Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа мистецтв) Звіт-доповідь

Вид материала

Документы

Содержание Навчально-виховний простір гімназії Перша складова Друга складова – художньо-предметне оточення Третя складова Компетентнісний підхід Головними завданнями Представництво учнів області Мала академія наук учнівської молоді Створення умов для варіа­тивності навчання Предмети суспільно-гуманітарного циклу Природничо-математичного циклу Предмети художньо-естетичного циклу Школа мистецтв Очно-заочні підготовчі курси Мала академія наук учнівської молоді Алєксєєнко Ольга Андрущенко Надія Джума Ахмад Нікітіна Оксана Петреченко Олена ... Полное содержание

Подобный материал:

• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
• Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю гімназія-інтернат, 695.03kb.
• Про моніторингові дослідження якості освіти загальні питання, 38.38kb.
• Навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад школа-інтернат) для дітей, 80.3kb.
• Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української, 3419.72kb.
• Україна острозька міська рада рівненської області (шосте скликання) рішення, 19.68kb.
• Навчально-виховний комплекс „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 гімназія м. Копичинці, 364.97kb.
• Навчально-виховний комплекс " Загальноосвітня школа I-III cтупенів №1- гімназія", 110.33kb.

Кіровоградський обласний загальноосвітній

навчально-виховний комплекс

гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат - школа мистецтв)


Звіт-доповідь

директора Короткова А.Є.

про роботу облкомплексу протягом 2010-2011 н. р.




Зміст


Вступ……………………………………………………………………....3

1. Персональний внесок керівника у підвищення рівня організації навчально-виховно­го процесу в навчальному закладі……………………………………………………………….…15
   
   1. Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті захо­ди щодо упровадження інновацій­них педагогічних технологій у на­вчальний процес………………………………………………....15
      
   2. Організація різних форм позашкільної, позаурочної навчально-виховної ро­боти…………………………………………………......62
      
2. Заходи щодо зміцнення та модернізації матеріально-технічної бази на­вчального закладу. Залучення додаткових джерел фінансування навчально­го закладу та їх раціональне використання …………………….………………………………………89
   
3. Заходи щодо за­безпечення навчального закладу кваліфікованими педагогічними кадрами та доцільність їх розстановки…………………………………………………………..….. 91
   
4. Соціальний захист, збере­ження та зміцнення здоров'я учнів та педагогічних працівників………………….……………………….....95
   
   1. Забезпечення організації харчування та медичного обслу­говування учнів і педагогічних працівників……………………95
      
   2. Дотримання вимог охорони дитинства, техніки безпеки, сані­тарно-гігієнічних та протипожеж­них норм; стан дитячого травматизму………………………………………………………99
      
5. Залучення педагогічної та батьківської громадськості на­вчального закладу до управління його діяльністю; співпраця з гро­мадськими організаціями. ………….………………………..………………..….116
   

Додатки……………………………………………………………..……121





Вступ


Шановні колеги, батьки учнів, члени ради комплексу, сьогодні я пропоную вам звіт про свою діяльність як директора облкомплексу протягом 2010-2011 навчального року.

Метою звітування є:

- утвердження відкритої та демократичної державно-громад­ської системи управління освітою;

- поєднання державного і громадського контролю за прозо­рістю прийняття і виконання управлінських рішень;

- запровадження колегіальної етики управлінської діяль­ності у навчальних закладах.

Порядок звітування визна­чено Примірним положенням про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів перед педагогічним колективом та громадськістю, затвер­дженим наказом Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2005 р. № 178 [далі — Положення про порядок звітування).

Основними завданнями щорічного звітування є:

- забезпечити прозорість, відкритість і демократичність управ­ління навчальним закладом;

- стимулювати вплив громадськості на прийняття та вико­нання керівниками навчальних закладів відповідних рі­шень у сфері управління навчальним закладом.

ХХІ століття – епоха розвинених інформаційних технологій, глобальної комп'ютеризації виробництва. Життя вимагає інтелектуально розвиненої особистості і, разом із цим, толерантної, відкритої до демократичного спілкування й розвитку в національному та міжнародному вимірі. Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті.

Світовими тенденціями сучасного етапу розвитку загальної середньої освіти є такі:

• урахування інтересів і потреб окремого учня та суспільства в цілому;
  
• максимальний розвиток здібностей дитини, незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім'ї, статі, національності, віросповідання;
  
• виховання громадянина, формування системи цінностей та стосунків, які відповідають багатонаціональному суспільству;
  
• особистісно зорієнтований освітній процес, який враховує й розвиває індивідуальні здібності учнів, формує загальнонавчальні вміння та навички;
  
• адаптація молоді до умов життя суспільства;
  
• відкритість освіти, доступність знань та інформації для широких верств населення.
  

Із цих позицій освіта – складний соціокультурний феномен, міра залучення особистості до культури, засіб створення людиною власного образу, неповторної індивідуальності.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, наш навчальний заклад до своїх пріоритетів відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольняють потреби інформаційного суспільства, підготують гімназистів до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, критично мислити, вміти використовувати набуті знання. Педагогічний колектив сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати в учня та педагога вміння вчитись упродовж усього життя.

В основі діяльності облкомплексу покладені основні принципи освіти:

• гуманізм передбачає створення умов для гармонійного розвитку творчої особистості, як суб'єкта демократичного світового співтовариства; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та здібностями гімназиста;
  
• демократичність означає взаємоповагу і взаємодію між суб'єктами, що забезпечують реалізацію концепції розвитку навчального закладу; варіативність вибору, змісту, методів та форм навчання; передбачає діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри; вміння конструктивно взаємодіяти із іншими освітніми установами;
  
• науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
  
• практична спрямованість означає орієнтацію змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, приймати рішення і діяти в правовому полі;
  
• наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;
  
• полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;
  
• інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання гімназистів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів, як історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо.
  

Під час розробки змісту освіти педагогічний колектив дотримується:

-  конкретно - історичного підходу, який спрямовує формування змісту освіти на вирішення найбільш актуальних для даного етапу суспільного розвитку питань; відповідно суспільно-історичним закономірностям та фактам, реально відображаючи події розвитку суспільства та їх взаємозв'язок з певними етапами української історії та сучасності;
-  особистісно-зорієнтованого підходу, за якого у центрі навчально-виховного процесу стоятимуть інтереси особи, формування її якостей, ціннісних орієнтацій відповідно вимогам сучасного суспільства; враховуються вікові особливості учнів, взаємозв`язок змісту даної освіти з контекстом усього навчально-виховного процесу;
-  діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту освіти на формування у особистості уявлень і умінь, що сприятимуть соціальній активності та діяльності в сучасному суспільстві.

Головним завданням освітньої політики облкомплексу є створення такого навчально-виховного простору, який:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби сус­пільства і держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відоб­ражаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість.

Навчально-виховний простір гімназії максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів гімназії майбутню українську еліту.

Перша складова креативного освітнього простору облкомплексу – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (уроки художньо-естетичного циклу, позаурочні заходи – постановки, конкурси, відвідування театрів, філармоній, естрадних концертів, насичене мистецькими враженнями дозвілля школярів. Виховна дія заходів і, як результат, – вплив мистецтва на особистість – значно посилюється, якщо всі учасники мистецького життя активно спілкуються з приводу нього: аналізують власну творчість, дискутують, діляться враженнями з тими, хто досі не був причетний до конкретної мистецької діяльності тощо. Спілкування стає результатом усвідомлення школярем власної спроможності творити простір, коли він вступає в рівноправний діалог із іншими його членами – митцями, вчителями, батьками, школярами з інших навчальних закладів – у процесі спільної підготовки, дискусій, створенні спільних проектів, "зворотному" зв'язку з діячами культури. У такий спосіб виховується потреба і здатність вивчати та самому впливати на простір – творити його.

Друга складова – художньо-предметне оточення як поле, в якому реалізується спілкування (інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, шкільна преса, організація музейної справи, оформлення будь-яких шкільних подій. При цьому предметне оточення не є фоновим чинником зовнішньої естетизації середовища. Його дієвість «включається» лише тоді, коли воно виступає як відображення мистецької діяльності, ініціюється та створюється безпосередньо суб'єктами художнього простору – школярами. У такий спосіб предметне оточення починає відігравати роль передавача різноманітної інформації та стимулятора її естетичного осмислення та подальшого наукового пізнання.

Третя складова креативного освітнього простору гімназії – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу

Отже, інноваційний освітній простір облкомплексу включає в себе взаємопов'язані складові: умови для ідентифікації типу обдарованості через занурення дитини в науково-дослідницьку діяльність як цілісність, умови для спостереження за змінами у співвідношенні проявів різних типів обдарованості, умови для застосування достатнього і необхідного для фіксації динаміки індивідуального розвитку дитини діагностичного інструментарію, умови для розвитку профільної обдарованості майбутнього випускника як визначальної складової професійного становлення, зрештою умови для удосконалення «технічного апарату», необхідного для втілення задуму при створенні творчого продукту.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром діяльності Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв).

У зв’язку з цим, окрім фахової, професійної підготовки, в учнів гімназії формувалися ще й інші компетентності:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне сус­пільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життє­вих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відпові­дати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах сус­пільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних дже­рел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдоскона­лення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як най­вищої цінності;

• бути здатним до вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді в різно­манітні сфери життєдіяльності та спілкування, ово­лодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку осо­бистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Роботу в Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі гуманітарно-естетичного профілю було організовано з урахуванням основних положень Конституції України та «Конвенції про права дитини» згідно з: Законом України «Про освіту», національною програмою «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964, Концепції та комплексної програми художньо-естетичного виховання, Програмою виховної роботи учнів 5-12 класів Кіровоградського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) «Я – особистість», створеною у відповідності з державною Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затвердженою Наказом МОН України від 17 грудня 2007р. №1133.

Робота педагогічного колективу проводилася на основі вищезгаданих документів, які визначають завдання, принципи діяльності, права й обов'язки учасників навчально-виховного процесу, режим, регламент та умови роботи, цілеспрямованість та організацію навчально-виховного процесу, контроль за його ходом і результативністю.

Згідно із Законом України „Про мови в Україні” в облкомплексі українська мова визначена мовою навчання.

Головними завданнями Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) у 2010-2011 навчальному році були:

1. Створення якісно нових умов для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності і залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у комплексі.
   
2. Продовження роботи педагогічного колективу гімназії над науково-методичними проблемами:
   

• освітній простір в навчальному закладі як чинник інтегративного впливу на процес розвитку та самореалізації компетентної особистості (ІІ етап);
  
• утвердження особистісно-орієнтованих освітньо-виховних інноваційних технологій в умовах обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (ІІІ етап).
  

3. Забезпечення умов для індивідуального розвитку учнів гімназії, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови гімназистами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.
   
4. Забезпечення в умовах реалізації профільного навчання:
   

• поглибленого вивчення учнями 10-11-х класів гімназії окремих дисциплін програми повної загальної освіти;
  
• підготовки до здобуття вищої професійної освіти;
  
• успішної соціалізації учнів.
  

5. Виховання в учнях потреби в знаннях. Формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвиток у них вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати свою працю.
   
6. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.
   
7. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.
   
8. Спрямування виховної роботи колективу на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної і самодостатньої особистості.
   
9. Формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва у процесі практичної художньо-творчої діяльності, розвиток емоційної сфери та естетичної свідомості, виховання загальнокультурної і художньої компетентності, здатності до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.
   
10. Послідовне впровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки і досвіду роботи педагогів-новаторів.
    
11. Розробка вихователями новостворених 5, 10 класів, практичним психологом системи заходів по створенню дієвих учнівських колективів та допомога учням в швидкій адаптації до системи роботи навчально-виховного комплексу.
    
12. Прилучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).
    
13. Співпраця педагогічного колективу комплексу із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.
    
14. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організація та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів гімназії, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.
    
15. Сприяння участі викладачів, вихователів, учнів у науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі навчального комплексу.
    
16. Розвиток сучасної технічної бази комплексу та естетичного оформлення навчальних кабінетів, приміщень облкомплексу.
    
17. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу і управління комплексом.
    
18. Вдосконалення управлінської діяльності в комплексі, розширення спектру технічних можливостей комплексу з урахуванням сучасних тенденцій.
    

ПРЕДСТАВНИЦТВО УЧНІВ ОБЛАСТІ

в гімназії-інтернаті Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю

у 2010-2011 навчальному році








Структура облкомплексу


До складу обласного комплексу входять:

гімназія-інтернат  середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, який готує талановиту молодь до вступу до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також до інших вищих навчальних закладів нашої держави. У 2010/11 навчальному році в 5-11-х класах гімназії-інтернату обласного комплексу навчалося 336 учнів, у тому числі 136 учнів із сільської місцевості Кіровоградщини та 200 учнів із обласного центру;

школа мистецтв – позашкільний заклад, де навчаються більше 670 обдарованих дітей та учнів від 5 до 20 років. Тут поглиблено вивчають хореографічні дисципліни, історію мистецтв, малюнок, живопис тощо. Школу мистецтв відвідують учні багатьох шкіл міста, а класи профорієнтації   учні середніх спеціальних закладів, студенти вищих навчальних закладів обласного центру.

Мала академія наук учнівської молоді – позашкільний заклад, де навчаються близько тисячі обдарованих учнів 8-11-х класів із навчальних закладів області.

Відповідно до рішення постійної комісії обласної ради з питань освіти, культури, науки, спорту, молодіжної політики, у справах сім’ї і туризму від 11.08.2008 року № 188 з 01.09.2008 року Мала академія наук учнівської молоді є структурним підрозділом Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв).

Діяльність Малої академії наук учнівської молоді спрямована на пошук, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового світогляду, організацію змістовного дозвілля.

Основним напрямом діяльності МАН учнівської молоді є дослідницько-експериментальний, що передбачає залучення вихованців до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва.