Geum.ru

Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники

Вид материалаДиплом

Содержание


культура мови
Які україномовні телепередачі поповню-ють ваш інтелектуальний багаж?
Якими повинні бути, на вашу думку, основні вимоги до фахівця при влаштуванні на роботу?
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

На загал Республіка Словенія за роки незалежності створила і зміцнила демокра­тичні інститути влади, далі за інші посткомуністичні країни просунулася шляхом ринкових реформ і забезпечення високого життєвого рівня населення.






^

культура мови




Євгенія Ніколін

Державна мова і молодь


Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має своє обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Мова – це невичерпна духовна скарбниця, в яку народ безперервно вносить свій досвід, свій розум і почуття.

Природньо, що із становленням Украї-нської держави підвищився інтерес до української мови. Визнання ЇЇ як державної (10-та стаття Конституції) засвідчує історичну витривалість нашого народу, здатність бачити перспективу. І тому так важливо, щоб українська мова звучала в сім’ї, в садочку, в школі, вищому навчальному закладі, у засобах масової інформації, в установах та на підприємствах.

Та, на жаль, українська мова ще не є в пошані в усіх сферах життя народу, а особливо у середовищі сучасної молоді. Нехтування 10-ою статтею Конституції стало в Україні правилом: за це ж не карають! Навіть найвищі урядові посадовці інколи особисто показують нам приклад зневаги до основного закону країни. А може в умовах сьогодення, коли "виживає сильніший", так і треба? Навіщо молоді забивати собі голову вирішенням якихось мовних проблем, коли набагато важливішим є “зробити професійну кар’єру”, заробити багато грошей і "бути вільним та незалежним у своїх рішеннях та вчинках?”.

Тож проблема "Державна мова і моло-дь" у наш час є винятково актуальною.

Число тих, хто говорить українською, зменшується з віком. Якщо серед старших людей, тих, кому 59 і більше років, тільки українською мовою говорять 45,6 %, а тільки російською – 29,9 %, то серед молоді, тих, кому сьогодні менше 22-ох років, цифри дзеркально протилежні: тільки українською розмовляють 29,9 %, тільки російською – 47,4 %.

Згідно з даними останнього перепису населення, 70 % українців назвали своєю рідною мовою українську. Але ж половина з них на роботі, на вулиці, в побуті нею не говорять! Маємо явище вимушеної російсько-мовності, коли людина, яка може або й хоче користуватись українською мовою, скоряє-ться владі традиції: "не принято". Більшість з нас говорить українською тільки у своєму вузькому колі, а варто з'явитись комусь, хто заговорить по-російськи, як всі дружно переходять на російську. Парадокс!

Проблема популяризації української мови у східних областях України і в таких, наприклад, зрусифікованих містах, як Київ, Харків, залишається поки що невирішеною. Відомо, що у вузах України переважна біль-шість студентів спілкується російською мовою і навчальні дисципліни також бажають слухати російською. Гострота ситуації зумов-люється й тим, що випускники шкіл у тому числі й медалісти, за незначними винятками, маючи в атестатах добрі й відмінні оцінки з цього предмета, належних знань з української мови не мають. Про це свідчать і вступні іспити, й щоріч-ні тестувальні диктанти з української мови.

Я недавно закінчила школу і можу сказати, що переважна більшість випускників (приємні винятки – поодинокі) не знають української літератури, українських письмен-ників, не знають усної народної творчості, що призводить до низького рівня культури особистості загалом. Наші молодіжні відео та дискотеки на 99,9% – англо- та російсько-мовні. Наші домашні молодіжні бібліотеки (якщо взагалі такі є) нараховують кілька десятків примірників так званого "чтива" кри-мінального, сексуального та розважального змісту, декілька любовних романів і те, що “наказав” викладач купити для успішного складання іспиту. А ще є “круті” журнальчи-ки для "дівчаток" і "хлопчиків" із статтями "типа": "Как развести телку на постель''!!!

В усіх цивілізованих країнах ніхто не стане науковцем, службовцем, продавцем чи навіть швейцаром, якщо не доведе, що він спроможний чітко, грамотно, точно вислов-лювати думку, тобто не продемонструє належної культури мовлення і спілкування. У Японії, як відомо, працює 130 інститутів японської мови. У нас же є тільки один Інститут української мови. Конституція Росії захищає російськомовне населення, що про-живає в інших країнах, у нашій же Консти-туції нічого подібного щодо українського населення немає.

Існує і панує у молодіжному середовищі збіднений жаргон російської мови, лексичні реалії американського маскульту, часто чути лайку. Випускник українського вузу має досконало володіти державною мовою. Прикро, коли у нас, приймаючи людину на роботу, запитують, якими іноземними мовами вона володіє, про знання української і не заїкаються. Особливо обурює реклама, де просто нехтують законом про державну мову.

Я проти насильницької українізації населення. Мене неприємно вражають ті агресивні мовні "патріоти", які своїми причіп-ками до навколишніх тільки викликають алергію на українство взагалі. Потрібна правильна й мудра мовна політика, яка б повернула народ до рідної мови, а національ-ним меншинам дала змогу зберегти свою мову й водночас оволодіти в повному обсязі державною мовою.

На мою думку, потрібно не віддалятись від людей "іншої віри", а знайти можливість діяти разом, виробляти спільне розуміння сучасної України, як сказав письменник І. Багряний: "Об’єднати всю різномовну і різнорідну масу населення України в єдину українську цілісність".

Мова – це своєрідна візитівка кожної людини. Саме вона дає змогу судити про її освіченість, ерудицію, начитаність. Якою ж мовою говорить сьогодні молодь?
  • Варіант перший: суржик, яким розмовляє переважна більшість і який відходить від будь-якої літературної мови – української чи російської.
  • Варіант другий: зросійщена українська, а часом й англізована. Наприклад: “прийма-ти міри” – вживати заходів; “приналеж-ність” – належність; “міроприємства” – заходи; “слідуючий” – наступний; “підпис-ка” – передплата; “переписка” – листуван-ня; “да”, “че”, “тоже”, “кароче”, “типа”; шоу, кілер, мас-медіа, електорат, піар, топ-модель і т.п.

Я також проти невиправданих украї-нський варіантів перекладу іншомовних слів: “мокроступи”, “розчепірка”, “летовисько”.

Щодо третього варіанту, власне украї-нської літературної мови – годі щось сказати, кількість осіб, які сьогодні нею говорять, може коливатись від 50 тисяч грамотних фахівців (письменників, журналістів, акторів, дикторів, учителів) до 500 тисяч, але навряд чи є більшою. Людина, особливо молода, яка промовляє чистою українською мовою, у нас велика рідкість. Мовна норма немає автори-тету у молоді і належно не підтримується покликаними для цього засобами й устано-вами. Тому залишається молодим навчатись "укрмови" від кроликів, довгоносиків, вєрок сердючок і вірити, що “LG” – найпотужний мотор" і "Всьо будєт хорошо", а ще не сумніватись, що це є офіційна владна політика щодо мови народу.

Готуючись до написання реферату, я провела анкетування в одному з випускних класів школи, в якій навчалась. Ось його результати:

1. Чи вважаєте ви своє мовлення таким, що відповідає літературним нормам?

Так: 3;

Ні: 12;

Майже: 2;

Так(коли потрібно): 1.

2. Назвіть відомих вам сучасних молодіжних українських письменників.

Не назвав жоден із 18 учнів.

3. Які молодіжні газети й журнали найпо-пулярніші у вашому середовищі?

Усі російськомовні, тільки одне видання україномовне: “Вісник молоді”.

4^ . Які україномовні телепередачі поповню-ють ваш інтелектуальний багаж?

Найчастіше називали: “Перший мільйон”, “LG- еврика", "Я так думаю", новини, "Хочу і буду".

5. Скільки примірників книг нараховує бібліотека, зібрана особисто вами ?

Від 0 до 26.

6. Ваші улюблені сучасні естрадні виконавці:

Переважно російсько- та англомовні. Серед українських – “Океан Ельзи”, “Плач Єремії”, Руслана.

7. Скільки українських народних пісень ви знаєте?

Від 3 до 8.

8. Чи користуєтесь ви сленгом? Наведіть приклади.

Так – 18 учнів.

Найбільш вживані приклади: “гониш” – обманюєш; “базарити” – говорити; “хариш” – нервуєш; “відвали” – відійди; “кумарити” – нервувати; “хавати”– їсти; “хапати” – палити; “голяк” – нема нічого; “тормоз”, “гальма” – повільний; “лаве”, “філи”, “капуста”, “бабаси” – гроші; “замахав” – обрид; “морозитись” – ніяковіти, боятись; “фільтруй базар” – думай, що говорити; “тусуйся” – іди; “галіма”, “галімий” – погано, поганий; “не доганяти” – не розуміти; “бичка” – сільська дівчина.
  • Блін, шо би то замутити?
  • Не знаю, філок фанарь!
  • Валимо десь пошляємось, а то в падло на хату валити.

Переклад:
  • Ех, чим би це зайнятись?
  • Не знаю, грошей немає!
  • Ідемо десь погуляємо, бо додому йти не хочеться.

9. Що б ви запропонували для популяризації української мови у молодіжному середо-вищі?

Не знаю – 1; Не скажу – 1; Серед решти відповідей найбільш поширені: Покращити та збільшити кількість україномовних телепере-дач, друкувати більше українських книг, про-водити більше призових конкурсів, удоско-налювати уроки української мови.

10. "Рідна мова" і "Державна мова" – у чому різниця між цими поняттями?

Лише 7 учнів зуміли чітко розмежувати ці поняття.

11. ^ Якими повинні бути, на вашу думку, основні вимоги до фахівця при влаштуванні на роботу?

12 учнів серед основних вимог відзначили обов'язкове знання української мови.

Із результатів проведеного анкетування напрошується висновок: не все гаразд у нашому домі як на сході, так і на заході. Хоча галицька молодь менше потрапляє під вплив русифікації, та рівень знань рідної мови, рівень мовленнєвої культури і у неї ще надто низький. Відчувається певна байдужість, зростає неповага до свого, відчизняного, перевага надається західним та американсь-ким зразкам масової культури.

І тому, звертаючись до своїх ровесни-ків, хочу сказати:
  1. Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов'язок.
  2. Не вмієш – учись.
  3. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.
  4. Пам’ятай: "Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою
    ж рідну треба вчити ціле життя" (Вольтер).
  5. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставились до твоєї рідної мови.

Я вважаю, що потрібно ширше залуча-ти молодь до глибокого дослідження актуаль-них мовних проблем з метою їхнього розв’я-зання; пропагувати через засоби масової інформації державну мову; забезпечити навчальні заклади України україномовними підручниками та навчальними посібниками з усіх дисциплін, припинивши видання під-ручників і посібників недержавною мовою. Потрібно видати підручники з іноземних мов, побудовані на базі української (а не російської) мови та на українському матеріалі.

Ці проблеми будуть існувати до тих пір, поки у нас не буде культу української мови та літератури, поки державна мова в усіх сферах нашого суспільного життя не здобуде перемоги.