Geum.ru

Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю гімназія-інтернат

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ i. аналіз навчально-виховного процесу школи мистецтв за 2010-2011 н.р.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

РОЗДІЛ I. АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛИ МИСТЕЦТВ ЗА 2010-2011 Н.Р.



Перехід системи освіти з режиму функціонування в режим розвитку неможливий без глибоких перетворень у підсистемі управління. Оперативний підхід гальмує процеси розвитку освітньої системи, стає актуальним стратегічне управління. Але відсутність стійкого теоретичного підґрунтя та широкого перевіреного досвіду стримують ініціативу навчальних закладів у використанні цього інноваційного підходу.

Хореографічне виховання має велике значення в естетичному розвитку людини, засобами танцювального мистецтва воно прищеплює любов до прекрасного.

Викладачі-хореографи школи мистецтв завжди пам’ятають, що танець як мистецька дія не може бути беззмістовним, безідейним, бо він, як і інші види мистецтва, сприяє вивченню дійсності, допомагає формуванню світогляду.

Хореографічне виховання дитини не можна уявити без піклування про її фізичний розвиток. Діти, що займаються хореографією, набувають стрункої постави, починають легко, вільно, граціозно рухатися, позбавляються таких фізичних вад як сутулість, звички ставити ноги носками усередину та ін. У них покращується координація рухів. Виростає також культура поведінки: діти звикають уважно та ввічливо ставитися до своїх товаришів, знаходять спільні інтереси, починають відчувати себе членами одного колективу. Зростання культури поведінки дитини починає відбиватися не тільки під час занять, але й в побуті. А.С. Макаренко зауважував: «Уміти ходити, уміти стояти, говорити, уміти бути ввічливим – це не дрібниця». На заняттях з хореографії ці корисні навички отримуються легко та природно. Діти починають яскраво відчувати естетику поведінки у побуті, ввічливість у відносинах з товаришами стає нормою поведінки. Вони слідкують за своєю зовнішністю, чистотою, охайністю, витонченістю свого костюму та зачіски.

Результат естетичного виховання засобами хореографії, як і будь-якого іншого виду мистецтва, залежить від методів викладання. За правильно обраної та науково-обґрунтованої методики, що будується з урахуванням єдності форми і змісту при провідній ролі змісту, природні задатки дитини виявляються, розвиваються, формуються різносторонньо.

Методика перебуває в постійному розвитку, змінах, збагачується новими методами і прийомами відповідно до вимог часу. Викладачі хореографії постійно стежать за змінами в методиці і розвитком її, оскільки застосування шаблонних, застарілих прийомів може призвести до того, що у дитини буде знищено творчу основу її інтелектуального розвитку, вони у своїй роботі користуються різноманітними іноваційними методичними прийомами. Головне у вихованні підростаючого покоління – уміння педагога включити в роботу різні аналізатори, що змусят збудити думки і почуття дитини. І.Сєченов зазначав, що коріння думок у дитини лежить у почуттях, а К.Ушинський вказував: «Якщо ви бажаєте, щоб дитина щось чітко засвоїла, то примусьте брати участь у цьому засвоєнні якомога більшу кількість нервів. При такій дружній взаємодопомозі всіх органів в акті засвоєння ви переможете найледачішу пам’ять».

Тільки розумовий розвиток дітей, їх інтелектуальне збагачення не забезпечує всебічного розвитку особи. Для досягнення гармонії в розвитку дитини не менше уваги необхідно приділяти її етичному і фізичному вдосконаленню.

Державна національна програма “Освіта” визначила стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрямки та шляхи створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Одним із принципів національного виховання є культуровідповідність виховання, що сприяє органічному зв’язку з історією народу, його мовою, культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності та спадкоємності поколінь. Саме формування особистості є неперервним і винятково складним процесом, де діє багато факторів, на основі яких розкриваються потреби, інтереси, нахили, здібності, характер.

Одним із видів мистецтва, що вводиться до навчального курсу сучасної школи є хореографія, яка вносить особливий колорит та характер у навчально-виховний процес.

Основною метою хореографічного виховання учнів є формування інтересу та любові до хореографічного мистецтва, до такого спілкування з ним, яке приводить до естетичної насолоди, до розуміння її життєвого змісту, вміння відтворювати в свідомості хореографічні образи, які розгортаються у часі та просторі; формування його хореографічного мислення та творчого підходу до виконання виразних рухів; естетики танцювальної форми; формування творчої ініціативної особистості.

Головним завданням є цілеспрямована організація навчального, поза- навчального і вільного часу: надання кожній дитині можливостей максимального розвитку творчої індивідуальності; створення в колективі високої гуманності і поваги до особистості; формування в них потреби і готовності відчувати і творити красу у житті, звичку оцінювати факти і явища з позиції естетики; формування стійких інтересів до мистецтва, розуміння його ролі у суспільстві, духовному збагаченні; надання глибоких знань і чіткого уявлення про художні цінності, створені світовою культурою; виховання стійких оціночних критеріїв та емоційно-естетичне ставлення до творів мистецтва, явищ життя; розвиток здатності активної перетворюючої діяльності з внесенням елементів краси у всі сфери життя і мистецтва.

Навчально-виховний процес у школі мистецтв здійснюється на основі особистісно-орієнтовного підходу до навчання та виховання учнів, формуванні художньо-творчої діяльності та особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, організації та впроваджені ідей передового досвіду в практичну діяльність педагогічного колективу.

Діяльність викладачів-хореографів відзначає тенденцію до багатожанровості танцювального репертуару, актуалізації сприйняття, нові тенденції в роботі з дітьми по хореографічному вихованню, де танець, його образно-виразні характеристики часом є головними засобами при створенні художньої образності:

– індивідуалізація творчості, звернення до особи дитини, її внутрішнього світу, прагнення розкрити її творчі здібності.

Актуальність багатожанровості репертуару дитячих груп школи мистецтв і ансамблю «Пролісок» пов’язана із закономірним художнім дорослішанням дитячої танцювальної творчості в цілому, з активним зверненням у пошуках хореографічної драматургії й образності до виразних засобів музики. Це дозволяє розвивати виразні засоби самого танцю, спираючись на його умовну, поетично узагальнену природу.

У школі мистецтв на хореографічному відділені навчається більше 650 учнів з 10-річним терміном навчання. Головне завдання – це створення умов для підтримання в школі широкого інтелектуального фону навчання, формування в учнів стійкого і глибокого інтересу до знань. Навчаючи здібних і обдарованих дітей, викладачі школи мистецтв прагнуть допомогти вихованцям проявити творчу активність, розвинути свою обдарованість, знайти власний нестандартний шлях розвитку.

Систематичні заняття та зацікавлення хореографією дають можливість проводити з дітьми велику виховну роботу, використовуючи специфічні засоби танцювального мистецтва. Ефективність навчально-виховного процесу залежить від урахування вікових та індивідуальних здібностей особистості вихованців.

Навчаючись у школі мистецтв, діти під керівництвом учителя хореографії оволодівають виразними засобами танцю, досконало знайомляться з хореографічним мистецтвом, одержують певну танцювальну підготовку, розвивають свої танцювальні і творчі здібності. Під час занять в учнів формується художній смак, підвищується культура поведінки, їх творча активність.

До навчального плану школи мистецтв поряд з хореографічними дисциплінами включені предмети, які дозволяють дитині більш повно реалізувати себе: так з 1-го класу учні оволодівають предметом «Малюнок», з 4-го класу – початковим курсом історії хореографії та сольним співом. Викладачі цих предметів ставлять перед собою мету розкрити перед підлітками широти і багатства світу мистецтв, ознайомлення дітей з різноманітними видами творчості – театрально-видовищним, художнім, музичним.

Особливість предмету Початковий курс історії хореографії полягає в тому, що він розглядає мистецтво у всьому розмаїтті цих видів, створює можливість розвинути художній кругозір учнів, познайомити з художніми творами різних епох і напрямків. Під час навчання створюються умови для знайомства з шедеврами світового мистецтва, розвитку у дітей здатності до емоційного переживання і сприймання художніх творів.

У реалізації цих завдань велику роль відіграють бесіди про мистецтво, колективні відвідування концертів хореографічних колективів, відвідування музеїв, виставок тощо.

Кожен педагог аналізує результативність своєї діяльності. І, безумовно, найголовніший критерій – особистість, яка виходить із стін школи, її знання, її вихованість, її культура. У вчителів школи мистецтв є всі підстави бути задоволеними результатами своєї праці. Учні одержують ґрунтовні знання з дисциплін хореографічного циклу, уміння та навички, які дають можливість їм продовжувати освіту в комплексі гуманітарно-естетичного профілю, а далі – у вищих навчальних закладах країни.

Викладачі Джобадзе В.І., Дроздова І.В., Шупер О.А. вводять дітей у світ хвилюючих, радісних переживань, відкривають їм шлях естетичного освоєння життя в рамках, доступних їх вікові.

Творча, послідовна і систематична робота цих педагогів дає свої позитивні результати. Для дітей підготовчих груп в основі навчальної і виховної роботи лежить ігрова та творча діяльність, де вихованці мають змогу в радісних, легких, красивих рухах передавати свої переживання і почуття.

Творчо працюють з дітьми викладачі Данілов І.В., Сивоконь Ю.М., Сущенко К.М., Коротков А.А., Головенко Я.В., Коваленко Н.М., Печененко Д.В. Вони багато уваги приділяють формуванню міцного колективу в класі, формують в дітей працелюбність і старанність, залучають своїх вихованців до світу прекрасного, навчають їх відрізняти справжнє мистецтво від підробного, виховують з ранніх років витончений смак, закладають ті доброзичливі основи, які допоможуть їм стати особистістю з тонким почуттям прекрасного, чия душа буде відкрита назустріч усім проявам творчого таланту.

Тестування, проведене серед учнів 3-го класу школи мистецтв, дало можливість визначити їх психологічну схильність та фізичну підготовку до вступу в 5-тий клас гімназії.

Протягом багатьох років школа мистецтв є опорною базою народного хореографічного ансамблю “Пролісок”, де діти в повній мірі можуть розкрити своє обдарування засобами хореографічного мистецтва, акторської майстерності, народної пісні. Головним балетмейстером ансамблю є народний артист України, професор Похиленко Віктор Федорович. Репертуар ансамблю повною мірою визначає виконавські можливості колективу та є важливим показником високого рівня професійної майстерності його учасників. За роки існування ансамблю створено більше 120 хореографічних номерів малих і великих форм. Це – сюїти, композиції, картинки та мініатюри. Цікаво побудовані програми ансамблю тепло сприймаються глядачами різного віку. Концертні програми щорічно доповнюються та оновлюються. Костюми аснамблю мають етнографічну цінність. Вони виготовлені руками народних умільців і мають усі елементи національного одягу давніх часів.

Колектив бере активну участь в усіх заходах, оглядах і конкурсах, що проводяться як у місті, області, державі, так і за кордоном.

«Проліску» випала велика честь бути учасником концертів-звітів майстрів мистецтв і художніх колективів перед мешканцями Києва та Москви, у концертах для делегатів багатьох з’їздів. Він – володар “Гран-прі” – “Слав’янський базар”. Географія творчих гастрольних турне колективу величезна: Україна, Росія, Прибалтика, Югославія, Болгарія, Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Японія, Італія, Греція та інші.

... Ідуть роки, а “Пролісок” не старіє, на його ниві проростають все нові і нові квіти. Діти в “Проліску” в повній мірі можуть розкрити свої здібності засобами хореографії, акторської майстерності, народної пісні.

Інтерес до хореографічного мистецтва формується під безпосереднім впливом вчителя і в значній мірі залежить від його особистості, ерудиції, педагогічного досвіду. Всі ці риси притаманні викладачу Коротковій В.М. Вона будує навчальний і виховний процес так, щоб рівень знань, умінь, навичок були критерієм ефективності навчання. Короткова В.М. – людина творчої вдачі, що повністю віддається улюбленій справі. Любов і повагу учнів колег по роботі вона завоювала своїми знаннями, порядністю, людяністю, доброзичливістю і фаховою майстерністю.

Велика увага у колективі приділяється проведенню відкритих уроків з хореографії. Складається графік на кожне півріччя. Своїми набутками, творчими знахідками викладачі школи мистецтв щедро діляться з колегами. Заслуговує уваги досвід проведення викладачами показових відкритих уроків для батьків. Це вже стало доброю традицією школи мистецтв, своєрідним звітом перед собою, учнями та їх батьками. Чудове дійство, де поєднується мистецтво з вимогами програми, з виконанням обов’язкових хореографічних елементів. Цікаво пройшли відкриті уроки з класичного та народно-сценічного танців у п’ятому-восьмому класах (викладачі Коваленко Н.М., Головенко Я.В., Сивоконь Ю.М., Короткова В.М., Сущенко К.М., Данілов І.В., Коротков А.А. концертмейстери Гаян М.Г., Сайко Н.О., Чумаченко О.М., Горденко О.П., Карчевська Т.В., Гайдай Л.В., Поворозко Л.А.)

З двадцять восьмого по двадцять дев‘яте грудня в приміщенні обласної філармоніїї відбулася новорічна вистава «Коляда – свято на честь сонця» за мотивами української міфології і легендами релегійних поглядів та вірувань, у якій брали участь не лише учні школи мистецтв і учасники ансамблю „Пролісок”, а й учні 10-11 класів обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю, які теж показали свої уміння, знання та навички з дисциплін хореографічного циклу та вокалу, з якими були ознайомлені лише в гімназії під час занять з хореографії. Балетмейстером-постановником дійства був народний артист України, професор Похиленко В.Ф.

Першого червня відбувся звітній концерт комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа-мистецтв). Понад 450 учнів школи мистецтв і 13 викладачів хореографів взяли участь в цьому концерті. Цікавими були хореографічні композиції: «Танго», «Пароплав», «На палубі», дитячий «Гопак»у виконанні учнів 5-го та КП класів (викладачі Короткова В.М., Головенко Я.В., Сущенко К.М., Данілов І.В., Цапенко Є.В.), танцю “Топчем ряст” у виконанні учнів 6-го класу (викладачі Шупер О.А., Сущенко К.М), хореографічна композиція “Веселі жабенята” у виконанні учнів 2 класів (викладачі Сущенко К.М., Джобадзе В.І., Дроздова І.В., Шупер О.А.) Слід відмітити ряд танцювальних номерів: “На широкому лужку”, “Весна прийшла”, “Веселі жабенята”, “Чорний кіт”, у яких взяли участь понад 120 дітей віком від 6-річок до 3-го класу (викладачі: Дроздова І.В., Джобадзе В.І., Печененко Д.В., Сущенко К.М., Шупер О.А.). Цікавими були хореографічні композиції „Червона шапочка”, “Весняні краплинки”, “Арагонське полювання”, “Шотландська полька”, “Карело-фінська полька” у виконанні учнів 5-8 класів (викладачі Короткова В.М., Головенко Я.В., Цапенко Є.В.). Завершив концерт народний хореографічний ансамбль “Пролісок” хореографічною композицією “Український святковий”.

На базі школи мистецтв працює постійно діючий семінар. За ці роки в школі мистецтв побували десятки вчителів, керівників хореографічних ансамблів, які підвищили свій професійний рівень.

Чимало викладачів школи мистецтв мають високі відзнаки своєї роботи. У школі на сьогодні працює більше 20 висококваліфікованих викладачів та концертмейстерів, із них два – народних артисти України, професори, один – “Заслужений діяч мистецтв України”, шість – відмінники освіти України.

Навчально-виховний процес у школі мистецтв здійснюється на основі особистісно-орієнтовного підходу до навчання та виховання учнів, на формуванні художньо-творчої діяльності та особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, на організації та впроваджені ідей передового досвіду в практичну діяльність педагогічного колективу школи мистецтв. На основі державних програм складено календарно-тематичні плани кожним викладачем з дотриманням сучасних вимог та нормативних документів, які визначають та регламентують режим роботи та структуру навчального року.

У 2010-2011 навчальному році педагогічний колектив школи мистецтв продовжував працювати над процесом формування хореографічних умінь дітей різних вікових груп; втіленням ефективних форм та методів роботи із здібними та обдарованими дітьми, виконував завдання навчати, навчатися, навчати працювати, навчати жити, навчати бути. Все найкраще і позитивне було використане в навчально-виховному процесі.

На 2011-2012 навчальний рік педагогічний колектив школи мистецтв ставить такі завдання:
  • всю роботу педагогічного колективу спрямувати на подальше виконання державної програми “Освіта” (“Україна XXI століття”), створити якісно нові умови для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності і залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у позашкільних навчальних закладах;
  • цілеспрямовано впливати на навчально-виховний процес, на особистість учня з метою його саморозвитку й самовдосконалення;
  • формувати естетичну спостережливість та здатнісь до концентрації уваги в процесі сприймання музичного матеріалу на уроках дисциплін хореографічного циклу; сприяти досягненню поглибленого обсягу системи знань, умінь і навичок з хореографії;
  • стимулювати розвиток образної та емоційної пам’яті, виховання естетичних почутів засобами хореографічних образів та музики, сприяти підвищенню рівня інтелектуального та творчого потенціалу учнів, реалізації особистісних якостей: креативних (творчих) когнітивних (пізнавальних), діяльнісних. Сприяти розвитку комінікативних здібностей учнів;
  • виявлення інноваційних ініціатив, розробка її шляхів розвитку, розширення та впровадження в навчально-виховному процесі: застосування сукупності пантомімічних, танцювальних, колективно-порядкових, корекційних, творчих вправ;
  • викладачам хореографії спрямувати свою роботу на використання педагогічного потенціалу хореографічного мистецтва з урахуванням його виховних та розвиваючих можливостей для забезпечення умов індивідуального розвитку кожного учня, на покращення успішності, забезпечення реальних умов для розвитку творчих здібностей кожного;
  • методичну роботу спрямувати на впровадженні системи методів і прийомів залежно від етапів формування хореографічної навички, на пошук ефективних форм навчання і виховання здібних, обдарованих дітей, застосування різних типів хореографічних занять;
  • виховну роботу спрямувати на забезпечення хореографічної діяльності у поліхудожньому розвитку та вихованні дітей на основі інтеграції та комплексної взаємодії хореографії з іншими видами мистецтва, на становлення демократично-орієнтовної, відповідальної, національно-свідомої, моральної і самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування світогляду та базової культури особистості;
  • продовжити роботу по розробці педагогічних технологій виховання на різних рівнях хореографічної освіти, розробку і апробацію авторських програм з дисциплін хореографічного циклу;
  • всьому педагогічному колективу домагатися від учнів високого рівня культури, формування в них особистісно-ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва, розвитку естетичної свідомості, загальнокультурної і художньої компетентності, здатності до самореалізації, потреби в духовному самовдосконаленні, тримати на контролі питання охорони життя учнів;
  • покращити роботу з батьками в кожному класі, приділяючи особливу увагу індивідуальній роботі з ними, надання їм методичної допомоги з питань психології та педагогіки виховання дітей, активізувати роботу загальношкільного батьківського комітету.

Педагогічний колектив школи мистецтв працює над спрямуванням стратегії розвитку загальної мистецько-культурологічної освіти в обласному комплексі гуманітарно-естетичного профілю:

– розуміння дитячої самодіяльної хореографічної творчості як особливої художньо-світоглядної системи, що відображає специфіку дитячого світосприймання і закономірності його становлення;

– обґрунтування чинників розвитку і вдосконалення дитячої хореографічної творчості в умовах сучасної художньої культури, яка можлива при наслідуванні традицій української народної танцювальної творчості, їх збереженні і творчій трансформації, а також у тісному зв’язку з професійним мистецтвом;

– обґрунтування багатожанровості як основної тенденції розвитку дитячої хореографічної творчості на сучасному етапі в контексті володіння мовою різних танцювальних систем, форм жанрової спрямованості;

– проектування змісту хореографічної освіти на основі різних моделей інтеграції (предметної, міжпредметної, міжгалузевої, поліцентричної...);

– розробку педагогічних технологій особистісної орієнтації, що ґрунтуються на основі діалогічної взаємодії;

– визначення перспективних цілей, гармонізуючих соціальне й особистісне життя у хореографічному мистецтві.