Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української мови збірник-посібник зі спецкурсу (для учнів одинадцятих класів)
| Вид материала | Документы |
- Навчально виховний комплекс «гімназія школа» №27 Цикл уроків з української літератури, 307.09kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
- Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних, 99.62kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1703.1kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
- Торезький міський відділ освіти, 233.34kb.
- Урочисте дійство відбувається на святково прикрашеному шкільному майданчику, 136.58kb.
- Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
- Про проведення Тижня української писемності та мови в закладах освіти міста, 21.41kb.
- Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 31.45kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Маріупольський навчально-виховний комплекс “гімназія-школа” № 27
СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
збірник-посібник зі спецкурсу
(для учнів одинадцятих класів)
Укладач:
Моісєєва Н. П.,
учитель української мови та
літератури,
спеціаліст першої категорії
Маріуполь – 2011
ЗМІСТ
| | Вступ................................................................................................................................. | 3 |
| § 1. | Стилістика як мовознавча дисципліна........................................................................... | 3 |
| | Тема 1. Стилі мовлення................................................................................................. | 4 |
| § 2. | Стильові різновиди літературної мови........................................................................... | 4 |
| § 3. | Розмовний стиль............................................................................................................... | 6 |
| § 4. | Науковий стиль................................................................................................................. | 9 |
| § 5. | Офіційно-діловий стиль................................................................................................... | 11 |
| § 6. | Публіцистичний стиль..................................................................................................... | 14 |
| § 7. | Художній стиль................................................................................................................ | 18 |
| | Тема 2. Стилістичне використання фонетичних, лексичних і фразеологічних засобів............................................................................................................................... | 23 |
| § 8. | Фоностилістика................................................................................................................. | 23 |
| § 9. | Засоби милозвучності української мови........................................................................ | 31 |
| § 10. | Стилістичне використання багатозначності.................................................................. | 36 |
| § 11. | Стилістичне використання омонімів, паронімів, синонімів, антонімів….................. | 39 |
| § 12. | Стилістичне використання слів іншомовного походження......................................... | 53 |
| § 13. | Лексика сучасної української літературної мови за сферою її використання…........ | 56 |
| § 14. | Стилістичне використання фразеологізмів.................................................................... | 58 |
| | Тема 3. Стилістичне використання морфологічних засобів.................................. | 62 |
| § 15. | Стилістичне використання іменників............................................................................ | 62 |
| § 16. | Стилістичне використання прикметників...................................................................... | 66 |
| § 17. | Стилістичне використання числівників......................................................................... | 70 |
| § 18. | Стилістичне використання займенників........................................................................ | 73 |
| § 19. | Стилістичне використання дієслів.................................................................................. | 77 |
| § 20. | Стилістичне використання прислівників....................................................................... | 80 |
| § 21. | Синонімія прийменникових конструкцій...................................................................... | 82 |
| § 22. | Стилістичне використання сполучників........................................................................ | 85 |
| § 23. | Стилістичне використання часток.................................................................................. | 86 |
| § 24. | Стилістичне використання вигуків................................................................................. | 88 |
| | Тема 4. Стилістичне використання синтаксичних засобів.................................... | 91 |
| § 25. | Стилістичне використання порядку слів у реченні....................................................... | 91 |
| § 26. | Стилістичне використання різних типів простого речення......................................... | 93 |
| § 27. | Стилістичне використання однорідних членів речення............................................... | 95 |
| § 28. | Стилістичне використання відокремлених членів речення......................................... | 97 |
| § 29. | Стилістичне використання звертань, вставних і вставлених конструкцій................. | 102 |
| § 30. | Стилістичне використання складних речень................................................................. | 108 |
| § 31. | Стилістичне використання прямої й непрямої мов...................................................... | 113 |
| | Тема 5. Тропи й стилістичні фігури............................................................................ | 116 |
| § 32. | Тропи й стилістичні фігури............................................................................................. | 116 |
| | Додатки............................................................................................................................. | 130 |
| | Додаток № 1. Диференціація стилів мови..................................................................... | 130 |
| | Додаток № 2. Українські відповідники прийменникових конструкцій російської мови................................................................................................................................... | 132 |
| | Додаток № 3. Різновиди помилок у нормах літературної мови................................... | 135 |
| | Література........................................................................................................................ | 142 |
Вступ
§ 1. Стилістика як мовознавча дисципліна
Мова являє собою складне суспільне явище. Це своєрідна система систем (підсистем), що перебуває в постійному взаємозв’язку й розвитку. Мова існує для передачі суспільно значущого процесу мислительної діяльності. Під час мовлення виявляється механізм мови. Мова й мовлення взаємозв’язані. Мовленнєві акти є узагальненими формами передачі інформації, формами спілкування, вони реально існують у мовленнєвій діяльності людини. Стан мови, таким чином, являє собою різні види мовленнєвої діяльності, що забезпечує процес обміну й передачі інформації. Отже, мовлення – це діяльність, пов’язана з функціонуванням мови, різні акти реалізації потреб людей і окремих мовців у спілкуванні через посередництво мовних одиниць.
Українська мова виконує широкий обсяг функцій, вживається в різних сферах суспільного життя й задовольняє широкий спектр мисленнєвих, комунікативних, інформативних, естетичних та інших потреб людини, що призводить до її стильової диференціації. Залежно від тих чи інших умов використання мови виробляються певні усталені правила організації усного й писемного мовлення: добору слів, побудови речень, вживання багатств фразеологічного фонду тощо, які ще називаються стилістичними ознаками. У мовознавстві їх вивченням займається спеціальна дисципліна – стилістика.
Стилістика – розділ мовознавства, що вивчає особливості побудови мовних конструкцій у межах конкретної мови (стилістика англійської мови); розділ теорії літератури, що вивчає стилі літературно-художніх творів (стилістика новел Василя Стефаника).
Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт і предмет вивчення.
Об’єкт стилістики – це вся сукупність мовних одиниць з їх функціями (від звуків, літер до тексту), найрізноманітніше усне й писемне функціонування української мови.
Предмет стилістики – це друковані мовознавчі джерела, присвячені вивченню об’єкта стилістики (реальних функцій усіх одиниць української літературної мови).
До основних понять стилістики належать: стилістика мови, стилістика мовлення, теоретична стилістика, практична стилістика, мовна норма, норма літературної мови.
Стилістика співвідноситься з усіма розділами мови – фонетикою, лексикою, морфологією й синтаксисом, оскільки вона розглядає особливості вживання мовних одиниць у тих чи інших мовленнєвих умовах.
Стилістика мови вивчає стилістичні засоби мови. Її називають ще описовою стилістикою. Предметом її дослідження є стилістично забарвлені мовні засоби, виражальні можливості слів і речень.
Стилістика мовлення вивчає специфічні особливості функціональних стилів, жанрові, ситуативні й інші різновиди мовлення. Вона визначає стилістичні можливості мови залежно від мети й завдань спілкування, змісту, типу, ситуації мовлення.
Виділяють теоретичну й практичну стилістику.
Теоретична стилістика досліджує загальні принципи використання мовних засобів у різних умовах, різних “життєвих ситуаціях” відповідно до мети й характеру висловлення.
Практична стилістика реалізує в спілкуванні опрацьовані рекомендації щодо вживання мовних засобів у тих чи інших ситуаціях, з’ясовує доцільність і можливість їх використання, навчає носіїв користуватися стилістичним потенціалом мови й сприяє підвищенню культури усного й писемного мовлення.
Мовна норма – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними й зразковими на певному історичному етапі. Один із показників досконалості кожної літературної мови – сталість її норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Мовні норми найповніше фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови.
Норма літературної мови – це реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співчинних фактів національної мови у процесі спілкування.
Класифікація норм літературної мови:
- орфоепічні – нормативна вимова звуків і звукосполучень;
- акцентуаційні – регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених;
- графічні – нормативна передача звуків на письмі;
- орфографічні – нормативне написання слів;
- лексичні й фразеологічні – правильне вживання слів і фразем;
- словотворчі – регулюють відбір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова;
- морфологічні – правильне вживання морфем, морфологічних форм та їхніх варіантів;
- синтаксичні – усталені зразки побудови словосполучень і речень;
- стилістичні – відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування;
- пунктуаційні – нормативне вживання розділових знаків.
Норми словотворення, морфологічні й синтаксичні норми об’єднують в одну групу – граматичні норми.
Тема 1. Стилі мовлення
§ 2. Стильові різновиди літературної мови
Функціональний стиль – це різновид мови, який обслуговує ту чи ту сферу суспільно-мовленнєвої практики людей і характеризується сукупністю засобів. У сучасній українській літературній мові розрізняються стилі: розмовний і книжні, до книжних належать публіцистичний, офіційно-діловий і науковий. Окремо стоїть художній стиль. Питання про його місце в літературній мові викликає суперечки серед науковців. На думку окремих дослідників, він є функціональним стилем, інші мовознавці надають йому особливого статусу, виходячи з того, що мова художньої літератури “багатостильова”, оскільки містить елементи всіх стилів, зокрема територіальні й соціальні діалекти.
У кожному зі стилів, у свою чергу, можуть бути виділені кілька підстилів. Розмовний стиль, наприклад, має два різновиди: розмовно-офіційний і розмовно-побутовий. Науковий поділяється на власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний підстилі. У публіцистичному стилі відповідно до специфіки засобів масової комунікації виділяють газетно-публіцистичний, радіо- й тележурналістський та ораторський підстилі. Офіційно-діловий стиль поділяється на такі підстилі: власне законодавчий (мова законів), дипломатичний (мова міжнародних документів) і канцелярський (мова ділових паперів).
Кожний стиль виступає в певній соціально значущій сфері. Розмовний стиль побутує в повсякденному неспеціальному спілкуванні. Публіцистичний стиль пов’язаний із суспільно-політичною сферою життя, науковий стиль обслуговує науку й виробничо-технічну сферу, офіційно-діловий стиль – це стиль ділових паперів і спеціального спілкування в економічній та юридичній сферах, а також у державних установах, художній стиль використовується у творах художньої літератури.
Наявність стилів пов’язують також із різною функціональною спрямованістю мовних підсистем. Для розмовного стилю – це безпосереднє спілкування, для публіцистичного – політичний вплив, для наукового стилю – обмін науковою інформацією, для офіційно-ділового стилю – повідомлення фактів державного чи приватного значення, для художнього стилю – створення художніх образів.
Кожний функціональний стиль має свої особливості в лексиці, фонетиці, фразеології, морфології, синтаксисі, у використанні емоційно-оцінних та експресивних засобів, однак у будь-якому стилі переважають загальномовні, чи міжстильові, норми – орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні. Центральне місце в усіх мовах належить розмовному стилеві, що вважається “нейтральним” різновидом літературної мови, на тлі якого виявляються особливості інших функціональних стилів.
Вправа 1. Розглянути таблицю. Розказати про систему стилів української мови. У розповіді дати відповіді на такі запитання:
- Що лежить в основі стилістичного розшарування української мови?
- На основі яких ознак протиставляються усне й писемне, розмовне й книжне мовлення?
- Що лежить в основі поділу книжного мовлення на чотири стилі?
- Які функції виконують стилі?
- Які стильові ознаки властиві різним стилям?
- Які мовленнєві ситуації характеризують вибір стилю мовлення?
| ^ Стилі мовлення | Мовленнєва ситуація | Стильові ознаки | |||
| Місце (де?) | Адресат мовлення (з ким?) | Функція (для чого?) | |||
| розмовний | неофіційні обставини | 1–1 | спілкування (бесіда, розмова) | невимушеність, емоційність, експресивність | |
| книжні | науковий | офіційні обставини | 1–багато | повідомлення (пояснення) | абстрактність, точність, логічність |
| офіційно-діловий | офіційні обставини | 1–багато | повідомлення (інструктаж, документація) | офіційність, точність | |
| публіцистичний | офіційні обставини | 1–багато | вплив (діяння, переконання) | закличність, емоційність | |
| художній | офіційні обставини | 1–багато | вплив (діяння, зображення) | конкретність, образність, емоційність | |
Вправа 2. Прочитати тексти. Визначити стиль кожного тексту, обґрунтувати.
Текст № 1
Мова є основною формою національної культури і першоосновою літератури. Вона характеризується єдністю, взаємозв’язком і взаємозалежністю всіх одиниць, що входять до її складу. Мова існує у вигляді різноманітних актів мовлення, повторюваних усно й фіксованих за допомогою письма.
Текст № 2
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
Текст № 3
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
(Стаття 10 Конституції України)
Текст № 4
Чи зрозуміємо ми нарешті, що значить мова в житті суспільства?
Вона об’єднує, згуртовує, формує національну свідомість. Тому виступи проти державної мови можна розцінювати як намагання призвести до безладдя, хаосу, нашкодити нації, поруйнувати її.
Олесь Гончар говорив: “Мова – то кровообіг нації”. Дійсно, спиниться кровообіг, помре мова – загине нація.
(Газета)
Текст № 5
–Мужчина, ви виходите на слідуючій остановці?
–Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника “слідуючий” в українській мові
немає. Це російське слово.
–Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.
–Відійти вбік не можу, бо тут тісно. Мені не “понятно”, але зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком.
–Мужчина, ну що ви обзиваєтесь!
–Суржик – це не лайка. Це наша біда. Взагалі-то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то безсистемне поєднання, перемішування слів або граматичних форм двох різних мов.
Вправа 3. Прочитати тексти. Яка тема кожного з них? Чим вони відрізняються? До яких стилів належать?
Текст № 1
Об’єктом лінгвістики є мова в усій складності її компонентів і функціонування: як знаряддя формування, як структурна цілісність, як засіб створення естетичних цінностей.
Всебічне знання мови, уміння користуватися нею і як засобом пізнання, і як знаряддям інформації, і як джерелом естетичного розвитку – це найкраща опора, найвірніша допомога і найнадійніша рекомендація для кожної людини в її громадському житті і творчій діяльності.
(В.Русанівський, С.Єрмоленко)
Текст № 2
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, – рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
(М.Рильський)
Вправа 4. Виписати п’ять невеликих текстів різних стилів. Назвати стиль кожного тексту; зробити стилістичний розбір одного з текстів. Які завдання мовлення? Де можна використати текст (сфера застосування стилю)? Визначити основні стильові ознаки (висловлювання узагальнене чи конкретне, емоційне чи безстороннє; офіційне чи невимушене). Які мовні засоби характеризують стиль кожного тексту?