Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української мови збірник-посібник зі спецкурсу (для учнів одинадцятих класів)
| Вид материала | Документы |
- Навчально виховний комплекс «гімназія школа» №27 Цикл уроків з української літератури, 307.09kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
- Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних, 99.62kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1703.1kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
- Торезький міський відділ освіти, 233.34kb.
- Урочисте дійство відбувається на святково прикрашеному шкільному майданчику, 136.58kb.
- Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
- Про проведення Тижня української писемності та мови в закладах освіти міста, 21.41kb.
- Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 31.45kb.
(Ю.Смолич)
На глею вицвів глечик
та й взявся мандрувати
із печі аж до тину,
із пісні – між латаття.
Цвіте дощем подолок,
а доля – на билині.
Ніяк її не улаплю –
скапле по краплині.
(І.Калинець)
Із явищем паронімії пов’язані гетерофемія та малапропізми, які не тільки творяться з певною стилістичною метою, а й виникають як наслідок низького рівня мовної культури. Звукова подібність паронімів може призводити до помилкового вживання одного слова замість іншого чи до перекручення слів літературної мови. Щоб уникнути цього, слід частіше звертатися до словників та іншої довідкової літератури.
Важливим засобом урізноманітнення мовлення є використання синонімів.
Синоніми – слова, близькі за значенням і різні за звучанням: байдужий, апатичний;
двоєдушний, дволичний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об’єднання, товариство, спілка; метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина.
Група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи, використовується синонімічний ряд: демократія, народовладдя, народоправство. Значення “який має лікувальні властивості” об’єднує в синонімічний ряд прикметники: лікарський, лікувальний, фармацевтичний, медикаментозний, помічний.
У складі синонімічного ряду одне слово є основним, стрижневим, його називають домінантою. Так, серед синонімів боржник, дебітор, довжник домінантою є боржник; у ряду вішалка, вішак, вішало стрижневим є слово вішалка.
Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дублети) й відносні (часткові).
Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення: синоніми лінгвістика й мовознавство – кожне слово означає науку про загальні закони побудови й функціонування людської мови; синоніми бурштин і янтар – “скам’яніла смола хвойних дерев”.
Відносні синоніми відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення: синоніми екземпляр і примірник – збігаються у значенні “одиничний предмет із ряду тотожних, однорідних”: 100 примірників (екземплярів) посібника, лише слово екземпляр вживається у значенні “представник якогось роду – тварин, рослин” (рідкісний екземпляр жоржини), в якому воно не замінюється словом примірник; синоніми інвентар і реманент об’єднуються значенням “сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності”, але лише словом реманент позначаються предмети, що використовуються в сільському господарстві; синоніми процент і відсоток збігаються в значенні “сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю”, тільки процент (переважно у формі множини) вживається в значенні “дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк”.
Розбіжності в значенні спричиняють різну сполучуваність синонімів. Наприклад, синонімічний ряд водій і шофер. Слова заміняють одне одне, якщо йдеться про особу, яка працює на автомобільному транспорті: водій вантажівки – шофер вантажівки, водій таксі – шофер таксі тощо. Слово шофер не може замінити слово водій, якщо йдеться про керування іншими засобами пересування, отже, єдино можливими є словосполучення: водій трамвая, водій тролейбуса, водій танка тощо.
Окрему групу синонімів становлять слова, закріплені за певним стилем із наявністю виразного стилістичного забарвлення. Вони найпоширеніші в художньому мовленні. Завдання таких синонімів у тексті – показати мовне багатство, особливі ознаки предметів, явищ, інтенсивність дій, почуттів тощо:
^ Знову дзвеніли, бриніли, сурмили комарі, допікали, дошкулювали, діймали, жерли, гризли.
(Ю.Яновський)
Серед синонімів окремо виділяються контекстуальні синоніми – слова, що набувають синонімічності тільки в певному контексті. Наприклад, у реченні Один я на світі без роду, і доля – стеблина-билина на чужому полі (Т.Шевченко) слова доля, стеблина-билина виступають синонімами. Контекстуальні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення й широко використовуються в художньому, публіцистичному стилях. Елементами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми й перифрази.
Евфемізм – слово або словосполучення, що вживається для пом’якшення враження від сказаного. Люди, не бажаючи прямо говорити про різні неприємності, користуються евфемізмами: замість вмерти вживають упокоїтися, спочити, скінчити життя; замість брехати – говорити неправду, видумувати, фантазувати.
Перифраза – описовий зворот, за допомогою якого предмет, особу, явище називають не прямо, а описово, через характерні їх риси: рейки – сталеві нитки, Київ – місто каштанів, хутро – м’яке золото, Антарктида – льодовий континент. Перифрази теж є одним із засобів індивідуального мовлення. Вони широко використовуються в художньому й публіцистичному стилях.
Евфемізми і перифрази – важливі засоби синонімічних замін при творенні текстів.
На семантико-стилістичні особливості синонімів обов’язково зважають при їхньому використанні. Слова, що вирізняються відтінком розмовності, вживаються лише в невимушеному розмовному мовленні. У текстах офіційно-ділового й наукового стилю повинні використовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу й допомагають найточніше висловити думку. Наявність синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторів слів, найточніше висловити думки й почуття.
Антоніми – слова, що називають протилежні за змістом поняття: слова, що позначають якості (привабливий – неприємний, гарний – поганий), почуття (дружба – ворожнеча), простір, час (схід – захід, віддаленість – близькість, минулий – майбутній), різноманітні дії й стани (розкошувати – бідувати, радіти – журитися). В антонімічних стосунках слова можуть перебувати й тоді, коли одне з них є нейтральною назвою, а друге – емоційно забарвленою: хлопець – тюхтій, новий (міністр) – новоспечений (міністр).
Слова з конкретним значенням, як правило, антонімів не мають: гітара, стілець, сівалка, заводський, полоти, прасувати тощо. До лексичних одиниць, що не мають антонімів, належать також числівники, більша частина займенників, тобто слова без ознак оцінності, безпосередньої співвіднесеності з поняттям про певне явище.
У системі виразових засобів мови антоніми відіграють досить важливу роль – вони допомагають створити контрастну характеристику образів, предметів, явищ. Використовують антоніми в усіх стилях мовлення, але, звичайно, різною мірою. В офіційно-діловому стилі вони, хоч і рідко, але все-таки вживаються, бо й тут часом є потреба щось протиставити чи зіставити:
Говорячи про ініціативу щодо переселення німців із Росії в південні області України, Президент зазначив, що йдеться не про якесь запрошення, а лише про відновлення історичних прав репресованого народу, який свого часу проживав у п’яти областях України.
(Газета)
Науковий стиль теж використовує антоніми як засіб відтворення шляху логічних роздумів, як засіб посилення впливу на сприймача інформації:
Енергію можна одержувати й від морських електростанцій. Енергія припливів і відпливів – один із небагатьох видів енергії, не зобов’язаних своїм походженням теплу сонячних променів. Піднімання хвилі зумовлене силою тяжіння Місяця й Сонця. В кожній точці океану ця сила в шість мільйонів разів менша за силу тяжіння води, але, підсумована по всій його поверхні, вона становить гігантську величину.
(О.Меркулов)
Найбільше застосування як стилістичний засіб антонімія знаходить у публіцистичному й художньому стилях. Тут вона дає невичерпні можливості для створення картин, в яких використовується пряме й переносне значення слова, різке й несподіване зіткнення різнорідних понять, зокрема в заголовках: “Війна і мир”, “Батьки і діти”, “Друзі й вороги”, “Угору по сходах, що ведуть униз”.
Треба розмежовувати такі поняття, як загальномовні й контекстуальні антоніми.
Загальномовні антоніми – це пари слів, антонімічні стосунки яких зрозумілі без будь-якого контексту: щастя – горе, млявий – жвавий, хвалити – гудити, тихо – голосно.
Контекстуальні антоніми – це слова, що стають антонімами в певному контексті внаслідок переносного вживання: ірій (теплі краї, куди вирушають на зиму перелітні птахи, переносно – щасливий край) – срібло чистеє спокійного лиману; з другого – сірі дні, туман, сум, нудьга, сльози:
^ Ви в ірій линете від сірого туману,
Від сірих днів, від суму і нудьги
На срібло чистеє спокійного лиману,
На пишні береги.
Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі
Від пург і бур скажених і сліпих:
Вам ірій мріється крізь сльози,
А сонце суше їх.
(О.Олесь)
Контекстуальні антоніми завжди образні: на відміну від загальномовних вони вживаються
здебільшого в публіцистичному, художньому, розмовному стилях: ^ Зболений, стривожений дух поета руйнував і так розладнане крутими емігрантськими дорогами життя, а могутня творча енергія повсякчасно пульсувала, здобуваючи хай тимчасову, але натхненну, плідну перемогу у вигляді поезій, поем, повістей, есе… Все, що вимучувало його сумління, емоційно вибухало в слові і розряджувало наелектризовану болями і тривогами атмосферу внутрішнього життя, яке для більшості його сучасників було незрозумілим, чужим, а незрідка й безпідставно оскаржуваним, осуджуваним.
У лексичній системі мови значення цих слів не протиставляються, такого протиставлення їм надається в індивідуальному авторському вживанні, тому контекстуальні антоніми є, як правило, витвором індивідуальним, а не загальномовним.
Антонімія лежить в основі таких художньо-зображальних прийомів, як антитеза, епітет-оксиморон, іронічне зіставлення.
Антитеза – стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара (загальномовна або контекстуальна). Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об’ємний образ. Антитеза сприяє змалюванню картин, в яких зіставляються прямі й переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять:
Гірко заробиш – солодко з’їси. У лісі був, а дров не бачив. У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано.
(Народна творчість)
Земля пахне торішніми травами і молодою м’ятою, вічністю і миттю.
(Гр.Тютюнник)
Я – Оксана, вічна твоя рана,
Журна вишня в золотих роях,
Я твоя надія і омана,
Іскра нероздмухана твоя!
(І.Драч)
Епітет-оксиморон – мовна фігура, в якій поєднуються два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття. Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксиморонів надає мовленню витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: Безчесна доброчесність, Отруйна протиотрута, Невлаштований благоустрій, Небезпечна безпека, Солодкий біль, Гаряча мерзлота, Далеке стало близьким, Гірчить від солодкого.
^ Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти,
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.
(Л.Костенко)
Сам я сонний ходив землею.
Але ти, як весняний грім,
Стала совістю, і душею,
І щасливим нещастям моїм.
(В.Симоненко)
Іронічне зіставлення (антонімічна іронія) – слово сприймається не в прямому, а в протилежному розумінні, тобто стає самоантонімом: Розжалобивсь, як вовк над поросям – від’їв ніжки та й плаче; Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст і гриву; Добрий баранчик, та по-вовчому виє; Така гарна, що як вигляне в вікно, то потім собаки на те вікно три дні гавкають.
Антонімія використовується як композиційний засіб: за її принципом складаються афоризми, гумористичні й сатиричні вислови, байки, гуморески, ліричні строфи:
^ Тіні твої живуть і зникають.
Те, що в тобі вічне, не зникне ніколи.
(Східна мудрість)
Усі жанри добрі, крім нудних.
(Вольтер)
Той мурує, той руйнує.
(Т.Шевченко)
Про широке використання антонімії в розмовному мовленні можна говорити на тій підставі, що антоніми наявні в усіх жанрах народної творчості – піснях, прислів’ях, приказках:
^ За городом качки пливуть,
Каченята крячуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
(Народна пісня)
На чорній землі білий хліб родить. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Краще синиця в руках, як журавель у небі. Не мала баба клопоту, так купила порося. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. На городі бузина, а в Києві дядько.
(Прислів’я, приказки)
Таким чином, антонімія використовується досить широко як стилістичний засіб, її можливості в цьому плані вужчі, ніж у синонімії, але ширші за можливості омонімії й паронімії.
Вправа 89. Переписати речення, вставляючи замість крапок слова з довідки. Пояснити сутність каламбурного використання цих слів.
Текст № 1
Над землею вставало …,
повертався Лука в село.
Може, тільки щасливий …?
З димом горе його пішло.
(Д.Павличко)
Текст № 2
Жук пішов у сад … і розв’язує …
А комар години … лиш тиняється без … .
У смолі липкій …, зачепивсь крилом … .
(В.Плахотников)
Текст № 3
Під парканом бачать …
цуценятко ледь … .
Що робити з ним? Де …?
Каже Гриць: “Хай в нас … .
Я зроблю для нього …
й доглядати його …”.
(В.Плахотников)
Текст № 4
Був холодний місяць …,
Лис ходив голодний, …,
Всюди ліз, куди й не …,
Замітав хвостищем … .
До курей поліз у … .
Жук піймав звірину … .
Пес до лиса мав …,
То й загриз його … .
(Г.Чорнобицька)
Довідка: лютий, лютий; сонце, сон це; живе, живе; слід, слід; зав’яз, за в’яз; відразу, відразу; цілі, цілі; буду, буду; діти, діти; хижу, хижу; на дачу, задачу.
Вправа 90. Прочитати гумореску. З якою метою автор використовує міжмовні омоніми?
Кухлик
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть
Кухлик той, що скраю. –
Продавщиця: – Что? Чєго?
Я не понімаю.
– Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
– Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка? –
Дід у руки кухлик взяв
І нахмурив брови.
– В Україні живете
Й не знаєте мови… –
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
– У мєня єсть свой язик,
Ні к чєму мне мова! –
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.
(П.Глазовий)
Вправа 91. Пояснити лексичні значення омонімів. Ввести омоніми в речення.
Жати – жати, ключ – ключ, ласка – ласка, лист – лист, термін –термін, пара – пара, терен – терен, тріска – тріска, колос – колос, ірис – ірис, лупа – лупа, хаос – хаос, ніж – ніж, обід – обід, орган – орган, запал –запал.
Вправа 92. Пояснити лексичні значення паронімів. Ввести пароніми в речення.
Професійний – професіональний, поверхневий – поверховий, паливо – пальне, нагода – пригода, здравиця – здравниця, інформативний – інформаційний, орден – ордер, лікувати – лічити.
Вправа 93. Добрати з довідки синоніми до слів-паронімів.
Людний – людяний, авторитарний – авторитетний, мимохідь – мимохіть, чудесний – чудний, фамільний – фамільярний, уява – уявлення, глуз – глузд, привітальний – привітний, визначальний – визначний, таємний – таємничий, розбещений – розпещений, дефективний – дефектний, рідкий – рідкісний, гармонійний – гармонічний, вирішальний – рішучий, ославлювати – уславлювати, настійливий – настійний, ефективний – ефектний, дружний – дружній.
Довідка: гуманний, дивний, безцеремонний, фантазія, образ, багатолюдний, розум, ненормальний, смішний, смисл, владний, основний, вітальний, завзятий, доцільний, корисний, дійовий, результативний, глузування, впливовий, обмовляти, підпільний, морально зіпсований, побіжно, злагоджений, милозвучний, істотний, зіпсований, видатний, співзвучний, рівномірний, доброзичливий, прихильний, одностайний, непохитний, невідкладний, неповноцінний, панібратський, возвеличувати, секретний, найважливіший, головний, вражаючий, доброзичливий, згуртований, сміливий, енергійний, доброзичливий, добрий, недисциплінований, розріджений, несвідомо, наполегливий, прекрасний, щирий, неслухняний, мимоволі, вередливий, родовий, незрозумілий, ганьбити, загадковий, незвичайний.
Вправа 94. Як правильно сказати?
Комісія авторитарна чи авторитетна? Внески акціонерні чи акціонерські? Операції банкові чи банківські? Передача землі безплатна чи безоплатна? Відношення між людьми чи відносини між людьми? Право виборне чи виборче? Виголошувати чи проголошувати промову? Виключати чи вимикати двигун? Відзначати чи зазначати у промові? Думка громадська чи громадянська? Декваліфікація чи дискваліфікація інженера? Дільниця виборна чи виборча? Здатна чи здібна до навчання? Показник чи покажчик успіхів? Виборча ділянка чи дільниця? День відкритих чи відчинених дверей?
Вправа 95. Відредагувати речення. Пояснити зроблені виправлення.
Із кінця XIX століття у канадському місті Вінніпезі почали селитися українські емігранти-робітники. Військові навчальні заклади існують у всіх розвинутих країнах світу. Екологічна служба ДАІ може швидко визначити ступінь забруднення повітря в різних районах столиці. Абонементи телефонної станції отримали інформацію про нові тарифи. Із нагоди ювілею Правденкові Віталію Григоровичу вручили вітальну адресу. В архіві інституту зібрано 86 тисяч фотонегативів пам’ятників архітектури. Значна увага в роботі зі школярами повинна наділятись професіональній орієнтації. Керівництво залізниці постійно контролює використання рухливого складу. На річному вокзалі після ремонту відкрито 2 кафе та їдальню. Конфіскація майна може бути застосована винятково за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Я завжди вважав твого брата тактичною й винахідницькою людиною.
Вправа 96. Розкрити дужки, вибираючи потрібне слово.
У пересувній гуртовій (торговій, торговельній) мережі ярлики цін (показники, покажчики) цін обов’язково підписуються працівниками, відповідальними за формування встановлення цін, і завіряються (печаткою, печаттю) суб’єкта господарювання із зазначенням дати. Продавець розповів про правила й умови (ефектного, ефективного) використання кухонного комбайна. Ця земельна (дільниця, ділянка) була передана у власність громадянинові Пилипенку М.В. для ведення (особистого, особового) підсобного господарства. Лікарі мають визначити (степінь, ступінь) і вид отруєння. Керівникам і (заступникам, замісникам) керівників державних підприємств, установ та організацій забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю. Порядок утворення (виборного, виборчого) округу визначається законами про вибори до відповідних Рад. Жителі Мюнхена люблять пішохідну зону, створену в центрі міста, цей досвід став у (нагоді, пригоді) іншим містам ФРН. Номер, ім’я і тоннажність траулера занесено до більшості (реєстрів, регістрів) світу. До (реєстру, регістру) словника не входять стилістично знижені слова. Окремі вірші Івана Франка мають по кілька (музикальних, музичних) інтерпретацій. В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна). Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборчі, виборні) комісії. Мій товариш охоче виконує різні (громадські, громадянські) доручення. (Громадський, громадянський) мотив є одним із провідних у творчості Володимира Сосюри. Між учнями та вчителем були дружні (відношення, відносини). На сьогоднішньому занятті ми вчилися визначати типи синтаксичних (відношень, відносин). Дівчина була в скрутному матеріальному (стані, становищі). Катя була в поганому (стані, становищі) і не могла йти далі. Незнайомою дорогою ми добиралися до міста за (покажчиками, показниками). (Покажчиком, показником) культурного й освітнього рівня людини є мова. Наші (музичні, музикальні) смаки не збігалися. Тарас Шевченко був дуже (музичною, музикальною) людиною і чудовим співаком. Цієї весни посівна (компанія, кампанія) була тривалою. Я працюю в страховій (компанії, кампанії). У його (уяві, уявленні) поставали сині озера та несходимі ліси. Фотографії не давали (уяви, уявлення) про справжнє мистецтво художника. Одна з (діалектичних, діалектних) назв серпня – хлібочол. Між формою і змістом твору існує (діалектичний, діалектний) зв’язок.
Вправа 97. Проаналізувати правильність уживання слів. Виправити помилки (приклади взято з рубрики “Страшне перо не в гусака” журналу “Перець”).
Нам треба навести суворий розпорядок із дрібними крадіжками концкормів. (Із протоколу засідання правління колгоспу) Їздовий Анісімов Михайло будучи в п’яному становищі випряг коней і пустив їх на самоплив. (Із доповідної записки) Гарнітур до других страв (Із меню в їдальні) Начальнику електросвєт. Прошу вислати абонента книжки на свєт мені і Потапенку Дмитру. Його миші з’їли, а мою діти вогнем спалили. Проситель Лукаш. (Із листа)
Вправа 98. Перекласти словосполучення українською мовою. Перевірити за словником правильність вибору паронімів.
Домашний адрес – поздравительный адрес, дружеский визит – дружный коллектив,
военная кафедра – военный конфликт – воинские почести, первоочередная задача – математические задачи, натянутые отношения – отношения равенства, книжный магазин – книжные выражения, музыкальный слух – музыкальное общество, документы в личном деле – личные привязанности, способный ребенок – способный на все, тактичный руководитель – тактический прием.
Вправа 99. Прочитати гуморески. Знайти в них випадки гетерофемії. Визначити її роль у текстах і прийоми використання.
Текст № 1
Увертюра
Сидять двоє у театрі –
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Неначе тетері.
Бурчить вона: – Що за люди,
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Цей триндикне, той цигикне,
Третій дме у дудку…
Затяг мене на оперу,
Ну тебе у будку! –
Попереду літня жінка
Насупила брови.
– Тихо, – шепче. – Увертюра…
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
– Теж мені культура…
Це ще треба подумати,
Хто з нас увертюра!
(П.Глазивий)
Текст № 2
Романтики
Гарну книжечку нову
Читають хлоп’ята.
– Що це значить романтизм? –
Питають у тата.
– От знайшли про що питать, –
Глянув той спідлоба. –
Це коли кістки болять…
Є така хвороба.
(П.Глазовий)
Вправа 100. Прочитати речення. Знайти випадки неправильного вживання слів. Що зумовило появу цих помилок? Відредагувати й записати речення.
У селищі проживає близько 10000 чоловік. На слідуючій неділі ми будемо здавати іспит. Постійно читаючи цей журнал, можна дізнатися багато цікавого з області зоології. “Лунна соната” Бетховена – один із найулюбленіших класичних творів мого приятеля. Ювілярові вручили вітальну адресу. Він вийшов із скрутної ситуації, опираючись на власний досвід. Учні добре засвоїли нову тему, про що свідчили їхні вірні відповіді на поставлені вчителем запитання. На цій дільниці росла гарна картопля. Я рахую, що не треба вміщуватися в особові справи колег по роботі. На протязі дня я мушу забрати на пошті грошовий перевод. Учитель повинен прививати учням почуття гордості за свою Батьківщину. Білети на концерт відомого співака швидко розкупили поклонники. Наш однокурсник став дипломатом престижного конкурсу. Тетянка не прийшла на заняття із-за хвороби.
Вправа 101. Пояснити, у чому полягає подібність/відмінність значень поданих слів. Скласти з ними речення, проаналізувати їх стилістичне забарвлення.
Привітний, люб’язний, делікатний, ґречний; удаваний, нещирий, штучний, роблений, силуваний, облудний; незвичайний, неабиякий, винятковий, рідкісний; славний, славетний, знаменитий, легендарний; майбутній, прийдешній, грядущий.
Володар, владар, владика, господар, повелитель; велетень, велет, титан, гігант, колос; день, днина; щоки, ланіти; безлад, непорядок, хаос, розгардіяш; дорога, тракт, траса, гостинець, путівець, шосе, автострада.
Вправа 102. Пояснити значення наведених слів, користуючись тлумачним словником. Виділити серед них синонімічні пари, встановити їх стилістичне забарвлення. Ввести всі подані слова в речення.
Біографія – життєпис, досягати – домагатися, адрес – адреса, закінчити – завершити, правильно – вірно, процент – відсоток, горизонт – обрій, військовий – воєнний, горішній – верхній, рахувати – лічити, курити – палити, прищеплювати – прививати, ділянка – дільниця, закривати – зачиняти, прийти – прибути, заступник – замісник, успіх – торжество, головний – основний.
Вправа 103. Визначити розряди поданих парами синонімів (абсолютні – відносні). Скласти з ними речення.
Жити – мешкати, байдужість – індиферентність, вражати – дивувати – приголомшувати, розуміти – осягати – метикувати, батьківщина – вітчизна, півень – когут, пейзаж – краєвид – ландшафт, їсти – тріскати.
Вправа 104. Знайти в поданих реченнях контекстуальні синоніми. Проаналізувати їх стилістичні функції.
Думи пливли, як плине вода в широкому Імані, – гомонить срібними голосочками, плюскотить, воркоче ніжно, вабить, вмовляє, кличе і утікає, ховається в імлі. (І.Багряний) Цілу ніч надворі виє хуга, Плаче, деренчить в віконнім склі. Ні дружини, ні дітей, ні друга – Тільки гілка вишні на столі. (І.Драч) Чи є в нас історія, підоснова, підґрунтя, корені, тривалість, чи багаті ми багатствами багатовіковими й неосяжними, а чи тільки примітивна електронність, машинна оголеність, безжальна функціональність, де вмирають усі мрії, де немає спогадів, перепочинків? (П.Загребельний) Люди тут бормочуть, язиком дивним для нас сокочуть, і ми їх мови не втнемо. (І.Котляревський) І зненацька – цей міст, який, хоч зроблений з дерева, став не скороминуще, а твердо й надовго показав цілому світові, проголосив свою тривалість, міст, який годилося б звати голосно, викричати в ньому кожен звук, щоб чутно стало повсюдно, щоб пролунало над цілою землею, прокотилось, загомоніло, розклекоталося, прогриміло. (П.Загребельний) Он він [жайвір] невтомний, десь там угорі тюрлюкає, розливається стодзвонно, на все небо дзвенить, а сам – невидимий. Розтанув у сяйві, нічиєму зору він не дається, а далі десь там інший озвався, за ним ще якийсь у самій високості видзвонює, ще завзятіш грає-виграє на своїх невидимих дзвіночках… (О.Гончар)
Вправа 105. Добрати до іншомовних слів власне українські відповідники. Визначити сферу функціонування слів-синонімів.
Дикція, демонструвати, кореспонденція, репрезентувати, компенсувати, потенціал, акумулювати, дефект, експертиза, ранг, ревізія, санкція, субсидія, де-юре, конкуренція, конфіденційний, конфронтація.
Вправа 106. Добрати до власне українських слів іншомовні синоніми. Визначити сферу використання слів-відповідників.
Терпимість, рівновага, передмова, частка, згода, дорадчий, пристосовництво, вільний, підкуп, перелік, безперервно, рівновага, докорінний, затверджений, продаж, занепад, запас, здогад, застава, переселення, рішення.
Вправа 107. Прочитати речення. Визначити їх стиль. Виписати, групуючи, евфемізми й перифрази. З’ясувати способи їх творення, проаналізувати стилістичні функції.
– Ось і ваші хороми, призвичаюйтесь. Тапчанчик сам змайстрував, якраз по вашому зросту. (М.Стельмах) – А чи не залишилось у тебе те квашене диво, що має фруктозу, глюкозу та сахарозу? (М.Стельмах) Дуже небезпечною серед фауни тропічних вод є гігантська медуза, котру називають морською осою, а ще – прозорим убивцею. (Посібник) Виходять і заходять подорожні, тягнуть за собою возиками імені екс-президента шматки землі. (Газета) Не будь людинкою, що догори щетинкою. (Народна творчість) – Пішов геть ік нечистому! Не знаєш, котрим боком показувати курей. (І.Нечуй-Левщький) Пізніше автор цієї статті, сидячи одного разу з Володимиром Сосюрою у парку напроти пам’ятника Шевченкові у Києві, заговорив з ним про українських письменників у діаспорі. (М.Неврлий) А з Чигирина й Батурина в тумані (Козацьке сонце тільки виплива) Два гетьмани виходять мертві й п’яні, І кожен довго плаче і співа. (Є.Маланюк) Десь під час шкільної перерви між двома колишніми однокашниками, а нині сформованими інтелігентами, пробігла відома домашня тварина чорного кольору. (О.Круковець)
Вправа 108. Добрати синоніми-евфемізми до поданих слів. Скласти з ними речення.
Старий, дурний, злодій, вкрасти, п’яний, хворіти.
Вправа 109. Прочитати речення. Вказати синоніми, визначити їх відмінності у відтінках значення та сфері вживання.
Я став перебирати одну по одній картини, вишикувані рядком, кожне полотно оглядав зі зворотного боку, де часом художники позначають назви, дати, проте Остапчук такої звички не мав, не ставив навіть свого криптоніма в нижньому правому куті картини. (В.Шкляр) Можливо, я перебільшую, може, аж занадто нарікаю на це помешкання, бо з певного часу мені стало тут зовсім незатишно, я втратив спокій і навіть сон. (В.Шкляр) Фото, фото. На споді його бездонних шухляд зберігаються її пляжні світлини, де вона сміється до нього в усій красі своєї засмаглої вроди… Їй не подобалися ці фотки з часів юності. (Є.Кононенко) Але й у тій єдиній кімнаті збереглися чари, що зазвичай іменують словом іноземного походження шарм. (Є.Кононенко) Не знаю, чи є в моїй квартирі миші, але певен – ви єдина людина на світі, яка може врятувати мене, моє щастя, мою сім’ю, моє майбутнє від цілковитого розвалу, занепаду й анігіляції. (В.Собко) Раз він тебе полюбив – все, я в офсайті. Знаєш, що таке офсайт? Поза грою. (В.Собко) Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, – але те, що робиться, коли – гол! – цього описати не можна. (О.Вишня) Серед нашого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища – чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. (Є.Гуцало) Ах, Улю. Як ще ми погано знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде третьою швидкістю, а треба – поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість. А яка вона поетична, милозвучна, що вже багата… Та ось вам на одне слово “говорити” аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бурмотати, патякати, варнякати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокотіти… (М.Куліш) Аналогічні твори ваблять читача лише в негоду: завірюху, хуртовину, заметіль або в заливні дощі. (О.Ковінька) Сусідський пес не зрозумів моїх добрих намірів, моєї гуманної місії… (В.Дрозд)
Вправа 110. Чим, на вашу думку, викликана заміна під час авторедагування Михайлом Коцюбинським виділених слів? (Замінені слова подано в дужках, уведені слова виділено курсивом.)
Тоді я побачив червону доріжку під ногами у неї, а далі дрібний білий клубочок, що нерівно котився по моріжку [по зеленій траві]. Од його вродливого лиця, блідого і гордого, била відвага [звага] молодого орла. Під дубом варив щось на вогнищі [на ватрі] пастух. Вільний [свобідний] дух народу ще тлів під попелом неволі. При повній тиші в повітрі густий гай легко [латво] затримав зібране за день тепло, і тепер звідти пашіло, як із печі. Ще ніколи не кидав я рідного села, уперше [перший раз] вибрався в такий світ далекий – то ж на серці було неспокійно, лячно чогось, журно… Він був неговіркий і поважний, неначе жалоба зимового краєвиду [ландшафту] змінила йому настрій.
Вправа 111. Написати твір-опис за поданим початком, використовуючи наведені слова.
Сосновий бір. Під ногами пружно, мовби ковзанка-гойдалка на застиглому озері, подушкує яглиця, десь на узбіччі кувалдить дятел, набурмосено вигойдуються на маківках дерев стражі-гайворони, подаючи лісовому птаству осторогу, і над усім оцим чистий, як сльоза, ледь-ледь терпкуватий запах хвої.
(В.Скуратівський)
Довідка: зелений, смарагдовий, малахітовий; живиця, смола, липучка; запашний, ароматний, духмяний, пахучий; брунька, брость, пуп’янок; ніжний, тендітний, делікатний, витончений; тьмяний, бляклий, скупий; гарний, красивий, хороший, славний, мальовничий, пишний, дивний, чудовий; приваблювати, привертати, приманювати, принаджувати, тішити, радувати; заглядати, зазирати, дивитися; таємниця, секрет, таїна.
Вправа 112. Прочитати вірші. Виписати антоніми. Яку стилістичну функцію (протиставлення, зіставлення, антонімічної градації) вони виконують?
Текст № 1
А дні летять, як вітер; рвуть стерно
І топлять нас. І білий цвіт латаття
Вертають на мулке і чорне дно.
(М.Зеров)
Текст № 2
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
“Цілуй, цілуй, цілуй її –
Знов молодість не буде!”
(О.Олесь)
Текст № 3
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба,
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…
(О.Олесь)
Текст № 4
Вмирає пізно чоловік,
а родиться дочасно,
тому й на світі жити звик,
як раб і рабовласник.
Він като-жертва, жертво-кат,
страждає і богує,
іде вперед, немов назад,
як душу гнів руйнує.
(В.Стус)
Вправа 113. Прочитати текст. Знайти антоніми. Яку роль відіграють ці мовні засоби в реалізації теми й ідеї наведеного уривка.
Люди, від природи не наділені силою перевищувати самих себе, охоче підкоряються автоматизмові часу, і тоді запановують настрої жити лише нинішньою хвилиною, пливти за течією, покладатися лише на власні зусилля, забуваючи про корені, не зазираючи до верховіть. Тоді думати про життя своє боязко, бо схоплюєш лише кінцівку, лише найближче, все попереднє тоне в цілих океанах подій, яких ні уявити, ні перелічити, і такий чоловік мовби й не жив, а лише присутній нині при розв’язці власного життя. Все вже сталося ніби за межами його досвідчень: любов, ненависть, мужність, страждання, зради, дружба, витривалість. І не розуміють люди, що, повертаючись до самого себе, прагнеш знов дорівнятися собі в хвилини найвищих злетів і відчуваєш щоразу, як це болісно тяжко, а то й взагалі неможливо. Так ідеш уперед, вічно повертаючись назад, відбігаючи, щоб розігнатися, як малий хлопчик, щоб перестрибнути калюжку, або й світовий чемпіон, який, перш ніж здійснити стрибок за червоний прапорець світового рекорду, відходить назад для розбігу.
(П.Загребельний)
Вправа 114. Добрати антоніми до поданих слів. Ввести їх у речення, пояснити стилістичні функції в контексті.
Мовний, логічний, розквіт, наближатися, присутній, завжди, порядок, солодкий, ініціативний, орієнтація, змінний, глибоководний, лівобережний.
Вправа 115. Прочитати прислів’я. Виписати антоніми. З’ясувати їх стилістичну роль. Виписати речення з прихованим протиставленням і пояснити їх смисл. Пояснити значення прислів’їв.
Велика риба маленьку цілою ковтає. Ситий голодного не розуміє, старий – молодого, багатий – бідного. Хто не зазнав біди, той не знає і щастя. Був на коні і під конем. Багатство до часу, а злидні довіку. Брехня на столі, а правда під порогом. Де мало слів, там більше правди. Літній день за зимовий місяць. Пошив: на собаку мале, а на кота велике. Пожалів вовк кобилу – залишив хвіст і гриву. Хороший, як Микитина свита навиворіт. Добро пушить, а лихо сушить.
(Народна творчість)
Вправа 116. Прочитати уривок із роману “Собор” Олеся Гончара . Знайти антоніми. Яку роль вони відіграють у творенні образу собору?
Мовчить собор.
Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу.
Навколо вирують пристрасті, ламаються списи в щоденних баталіях, що їх ведуть будівничі з браконьєрами, а він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Все тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього з снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя, б’ючи пудовими язиками свою литу, з домішкою срібла мідь… Поглядом болю і туги востаннє дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надій, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу… Тепер велосипеди нічних змін нечутно обтікають його щодня і щоночі.
Все він бачить і бачив усе. Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурунили, буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми красувались в різьблених оздобах… Чи так уже воно й вищезло усе? Чи береже він у собі відгомін життя невмирущого, мигтіння списів запорозьких, різноголосся ярмаркового люду, жарти циганські, чвари прасолів, іржання коней продано-ображених, лоскітний сміх шинкарок щасливих, нічні шепоти закоханих, зоряні обійми й зачаття?... Повен, повен всього! Темрявою ночі окутаний, зірок дістає шоломами своїх бань крутолобих. А сталь у печах клекоче, і коли плавку дають, шлак за Дніпром виливають, і все небо виповнюється загравною повінню, так що вершечки садків висвітяться карбовано, видні до кожного листочка, – в такий час од світла заводів враз вирине з темряви ночі й собор. І доки багряніє, дихає небо по всьому Наддніпров’ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно-повний і чистий, як тоді, у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів.
(О.Гончар)
Вправа 117. Прочитати вірш Дмитра Павличка. Пояснити роль антонімів.
Два кольори
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Вправа 118. Прочитати текст. Знайти антоніми, визначити їх стилістичні функції.
Одна гора високая,
А другая низька…
Одна мила далекая,
А другая близька.
У цієї близенької
Воли та корови,
А в тієї далекої
Та чорнії брови.
У цієї близенької
Воли поздихають,
А в тієї далекої
Брівки не злиняють.
У цієї близенької
Рушник на кілочку,
А в тієї далекої
Брови на шнурочку.
Ой я цюю близенькую
Людям подарую.
А до тої далекої
Пішки помандрую!
(Народна пісня)
Вправа 119. Написати твір на вільну тему, використовуючи подані антонімічні пари слів.
Життя – смерть, світанок – смеркання, зустріч – розлука, радісний – сумний, починати – закінчувати, холодний – теплий, ранній – пізній, появлятися – зникати, приємний – неприємний, матеріальний – духовний, любити – ненавидіти, людяність – бездушність.
Вправа 120. Прочитати назви окремих творів і збірок українських письменників. Пояснити прийоми використання антонімів. Обґрунтувати авторське слововживання. Навести приклади аналогічних назв художніх творів.
“Засміялося серце у тузі” Павла Тичини, “Близька далина” Володимира Сосюри, “Правда і Кривда” Михайла Стельмаха, “Гіркий мед” Леоніда Первомайського, “Тиша і грім” Василя Симоненка, “Веселий цвинтар” Василя Стуса, “Любов і ненависть” Дмитра Павличка.