Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники
Вид материала | Диплом |
СодержаниеНаталія Жигайло |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
Наталія Жигайло
Психолого-педагогічні аспекти морально-правового виховання студентської молоді
На сучасному етапі перед молоддю України постає чимало проблем. Юнаки та дівчата порівняно з іншими соціальними групами суспільства мають найбільшу соціальну, фахову та життєву перспективу, оскільки здатні швидше оволодівати новими знаннями, професіями та спеціальностями, які необхідні при переході до ринкових відносин. Молодь – це творець нових, прогресивніших і демократичних суспільних відносин. Вона повинна бути готовою до відтворення та розвитку матеріальних і духовних благ, культури своєї нації, народу. Саме це і робить її основою прогресивного розвитку людства.
Складність життєвих планів молодої особистості залежить від багатьох обставин, де духовність є важливим чинником, оскільки безпосередньо пов'язана зі світо-глядом, прагненнями, ідеалами і зумовлює життєвий вибір та шлях людини.
Сучасне молоде покоління має свою, властиву XXІ століттю, власну філософію життя і, відповідно, свої ціннісні орієнтації. Саме тому педагогічна громадськість усього світу спрямовує свої зусилля на гуманізацію та демократизацію стосунків, відкритість до досвіду інших, особистісну зорієнтованість виховного процесу. З цих позицій принципо-вими для педагогіки стають філософські, нау-кові, християнські концепції про людину, її суть, природу, еволюцію людства, які орієнту-ють педагогів на виховання людини, спромож-ної вирішити основні суперечності людського існування, як у наш час, так і в майбутньому.
Тому виховання фахівця-медика – гармо-нійно розвинутої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини є метою виховної роботи викладацького та студентського колективів Львівського держав-ного медичного коледжу імені Андрея Кру-пинського. Така людина повинна бути наділена глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, фізич-ними і духовними рисами, родинними і патріотичними почуттями, працьовитістю, підприємницьким хистом та ініціативністю.
Розуміємо, що медиками, як і солда-тами, не народжуються, ними стають. Справедливим є й те, що сформований молодий спеціаліст повинен мати знання, вміння і, особливо, медичний характер. Виховання почуття відповідальності за життя і долю хворого – важливе завдання у процесі становлення особистості медичного праців-ника. Потрібно досягнути високого духовно-го, морального рівня, виховати і розвинути у студента ряд важливих якостей, що роблять його справжнім гуманістом, людиною обов'язку, яка поспішає робити добро.
Специфічні особливості підготовки медичних фахівців полягають у тому, що виховуючи студентів на ідеях добра, правди та краси, необхідно акцентувати особливу увагу на суто медичні моральні риси: мило-сердя, співчуття, терпимі, делікатні, комуні-кативні уміння зберігати лікарську таємницю і водночас утверджувати глибоке розуміння загальнолюдських моральних цінностей і громадянського обов’язку.
Формування людської гідності та само-свідомості студента сприяє тому, що майбутній працівник медицини знає і шанує не лише свої права, а найперше обов’язки [5, с. 27]:
щодо Бога:
- в усьому бути вірним Богові і Його законам;
- обороняти Христову віру й бути її апостолом;
щодо Батьківщини та рідного народу:
- намагатися якнайкраще пізнати минуле й сучасне Батьківщини;
- шанувати і зберігати в особистому й товариському житті все рідне: у сфері віровизнання – свій обряд, в освітньо-національній – звичаї і пам'ятки;
- любити рідну мову, говорити нею завжди у родинному домі і де тільки можливо у своєму товаристві;
- на вибраному або визначеному становищі працювати для добра й слави рідного народу;
щодо ближніх:
- допомагати ближнім і боронити тих, які не можуть або не вміють оборонятися;
- бути чемним, привітним, ввічливим ;
- поводитись так, як вимагаєш цього від ближніх;
- шанувати чужу власність;
- зберігати спокій у гніві;
- бути справедливим;
- нікого не судити, не обмовляти й не висміювати;
- завжди і всюди говорити правду;
- не бути під впливом зла й протистояти моральному зіпсуттю оточення;
щодо себе самого:
- бути стриманим і ощадним;
- дбати про здоров'я;
- бути завжди веселим і формувати добрі думки;
- зберігати рівновагу духу й не впадати у зневіру;
- володіти собою, думками, словами й ділами;
- гартувати характер і переборювати свої пристрасті;
- бути завжди вірним моральним засадам;
у праці:
- пам'ятати, що праця – це одне з найваж-ливіших завдань людини;
- сумлінно, старанно й точно виконувати обов'язки;
- бути витривалим у праці;
- ощадно використовувати час, не гайнувати його на пустощі і не забирати його у інших;
- бути точним у кожній справі.
Слід навчити молодих людей бути чесними перед людьми і совістю, не нама-гатися різними шляхами обходити закон, а знати та поважати його. Тому вважаємо, що медичний заклад повинен забезпечити обізна-ність студентів із основними вимогами адмі-ністративного, цивільного, сімейного, трудо-вого права, навчити орієнтуватися у питаннях правового характеру з обраної професії.
Правова освіта студента – це засвоєння ним знань про основи держави і права, виховання у нього поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до пору-шення законності та правопорядку [3, с. 107]. Тому практикуємо організаційну роботу з правового виховання майбутніх медиків у таких напрямках:
- наочної агітації, створення кабінету права, забезпечення роздатковою літературою та підручниками;
- методичного забезпечення виховних заходів із правової тематики, підготовки та проведення циклу лекцій із питань профілактики правопорушень;
- зустрічі з фахівцями – юристами, вченими-філософами і духовенством;
- співпраці психолога коледжу, працівників молодіжного центру «Довіра» з педаго-гічним і студентським колективами;
- роботи ради з питань профілактики право-порушень і пропаганди правових знань;
- організації тематичних вечорів, конкурсів, дискотек, молодіжних вечірок;
- участі студентів у предметних гуртках, спортивних секціях і художній само-діяльності (за уподобанням) тощо.
Як свідчить набутий досвід, ці та інші виховні заходи відіграють значну роль у розвитку політичної та правової освіти моло-дої людини, сприяють активізації пошукової діяльності і роботи з літературою (як політич-ною, так і правовою) з метою підготовки цікавих диспутів, тематичних вікторин і міжгрупових конкурсів-змагань. Використан-ня різноманітних форм і методів позанав-чальної роботи змушують молоду людину засвоювати й аналізувати отримані знання, які, на наш погляд, не будуть зайвими у різних обставинах життя.
Медик, який знає закони, дотримується їх, уміло використовує у повсякденному житті, у своїй праці, буде дотримуватися і закону морального. А цим законом наш народ завжди вважав християнство з його заповідями. Якщо ми зможемо прищепити у молодих серцях повагу до Божих законів, то, напевно, матиме-мо молодь, свідому своєї відповідальності перед державною законністю.
Часто відвідують медичний коледж свя-щеники та семінаристи. Вони проводять бесіди у групах, розповідають про ті моральні якості, якими повинен володіти і постійно виробляти у собі медичний спеціаліст, а саме: милосердя, гуманність, доброту, чесність, людяність.
У коледжі створено лекторську орга-нізацію «Молода Просвіта». Її члени готують цикл доповідей з питань профілактики нарко-манії, алкоголізму, СНІДу. Вони є бажаними гостями на виховних годинах у групах, висту-пають також в інших навчальних закладах.
У нашому коледжі протягом багатьох років активно працює Рада з профілактики правопорушень та пропаганди правових знань. Її робота планується і проводиться за такими напрямами:
- організаційний (уточнення переліку сту-дентів, схильних до правопорушень, робота з керівниками груп, психологом коледжу, організація наставництва);
- індивідуальна профілактика (аналіз побу-тових умов життя студентів, залучення їх до громадського життя коледжу, налагод-ження контактів із сім'єю тощо);
- загальна профілактика (проведення зустрі-чей і бесід із працівниками правоохорон-них органів, юристами, адвокатами, пра-цівниками ДАІ, лікарями – наркологами, гінекологами, венерологами, дерматологами).
Крім цього, психолог коледжу систе-матично інформує керівників груп про:
- використання знань про типи темпера-менту особистості при індивідуальному підході до студента;
- проблеми правопорушень серед молоді і значення спільної праці психолога й керівника групи з метою їх профілактики;
- роль психологічних занять у навчально-виховному процесі.
Щороку проведення анонімного анке-тування з метою виявлення причин, що перешкоджають нормальному процесу нав-чання та побуту студентів. Результати його обов'язково обговорюються, відповідно узагальнюються та розробляються конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків.
Багаторічний досвід організації право-вого виховання у медичному коледжі дає нам право констатувати, що:
- планомірна і всебічна профілактична робота сприяє уникненню багатьох негативних явищ, що спостерігаються у молодіжному середовищі (зауважимо, що впродовж остан-ніх років у нашому навчальному закладі правопорушень не зафіксовано);
- співпраця студентів, керівників груп, педагогів-лікарів і психолога коледжу дає змогу створити у колективі здоровий мікроклімат і добрі умови для належного здійснення навчально-виховного процесу;
- безпосередня участь студентів у проведен-ні профілактичної роботи створює високу контактність у студентському середовищі, що сприяє кращому сприйняттю профілак-тичних бесід.
Залучення студентів, схильних до правопорушень, до суспільно-корисної праці, занять у предметних гуртках, гуртках художньої самодіяльності, фізкультурних секціях, проведення дискотек, вечорниць, тематичних вечорів, конкурсів дисциплінує їх, сприяє доцільній організації вільного від навчальних занять часу.
Самосвідомість особистості – феномен, який слід розглядати з урахуванням її ціннісних складових, що визначають внут-рішні детермінанти вчинків, і є орієнтирами у цілеспрямованих осмислених діях людини.
У структурі змісту самосвідомості осо-бистості можливі такі компоненти [1, с. 25]:
- гармонія (гармонія життя, внутрішнього світу, міжособистісних стосунків, відно-син з природою);
- добро (добро як істина, вище благо, глибока віра у перемогу добра над злом, добротворчість, милосердя, гуманізм);
- свобода (внутрішня свобода, волелюб-ність, визнання неповторності людської індивідуальності, нетерпимість до рабства, свобода волевиявлення);
- справедливість (щирість, правдивість, праг-нення до істини, соціальної справедливості, віра у Вищу справедливість);
- сім'я як першооснова розвитку й форму-вання особистості, духовного, культур-ного, економічного розвитку суспільства;
- народ (повага до трудового народу, вміння осмислювати історію, культуру, традиції та моральні цінності свого народу, віра в його духовні сили, прагнення до того, щоб український народ посів гідне місце у цивілізованому світі);
- Україна (патріотичні почуття, прагнення до зміцнення державності, економіки, культури, готовність віддати всі сили для блага Вітчизни).
Значне місце у формуванні людської гідності та самосвідомості майбутніх праців-ників медицини належить лекційним, семі-нарським, лабораторним та практичним заняттям з курсу ”Основи психології та міжособового спілкування”. Ця навчальна дисципліна формує у майбутнього медика базу психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості та водночас висвітлює важливі проблеми психології святості, милосердя, самозречення, розкриває аспекти етики медсестринства, приділяє увагу міжособовому спілкуванню.
Студенти вчаться будувати взаємосто-сунки, опановують методи вислуховування, співпереживання, сприйняття іншого, вчаться бути щирими, спостережливими, перевіряти сприйняття та розуміння, описувати поведін-ку пацієнта, його дії, аналізувати, узагальню-вати й оцінювати їх.
Під час занять студенти повинні пройти важливі стадії наукової роботи: засвоїти основні методи вивчення явищ, спостерігати за цими явищами і виявляти їхні властивості, зв'язки з іншими явищами, оволодіти методи-кою вивчення явищ шляхом експерименту; ознайомитися з правилами ведення наукових досліджень (побудова наукової гіпотези, пере-вірки її комплексом методів і відповідних мето-дик, доказами шляхом статистичної обробки, пояснення отриманих даних і висновків про теоретичні і практичні аспекти проблеми).
Після ознайомлення з правилами до-слідження кожен студент одержує практичні завдання. Наприклад, після вивчення теми "Роль і значення рідної мови у становленні особистості" вони мають завдання: навести приклади з науково-педагогічної літератури про думки і висновки вчених, про значення української мови і мовлення у житті та діяльності людини; зібрати народні приказки, казки, легенди, міфи. При вивченні теми "Національне та правове виховання" студенти на практичному занятті обирають постать українського національного героя як приклад-ідеал для наслідування. Вивчивши тему "Значення релігійного виховання в сім’ї для становлення особистості", студенти мають підтвердити значущість та зміст християнсь-кої моралі й етичних норм виховання в сім'ї висловами вчених: мистецтвознавців, релігіє-знавців, духовних осіб, поетів, письменників, художників та ін.
Під керівництвом викладача студенти готуються до наукових досліджень: будують гіпотези, вивчають методи і методики пере-вірки гіпотез, розробляють схеми збору матеріалу, підбирають способи статичної обробки одержаних результатів.
На підсумковому занятті студенти висту-пають з творчими працями, роблять наукові заключення і висновки в курсових та диплом-них проектах, які підтверджують теоретичні положення, практичну значущість одержаних даних та їхніх творчих самостійних доробків.
Підсумовуючи, наголосимо, що важли-вими психолого-педагогічними умовами соціалізації майбутніх працівників медицини є формування правових знань на ґрунті людської гідності та самосвідомості, що передбачає засвоєння знань державного зако-нодавства, формування поваги і шани до національної державної символіки, вироблен-ня активної політичної позиції, вміння організувати свою життєву та професійну діяльність в умовах правової держави, що в сукупності становить політико-правову культуру особистості громадянина України.
Література
- Боришевський М. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. – К., 2000.
- Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.
- Мартинюк І. Національне виховання: теорія і методологія. – К.: ІСДО, 1995.
- Програма правової освіти населення України // Збірник нормативних документів і актів з проблем виховання студентської молоді. – К.: ІЗМІН, 1997.
- Християнська етика і мораль – основа суспільства. – М.: Тріада, 1994.