Geum.ru

Маріупольський навчально-виховний комплекс "гімназія-школа" №27 стилістика української мови збірник-посібник зі спецкурсу (для учнів одинадцятих класів)

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
§ 12. Стилістичне використання слів іншомовного походження

Українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янських мов, що входять до індоєвропейської мовної родини. Лексика сучасної української мови складається з питомих слів і запозичених з інших мов.

Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, бо сюди належать не лише слова, яких немає в інших мовах (віхола, достеменний, линути, людина, мрія, нісенітниця, ремствувати, хист), а й велика кількість утворень від спільних з іншими мовами коренів.

В українську мову в різні періоди її існування входили й слова з інших мов. Слова іншомовного походження становлять тепер приблизно десять відсотків лексичного складу нашої мови.

Одні слова запозичені давно, вони глибоко ввійшли в мову, підпорядкувавшись усім її законам, і нічим чи майже нічим не зраджують свого іншомовного походження. Крім давнини й шляхів запозичення, цьому сприяє також близькість їхньої фонетичної структури до звукового складу власне українських слів: левада, лиман, троянда, бандура, палац, якір, папір, колір, барва; особові імена Андрій, Василь, Катерина, Микола, Олена, Олександр, Наталя, Валентина, Ганна, Іван, Данило, Михайло, Мусій. Особливо це стосується імен, що зазнали значних фонетичних змін на українському ґрунті: Горпина, Одарка, Оксана, Ілько, Стецько тощо.

У публіцистичному стилі власне іншомовні слова вживаються не тільки в прямому, а й у переносному значенні, служать засобом створення образності, контрасту, гумористичних, іронічних та інших ефектів. У прямому значенні ці слова є одним із компонентів суспільно-

політичної лексики:

Василь Симоненко мислив великими масштабами і високими категоріями, не втрачаючи при тому конкретності бачення і земної закоріненості, побутової насиченості. Він з юнацьким нетерпінням і “напрямки” підносив “вічні” питання людського духу, до яких тодішні всюдисущі догматики ставилися з підозріливістю й нетерпимістю, намагаючись зберегти за ними тавро “ідеалізму”, “абстрактного гуманізму”.

(І.Дзюба)

Багато запозичень в українській мові з інших слов’янських мов:
  • із російської мови: промисловість, котел, вислуга, безробіття, передовиця, народоволець, кадет, завод, паровоз, указ, різночинець, декабрист, нігіліст;
  • із польської мови: перешкода, конати, кодло, хлоп, хлопець, міщанин, поєдинок, урядник, збруя, ковадло, вензель, гасло, міць, шлюб, недолугий, дощенту, цілком, раптом, принаймні;
  • із чеської мови: брама, влада, огида, паркан, карк;
  • із білоруської мови: розкішний, обридати, нащадок, маруда;
  • із болгарської мови: глава, владика, сотворити.

Найтиповіші й наймасовіші запозичення й засвоєння іншомовних слів – це ті лексеми, які в різний час українська мова переймала з неслов’янських мов:
  • із давньогрецької мови (грецизми): ангел, ідол, ікона, єпископ, Євангеліє, монах, монастир, клірос, лампада, філософія, історія, етнографія, педагогіка, фонетика, граматика, демократія, партія, пролетаріат, електрон, поема, ода, епос, проза, комедія, хорей, ідея, Андрій, Василь, Панас, Афанасій, Євген, Зоя, Галина, Лідія, Олександр, Петро, Тарас тощо;
  • із латинської мови (латинізми): адміністрація, декрет, агітація, агресія, конгрес, конституція, оратор, юрист, адвокат, нотаріус, прокурор, апеляція, ангіна, ампутація, аспірин, інстинкт, рецепт, антена, колектор, турбіна; вектор, інтеграл, аберація, асиміляція, афікс, префікс, інфінітив, абітурієнт, аудиторія, атестат, декан, інститут, університет, екзамен, конспект, лекція, ректор, факультет, студент, літера тощо; латинізми особливо прислужились у збагаченні суспільно-політичної лексики, різних галузевих термінологій – юридичної, медичної, математичної, граматичної тощо;
  • із німецької мови: штаб, князь, агент, командир, юнкер, офіцер, броня, панцир, лафет, патронташ, галстук, рюкзак, графин, верстат, домкрат, кран, стамеска, камертон, лейтмотив, танець, абзац, шрифт, шахта, штрек, бухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф, фартух, кітель, акція тощо;
  • із французької мови: імперіалізм, націоналізм, абсолютизм, бюрократ, комюніке, саботаж, шантаж, ансамбль, балет, бюст, акомпанемент, амплуа, рояль, авангард, арсенал, бригада, гарнізон, парашут, вуаль, блуза, велюр, пальто, трикотаж, одеколон, режим, прем’єр тощо;
  • із англійської мови: бульдозер, комбайн, блюмінг, комп’ютер, сейф, телетайп, трактор, трамвай, бункер, танк, мічман, снайпер, бізнес, банкнот, бюджет, бокс, волейбол, матч, гол, рекорд, нокаут, спортсмен, теніс, гольф, футбол, джаз, гумор, памфлет, клоун тощо;
  • із італійської мови: бенкет, макарони, карета, банк, газета, акорд, алегро, альт, арія, бас, віолончель, інтермецо, кантата, квінтет, концерт, піаніно, соло тощо;
  • із голландської мови: бак, баркас, флот, каюта, шкіпер, вимпел, фарватер, румб, яхта, румпель, осавул, отаман, сагайдак, гайдамака, бурлака, коза, хан, султан, ярлик, аршин, базар, кабала, казна, беркут, кабан, бугай, судак, сазан, ковбаса, балик, лапша, кумис, халва, капкан, халат, чалма, каптан тощо;
  • із фінської мови: камбала, морж, норка, нерпа, пельмені, салака, сьомга тощо.

Іншомовна лексика дуже численна, тематично й структурно різноманітна. Вона використовується в усіх стилях мови, особливо в науковому, дещо менше – в публіцистичному.


Вправа 121. Прочитати текст. Визначити, до якої групи лексики належать виділені слова. Пояснити їх значення й визначити стильове забарвлення, користуючись тлумачним словником. Чи доцільне використання цих слів у тексті?

Світовий бомонд шаленіє, якщо в модних галереях чи на подіумах з’являються “справжні” речі. Може, тому, що останнім часом такі знахідки трапляються дуже рідко. Азартні “мисливці” за автентичним ексклюзивом вичерпали навіть найпотаємніші куточки екзотичних країн. Дивно (але насправді то наше щастя), як вони досі не забралися до України? Однією зі світових сенсацій могли б стати українські ліжники. Виткані на старих верстатах за стародавньою технологією із натуральної вовни, вони не тільки утилітарно необхідні (доведено, якщо хвору на застуду, грип чи ревматизм людину оголеною загорнути у ліжник, через деякий час приходить полегшення і хвороба відступає), а й естетично довершені, спроможні прикрасити найвибагливіший інтер’єр.

Вправа 122. Прочитати тавтологічні вислови. Виправити помилки й пояснити їх причини. Правильні варіанти записати.

Піднесений пафос, перспектива на майбутнє, головний лейтмотив, урочистий церемоніал, вільна вакансія, мій автопортрет, ручна мануальна терапія, виразна експресія, перша прима, вперше дебютувати, швидкий експрес, місцеві аборигени, найважливіші характерні риси, народний фольклор, експонати виставки, передовий авангард, передові і прогресивні погляди, потенційні можливості.

Вправа 123. Пояснити значення наведених слів, користуючись “Словником іншомовних слів”. Добрати до них українські відповідники, визначити головну сферу їх функціонування. Скласти з поданими словами речення.

Консолідація, файл, дайджест, ексклюзивний, саміт, міленіум, толерантність, оратор, трилер, кліп, імпозантний, респектабельний, електорат, харизма, хіт, віртуальний, гендерний, рейтинг, імідж, он-лайн, плей-оф, сервер, тинейджер, менеджер.

Вправа 124. Вибрати з поданих у дужках варіантів правильне тлумачення слова. Відповіді перевірити за “Словником іншомовних слів”.

Апофеоз (найбільше піднесення, урочисте завершення події); апробація (випробування, офіційне схвалення); діатриба (уїдлива промова, система поглядів); ефемерний (швидкоминущий, надуманий); мізантроп (благодійник, людиноненависник); мінорний (веселий, смутний); мішура (дрібні проблеми, підроблена розкіш); монографія (праця, що має одного автора, праця, в якій досліджено одне питання); обструкція (вид протесту, неправильне твердження); одіозний (одержимий, небажаний); остракізм (вигнання, критика); помпезний (потворний, пишний); превентивний (запобіжний, переважаючий); рекламація (звернення, скарга); філігранний (вишуканий, опрацьований до найменших деталей); філістер (людинолюб, самовдоволена й обмежена людина).

Вправа 125. Прочитати текст. Виписати слова іншомовного походження. Пояснити їх значення. Вмотивувати авторське слововживання. Написати твір-опис про осінь, використовуючи слова іншомовного походження.

Жовтень – найдраматичніша пора осені.

Він весь із нерозв’язаних протиріч, із величі й гротеску, з барвистих парадоксів. Місяць жовтень – це якийсь блискучий, неперевершений афоризм, тільки ж як-бо він майстерно зашифрований! Зашифрований і отими язичницькими павутинками бабиного літа, і закодованими споконвічними перельотами птахів на південь, у теплі краї, і апокаліптичним буйством барв зашифрований, і тривожним, безвихідним ревиськом лосів у пущах, і миготливим падінням метеоритів, і нашим стійким, начебто безпричинним смутком…

Коли на серці буває так, наче душа теж прагне польоту до вирію, намагається підняти на свої ілюзорні крила не тільки обважніле тіло, а й усі земні турботи, а й усі болі та розчарування, попіл спалених сподівань, надій, поривів. Душа у підсвідомості відгукується на той видимий і невидимий політ птахів на чужину, до вічної весни, бо їй також прагнеться вічної весни як конкретного вираження своєї невмирущості і безсмертя, – але ж, мабуть, чи махові пера душі послабкішали, чи тіло пустило міцне коріння в землі, а тільки політ той зостається лише в намірах, лише в неясних атавістичних бажаннях.

Місяць жовтень – найдраматичніша пора осені. Саме та пора, коли драма твориться не за кулісами, не заховано, а відкрито, перед очима. Й ти не лише її глядач, а й безпосередній учасник. Але такий учасник, що не годен змінити найдрібнішої репліки, жоднісінького слівця, не годен запропонувати чи новий вираз обличчя у цій драмі, чи новий відтінок настрою, чи якимось чином змінити позу.

(Є.Гуцало)

Вправа 126. Прочитати усмішку “Учення – світло” Павла Глазового. З’ясувати, за допомогою яких мовних засобів і прийомів їх використання автор досягає гумористичного ефекту.

Учення – світло

Зубрить дід англійську мову,

Хоч йому вже близько ста.

З словником казки дитячі

Помалесеньку чита.

– Пліз гет май шюз мендід, бабо! –

Раз повів він мудру річ.

Баба злиться: – Що це значить?

– Постав валянки у піч.

Вранці баба діда будить:

– Гей! О’кей! Шурлей-мурлів!

Дід питає: – Що це значить?

– Правий валянок згорів!

(П.Глазовий)


§ 13. Лексика сучасної української літературної мови за сферою її використання

За сферою використання словниковий склад сучасної української мови поділяється на групи:
  • загальновживана лексика (загальнонародна);
  • лексика обмеженого вживання.

До загальновживаної лексики належать слова, що використовуються в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від його місця проживання, професії, способу життя: картопля, школа, журнал, море, п’ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

Певне обмеження сфери функціонування виявляє діалектна, спеціальна, жаргонна лексика.

До діалектної лексики (діалектизмів) належать слова, вживання яких обмежене певною територією. Діалектна лексика характеризується неоднорідністю:
  • етнографізми – слова, що називають предмети, поняття, характерні для побуту, господарства певної місцевості: котига – віз, на якому возять припаси, необхідні для пастухів, овець; верета – покривало, мішок на сінник; загата – огорожа біля стін хати, проміжок між якою й стінами закладається листям, соломою для утеплення хати взимку; сачма – велика сітка-накидка для лову риби; рунець – біла хустина або шматок полотна; рябчун – різнобарвний домотканий килим. Етнографізми не мають паралелей у літературній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій;
  • власне лексичні діалектизми – слова, які збігаються із загальнолітературними за значенням: безрога – свиня, легінь – парубок, бузько – лелека, втрафити – потрапити, капарство – недбалість, неохайність, ковнір – комір, клевець – молоток, когут – півень, рахуба – клопіт;
  • семантичні діалектизми – слова, які мають інше, ніж у літературній мові, значення: куля – милиця, бук – палиця, обруч – поряд, пасія – гнів, чудно – незручно, під – горище;
  • фонетичні діалектизми: хтіти – хотіти, свеї – своєї, шкахва – шафа, кождий – кожний;
  • граматичні діалектизми: баче – бачить, дасиш – даси, к столу – до столу.

Діалектизми не входять до складу літературної мови. Письменники звертаються до діалектизмів, щоб передати особливості говірки своїх героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місцевий колорит описуваних подій. Вкраплення діалектизмів у художній текст має бути помірним і стилістично виправданим. Порушенням стилістичних норм мови є використання діалектизмів у науковому й офіційно-діловому стилях.

Спеціальна лексика – це слова й вирази, які вживаються групами людей, об’єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари:
  • терміни – слова, що є спеціальними назвами наукових, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термінологію: технічна, біологічна, географічна, математична, філологічна, філософська, хімічна термінології тощо.

Термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька значень, кожне з них належить до різних термінологій:

стопер – 1. Машина для буріння свердловин, спрямованих уверх. 2. Захисник у футболі й деяких інших спортивних іграх.

стела – 1. Вертикальна кам’яна плита чи стовп із рельєфним зображенням чи написом. 2. Центральна частина стебла й кореня вищих рослин, в якій міститься провідна система всіх осьових органів.
  • професіоналізми – слова й звороти, які використовуються людьми певної професії та є напівофіційними назвами понять цієї професії. Часто професіоналізмами є загальнонародні слова, вжиті в специфічному значенні: вікно для викладачів – це час між заняттями; висячий рядок для редакторів – рядок, що не вміщується на сторінку, ляп – помилка; загоряти для водіїв – сидіти без діла, бублик – руль, гума – автопокришка тощо.

Під жаргоном розуміють різновид мовлення, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об’єднує людей за ознакою професії, інтересів, звичок, занять, суспільного становища чи віку. Виділяють жаргон молоді, програмістів, філателістів, мисливців, рибалок, музикантів, спортсменів, п’яниць, декласованих елементів (злодіїв, картярських шулерів тощо). За допомогою жаргону відокремлюються від іншої частини суспільства, він допомагає членам групи розпізнати “своїх” і “чужих”, а також виконує функцію конспірації.

Елементи злодійського жаргону: перо – ніж, мочити – вбивати, стибрити – вкрасти, закласти – видати, шмон – обшук, розколотися – зізнатися, зав’язати – порвати зі злочинним світом тощо.

Молодіжні жаргонізми: предки – батьки, чувак – хлопець, баскет – баскетбол, бухати – випивати, погрімон – прізвисько, олдовий – старий, фацет – чоловік, хлопець, фачити – принижувати, ігнорувати, герла – дівчина, стріха – свідомість, здоровий глузд, кріпак – провінціал, селюк, баклажан – алкоголік, шухляда – щелепа тощо.

Жаргонізми школярів і студентів: хвіст – нескладений іспит, зрізатися – не скласти іспиту, автомат – залік, поставлений викладачем без спеціальної співбесіди, шпора – шпаргалка тощо.

Жаргонізми, як правило, відображають фамільярне або гумористичне ставлення до предмета мовлення. Як синонім слова “жаргон” іноді використовують термін “сленг”. Жаргонні слова охоплюють вузьке коло понять. Вживання їх є ненормативним явищем, вони роблять мову примітивною, засмічують її. У художніх творах жаргонізми використовуються як засіб мовної характеристики героїв.


Вправа 127. Визначити належність наведених слів до загальновживаної лексики чи до лексики обмеженого вживання (за допомогою тлумачного й інших словників).

Аваль, аварія, адреналін, бабки, багрина, бажати, бараболя, баркан, бітли, вакуум, візуальний, ганьба, гордота, дев’ять, дружба, жмот, індикатор, камінь, кілобайт, кондиціонер, ласач, латентний, лафет, лляний, мирнота, набгом, надолі, освіта, осмолювач, пам’ятати, пательня, пахан, ралі, ретельний, сейшен, совок, тимпан, тубус, художник, шумиха, шлапак.

Вправа 128. Прочитати тексти. Проаналізувати лексику щодо сфери поширення. Визначити слова обмеженого вживання.

Текст № 1

У Петрушині наш рід, по-сільському – “кодло”, називали Семирозумами. Так прозвали материного діда, а мого уже прадіда, який був добрим сільським майстром по дереву, а у “вільний від роботи час” ще майстрував літаки, “лісапети” і таке подібне. Я досить швидко, маючи вже газетярський досвід, “вписався” в обласну молодіжку. Трохи не в кожному номері друкувалися мої матеріали. Після обласної наради робсількорів гурт місцевих журналістів пообідав у ресторані. По обіді декому заманулося “поводити козу”. Узяли в сусідському гастрономі пляшку горілки, зайшли до їдальні, щоб випити. Аби одразу з цим покінчити, скажу, що окрім декількох “поплавків”, написаних, аби крізь видавничі терни пройшли серйозніші твори, маю єдину книгу, за яку мені перед читачем досі не те що соромно, а – ніяково.

(Із творів В.Дрозда)

Текст № 2

Риженко, здається, як каже його син, “в’їхав”, про кого йдеться. Ми всі ходимо по цьому дому з мобілами, бо розгубимося. – Але я не граю ні на одному струменті! Толя мене колись учив на піаніні, але в мене не було часу! Імітація – це не просто підробка чи фальшивка. Це коли сірість “косить” під яскравий талант.

(Із творів Є.Кононенко)

Вправа 129. Підготувати повідомлення про групи слів, що об’єднуються сферою вживання.

Вправа 130. Прочитати речення. Визначити функціонально-стилістичні особливості виділених слів.

“Поломалося, це я вам точно кажу”, – примовляв дідок, але що поламалося, не казав, зате попереду мене вискочив на дорогу і рішуче зупинив першу-ліпшу машину: поглянь, пане-брате (він так і сказав: пане-брате), що тут скоїлося, бо я вже недобачаю, і хоч пан-брат був ще зовсім зелений, миттю сказав, що це, дідику, не термостат, це полетів храповик, ота гайка, що тримає шків метелика-охолоджувача, видно, відкрутилася і згубилася десь по дорозі. (В.Шкляр) Та ти не уявляєш, що це за робота. Та вже ксива чого варта, з нею ти ногою відчинятимеш двері міністра внутрішніх справ і того дядька, яким ти мені назвався, коли до мене дзвонив. (В.Шкляр) Сидиш у повній викладці, в бронежилеті, в касці, розпеченій, як вогонь, і згадуєш. Хату свою згадуєш. (А.Михайленко) Бойкові залишалось, як і мені, півроку до дембеля. Духи демобілізували його раніше – в “чорнім тюльпані” секретним “вантажем – 200”. Наші змолотили ту “зеленку” вздовж і поперек мінометами, пропрасували “вертушками” так, що не могла б вирятуватись і комашка, але строку Бойкової демобілізації це вже змінити не могло. (А.Михайленко) За ідеєю та й за програмою їхня продукція має бути бездоганною. Так воно й було б, якби не підводили металурги. Погляньмо на їхні заготовки (зампотех підводить нас до купи болванок). Які в них великі припуски – відхилення від розмірів. А “пригари” (пісок пригорів до металу), “заварки” та інші дефекти. (Газета) – Хочеш, запрошу тебе до себе, Ларисо, – сказав я. – Вип’ємо по чашечці кави і побачиш мій барліг. – А предки? – Предки на роботі. (В.Шевчук) – Солов’ї солов’ями, – поставила Зося свій кухоль на скатертину навпроти Баглія, – а я вмираю за своїм стерео-Бахом. Принеси, Шовкуне, мій маг. (А.Колісниченко) – Чи не позичите, дамочки, троячку, бо відчуваю, що визріває в мене потреба купити мерзавчика для поправки здоров’я. (В.Чемерис) Вона теж була по-святковому вбрана. У ясно-жовтому турпані, гаптованій всіма барвами веселки цурканці, новій запасці, позолочених постільцях. (О.Проданюк)


§ 14. Стилістичне використання фразеологізмів

Термін “фразеологія” має два значення:
  1. Розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення.
  2. Сукупність стійких сполучень слів – фразеологічних одиниць певної мови.

Фразеологічна одиниця (фразеологічний зворот, фразеологізм) – особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості роздільно оформлених компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу й граматичної будови: взяти бика за роги – почати рішуче діяти; бути на вечірньому прузі – заходити (про сонце); благословлятися на світ – розвиднятися, світати; розбити глек – посваритися; пекти раків – червоніти; собаку з’їсти – набути досвіду; не бачити смаленого вовка – не знати труднощів, не зустрічатися з небезпекою; не нюхати пороху – не бути в боях (про недосвідченого бійця); прикусити язика – замовкнути (коли людина прикусить

язика, вона неодмінно замовкне).

Щодо функціонально-стилістичних властивостей фразеологізмів виділяють три групи:
  • фразеологізми, що належать до розмовного стилю (переважно з виразно зниженим забарвленням): зарубати на носі, замакітрити голову, стерти на табаку, мати олію в голові, виляти хвостом, пошити в дурні, похнюпити носа, тримати ніс за вітром, гопки скакати, накивати п’ятами, кури заклюють, потурати серцю, душа радіє;
  • фразеологізми, що належать до книжних стилів (здебільшого з піднесено-урочистим забарвленням): наріжний камінь, зімкнути лави, усіма фібрами душі, перейдений етап, ставити з ніг на голову, називати речі їхніми іменами, два боки однієї медалі, за велінням серця, спочивати на лаврах, езопівська мова, ахіллесова п’ята, танталові муки;
  • стилістично нейтральні фразеологізми (найменш експресивно забарвлені): спільна мова, залишити слід, розправити крила, милувати око, тішити себе надією, спинитися на півдорозі, пробувати сили, зламати слово, думка визріла, сумнів бере, перша ластівка, майстер своєї справи, довести ділом, рано чи пізно, в одну мить, на весь голос.

Стилістичне забарвлення фразеологізмів великою мірою залежить від характеру їхніх компонентів. Наприклад, фразеологізми сидіти на троні, доходити висновку завдяки словам трон, висновок мають явно книжне забарвлення; фразеологізми сидіти в печінках, доходити до тями завдяки словам печінка, тяма належать до розмовно-просторічних.

Джерела української фразеології:
  • Переважна більшість фразеологізмів походить із народного джерела: з голови до п’ят; водити за носа; під гарячу руку попасти; замовляти зуби; піймати облизня; на руку ковінька; дати гарбуза; нюні розпустити; пасти задніх; битися, як риба об лід; сторч головою.
  • Із вільних сполучень слів, які часто вживалися за певних умов спілкування, виникло одне специфічне значення, що відповідало значенню слова: пекти раків – червоніти, пасти задніх – відставати. Ці значення поглиблювалися, набували емоційно-експресивного забарвлення.
  • До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні вислови: куй залізо, поки гаряче; під гарячу руку; з іншої опери; грати першу скрипку; де тонко, там і рветься; на ловця і звір біжить; сім раз відміряй, а раз відріж; вислови релігійного походження: випити чашу до дна; глас волаючого в пустелі; Ноїв ковчег; співати Лазаря; терновий вінок; ходіння по муках; агнець божий; Хома невірний; підвести під монастир; бути притчею во язицех.
  • Вислови античних часів: прокрустове ложе; дамоклів меч; танталові муки; ахіллесова п’ята; крокодилячі сльози; розрубати гордіїв вузол; сізіфова праця; гомеричний сміх.
  • Прислів’я, приказки: Поспішиш – людей насмішиш; Буває, що й корова літає; Любиш кататися – люби й саночки возити; Ліс рубають – тріски летять; Дивиться, як теля на нові ворота; Кинеш у грязь – будеш князь; Робить, як мокре горить; Як Пилип із конопель; Як п’яте колесо до воза; І знову за рибу гроші; Книга вчить, як на світі жить; Лінивому все ніколи.
  • До фразеологізмів належать крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників: Бути чи не бути (В.Шекспір); Все йде, все минає і краю немає (Т.Шевченко); Людина в футлярі (А.Чехов); Хіба ревуть воли, як ясла повні; Пропаща сила (П.Мирний); Мертві душі (М.Гоголь); Послухали лисичку – і щуку кинули у річку (Л.Глібов); Троянди й виноград (М.Рильський); Без надії сподіваюсь (Л.Українка).
  • Переклади іншомовних фразеологізмів: Дивитися крізь пальці (нім.); Бути не в своїй тарілці (фр.); Ось де собака зарита (нім.); Прийшов, побачив, переміг (лат.); Всі шляхи ведуть до Риму (італ.); Шукайте жінку (фр.).


Вправа 131. З’єднати слова так, щоб утворились фразеологізми. Розкрити зміст фразеологізмів.

ловити дуба

брати ґави

врізати приклад

піймати на носі

пекти облизня

зарубати раків

бити витрішки

точити теревені

продавати баклуші

розбити ліньки

напали носом

клювати глек

зловити носа

втерти на гарячому

ревіти білугою

Вправа 132. Вибрати з довідки фразеологізми, що відповідають поданим тлумаченням. В яких стилях мовлення вони можуть використовуватись?

Зміна всього, що існує в природі; маскування явної брехні, лицемірне прикриття; тяжкі випробування; невправна, безглузда послуга; жорстокі закони; мнимий, незаслужений авторитет; основна думка; взяти участь у чому-небудь; предмет розмов; дуже стримане, суворе і строге життя.

Довідка: спартанський спосіб життя; прикласти руку; усе тече, усе змінюється; фіговий листок; ходіння по муках; притча во язиціх; король голий; ведмежа послуга; драконівські закони; наріжний камінь.

Вправа 133. Пояснити значення фразеологізмів і скласти з ними речення.

Викинути колінце; покласти зуби на полицю; засвідчити пошану; губи копилити; п’ятами накивати; дати драпака; замилювати очі; підлити масла у вогонь; ґав ловити.

Вправа 134. Записати подані фразеологізми в три колонки: розмовно-побутові, народно-поетичні, книжні. Пояснити їх значення, використовуючи фразеологічний словник.

Витріщити очі; слово в слово; язик чесати; чудеса в решеті; з оригіналом згідно; з давніх-давен; шуми в серці; червоная калинонька; гуси-лебеді; рухоме майно; на точці замерзання; грати першу скрипку; як риба у воді; допекти до живого.

Вправа 135. Прочитати байку “Охрімова свита” Леоніда Глібова. Знайти в ній фразеологізми. Що вони означають?

Охрімова Свита

Була в Охріма сіра Свита,

Так хороше пошита:

Іззаду вусики з червоного сукна,

На комірі мережечка така, що на, –

Хоч голові носити!

Дурний Охрім не вмів її глядіти,

Таскав, коли й не слід таскать.

Раз став він Свиту надягать,

Аж дивиться – рукава вже продрались.

От мій Охрім, щоб люди не сміялись,

Налагодивсь латать.

А де ж суконця взять?

Охрімові не вдивовижу!

“Ми знайдемо! – він каже сам собі, –

Рукава трохи обчикрижу

Та й поможу журбі”.

Зробив

І Свиту знов надів.

І хороше йому здається,

Хоч руки й голі до локіт.

Так он біда: куди він не поткнеться –

Усяк од реготу береться за живіт.

Розсердився Охрім, що з його так глузують…

“Тривайте ж, – каже, – коли так,

Зроблю ж я осьде як…

Нехай, дурні, собі пустують:

У них, видно, жуки у голові…

А ми втнемо рукавця і нові,

Хіба мудрація велика!”

Охрім догадливий був парубіка!

Прехорошенько взяв

Підрізав поли він чимало, –

Якраз, щоб на рукава стало, –

Покраяв та й попришивав –

І знов рукава, як рукава;

І ходить мій Охрім, неначе та проява,

Та й думає: “Ось я-то молодець,

Удався хоч куди хлопчина!”

Дурний, дурний: а на йому Свитина,

Неначе той німецький каптанець!

Оттак і з тим буває,

Хто чортзна-де добро своє діває, –

А там як кинеться – вертить і так, і сяк,

Неначе горобець у клітці…

Дивись, згодя – гуляє неборак

В Охрімовій куценькій Свитці.

(Л.Глібов)

Вправа 136. Прочитати речення. Знайти фразеологізми, пояснити їх значення. З якою метою вони вжиті? Виписати й добрати до них слова-синоніми.

І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли. (І.Котляревський) Був сторож, і його як язиком злизало. (О.Вишня) Спробуйте при такій ситуації набрати в рот води. (М.Олійник) Ідучи, майже землі не чув під собою від втіхи. (О.Кобилянська) Я теж не шукаю собі легкого хліба. (О.Гончар) Коні ставали дуба і не хотіли іти. (М.Коцюбинський) Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди. (М.Стельмах) Батько напнув його мокрим рядном. (І.Нечуй-Левицький) Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться. (І.Нечуй-Левицький)

Вправа 137. Переписати речення, вставляючи замість крапок потрібні фразеологізми.

Майдан весь заставлений возами так, що й … . (І.Нечуй-Левицький) Горобчик миттю як схопиться, полетів …, десь у гущавину заховавсь та там і проспав аж до самого ранку. (Леся Українка) Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його … . (М.Вовчок) Парубок на все село: гарний, хоч …, жвавий, веселий і роботящий. (М.Вовчок) Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, … . (Б.Грінченко) А ви, ви звідки, молодці? У вас ще … . (О.Олесь) Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить … чи по сусідах повіялась? (Є.Гуцало) Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський людина розумна й хазяйновита і що з ним можна … . (А.Головко) Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що … у неї … . (І.Вільде) Потрібна мені ваша Окунівка, … ! – презирливо фиркнув Левко. (М.Стельмах)

Довідка: світ за очі; більш ніж ока в лобі; без задніх ніг; мов зайцеві бубон; всередині все кипить; курці ніде клюнути; хоч із лиця воду пити; хоч голки збирай; варити кашу; губи в молоці.

Вправа 138. Добрати синоніми до поданих виразів, користуючись словником фразеологічних синонімів. Пояснити їх значення і стилістичне забарвлення.

З нуждою битися; ніколи і вгору глянути; дати відкоша; велика цяця; городити теревені; розводити балачки; їсти очима; стріляна птиця; дрож проймає; гнути кирпу; підкласти свиню; підняти ґвалт.

Вправа 139. Перекласти фразеологізми українською мовою, користуючись російсько-українським фразеологічним словником. В яких стилях мовлення їх можна використати?

Быть в сознании; в крайнем случае; в следующий раз; гол, как сокол; душа в пятки ушла; знать толк в чем; как бельмо в глазу; принимать участие; во главе учреждения; вовлечь в работу; пыль в глаза пускать; с открытой душой; захватить на месте преступления; быть в сохранности.

Вправа 140. Виправити помилки в реченнях.

Слід відмітити, що в статті йдеться мова про цікаві історичні події. Книжка кинулася мені в очі своєю обкладинкою. До особистого листка по обліку кадрів прикладається справка з місця роботи, виписка з протоколу зборів трудового колективу та характеристика. Дякую всіх за те, що прийняли участь у сьогоднішньому міроприємстві. Директор дав добро на заключення договору про оренду приміщення.

Вправа 141. Прочитати прислів’я та приказки. Що вони означають? При яких мовленнєвих ситуаціях вони можуть бути використані? Створити дві-три такі ситуації.

Для людської думки немає віддалі. Знання красить, а незнання смішить. Вміє зуби заговорити. Знає п’яте через десяте. Слово до слова – зложиться мова. Від красних слів язик не відсохне. Більше діла – менше слів. Більше слухай, а менше говори. У кого що болить, той про те й говорить. Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Вправа 142. Прочитати значення крилатих висловів. Написати зв’язне висловлювання, використовуючи подані крилаті вислови.

Ахіллесова п’ята – вразливе місце; барон Мюнхгаузен – веселий брехун і хвалько; біла ворона – незвичайна людина, рідкісне явище; блудний син – людина, що розкаялася у своїх помилках; все ж вона крутиться – глибока впевненість у чомусь; голуба квітка – нездійсненна мрія; гордіїв вузол – заплутана справа; не мудрувати лукаво – просто, без зайвих прикрас; Ноїв ковчег – надійний притулок.

Вправа 143. Написати твір-мініатюру (10–12 речень) в художньому стилі, користуючись “Фразеологічним словником української мови”.