові й вузькі – видові. Наприклад: родове поняття – дерево, видове поняття – ялина, сосна, береза, осика, дуб. Видові поняття входять у родове. Кожне поняття має свою назву або термін. Дерево, береза, ялина, дуб – це терміни науки ботаніки.
Поняття розкриваються у визначенні. Визначення поняття будується таким чином: спочатку називається родове поняття, а потім повідомляються його видові ознаки. Наприклад: префікс (термін, що називає визначуване поняття) – це значуща частина слова (родове поняття), яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів (видова ознака). Отже, визначуване поняття = родове поняття + видова ознака.
Термін – слово або словосполучення, що є назвою спеціального поняття певної галузі науки, виробництва. Термін не тільки позначає предмет, а й обов’язково ґрунтується на визначенні. Наприклад: квадрат – прямокутник, усі сторони якого рівні. Тому термін має тільки одне значення. Науковий стиль характеризується широким використанням термінології як загальної, так і спеціальної. Для нього характерне вживання великої кількості абстрактних і запозичених слів. Своєрідною в науковому стилі є його будова, бо складні думки й логічні взаємозв’язки між ними потребують відповідного граматичного оформлення. Тут наявні такі синтаксичні конструкції, які допомагають виражати найскладніші здобутки людської думки в будь-якій сфері наукових знань. В українській науковій мові виробилися власні принципи використання словесних і граматичних засобів загальнонаціональної літературної мови.
Науковий стиль має кілька різновидів: власне науковий, науково-популярний, науково-публіцистичний, науково-навчальний, виробничо-професійний.
Власне науковий стиль обслуговує фахівців певної галузі науки. Це наукові дослідження в галузі мовознавства, медицини, космонавтики тощо.
Науково-публіцистичний стиль широко використовується в газетах і журналах. Цим стилем журналісти пишуть інформації про досягнення науки й техніки.
Науково-популярний стиль має на меті зацікавити науковою інформацією широке коло людей незалежно від їхніх професій і підготовки. Цим стилем пишеться наукова література (статті, брошури) на медичні, космічні, біологічні й інші теми.
Науково-навчальним стилем пишуться підручники, посібники й інша література,
призначена для навчальних закладів.
Виробничо-технічний стиль – це мова літератури, що обслуговує різні сфери господарства й виробництва (інструкції, проспекти тощо).
У шкільному викладанні найчастіше використовуються науково-навчальний і науково-популярний різновиди. Від власне наукового стилю вони відрізняються дещо простішою формою викладу, лаконічнішим обґрунтуванням тієї чи іншої проблеми, меншою кількістю спеціальної термінології. Підручники, вся навчальна література, науково-технічні журнали тощо, якими користуються учні, написані в науково-популярному й науково-навчальному стилях. Усні й письмові відповіді школярів теж мають науково-популярний характер.
Вправа 10. Розглянути таблицю. Розказати про науковний стиль, використовуючи матеріал таблиці.
| ^ Основна функція | Повідомлення, з’ясування, доказ наукових теорій, явищ, знань. |
| Обставини мовлення | Наукова інформація, що доводиться до різних верств суспільства. |
| ^ Сфера вживання | Наукові праці (статті, монографії), шкільні й вузівські підручники, науково-популярні журнали тощо. |
| Загальні ознаки | Логічність, чіткість, точність, послідовність викладу. |
| ^ Мовні ознаки | Усна й писемна форми мовлення. Слова-терміни, іншомовні слова, складні речення. Монологічна форма тексту. Тип мовлення – опис, роздум (рідше), розповідь. |
Вправа 11. Прочитати текст. Довести, що він наукового стилю. Визначити, до якого різновиду наукового стилю належить цей текст. Обґрунтувати. Знайти у словнику лінгвістичних термінів значення виділених слів.
Розрізнити значення слів, установити їх точну семантику допомагає тлумачний словник. Відбиваючи сучасні лексичні норми, словник кваліфікує слова, словоформи і щодо їх уживаності, тобто вказує на застарілі, рідковживані, діалектні слова, а також на їх розмовне чи книжне стилістичне забарвлення. Проте не всі конкретні випадки слововживання, сполучуваності слів охоплює наявний у словнику матеріал. Природно, що мовна практика ставить щоразу нові питання, бо в мові постійно відбуваються лексико-семантичні й стилістичні зміни; народжуються нові значення слів та відтінки цих значень, виникають нові поняття-терміни, стають термінами загальновживані слова, змінюється співвідношення між активною й пасивною лексикою, з’являються нові усталені (фразеологізовані) сполуки, особливо в книжних стилях.
(В.Русанівський, С.Єрмоленко)
Вправа 12. Добрати до видових понять родові. Сформулювати й записати визначення.
Морфологія, синтаксис – …
Фонетика, лексика й фразеологія, граматика – …
Підмет, присудок, означення, додаток, обставина – …
Голосні й приголосні – …
Крапка, кома, тире, двокрапка – …
Вправа 13. Знайти помилки у визначенні поняття. Яка частина визначення відсутня у прикладах? Виправити помилки.
Материк – це частина суші. Суфікс – це значуща частина слова. Синтаксис – це розділ науки про мову. Екватор – це географічна паралель. Пряма мова – це мовлення якої-небудь особи. Квадрат – це коли всі сторони і кути рівні. Острів – це коли з усіх боків вода. Лавина – це коли сніг шалено несеться з гір. Речення – це коли є граматична основа.
Вправа 14. Прочитати текст. Які стилі в ньому поєднано? Які функції вони виконують? Переробити текст так, щоб він відповідав нормам наукового стилю.
Величний і прекрасний квітуючий степ! І ранньої пори – весни, коли його простір вкривають червоні тюльпани Шренка і жовті тюльпани, темно-фіалкові та жовті півники, і влітку, коли він огорнутий сріблясто-сизим серпанком ковили, яка від найтихішого вітерця перетинається хвилями, створюючи враження морської гладіні. Якщо літо непосушливе, то на зміну квітуючим перистим ковилам у середині червня приходить ніжно-золотиста ковила – тирса з довгими остюками. Мальовничий степ і восени, коли поривчасті вітри котять із краю в край сухі стебла катрану татарського, залізняка гострокінцевого, лещиці гостролистої та золотистої, кермеку широколистого, м’яти дрібноквіткової та інших рослин, з яких висипається насіння. Через це в народі всі ці види рослин називають перекотиполе. Рослинний покрив цілинного степу представлений широкою гамою різнорідних угруповань (фітоценозів), виключна строкатість яких, особливо на схилах полів, зумовлена сукупністю впливу рельєфу і відмінностей ґрунтового покриву.
Рослинність асканійських цілинних степів зацікавлювала багатьох дослідників.
(О.Ющенко)
Вправа 15. Скласти науковий опис місцевості, використовуючи ботанічні назви.
Вправа 16. Перекласти текст українською мовою. Знайти в словнику іншомовних слів значення виділених слів у тексті термінів. При перекладі замінити описовими зворотами виділені слова. Як від цього змінюється стиль тексту?
Совокупность географических названий обозначают словом топонимия, а человек, изучающий географические имена, зовется топонимист.
Первое, основное и главное, значение и назначение географического названия – фиксация места на поверхности земли. Точные науки предлагают другой способ такой фиксации – с помощью системы координат. Но такой способ локализации объектов был создан относительно недавно. Он доступен лишь специалистам с серьезной и длительной подготовкой, да к тому же еще и с хорошей памятью на числа. В повседневной практике он неудобен. У людей всех стран с незапамятных времен выработался способ фиксации окружающих их объектов с помощью слов.
Обозначая географические названия словом топонимия, мы подчеркиваем их родство с другими собственными именами, такими как антропонимия (различные именования людей), зоонимия (клички животных) и так далее, и одновременно противопоставляем их именам нарицательным. И собственные, и нарицательные имена развиваются вместе с эволюцией языка, однако следуют при этом различным
закономерностям, выявить которые можно лишь на основе тщательного анализа материала.
(О.Сперанська)
§ 5. Офіційно-діловий стиль
Основна функція офіційно-ділового стилю – повідомлення. Більшість жанрів офіційно-ділового мовлення відображають позаіндивідуальне спілкування. Власне, функція офіційно-ділового стилю виражається в тому, що він, вимагаючи певної форми при письмовому викладі змісту, надає висловлюванню характер документа й тим самим надає відображеним у цьому документі різним сторонам людських стосунків офіційно-ділового забарвлення.
Офіційно-діловий стиль обслуговує адміністративно-господарську діяльність, законодавство й інші ділянки життя, пов’язані з діловодством, звітністю й документацією. Він потрібний для зв’язку державних і громадських установ як між собою, так і з населенням, для оформлення різних постанов, обліку фактів, подій. Цей стиль визначається безособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, що наближає його до наукового. Йому властиві конкретність змісту й абстрактність засобів вираження.
Найголовніша ознака офіційно-ділового стилю – офіційність. Слово “офіційний” має значення урядовий, службовий. Тому в його текстах використовуються слова й словосполучення – назви документів і ділових, службових відносин: акт, заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпорядженням, на підставі наказу, до заяви додаю тощо.
Суттєвими ознаками офіційно-ділового стилю є стислість і чіткість. Це найбільш стабільний, консервативний стиль, пов’язаний із традицією, найдовше зберігає архаїчні елементи. Різні явища життя в офіційно-діловому стилі відображаються в суто стандартних формах висловлення. Для офіційно-ділового стилю характерні лексичні сполуки – канцелярські штампи. Особливості офіційно-ділового стилю цілком закономірно створюються частою повторюваністю й деякою одноманітністю мовних засобів. Одноманітність є невід’ємною ознакою офіційно-ділового стилю, в якому основна мета – продуманість, чіткість формулювання. Тому “штампи” й “канцеляризми” – стилістична особливість офіційно-ділового стилю. Для нього характерні також шаблони, що виступають у вигляді стабільних зворотів, і характерних для ділових паперів. Будова тексту цього стилю теж має свої особливості. Для чіткішої організації тексту його ділять на параграфи, пункти, підпункти. Тут переважають прості речення з однорідними членами (по кілька підметів при одному присудку, присудків – при одному підметі, додатків тощо). Використовуються вставні слова по-перше, по-друге, по по-третє, безособові речення.
Основним видом офіційно-ділового стилю є документ. Документ – це засіб закріплення на папері інформації про факти, події, явища дійсності та про діяльність людини. Документи бувають текстові й цифрові. Ділові папери різних видів мають відповідну форму, свій стандарт, що полегшує ведення документації, ділового листування. Кожний документ складається з окремих елементів, що звуться реквізитами. Сукупність розміщених у встановленій послідовності реквізитів називається його формуляром. Найпоширенішими видами документів є акт, заява, протокол, автобіографія, характеристика, анкета, наказ, договір, довідка, доручення, звіт, лист, постанова та інші. Їх називають діловими паперами.
Офіційно-діловий стиль може мати усну форму, що обслуговує, адміністративно-господарську діяльність людей. Сюди належать усні оголошення, офіційні усні повідомлення, форми спілкування між працівниками адміністративно-господарського апарату.
Вправа 17. Розглянути таблицю. Розказати про офіційно-діловий стиль, використовуючи матеріал таблиці.
| ^ Основна функція | Повідомлення фактів державного чи приватного значення. |
| Обставини мовлення | Ділові контакти між державними установами, окремими мовцями. |
| ^ Сфера вживання | Документи державних та окремих осіб (ділові папери). |
| Загальні ознаки | Офіційність, конкретність змісту, чіткість, стислість, логічна послідовність. |
| ^ Мовні ознаки | Писемна (рідше усна) форма мовлення, слова ділової лексики, канцелярські штампи й шаблони, розповідні речення, монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Тип мовлення – розповідь, опис. |
Вправа 18. Прочитати текст. Довести, що це – офіційно-діловий стиль. Назвати найголовніші ознаки стилю.
^ АКТ
проголошення незалежності України
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
––продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
––виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
––здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
проголошує
незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України
Вправа 19. Перед вами два оголошеная. Яке з них, на вашу думку, написано правильно? Які помилки допущені в неправильному варіанті? Прокоментувати їх.
| ОГОЛОШЕННЯ | ОГОЛОШЕННЯ |
| Сьогодні о півтретьої літгуртківці зустрічаються з письменниками. Якщо хтось захоче послухати, то приходьте в кабінет української літератури. | Сьогодні о 14 год. 30 хв. у кабінеті української літератури відбудеться зустріч юних літераторів із письменниками. Запрошуємо всіх бажаючих. |
| Староста гуртка | Староста гуртка |
Вправа 20. Скласти автобіографію, дотримуючись такої послідовності:
- Прізвище, ім’я, по батькові.
- Дата народження.
- Місце народження (місто, село, селище, станція, район, область.
- Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися).
- Відомості про трудову діяльність (коротко, в хронологічній послідовності назви місць праці й посад).
- Відомості про громадську роботу (всі її види).
- Короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати; чоловік, дружина; діти).
- Дата і підпис автора.
Вправа 21. Дописати текст протоколу, вказати його частини. Пояснити розділові знаки. Визначити функцію висловлювання, охарактеризувати мовні засоби. Чи відповідають вони функції висловлювання?
Протокол № 4
зборів учнів 11 класу НВК “гімназія-школа” № 27 м. Маріуполя
01 грудня 2011 р.
Присутні: класний керівник Г.І.Шепель, 23 учні.
Відсутні: 5 учнів (через хворобу).
Голова зборів – Т.Бойко.
Секретар – В.Шегора.
^ Порядок денний:
- Стан успішності класу в I семестрі.
- Підготовка до святкування Нового року і Різдва.
I. Слухали:
Інформацію старости класу Г.Василенко, яка сказала…
Виступили:
О.Волков відзначив, що не всі учні працюють на повну силу; підкреслив, що необхідно відвідувати консультації.
З.Лисенко запропонувала організувати групу взаємодопомоги з математики.
О.Антонюк говорила про важливість дотримання режиму дня, поділилась досвідом роботи над творами.
Ухвалили:
- Створити групу взаємодопомоги з математики; відповідальний В.Хоменко.
- Скласти графік консультацій, виділити консультантів із математики, фізики, хімії; відповідальні І.Білич і М.Горовий.
Голова зборів (Підпис) Т.Бойко
Секретар (Підпис) В.Шегора
Вправа 22. Прочитати уривок із повісті Олеся Гончара “Бригантина”. На основі цього тексту скласти ділову характеристику Порфира Кульбаки. У характеристиці мають бути такі реквізити:
- Назва документа (заголовок).
- Прізвище, ім’я, по батькові.
- Рік народження.
- Національність, освіта, рід занять.
- Текст.
- Дата складання.
- Підпис відповідальної особи й печатка організації, яка видала характеристику.
–Так оце ти і є Порфир Кульбака?
–Там написано.
Директор уважно вдивлявся в папери.
–Школу кинув… Вдома не ночував… Де ж ти ночував?
–А де ніч застане.
Директор уважно розглядав новачка: ще одне дитя цього розшаленілого віку. Бездоглядне дитя плавнів та шелюгів дніпровських… Зблідле стоїть, знервоване, а оченята бистрі, смішковиті – в них так і світиться інтелект. Хай нешліфований, незагнузданий, але явно ж проблискує десь у глибині очей, – такого не зарахуєш до розумово відсталих…
–Так, так, – директор знову зазирнув у напери. – Матір кинув… Бродяжив… Затриманий у порту при спробі пробратися на океанське судно… Це до вас, – директор усміхнувсь, – у Нижню Комишанку вже океанські заходять?!
Хлоп’я вловило іронію, відповіло в тон:
–Крізь очерети навряд чи проб’ються… – і потім серйозно: – Я аж у тому порту був, де морські курсанти свій парусник швартують.
(О.Гончар)
Вправа 23. Написати характеристику на одного з однокласників.
Вправа 24. Прочитати текст. Знайти помилки в його оформленні, пояснити їх причини. Текст відредагувати й записати.
Директору НВК “гімназія-школа” № 27 м. Маріуполя учня 11–А класу
Петренка М., який проживає по вулиці Перекопській, 96, кв. 40.
Заява
Прошу прийняти мене в 11–А клас НВК “гімназія-школа” № 27, оскільки мій тато і мама одержали квартиру в мікрорайоні, що відноситься до Вашої школи.
Прошу не відмовити в моєму проханні.
30 серпня 2011 р. М.Петренко
Вправа 25. Прочитати речення. Знайти помилки і виправити їх. Речення записати.
- Акт являється документом, який ґрунтується на незаперечних доказах.
- Голова оголосив повістку дня зборів.
- У місті розпочалася підписка на газети і журнали.
- Відходи транспортуються самоскидами до звалища.
- Ветогляд кінноголів’я призначено на сьому годину ранку.
- Дано цю довідку в тому, що Сергієнко В.П. справді є працівником санепідстанції.
- Строк повноважень посла України закінчується у січні місяці 2009 року.
- Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні екзамени, будуть зараховані до інституту.
Вправа 26. Перекласти українською мовою.
Принести благодарность; принести вред; оставить под вопросом; заслуживать внимания; нуждаться в помощи; приняться за работу; в виду вышеизложенного; ввиду того, что; получать по счету; по нашей инициативе; по март включительно; отпуск по болезни; больничный лист.
Вправа 27. Скласти речення з поданими словосполученнями. В яких ділових паперах можна використати ці вирази?
Черговий по класу; наказ по школі; комісія для складання резолюції; у вихідні дні; з багатьох причин; дослідження з хімії; за своїми масштабами; після закінчення строку повноважень; гурток для вивчення.
§ 6. Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль – один із найбільш дійових, широковживаних з-поміж інших стилів. Основна фцнкція публіцистичного стилю – діяння, вплив.
Слово публіцистичний послужило для утворення слова публіцистика – особливий жанр літературних творів, в яких висвітлюються актуальні питання суспільного життя людей.
Публіцистичний стиль забезпечує різні потреби суспільства, пов’язані з політикою, адміністративною й господарською діяльністю. На відміну від наукового й офіційно-ділового публіцистичний стиль визначається пропагандистським характером. Його завдання – агітація, активний вплив на читача й слухача. Цей стиль поєднує в собі точність висловлення, логічність доводів із відкритим вираженням експресії й емоційного забарвлення окремих фраз. Мета публіцистичних творів полягає в з’ясуванні певних суспільно-політичних питань, переконанні читачів і слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.
У публіцистичному стилі широко використовуються суспільно-політична лексика, політичні гасла й заклики, урочисті фрази, риторичні запитання, засоби сатири й гумору. Основна форма викладу – монолог. Публіцистичний стиль вбирає в себе елементи офіційно-ділового й наукового стилів. Про силу впливу наукового стилю та спеціальної фразеології на публіцистичний стиль свідчить активне, образне, метафоричне застосування наукової термінології. Не останнє місце в публіцистичному стилі займають образність й інші риси художнього стилю. Вживаються в мові публіцистики й штампи. Але надмірне вживання готових сполук і конструкцій псує мову газет, журналів, як і всяку іншу, тому треба уникати надмірності штампів у публіцистичному мовленні. У публіцистичних статтях, виступах на зборах, мітингах, міжнародних конгресах відбиті важливі питання політики держави й уряду. Автори цих статей, виступів намагаються активно впливати на розум і серце людей, переконувати читачів і слухачів у правильності своїх думок.
Для публіцистичного стилю властиві урочистість, піднесеність, у ньому вживаються слова суспільно-політичної лексики й словосполучення суверенна Україна, ринкова економіка, українська культура, демократія, посланці народу й інші. У публіцистичному стилі вживаються лозунги, заклики, гасла у вигляді окличних речень Слава Україні! Слава і честь людям праці!
Тексти публіцистичного стилю бувають різних жанрів: інформаційна стаття (замітка), стаття (замітка) дискусійного характеру, нарис, репортаж, інтерв’ю тощо.
Зразками публіцистичного стилю є статті, публічні виступи Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Володимира Винниченка, Олеся Гончара, Івана Дзюби, Ліни Костенко й інших.
Сучасний публіцистичний стиль – це мова газет, журналів, радіо- й телепередач, кінопубліцистика, ораторське мовлення.
Вправа 28. Розглянути таблицю. розказати про публіцистичний стиль, використовуючи матеріал таблиці.
| ^ Основна функція | Діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок. |
| Обставини мовлення | Передача інформації з метою пропаганди певних ідей, впливу на широкі верстви населення. |
| ^ Сфера вживання | Публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах, по радіо, телебаченню, на зборах, мітингах тощо. |
| Загальні ознаки | Пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, експресивність. |
| ^ Мовні ознаки | Писемна й усна форми мовлення. Суспільно-політичні слова, емоційно забарвлені слова й вирази, газетні штампи, речення різної структури. Монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Тип мовлення – розповідь, опис, роздум. |
Вправа 29. Прочитати текст. Довести, що він публіцистичного стилю. Назвати найголовніші стильові ознаки. Які думки викликає у вас текст? Як ви розумієте зміст останнього речення?
Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого “я”, коли воно є, своєї особистої і національної гідності. Та річ не тільки в цьому. Річ і в об’єктивній природності, необхідності, доцільності рідних мов та мовного розмаїття в багатонаціональному світі, річ в об’єктивній цінності їх для картини світу, річ у тому, що з умиранням усякої, а особливо розвиненої національної мови, людство назавжди втрачає одну із сторінок своєї духовної історії, стає біднішим і несправедливішим.
Сьогодні на мови та їхнє майбуття треба дивитися не лише з погляду їхніх функцій, а й із погляду зафіксованих у них багатств національної духовності та культури.
(І.Дзюба)
Вправа 30. Прочитати текст. Якого він стилю? Яке завдання розв’язує в ньому автор? Передати одним-двома реченнями основний смисл тексту (його основну думку). За допомогою яких слів автор впливає на читача?
З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить “Кобзар”, книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.
Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках пустель закаспійських, під самотнім сонцем вигнання… Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка – від його юності й до останнього подиху – увібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину творчого осяяння було найменовано “Кобзарем”. Відтоді, впродовж багатьох десятиріч, книга ця буде настільною для кожного українця.
(О.Гончар)
Вправа 31. Прочитати текст. З’ясувати, як він побудований (скільки в ньому мікротем, абзаців, які типи мовлення використано, які способи і засоби зв’язку?). Чи можна уривок вважати закінченим? Продумати й записати закінчення-узагальнення.
…А який же він був?
Минає два десятиліття, як не стало Андрія Малишка. Вже немає на світі багатьох його близьких друзів, що могли б чимало розповісти про нього.
При зустрічах з читачами я не раз відповідав на запитання:
–А який же він був у повсякденному житті? Чим цікавився, окрім поезії?
Можна відповісти однозначно:
–Такий, як і всі.
Але то була б неповна відповідь. Ні, він був іншим, не таким, як усі. Відрізнявся від сучасників та друзів своїм темпераментом, блискавичною реакцією на якусь подію в житті.
Хто не пам’ятає його гарячої, як присок, промови, що викривала ганебні методи керування Кагановича… І, навпаки, найніжнішого звучання слова про сивого майстра поезії, вчителя багатьох, Максима Рильського.
Він не терпів фальші в повсякденному житті, в літературі. Я вже ділився своїми спогадами з читачами про нашого “Сурмача” в книзі “Безсмертники” та “В пам’яті моїй”. Але з літами виринають з пам’яті все частіше окремі епізоди, свідками яких доводилося бути мені.
У згадці одного письменника про Малишка читаю, як він наспівував пісню, не відому Андрієві. Але мені запам’ятався випадок, коли я саме цю пісню переказував йому: її я чув від кобзаря Єгора Мовчана.
Андрій вражений був цією піснею:
–То ж геніальний невідомий поет міг написати! Невідкритий дослідниками. Отакому слід поставити пам’ятник!
Він полюбляв жарти. На свої жарти викликав відповіді друзів. Знаходив час для дозвілля. Та головною справою була напружена праця.
(О.Ющенко)
Вправа 32. Прочитати інформаційні замітки з газет. Яке мовленнєве завдавня розв’язують у них автори? Визначити тему й основну думку кожного повідомлення й указати, що відображено на замальовках – тема чи основна думка.
Текст № 1
“Срібна леді” – зовсім дівча…
Маленька українська чарівниця, 15-річна Оксана Баюл з Дніпропетровська, яка нині тренується в Одесі у відомих фахівців Галини Змієвської та Валентина Ніколаєва, геть “розтопила” холодні серця фінських прихильників спорту. Довільна програма Оксани, якби не кілька незначних неточностей, була практично бездлганною, а щодо артистизму – блискучою. В Гельсінкі на чемпіонаті Європи Оксаночка удостоєна срібної медалі.
Текст № 2
Скільки років Сімферополю?
Багатьом пам’ятна подія дев’ятирічної давнини, коли 1984 року Сімферополь відзначав своє 2000-ліття. Вже тоді багато кримчан, зокрема з наукового світу, стверджували, що місто значно старіше. На частині території сучасного Сімферополя існувало середньовічне кримськотатарське городище Ак-Мечеть. Воно було закладене наприкінці XV–на початку XVI століть (найстаріший будинок сьогоднішнього Сімферополя – мечеть Кабір-Джамі збудована в 1508 році) поблизу більш раннього грецького поселення Керменчік, що знаходилося на руїнах Неаполя-Скіфського. Останній же веде свій відлік з IV–III століть до н.е. І все це – територія нинішнього Сімферополя.
Вправа 33. Відредагувати текст: зробити його більш експресивним, використовуючи як засіб зв’язку в тексті синоніми. Розставити потрібні розділові знаки.
Хабаровськ. Ще недавно уссурійський тигр що водиться тільки на Далекому Сході вважався відмираючим видом. У тайзі залишалось усього 20 тигрів. Але сувора заборона на відстріл та інші заходи врятували звіра. Згідно з недавнім переписом зараз в Уссурійській тайзі нараховується понад 200 тигрів.
Довідка: звір, смугастий хижак, тварина, велетень тайги, цар азіатської фауни, найбільший представник родини кішок (із ряду синонімів вибрати найбільш доречні в цьому тексті; вибір обґрунтувати).
Вправа 34. Продовжити роздум. Вибрати з двох запропонованих тез якусь одну, обґрунтувати її, навести переконливий приклад, зробити висновок. Зберегти публіцистичний стиль мовлення. Скористатися доказом “від протилежного”.
Вільний час! Від того, як ти його проводиш, залежить, як і чого ти навчишся в житті, ким ти станеш. Чи зможеш ти прожити цікаве життя?
а) Вільний час – чудовий час.
б) Вільний час – важкий час.
Вправа 35. Прочитати текст. Визначити стиль і тип тексту. Написати стислий переказ тексту, зберігаючи його тип і стиль.
Воскреснемо!
Воскреснемо, брати і сестри, бо Земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята.
Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній Землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу для життя.
Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: “Не вмирає душа наша, не вмирає воля”.
Встаньмо з колін, розірвімо пута, високо підведімо голови, як це одвіку було написано нам на роду.
Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця, мов святий німб. Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України.
Високе, мов дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі. Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця і зірок і гляньмо на трепетну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце, – Україна! Ні, як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна.
(Я.Гоян)
Вправа 36. Виписати з місцевої газети замітку інформаційного або дискусійного характеру. Охарактеризувати лексичний склад (загальновживані, суспільно-політичні, професійні слова).
Вправа 37. Знайти репортажі в місцевих газетах. Проаналізуватиїх, спираючись на наступні дані:
- Зачин – початок репортажу.
- Центральна частина репортажу – розповідь про якусь подію.
- Публіцистичні відступи – роздуми автора, його “думки вголос”, уміщені в центральній частині репортажу.
- Кінцівка репортажу – оцінка події, короткий висновок, до якого підводить слухача (читача) автор.
Вправа 38. Прочитати два початки репортажу. Який із них більш вдалий? Чому? Продовжити репортаж.
| Уроки закінчились, але ми не розходимося: сьогодні ми йдемо на екскурсію у краєзнавчий музей. Староста складає список, збирає гроші на квитки. Підходить наш класний керівник. Ми швидко покидаємо шкільне подвір’я. | Друга година дня. Закінчились уроки. “Сьогодні екскурсія до краєзнавчого музею!” – лунає голос Ірини, старости класу. Усі в зборі. Настрій піднесений. Ще б пак! Там нова експозиція, присвячена історії нашого краю. “Здайте, будь ласка, гроші, на квитки”, – звертається до нас Ірина. А ось і Галина Іванівна – наш класний керівник. Ми, збуджені, з гарним настроєм, швидко покидаємо, шкільне подвір’я. |
§ 7. Художній стиль
Особливе місце в системі стилів займає художній стиль. Його виділяють з-поміж інших стилів через своєрідність та особливі ознаки. Справді, мова художніх творів визначається своєю різноманітністю, багатоплановістю, особливим естетичним призначенням.
Основна функція художнього стилю – діяння, вплив, але засоби його інші, ніж у публіцистичному стилі, що має цю саму функцію.
Художній стиль виходить за межі не тільки інших стилів, а й літературної мови, бо він включає в себе (з певною метою, звичайно) і позалітературні мовні засоби – діалектизми, жаргонізми тощо.
Однак достоїнства художнього мовлення визначаються не тільки незвичайною широтою охоплення засобів загальнонародної мови. Художнє мовлення – це ще й зразкове мовлення. Під пером талановитого письменника мова стає явищем мистецтва, засобом створення художнього образу. Найістотнішою рисою художнього стилю є образність. Якщо для наукового стилю властивий послідовний логічний виклад думок без будь-якої експресії, то в художньому стилі слово набуває образності, коли воно перебуває у взаємодії з іншими словами й бере відповідну участь у створенні образу. Поетичність мови, її образність досягаються особливим вживанням мовних засобів, які в усій сукупності служать для створення художнього образу. Письменник, використовуючи живе, яскраве слово чи вираз, відтворює дійсність, викликає в уяві читача той чи інший предмет, факт, подію, явище.
Художній стиль поєднує в собі окремі ознаки інших стилів. Це пояснюється насамперед змістом художнього твору, його ідейним спрямуванням, а не довільним використанням елементів наукового, публіцистичного чи офіційно-ділового стилів. Стиль художньої літератури не обмежений різко від інших стилів, але в ньому концентрується та якоюсь мірою відтворюється різноманітність усіх стилів.
Художній стиль хоч і вбирає в себе риси інших стилів, але має своєрідні особливості. Для нього характерні багатоплановість усіх засобів, особлива точність, що веде роль контексту.
Основним завданням художнього стилю є творення за допомогою мовних засобів художніх образів. При цьому широко використовуються всі можливі експресивно-емоційні засоби мови, її лексичне, фонетичне багатство, вся різноманітність граматичних форм і конструкцій.
Особливості художнього мовлення тісно пов’язані з властивою йому естетичною функцією. Вона об’єднує всі мовні засоби, що використовуються в творах художньої літератури, і поза цією функцією їх не можна розглядати як явище мистецтва.
Щодо форми мовлення художній стиль є досить своєрідним. Основна його форма –
писемна, однак і в усному мовленні широко використовуються його елементи. Особливістю цього стилю є жанрова різноманітність – поезія, проза, драматургія (художня література), усна народно-поетична творчість.
У текстах художнього стилю широко використовуються синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, слова в переносному значенні. Для мови художньої літератури й усної народної творчості властиве використання тропів – епітетів, метафор, порівнянь тощо.
У художньому стилі використовуються різні типи мовлення й зв’язки речень у тексті.
Вправа 39. Розглянути таблицю. Розказати про художній стиль, використовуючи матеріал таблиці.
| ^ Основна функція | Діяння, вплив на читача або слухача. |
| Обставини мовлення | Бажання намалювати живу картину, зобразити предмет, передати почуття (емеції), збудити уяву в читача або слухача. |
| ^ Сфера вживання | Образне змалювання дійсності у творах художньої літератури (поезії, прозі, драматургії), в усній народній творчості. |
| ^ Загальні ознаки | Конкретність змісту, образність, виразність, емоційність. |
| Мовні ознаки | Писемна (рідше усна) форма мовлення. Слова з конкретним значенням, слова з переносним значенням. Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми; речення різної будови. Монологічна (зрідка діалогічна) форма тексту. |
Вправа 40. Визначити стиль, підстиль і жанр наведеного уривка. Виділити засоби творення образності.
Сонце пізно вставало.
Несміливо розглядалося по стінах і, не огрівши їх, не розвеселивши, втікало й ховалося в сніги.
Короткі дні, а ночі довгі-довгі.
Що робити з ними? Звідкіль набрати тільки того сну? Думки? Та й вони не безконечні. І думку передумаєш серед тих довгих зимових, скучних ночей.
Часом місяць зазирне в шибки.
Місяцю-князю, лицарю блудний, мандрівниче безсонний, ходи, ходи до мене! Розкажи, що бачив у світі, скільки зір манив до себе, як з хмарами грався, як по безмежних просторах небесних до невідомих берегів плив. Місяцю, лицарю блудний!
Ось-ось ускочить у Мотрину спальню.
Так хмари не пустили його. Ніби в невід зловили. Стривай, ти, ледарю старий…
Шум. Вітер садами колише. Ніби їм спати не дає, ніби з місця жене. Досить стояти, геть, геть! Дивіть, як я невтомно гуляю, гей же, гей же в танець!
Дерева верхами хитають: “Не хочемо, ні. Лиши нас тут, ми до місця привикли!” – кланяються низько йому.
Ублагали. На поля побіг. Шумить, розказує про щось.
Як про минуле, то не цікаво, як про майбутнє, то так. До Мотриного вікна притулився, зітхає, стогне, скиглить.
(Б.Лепкий)
Вправа 41. Прочитати текст. Довести, що він художнього стилю.
Маленький смугастий звірок, що сидів собі навпочіпки на поваленій кедрині проти сонечка і пильно, з виглядом ученого дослідника, розглядав торішній грибок, тримаючи його передніми лапками, раптом нашорошився. Ні. То так щось. В нетрях панує надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога. Лише рябок, засвистівши, пролетів з однієї височенної кедри на іншу і завмер на гілці, мов сучок, нерухомо, опустивши чубату голівку вниз і витягши шию. Тиша.
На поваленій кедрині тремтіли сонячні зайчики. Смугастий звірок-бурундук почав бавитися з ними, задерши хвостика, як той драгун султана, перестрибував через них. Присідав і дивився вниз. Внизу, під кедриною, виходячи десь з бур’янів і вітролому і зникаючи знов у бур’янах та каміннім розсипу, вилась вузенька стежечка, звірина доріжка, утоптана за тисячоліття, їх немало, таких стежечок…
Бурундук зіскочив на стежечку, щось поворожив, пройшовся сюди-туди і враз, тривожно цикнувши, стрімголов вискочив на кедрину, на пень, звідти на дубок. Сховався. Визирнув. Знову сховався. Цикнув і завмер, виглядаючи з-за стовбура. Ні, таки він не помилився зразу. Щось таки добирається, щось іде стежечкою…
(І.Багряний)
Вправа 42. Прочитати текст художнього стилю. Назвати його основні стильові ознаки.
Коректна ода ворогам
Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,
людина може вдаритись в апатію.
Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви – мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.
Спортивна форма – гарне відчуття.
Марудна справа – жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.
Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі –
то в результаті сутичок із вами.
Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.
(Л.Костенко)
Вправа 43. Прочитати текст. Добрати заголовок. Обґрунтувати приналежність тексту до художнього стилю. Який тип мовлення? Які почуття викликає текст? Чому? Що стало предметом опису?
Був травень, ніч стояла погідна, місячна, де-не-де білими сніговими вогниками переблискували зірки, але їх було мало, і світло їхнє здавалося сліпим у повені місячного сяйва.
На узбіччі горбилася верба, й по її поплилому донизу гіллю збігав безшелесним потоком примарний блиск, і в тому блиску відчувався подих неживого: наче верба була опромінена мертвим усміхом.
Поля вже спали, але й вони, залиті жовтою і водночас ледь-ледь голубуватою повінню, ніби усміхалися крізь сон. У повітрі немов плавав найперший вербовий пилок – той, коли дерево ще не одцвітає, а лише починає цвісти, й од того пилку, здавалось, повітря має пригірклий вербовий смак, й густе воно від нього, й пахне. Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластавшись над самою землею, а між дорогою і лісом слалась лугова низинка, на якій ген-ген вгадувалось чорне око озерця. Ліворуч позавмирали горби…
(Є.Гуцало)
Вправа 44. Знайти в наведеному фрагменті риси художнього стилю (образність, емоційність, поетичність, експресивність).
Отут минулого літа він бачив незвичайного птаха. Серпокрильця-альбіноса. Він був білий, як грудка першого снігу, і такий же ніжний, і надзвичайно веселий та прудкий. Він літав, як біла блискавиця, і чомусь було дуже гарно дивитися на нього. Правда, не раз доводилося бачити, як інші птахи нападали на альбіноса, біленький стриж ніколи не вступав у бійку, він якось легко змінював напрям польоту й знову мчав з веселим джеркотом понад річковим плесом. Дмитро Іванович пам’ятав, що йому була вдивовижу веселість птаха. Адже хіба не відав, що не такий, як інші, що позначений білістю навіки, що ця білість може принести йому немало біди і в своїй зграї, і од інших птахів!
(Ю.Мушкетик)
Вправа 45. Прочитати текст. Визначити його стиль. Вказати його мовні прикмети.
Сьогодні зрання знялася завірюха. З півночі, з-за Дніпра, набігли на місто густі хмари, вулицями промчали вітри, і ось за вікном хурделить несамовита метелиця. Вона рве і шарпає довге гілля самотнього дерева проти мого вікна, гуде в дротах, стогне десь у димарі… Ні, таки направду повернулася зима! Я люблю завірюху. Люблю її розгнуздану, дику стихію, що летить наохляп степами, пролітає селами й вдирається до міста. Тоді я ходжу засніженими міськими вулицями, рішуче ступаю в перевої та замети й прислухаюся до її крижаної лірики. Завірюха сміється і плаче, стогне й шаленіє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку й кінця…
(Б.Антоненко-Давидович)
Вправа 46. Прочитати тексти. Що їх об’єднує? Спираючись на тексти віршів, розказати про ставлення авторів до рідної мови. Якого стилю буде Ваша розповідь? Якими мовними засобами користуються поети?
Текст № 1
Любо в гаю соловейко виспівує,
Слухаю ніжне лящання;
Чистую, щирую річ українськую
Чую я в тім щебетанні.
Ми, українці, розумнії люди –
Зрадники рідної мови;
Ти ж, моя пташко, до мови дідівської
Повна живої любові.
Болісно серцю, жалем обгортає
Пісня смутна солов’їна…
Десь із туману, з прозорої хмари
Дивиться давня Вкраїна.
(А.Кримський)
Текст № 2
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
(О.Олесь)
Вправа 47. Прочитати пари речень, пояснити значення. Які з них виразніші? Чому? Виділити слова, вжиті в переносному значенні. Які з речень можна використати в художньому стилі? Чому? Скласти художній опис осені, використовуючи подані речення.
Запалало вогнище. – Запалали ягоди горобини. Гасне лампа. – Гасне день. Дівчинка впала на траву. – Зірки падають на дно річки. Діти вийшли на прогулянку. – Місяць вийшов на прогулянку. Дрімає бабуся. – Дрімають будиночки. Цвітуть червоні маки. – Червоний килим листя покрив землю. На вокзалі ми попрощалися. – Попрощалися ми з теплим літом.
Вправа 48. Записати текст. Визначити тип мовлення. Чому автор використав саме його? Яка основна думка тексту? Підкреслити слова й вирази, що повторюються, пояснити їх роль у тексті
Чую луну трембіти, бо в ній спів Карпат і Верховини, бо в ньому шепіт замріяних смерек і дума велетів буків. Пташини переспів у ньому зіллявся з переливами солов’я і віщуванням ворожки зозулі, бо в ньому гомін залицяльника полонинського вітру, курликання відлітаючих і прилітаючих журавлиних ключів, гутірка стурбованого звору і гуркіт далекого грому.
Чую спів трембіти, бо в ньому безмежна ніжність душі моїх земляків-селян, бо він є жагою спраглого по красі серця. Бо в ньому мелодія віків.
У тій мелодії чую радість і біль, біль і радість. Цілим трепетним єством своїм по веснах чую життєдайний спів трембіти. І він є моєю мрією, моєю думою…
(І.Чендей)
Вправа 49. Прочитати текст. Які мовні засоби служать для створення художнього образу? Виписати словосполучення з епітетами, метафорами, порівняннями. Переказати текст, замінивши тропи стилістично нейтральними словами й виразами. Що від цього зміниться? Чому?
Ранкове сонце після багатої несподіваними подіями ночі зустрів Похиленко Павло в Росі.
Ще вчора чужий, а сьогодні його власний вороний румак стояв на високім березі красуні річки, що ніжно пестилася ще в стрімких скелях під прозорим імлистим укривалом, тихо плещучи й буркочучи крізь мрійний сон з прибережним камінням.
І праворуч, і ліворуч, долиною, що нею протікала річка, клуботався срібний туман, як у тій пісні співається: “Туман, мати, по долині у кучері в’ється”, широкою синьо-білою стягою перетинав він безкрає зелене море гаїв, чагарів, смарагдових ланів і зливався на сході й заході з ранішньою мерехтливою млою, перевитою радісним промінням весняного сонця. По зелених ярках та байраках, що подекуди по обидва боки збігали до річки, білими плямами цвіли купи тернових кущів та диких груш. Було тихо-тихо й безлюдно, тільки поблизу десь мирно воркували горлички, кувала зозуля по той бік у байраці, та незримий жайворон у блакиті видзвонював дрібно свій ранішній псалом осяйному Богові життя й усього сущого.
(С.Черкасенко)
Вправа 50. Прочитати й переказати текст українською мовою. Добрати приклали з творів українських поетів, що ілюструють виразність художнього мовлення. Приклади записати.
Несомненно, сила больших писателей в их умении находить такие слова, которые заставляют наше воображение живо рисовать картины природы, мир чувств литературных героев, их портреты, поведение. Кого равнодушным оставят, например, такие пушкинские строки:
Сквозь волнистые туманы пробирается луна.
На печальные поляны льет печально свет она.
По дороге зимней, скучной тройка борзая бежит,
Колокольчик однозвучный утомительно гремит.
Можно ли сравнить это поэтическое описание с простой констатацией факта: “Светит луна. По дороге зимой едет тройка. Звучит колокольчик”? Речь поэта образна, она расцвечена эпитетами, метафорами: неживая природа в ней одушевляется; слова, передающие чувства (печально, скучный, утомительно), как бы вовлекают читателя в духовный мир лирического героя. Такое словоупотребление и создает выразительность художественной речи. Однако неверно было бы думать, что источники речевой экспрессии (как называют выразительность речи) только в лексических богатствах родного языка. Вы не задумывались над стилистической ролью русского словообразования? Суффиксы, приставки под пером мастера могут придать самым простым словам волшебную силу.
(І.Голуб, Д.Розенталь)
Вправа 51. Прочитати уривок із вірша Василя Симоненка. Вказати словосполучення, що виступають засобом образності. Яку функцію виконують названі словосполучення й від чого це залежить? Як Ви розумієте смисл останнього речення? Яку щедрість має на увазі автор?
Благословенна щедрість! Все від неї,
Від щедрості думок, сердець і рук.
Краса сповита матір’ю-землею
Від щедрості страждань її і мук.
І ми народжені од щедрості любові,
Нас годувала щедрість матерів,
Ми теж її вихлюпувать готові
Із душ своїх, мов рибу з ятерів.
І все ж прожити, певне, так годиться,
Щоб старість не промовила, бува:
–Ти був, козаче, щедрим на дурниці
І на красиві та пусті слова!…
(В.Симоненко)
Вправа 52. Описати літній ранок, використовуючи подані слова й словосполучення. Яким стилем і типом мовлення Ви скористаєтесь?
Незвичайний ранок; червоні краплини роси; плакуча верба; рожеві хмари; неповторні запахи; джерельна вода; лугові квіти; красені-лебеді; сонні пуп’янки латаття; гостролиста осока; м’ята; падати у воду; золоті стріли сонячного проміння; плавати на річці; пливти по небу; духмяні кущі черемхи; соловейко; щебетання.
Вправа 53. Ознайомитись із можливою схемою записів матеріалів, зібраних до твору. Проаналізувати матеріали й визначте стиль, тему й основну думку майбутнього висловлювання. Які різновиди опису можуть бути складені за поданими робочими матеріалами й поєднані в тексті твору?
| План спостережень | Робочі матеріали |
| Погода | Зима. Чудовий ясний день. Легкий морозець. Тихо, безвітряно. Повітря чисте й свіже, як джерельна вода. |
| Сніг | Пухкий легкий сніг. У променях сонця сяють зірочки сніжинок. Сніжинки чудернацьких форм. Святково, чисто, біло. |
| Дерева | Ліс. У центрі галявини кілька струнких берізок. Поряд групка молоденьких ялинок. Дерева в інеї. Довгі блискучі голки на ялинках Білі мережані гілки беріз. Крони дерев освітлені сонцем. Здаються срібними. |
| Небо | Прозоре, блакитне. Подекуди хмаринки, мов білі лебеді. Яскраво світить сонце. |
| Звуки | Іноді стук дятла в лісовій гущині. Тихий шерхіт гілок. Блимнув хвіст білки. Почувся легенький тріск. Каркання ворони. Скрип лиж. |
Вправа 54. Прочитати план твору. Записати у відповідності з ним робочі матеріали попередньої вправи, доповнивши своїми. Чим відрізняється план твору від плану спостережень? Написати твір на тему “Прогулянка в ліс”. Які типи мовлення будуть використані в творі?
План
- Чудовий зимовий день.
- На лижах у ліс.
- Відпочинок на лісовій галявині.