Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю гімназія-інтернат

Вид материала

Документы

Содержание План роботи Розділ i. аналіз навчально-виховного процесу школи мистецтв за 2010-2011 н.р. 7 Розділ iv. підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і 30 Розділ vi. соціально-культурна робота з колективом 36 Розділ i. аналіз навчально-виховного процесу школи мистецтв за 2010-2011 н.р. Розділ ii. організація роботи колективу Розділ iii. навчально-виховна робота Розділ iv. підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і науково – методична робота РОЗДІЛ V. безпека життєдіяльності в навчально-виховному процесі Розділ vi. соціально-культурна робота з колективом РОЗДІЛ VII. МАТЕРІАЛЬНо- технічна БАЗА Розділ viii. внутрішньошкільний контроль Для нотаток

Подобный материал:

• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1703.1kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа, 1312.68kb.
• Загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат, 2327.17kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
• Про моніторингові дослідження якості освіти загальні питання, 38.38kb.
• Навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад школа-інтернат) для дітей, 80.3kb.
• Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української, 3419.72kb.
• Україна острозька міська рада рівненської області (шосте скликання) рішення, 19.68kb.
• Навчально-виховний комплекс „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 гімназія м. Копичинці, 364.97kb.
• Підтинна Алла Аркадіївна Досвід схвалений кафедрою природничо-наукових дисциплін, 87.25kb.

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Кіровоградської обласної

державної адміністрації


Кіровоградський обласний загальноосвітній

навчально-виховний комплекс

гуманітарно-естетичного профілю

(гімназія-інтернат-школа мистецтв)

“Погоджено” Начальник управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації ________________Е.В Лещенко “____”_____________ 2011 р.

“Затверджую” Директор комплексу гуманітарно-естетичного профілю ______________ А.Є. Коротков “____”_____________ 2011 р.

ПЛАН РОБОТИ

школи мистецтв

НА 2011-2012 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

м. Кіровоград – 2011


ЗМІСТ

ВСТУП

Кожний народ упродовж століть створює самобутню культуру, яка відображає його багатогранне життя. Одним з найцінніших його скарбів є танцювальне мистецтво.


Мистецтво хореографії має значні можливості у вихованні школярів, особливо молодшого шкільного віку, оскільки танець, а також пов’язані з ним ігри, вправи з рухами, співом тощо розвивають розумові й фізичні здібності дітей, їхні почуття й творчу фантазію. У системі естетичного виховання воно недооцінюється, тому предмет «Хореографія» не набув статусу базової дисципліни інваріантної частини навчального плану в загальноосвітній школі і викладається за рахунок варіативної частини – як предмет за вибором. Елементи ритміки та хореографії застосовуються на уроках фізичного виховання, музичного мистецтва, у позаурочній діяльності учнів.

Завдяки участі в музичних іграх, танцях учні мають чудову можливість доторкнутися до джерел українського народного мистецтва, а також традиції народів світу. Танцювальний етнографічний матеріал сприяє розвитку національної свідомості, патріотичних почуттів. Різноманітні ігри, лічилки, казки, пісні, що залучають дітей до фольклору, – це доступна і цікава форма навчання і виховання.

Процес хореографічного виховання добре впливає на подолання труднощів у стосунках між хлопчиками і дівчатками. Сумісне виконання танців, зокрема парних, участь у масових іграх і забавах вчить доброзичливому і уважному ставленню один до одного, формує риси гуманності, людяності. Емоційно забарвлена музика, різноманітність видів танців зацікавлюють і приваблюють учнів шкільного віку. Практичне оволодіння хореографічними навичками сприяє розвитку творчої активності, фантазії та уяви, здібності до імпровізації (Уривок з Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. Наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 25.02.04).

Головна мета хореографічної освіти полягає у формуванні різножанрових потреб дітей, у підготовці такого аматора і професіонала, який відчуває і усвідомлює духовну цінність мистецтва в усьому його розмаїтті.

Найважливішим завданням хореографічного виховання, спрямованим на створення умов для гуманного життя, є прагнення навчити дитину бачити, сприймати, оцінювати й відбирати естетичні об’єкти в навколишньому середовищі, розуміти їхнє місце й роль у соціокультурному просторі.

Хореографія – засіб естетичного виховання широкого профілю, її специфіка визначається різносторонньою дією на людину. Вирішуючи ті ж задачі естетичного і духовного розвитку і виховання дітей, що і музика, танець дає можливість фізичного розвитку, що стає особливо важливим при існуючому положенні із здоров’ям підростаючого покоління.

Хореографічне мистецтво – це синтетичне мистецтво. Тут злились в єдиному потоці танець і пантоміма, музика і поезія, скульптурні пози і пластика рухів і драматургія літературного твору. Люди створили танець як одну з форм художнього спілкування, як засіб вираження своїх думок і почуттів.

Танець – один із засобів самовираження людини. Він сприяє вихованню почуття краси спільних дій, товаришування, привчає до дисципліни й правил етикету. У дітей виховується неабияка сила й витривалість, вміння переборювати фізичні й моральні труднощі, наполегливість у досягненні мети.

Мистецтво завжди прагнуло властивими лише йому засобами пізнати і відтворити світ і воно змушене було відстоювати це своє призначення. Однак тоді, коли мистецтво потрапляло в залежність від реального світу як реальної моделі наслідування, не виявляючи при цьому власної, притаманної йому природи, воно втрачало себе. Тому й сприймання мистецтва услід за цією обов’язковою закономірністю завжди вимагало не натуралістичного обтяження, а легкості і свободи уяви.

Структура художнього сприйняття спрямовує зміст педагогічної роботи, що складається з трьох основних етапів:

– попередній або передкомунікативний етап ознайомлення з різними видами, стилями і жанрами художньої творчості, пробудження інтересу до них.

– основний або комунікативний етап педагогічного стимулювання процесів переживання, розуміння та оцінки художніх явищ в умовах педагогічної взаємодії.

– заключний або посткомунікативний етап закріплення після дії отриманої художньої інформації, її впливу на духовний світ реципієнта, що виходить за межі сприйняття конкретного твору галузях мистецтва.

Специфіка розвитку сучасного гуманітарного знання спрямована на розширення міжнаукових зв’язків, що сприяють процесові їх взаємозбагачення і на теоретичному, і на методологічному рівнях. Такий підхід відкриває значні перспективи при аналізі цілого комплексу проблем, серед яких – феномен художньої творчості, що належить до трансісторичних, а отже, науковий інтерес до нього не втрачає своєї актуальності. Художньо-естетичний досвід визначається вмінням бачити, відчувати й усвідомлювати прекрасне у мистецтві, зокрема мистецтві хореографії.